Постанова № 29101943, 31.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 р. Справа №2а/0570/17458/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Стойки В.В.,

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.

за участю

представника позивача Кривець Д.А.

представника відповідача Сороки С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Селидіввугілля» про надання дозвілу на погашення усієї суми податкового боргу в сумі 1 000 000 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В:

Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулась до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Селидіввугілля» про надання дозвілу на погашення усієї суми податкового боргу в сумі 1 000 000 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом по основному платежу з податку на додану вартість в сумі 1 000 000 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов*язань. Відповідачу були виставлені податкові вимоги, які ним отримано та не оскаржено. Станом на теперішні час податкова заборгованість відповідачем у добровільному порядку відповідно до графіку розстрочення до бюджету не сплачена, інспекція вимушена звернутися до суду в порядку п.95.3 ст.95 ПКУ- за дозволом на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що належить такому платнику податків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснивши, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року було розстрочено виконання постанови суду від 01.08.2011 року у справі № 2а/0570/11699/2011 строком на 36 місяців, починаючи з листопада 2011 року по жовтень 2014 року. Таким чином, позивач не може реалізувати право вимагати отримання судового дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у силу ст.ст. 14, 254 та ч. 3 ст. 263 КАС України, оскільки ухвала про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду залишається чинною. Крім того, позивачем не доведена відсутність коштів на рахунках відповідача, як передбачено ст. 95 Податкового кодексу України.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Державне підприємство «Селидіввугілля» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06 червня 2005 року, ідентифікаційний код 33426253, перебуває на податковому обліку у Красноармійській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 08 червня 2005 р. за № 56.

Стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп.191.1.1. п.19.1 ст.19 Податкового кодексу України органи податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно з пп.61.1. п.61. ст..61 Податковго кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 41.1.1. п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України до контролюючих органів відносяться зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп.14.1.137. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання своїх повноважень звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 6 036 537,00 грн. за декларацією з податку на додану вартість від 20 червня 2011 року № 9004232706. Постановою суду від 01.08.2011 року у справі 2а/0570/11699/2011 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Позивач посилаючись на несплату податкового боргу відповідачем просить суд надати дозвіл на погашення податкового боргу на суму 1 000000 грн. за рахунок майна платника податків ДП «Селідіввугілля», що перебуває у податковій заставі.

Суд вважає, що позовні вимога позивача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.87.1. ст..87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно зі ст..88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п.89.3. ст..89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби було проведено опис майна у податкову заставу, про що складено акти:

- № 13 від 06 квітня 2011 року на підставі рішення начальника Красноармійської ОДПІ від 07 лютого 2011 року № 2 про опис майна у податкову заставу платника податків ДП «Селидіввугілля»;

- № 14 від 06 квітня 2011 року на підставі рішення начальника Красноармійської ОДПІ від 07 лютого 2011 року № 2 про опис майна у податкову заставу платника податків ДП «Селидіввугілля»;

- № 15 від 06 квітня 2011 року на підставі рішення начальника Красноармійської ОДПІ від 07 лютого 2011 року № 2 про опис майна у податкову заставу платника податків ДП «Селидіввугілля»;

- № 16 від 06 квітня 2011 року на підставі рішення начальника Красноармійської ОДПІ від 07 лютого 2011 року № 2 про опис майна у податкову заставу платника податків ДП «Селидіввугілля»;

- № 17 від 06 квітня 2011 року на підставі рішення начальника Красноармійської ОДПІ від 07 лютого 2011 року № 2 про опис майна у податкову заставу платника податків ДП «Селидіввугілля»;

- № 18 від 06 квітня 2011 року на підставі рішення начальника Красноармійської ОДПІ від 07 лютого 2011 року № 2 про опис майна у податкову заставу платника податків ДП «Селидіввугілля».

Активи ДП «Селидіввугілля», передані у податкову заставу майно та майнові права боржника зареєстровані у державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 6909527 від 31 березня 2008 року.

Також, Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби було прийнято рішення від 12 вересня 2005 року № 19 про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Згідно з п. 95.1. ст..95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Втім, позивач у протиріч вимогам ст. 95 Податкового кодексу України просить надати дозвіл на погашення не усієї суми податкового боргу, яка за декларацією з податку на додану вартість від 20 червня 2011 року № 9004232706 складає 6 036 537,00 грн., а тільки її частину у розмірі 1 000 000, 00 грн.

Як було встановлено у судовому засіданні 28 жовтня 2011 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду задоволена заява відповідача про розстрочення виконання судового рішення - постанови Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/11699/2011 строком на 36 місяців, починаючи з листопада 2011 року по жовтень 2014 року зі сплатою платежу відповідно графіку, до повного погашення суми боргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Зазначене рішення податковим органом до теперішнього часу не оскаржене, а отже є чинним та обов'язковими до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок про те, що у позивача не має підстав вимагати отримання судового дозволу на погашення частини суми податкового боргу, оскільки це є порушення вимог ст.95 Податкового кодексу України.

Крім того, ухвала від 28 жовтня 2011 року про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду залишається чинною, отже порядок виконання зазначеного рішення встановлений судом, а тому стягнення податного боргу іншими засобами, в тому числі за рахунок майна не можливо.

Також суд зазначає, що звернення до суду з вимогами про отримання судового дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків повинне бути обґрунтованим відсутністю на розрахункових рахунках такого платника податків грошових коштів.

Згідно листа позивача від 29 листопада 2012 року за № 4850/10/18-013 ДП «Селидіввугілля» має 35 відкритих рахунків у банківських установах. Позивачем направлено до банківських установ платіжні вимоги про стягнення податкової заборгованості з чотирьох розрахункових рахунків.

Відповідачем у судовому засіданні були надані копії платіжних доручень з призначенням платежу сплата податку на додану вартість № 978 від 31.05.2012 року, № 52 від 30.03.2012 року, № 516, № 520 від 28.04.2012 року, № 1394 від 27.06.2012 року, № 1346 від 26.06.2012 року, № 4565 від 29.11.2012 року, № 4464 від 23.11.2012 року, № 4368 від 19.11.2012 року, № 5112 від 21.12.2012 року, № 4884 від 12.12.2012 року, № 4747 від 07.12.2012 року, № 5224 від 27.12.2012 року, № 294 від 18.01.2013 року, № 159 від 11.01.2013 року, № 406 від 25.01.2013 року, які наявні в матеріалах справи.

Таким чином, позивачем не доведена відсутність коштів на рахунках ДП «Селидіввугілля».

Згідно з пп. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Красноармійської об*єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року про розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року у справі № 2а/0570/11699/2011 є чинною та обов'язковою до виконання, та позивачем не доведений факт відсутності коштів на рахунках відповідача.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Селидіввугілля» про надання дозвілу на погашення усієї суми податкового боргу в сумі 1 000 000 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.