Ухвала суду № 29108490, 06.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

21 січня 2013 року Справа № 804/74/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Шевцовій М.Ю.

за участю:

представника позивача Сімон Р.П.

представника відповідача Курпай Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу № 1122 від 25 грудня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013 року ТОВ «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу № 1122 від 25.12.2012 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

Ухвалою суду від 4 січня 2013 року у вказаній справі відкрито провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що наказом № 1122 від 25 грудня 2012 року ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби була призначена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ». Перевірка призначена на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що за наслідками проведення перевірки платника податків ТОВ «Спецагроресурс» виявлені факти, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового законодавства. Оскільки позивачем не надані пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, відповідачем було прийнято рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки. Не погоджуючись з правомірністю винесення наказу № 1122 від 25.12.12 року позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування вказаного наказу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов із зазначених в ньому підстав.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала до суду заперечення, які залучені до матеріалів справі. Суду пояснила, що оскаржуваний наказ був прийнятий в рамках діючого законодавства і підстави для його скасування відсутні.

В ході розгляду справи судом встановлено що наказом № 1122 від 25 грудня 2012 року ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України призначена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» з питань дотримання податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Спецагроресурс» (код ЄДРПОУ 38112611) за період з 01.09.2012 року по 30.09.2012 року у термін 5 робочих днів.

Як пояснив, в судовому засіданні представник позивача, оскаржуваний наказ був вручений керівнику підприємства 26.12.2012 року і в той же день на підставі направлень, виданих відповідачем, до проведення перевірки були допущені працівники ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська.

З боку працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» ну було заперечень щодо проведення позапланової виїзної перевірки Товариства. Посадові особи ДПІ були допущені до перевірки, їм були надані всі необхідні документи що стосуються предмету перевірки. На момент розгляду справи перевірка закінчена і позивач уже отримав Акт, складений відповідачем за результатами перевірки.

У відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальною позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачається у плані роботи органу ДПС і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (пп. 75.1.2. п. 75.1. статті 75 Податкового кодексу України).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Кодексу документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Надаючи правову оцінку встановленим в ході розгляду справи обставинам, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не відповідає його змісту, оскільки вимоги позивача не є способом захисту його прав і не підлягає розгляду в адміністративному суді.

Так, справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки в розумінні ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цим рішенням, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені чи порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

В той же час, допуск посадових осіб до перевірки та проведення перевірки на підставі оскаржуваного наказу, не породжують для платника податків будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки, оскільки податковим органом фактично перевірка була проведена.

Таким чином, оскаржуваний позивачем наказ неможливо вважати рішенням, яке породжує, змінює або припиняє права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не підпадають під дію під дію п.1ч.1 ст. 17 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що відсутній публічно-правовий спір, у зв'язку з чим, провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. п. 1 ч. 1 ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу № 1122 від 25 грудня 2012 року - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено в письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Суддя /підпис/ І.В.Тулянцева

З оригіналом згідно

Ухвала не набрала законної сили станом на 21.01.13 року.

Суддя І.В.Тулянцева