Ухвала суду № 29100644, 18.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"18" січня 2013 р. Справа № 9/118-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріко»

До Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - територіальна громада Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області

Про зобов'язання передати будівлю та підписати акт приймання-передачі будівлі

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача: Абросімова О.В. (дов. № 7 від 05.10.2011 р.)

Пісна М.В. (протокол № 11 від 01.11.2011 р.)

Єркін М.М. (дов. № б/н від 23.04.2012 р.)

Від відповідача: Ілюхін Є.С. (дов. № 6 від 08.01.2013 р.)

Від третьої особи: Сабадин А.В. (дов. № 1-15/215 від 02.08.2012 р.)

Мотрич А.С. (дов. № 1-15/51 від 22.02.2012 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іріко» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про зобов'язання передати будівлю та підписати акт приймання-передачі будівлі.

Ухвалою суду від 20.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 29.11.2012 р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - територіальну громаду Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області.

У судове засідання 29.11.2012 р. представники сторін та третьої особи з'явилися, надали суду пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 29.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 13.12.2012 р.

У судове засідання 13.12.2012 р. представники сторін з'явилися, судом оголошено перерву до 25.12.2012 р.

21.12.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшла заява, якою представник позивача просить суд витребувати у Бориспільської районної державної адміністрації Київської області належним чином засвідчену копію розпорядження № 51 від 02.02.1996 р. «Про перелік об'єктів комунальної власності району, що підлягають приватизації в 1996 році».

Крім того, представником позивача 21.12.2012 р. подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

У судове засідання 25.12.2012 р. представники сторін з'явилися та надали суду пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.12.2012 р. продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 18.01.2013 р.

18.01.2013 р. через канцелярію суду від представника третьої особи надійшло клопотання про застосування строків позовної давності.

У судове засідання 18.01.2013 р. представники сторін з'явилися та надали суду пояснення по суті позовних вимог.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ТОВ «Іріко» звернулося до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області передати ТОВ «Іріко» будівлю цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату «Лотос», розташовану за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв.м., та укласти на протязі 7 днів з моменту набрання рішенням суду законної сили акт приймання-передачі будівлі цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату «Лотос» відповідно до умов договору купівлі-продажу державного майна № 4 від 29.03.1996 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 29.03.1996 р. між представництвом Фонду державного майна України в Бориспільському районі та Товариством покупців підприємства банно-пральний комбінат «Лотос», правонаступником якого являється Товариство з обмеженою відповідальністю «Іріко», було укладено договір купівлі-продажу № 4 державного майна цілісного майнового комбінату банно-прального «Лотос», який знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу державного майна цілісний майновий комплекс банно-прального комбінату «Лотос» було продано за 258 781 000,00 крб.

За ствердженням позивача, вказані грошові кошти були перераховані платіжними дорученнями № 4 від 08.08.1996 р. та № 5 від 23.08.1996 р.

Проте, як зазначає позивач, відповідач, всупереч умов договору, не виконав свого зобов'язання щодо передачі ТОВ «Іріко» усього майна цілісного майнового комплексу, а саме приміщення банно-прального комбінату «Лотос», розташованої за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, чим, на його думку, порушив його права.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що приміщення банно-прального комбінату «Лотос», розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, не є предметом договору купівлі-продажу державного майна № 4 від 29.03.1996 р.

Відповідач, зокрема зазначив, що відповідно до інвентаризаційної відомості розрахунку вартості будівлі державного комунального виробничо-комерційного підприємства банно-пральний комбінат «Лотос», м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79, станом на 01.01.1996 р. балансова вартість будівлі банно-прального комбінату «Лотос» з послідуючою індексацією становить 3 208 886 000,00 крб., залишкова вартість - 2 207 714 000,00 крб.

Таким чином, за ствердженням відповідача, враховуючи те, що залишкова вартість самої будівлі майже в 10 разів перевищує вартість проданого об'єкта приватизації, то дана будівля не була придбана товариством покупців в складі державного майна цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату «Лотос».

Крім того, відповідач зазначає, що згідно ч. 2 п. 1.1. договору купівлі-продажу державного майна № 4 від 29.03.1996 р. майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації.

