Рішення № 29106005, 01.02.2013, Миколаївський районний суд Одеської області

< третя особа > < Суд-місто >< Суд-вул >< Суд-буд. >

Справа № 1520/1224/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 лютого 2013 року Миколаївський районний суд Одеської області.

В складі головуючого судді - Парій І.О.

При секретарі Товт Т.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Миколаївка цивільну справу за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання в сумі 40 601 гривень 37 коп. та зустрічний позов ОСОБА_1 до Одеського державного університету внутрішніх справ про визнання договору про підготовку фахівця у Одеському інституті Харківського національного університету внутрішніх справ від 5 жовтня 2007 року недійсним.

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2012 року Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання у сумі 40601,37 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до Указу Президента України від 23.01.1996 р. № 77/96 Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 р. № 992 Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, Наказу МВС України № 150 від 14.05.2007 р. Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС Одеським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ з одного боку, Головним управлінням МВС України в Одеській області з другого боку, та громадянином України ОСОБА_1 5 жовтня 2007 р. був укладений договір про підготовку фахівця в Одеському університеті внутрішніх справ.

Згідно з п. 2 даного Договору Університет зобов'язаний забезпечити: теоретичну та практичну підготовку фахівця згідно з навчальними планами та програмами і вимогами освітньо-кваліфікаційних рівнів, харчуванням, речовим та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно правовими актами МВС України, працевлаштування випускника (згідно з протоколом персонального розподілу) після закінчення повного курсу навчання та отримання відповідної кваліфікації, а ОСОБА_1 в свою чергу згідно з п. 2.3 пп. 2.3.5 контракту зобов'язаний після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначений Головним управлінням МВС України в Одеській області, і відпрацювати не менше трьох років.

Наказом Головного управління МВС України в Одеській області від 25 травня 2011 року № 226 о/с лейтенант міліції ОСОБА_1 , слідчий слідчого відділення Миколаївського РВ ГУМВС України в Одеській області звільнений з органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил за п. 64 ж (за власним бажанням) Положення про входження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Таким чином відповідач порушив п. 2.3 пп. 2.3.6., а також п. 3 пп. 3.2 Договору, в яких передбачені підстави на відшкодування витрат за період навчання, а саме звільнення з органів внутрішніх справ до встановленого 3-річного терміну перебування на службі за відмови від подальшого проходження служби. За таких обставин позивач звертається до суду та просить стягнути з відповідача витрати за період навчання у сумі 40601, 37 гривень.

У судове засідання представник позивача не зявився, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином (а.с.34, 35, 41).

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, та подав зустрічний позов до Одеського державного університету внутрішніх справ про визнання договору про підготовку фахівця у Одеському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ від 5 жовтня 2007 року недійсним. В обгрунтування свого позову посилався на те, що 10 грудня 2002 року померла його мати - ОСОБА_2, а 1 вересня 2004 року помер його батько ОСОБА_3. На час смерті батька йому було 15 років і його опікуном призначили сестру ОСОБА_4. На час вступу до Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ у 2006 році він мав статус дитини-сироти, які згідно вимог чинного законодавства, звільнені від оплати за навчання у державних навчальних закладах.

Відповідно до Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування№ 13 січня 2005 року N 2342-IV, - дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки; діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти; статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування; особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно з ст. 39-1 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклуваннядіти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи із їх числа звільняються від плати за навчання в державних і комунальних навчальних закладах усіх рівнів.

05.10.2007 року Одеським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ з одного боку, Головним управлінням МВС України в Одеській області з другого боку, та ОСОБА_1 був укладений договір про підготовку фахівця у Одеським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ. В подальшому Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ був реорганізований в Одеський державний університет внутрішніх справ.

Враховуючи, що Одеський державний університет внутрішніх справ є навчальним закладом державної форми власності, приписи закону щодо звільнення від плати за навчання дітей-сиріт мають імперативний характер, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з нього фактичних витрат, пов'язаних з навчанням, а саме: грошових коштів у розмірі 40601.37 грн., враховуючи наявний у нього статус дитини-сироти.

Вислухавши ОСОБА_1 вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч.1ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування№ 13 січня 2005 року N 2342-IV, - дитина-сирота - дитина, в якої померли чи загинули батьки; діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти; статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування; особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно з ст. 39-1 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклуваннядіти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи із їх числа звільняються від плати за навчання в державних і комунальних навчальних закладах усіх рівнів.

У судовому засіданні встановлено, що 10 грудня 2002 року померла мама ОСОБА_1 - ОСОБА_2, а 1 вересня 2004 року помер його батько ОСОБА_3, що підтверджується відповідно свідоцтвами про смерть 1-ЖД №315963 від 24 грудня 2002 року та 1-ЖД №392236 від 2 вересня 2004 року (а.с.32,32).

На час смерті батька ОСОБА_1 було 15 років і його опікуном призначили сестру ОСОБА_4, що підтверджується рішенням Миколаївської селищної ради Миколаївського району Одеської області від 20 жовтня 2004 року та від 11 жовтня 2006 (а.с.48, 49).

На час вступу до Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ у 2006 році ОСОБА_1 мав статус дитини-сироти, які згідно вимог чинного законодавства, звільнені від оплати за навчання у державних навчальних закладах.

5 жовтня 2007 року Одеським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ з одного боку, Головним управлінням МВС України в Одеській області з другого боку, та ОСОБА_1 був укладений договір про підготовку фахівця у Одеським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ (а.с.4-5).

В подальшому Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ був реорганізований в Одеський державний університет внутрішніх справ.

Враховуючи, що Одеський державний університет внутрішніх справ є навчальним закладом державної форми власності, приписи закону щодо звільнення від плати за навчання дітей-сиріт мають імперативний характер, що свідчить про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 фактичних витрат, пов'язаних з навчанням, а саме: грошових коштів у розмірі 40601.37 гривень, враховуючи наявний статус ОСОБА_1 дитини-сироти.

Тому договір про підготовку фахівця, укладений Одеським юридичним інститутом Харківського національного університету внутрішніх справ 05.10.2007 року з ОСОБА_1 Анатолійовтчем є незаконним, так як укладений з порушенням вимог чинного законодавства України.

Таким чином, суд вважає, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до Одеського державного університету внутрішніх справ про визнання договору недійсним, підлягає задоволенню у повному обсязі.

За таких умов, суд приходить до висновку, що досліджені обставини справи дають підстави вважати, що у Одеського державного університету внутрішніх справ відсутні як договірні підстави для стягнення грошових коштів за навчання з відповідача, так і визначені законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 203, 215,216 ЦК України, ст. 39-1 Закону України Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Одеському державному університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат за період навчання в сумі 40 601 гривень 37 коп. відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Одеського державного університету внутрішніх справ про визнання договору про підготовку фахівця у Одеському інституті Харківського національного університету внутрішніх справ від 5 жовтня 2007 року недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати договір, укладений між ОСОБА_1 та Одеським державним університетом внутрішніх справ про підготовку фахівця у Одеському інституті Харківського національного університету внутрішніх справ від 5 жовтня 2007 року.

Судові витрати покласти на Одеський державний університет внутрішніх справ у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Одеської області через Миколаївський районний суд Одеської області шляхом подачі апеляції в десятиденний строк після виготовлення повного рішення суду.

Суддя: