Рішення № 29103382, 30.01.2013, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/282/13- ц

2/206/189/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30.01.2013 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Малихіної В.В.,

при секретарі: Богатирьової Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації середнього заробітку та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

18 січня 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що згідно наказу № 26к від 15.06.2012 року вона була звільнена з посади охоронця. Відповідач був зобовязаний в день звільнення видати позивачу трудову книжку та виплатити розрахункові кошти в сумі 3491,41 грн., але відповідач не здійснив повний розрахунок по заробітній платі. У звязку з тим, що відповідач не зробив вчасний розрахунок, вона вважає, що той повинен сплатити також середній заробіток за 6 місяців у сумі 9928, 94 гривень. Також, в звязку з довготривалою невиплатою заборгованості і відсутністю засобів до існування позивач потребує компенсації моральних збитків, яку він оцінює в розмірі 1000 гривень. Вказані обставини стали причиною звернення до суду з вказаним позовом, в якому він, просить суд стягнути з відповідача на його користь заробітну плату в сумі 3491,41 гривень та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 5437,53 гривень, а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 гривень.

Позивач в судове засідання не зявився, на адресу суду надав заяву з проханням розглядати справу без її участі, в якій просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та не заперечуючи проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду даної цивільної справи повідомлялася, однак про поважні причини неявки до суду не повідомив, а отже відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд вирішує справу у його відсутність та на підставі ст. 224 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач з 08 лютого 2012 року за наказом № 6к була прийнята охоронцем на Закрите акціонерне товариство Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка».

15 червня 2012 року позивач звільнився з роботи за власним бажанням, згідно наказу № 26к від 15.06.2012 року.

Вказані обставини підтверджуються копією трудової книжки (а.с.4).

Згідно довідки Закритого акціонерного товариства Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка» № 170 від 5 червня 2012 року, перед позивачем існує заборгованість по заробітній платі за лютий 2012 року 555,01, за березень 2012 року 945,16, за квітень 2012 року 958,49 гривень та травень 2012 року 1032,75 грн., а всього заборгованість підприємства перед ОСОБА_1 по виплаті заробітної плати складає 3491,41 грн. (а.с. 2).

У відповідності до ст. 116 КЗпП, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

В порушення вимог ст. 116 КЗпП України відповідач повернув позивачу трудову книжку, але не провів повний розрахунок з позивачем в день звільнення.

Заборгованість по заробітній платі в сумі 3491,41 гривень залишається не виплаченою на день розгляду справи судом, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За змістом п. 8 розділу 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені середнім заробітком.

Як було встановлено в судовому засіданні, зокрема з довідки про заборгованість, середня заробітна плата позивача за останні 2 повних робочих місяці (квітень, травень) склала ( 958,49 + 1032,75 ) = 1991,24 грн. Середньоденний заробіток складає (1991,21:41) = 48,56 грн.

Таким чином, за період з 01.06.2012 року по 18.01.2013 року підлягає стягненню з відповідача середній заробіток за 161 робочий день в сумі ( 48,56 х 161) = 7818,16 гривень.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За змістом ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до вказаної норми закону, підлягають частковому задоволенню вимоги позивача в частині стягнення моральної шкоди, оскільки внаслідок порушення відповідачем законних прав позивача щодо строків виплати заробітної плати та строків розрахунку при звільненні, йому заподіяні моральні страждання, які полягають в тому, що внаслідок затримки розрахунку у нього була тимчасова відсутність можливостей належним чином забезпечувати своє належне існування.

При цьому суд, виходячи з характеру, глибини та тривалості заподіяних позивачеві моральних страждань, вимог розумності і справедливості, вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 500 гривень.

Враховуючи зміст наведених вище норм права та встановлених в судовому засіданні фактичних обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у заявлений позивачем спосіб.

В порядку визначеному ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - не здійснювалося.

Керуючись ст. ст. 4 8, 10, 11, 18, 57 60, 79, 81, 88, 169, 197, 208, 209, 212 215, 218, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка» (код 03954616) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі у розмірі 3491,41 гривень, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 7818,16 гривень, а також в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 гривень.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства Дніпропетровське спецпідприємство «Пожтехніка» (код 03954616) на користь держави судовий збір в сумі 229,40 гривень.

Допустити рішення до негайного виконання.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою вiдповiдача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене вiдповiдачем в апеляційному порядку.

Головуючий суддя:В.В. Малихіна