Відповідно до п. 1.3. договору купівлі-продажу державного майна № 4 від 29.03.1996 р. згідно з актом оцінки цілісного майнового комплексу, затвердженим представництвом Фонду держмайна України в Бориспільському районі від 30 січня 1996 р., вартість відчужуваного цілісного майнового комбінату становить 258 781 000 крб.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що документи, які підтверджують вартість майна, яке придбано позивачем за даним договором, є акт інвентаризації та акт оцінки цілісного майнового комплексу, затверджений представництвом Фонду державного майна України.

Відповідно до п. 11 Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 18 січня 1995 р., чинної на момент приватизації спірного об'єкту, цілісний майновий комплекс - це господарський об'єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Оцінка вартості цього комплексу здійснюється на підставі балансу підприємства.

Цілісними майновими комплексами можуть бути структурні підрозділи підприємств (цехи, виробництва, дільниці тощо), які виділяються в установленому порядку в самостійні об'єкти приватизації з подальшим складанням розподільного балансу.

Згідно п. 12 Методики оцінка майна цілісних майнових комплексів здійснюється у такій послідовності: розроблення передаточного балансу; підготовка документів для оцінки вартості майна згідно з додатком № 1; визначення вартості об'єкта приватизації згідно з даними передаточного балансу та іншими документами; проведення дооцінки (експертної оцінки) об'єкта приватизації; визначення вартості майна, що приватизується; складання акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

В силу п. 13 Методики до переліку майна об'єктів приватизації як цілісних майнових комплексів включаються: основні засоби та інші позаоборотні активи (у тому числі незавершене будівництво); оборотні засоби - запаси і затрати, кошти, розрахунки та інші активи.

Передаточний баланс підприємств, крім підприємств, що приватизуються згідно з Указом Президента України від 26 листопада 1994 р. N 699, складається на перше число того місяця, в якому здійснюється оцінка їх вартості. До 20 числа зазначеного місяця передаточний баланс та документація, необхідна для проведення оцінки, подаються до комісії, яка здійснює оцінку вартості майна цілісного майнового комплексу (зазначений термін може бути продовжений за рішенням державного органу приватизації) (п. 16 Методики).

З метою встановлення фактичних обставин справи, господарський суд Київської області ухвалою суду від 29.11.2012 р. зобов'язав Архівний відділ Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та Бориспільське МРВ Управління СБУ в Київській області надати належним чином завірені копії документів архівної справи № 25 представництва Фонду державного майна України у Бориспільському районі, які свідчать про підготовку та здійснення приватизації цілісного майнового комплексу Комунального виробничо-комерційного підприємства банно-прального комбінату «Лотос».

14.12.2012 р. через канцелярію господарського суду від Управління СБУ в Київській області надійшла належним чином завірена копія архівної справи № 25 представництва Фонду державного майна України у Бориспільському районі, що містить 3 (три) баланси підприємства «Лотос» станом на 01 січня 1996 р., які відрізняються за своїм змістом.

Крім того, 17.01.2013 р. через канцелярію господарського суду від представника позивача надійшла заява про залучення до матеріалів справи доказів, якою позивач просить суд долучити до матеріалів справи, серед іншого, баланс підприємства «Лотос» станом на 01 січня 1996 р.

Відповідно до п. 27 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 250 від 3 квітня 1993 p., що було чинним станом на 01.01.1996 р., бухгалтерська звітність повинна відображати наростаючим підсумком майнове та фінансове становище підприємства, установи, результати господарської діяльності за звітний період (місяць, квартал, рік) i ґрунтуватися на даних синтетичного i аналітичного обліку.

Типові форми бухгалтерської звітності та інструкції про порядок їх заповнення розробляються i затверджуються Мінфіном за погодженням з Мінстатом (п. 28 Положення).

Згідно п. 29 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні підприємство, установа складає місячну, квартальну i річну бухгалтерську звітність, у якій відображається склад майна та джерела його формування, включаючи майно виробництв, філій, представництв та інших відособлених підрозділів, виділених на окремий баланс.

Баланс - це звіт про фінансовий стан суб'єкта державного сектору, який відображає на певну дату активи, зобов'язання і власний капітал.

В силу п. 76 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні підприємство (за винятком спільних підприємств з іноземними інвестиціями) подає квартальну i річну бухгалтерську звітність: органам, у сфері управління яких перебуває підприємство; учасникам, засновникам - відповідно до установчих документів; державній податковій інспекції; органу державної статистики.

Річна бухгалтерська звітність подається підприємством не пізніше 5 лютого, наступного за звітним року, а підприємствами, до складу яких входять філії, представництва, відділення, інші відособлені підрозділи, що перебувають на окремому балансі, - відповідно 20 числа та 10 лютого. Терміни подання бухгалтерської звітності в зазначених межах встановлюють органи, у сфері управління (відання) яких перебувають підприємства, або засновники підприємства. Мінфін за погодженням з Мінстатом і Мінекономіки може подовжувати термін подання квартальної бухгалтерської звітності (п. 77 Положення).

При дослідженні наданих до суду документів, судом встановлено, що в матеріалах справи № 9/118-12 міститься 4 (чотири) різних за змістом баланси підприємства «Лотос», в зв'язку з чим господарський суд не має можливості достовірно встановити балансову вартість будівлі державного комунального виробничо-комерційного підприємства банно-пральний комбінат «Лотос», м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79, станом на 01.01.1996 р., а також чи входила вказана будівля до складу цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату «Лотос», що був придбаний товариством покупців банно-прального комбінату «Лотос» за договором купівлі-продажу державного майна № 4 від 29.03.1996 р.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу положень статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Позивач з метою огляду в судовому засіданні та дослідження Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз подав до господарського суду Київської області оригінал балансу підприємства станом на 01.01.1996 р., який долучений до матеріалів справи (стор. 172-173, том 2 справи).

Статтею 65 ГПК України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, серед іншого, такі дії по підготовці справи до розгляду: зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про призначення експертизи.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність також додатково витребувати у Головного управління статистики у Київській області оригінал балансу Комунального виробничо-комерційного підприємства банно-прального комбінату «Лотос» від 01.01.1996 р. для звіряння з оригіналом, наданим позивачем.

Відповідно до ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Частинами 1, 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання; висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

Згідно ч. 1 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.

Відповідно до п. 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України» від 04.03.1998 року № 02-5/78 розмір сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), та розподіл цих витрат має визначатись господарським судом з урахуванням ставок і окладів, встановлених експертною установою.

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона. Це правило стосується й тих випадків, коли судову експертизу призначено за ініціативою господарського суду. Після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК (п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. №01-8/123).

Враховуючи викладене та те, що для вирішення спору необхідно спеціальні знання, суд вважає за необхідне призначити у справі судову економічну експертизу.

У відповідності до Закону України «Про судову експертизу» та ст. 41 ГПК України проведення судової економічної експертизи суд доручає Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 41, 42, 79, 86 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Призначити судову економічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

2. Винести на розгляд судової експертизи наступні питання:

· Яка дійсна (реальна) балансова вартість будівлі Державного комунального підприємства банно-пральний комбінат «Лотос», що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, станом на 01.01.1996 р.?

· Чи ввійшла будівля Державного комунального підприємства банно-прального комбінату «Лотос», що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, до акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства банно-прального комбінату «Лотос» від 16.01.1996 р.?

· Чи входила будівля Державного комунального підприємства банно-прального комбінату «Лотос», що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, до складу цілісного майнового комплексу Державного комунального підприємства банно-прального комбінату «Лотос», придбаного Товариством покупців банно-прального комбінату «Лотос», та до ціни договору купівлі-продажу державного майна № 4 від 29.03.1996 р.?

3. Зобов'язати сторони за вимогою експертів своєчасно подати необхідні для проведення експертизи матеріали (документи, зразки тощо).

4. Зобов'язати Головне управління статистики у Київській області (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 71) подати до суду оригінал або належним чином завірену копію балансу Комунального виробничо-комерційного підприємства банно-прального комбінату «Лотос» від 01.01.1996 р.

5. Витрати по проведенню експертизи покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Іріко» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 79-А, ідентифікаційний код 20581476).

6. Попередити сторони про майнову відповідальність за невиконання вимог ухвали господарського суду.

7. Суд попереджає експертів про необхідність проведення експертизи у відповідності до Закону України «Про судову експертизу» та про кримінальну відповідальність у разі дачі неправдивих висновків, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

8. По закінченню експертизи висновки та матеріали справи № 9/118-12, а також документи, що підтверджують витрати, пов'язані з проведенням експертизи, надіслати до господарського суду Київської області.

9. Зобов'язати Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України надіслати копії експертних висновків сторонам згідно з ч. 1 ст. 42 ГПК України.

10. Для проведення експертизи надіслати справу № 9/118-12 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

11. Копію ухвали господарського суду Київської області надіслати учасникам провадження, Головному управлінню статистики у Київській області (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 71) та Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська,6).

Суддя Сокуренко Л.В.