Ухвала суду № 29099134, 06.02.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1007/10819/2012 Головуючий у І інстанції КічинськаПровадження № 11/780/136/13 Доповідач у 2 інстанції Говоруха В.І.Категорія 20 06.02.2013 ??????????????????????????????

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року. м. Київ.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Левчука О.Д.,

суддів: Ященко І.Ю., Говорухи В.І.,

за участю прокурора Стаховської Н.О., засудженого ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, який має малолітню дитину, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2010 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 /одного/ року 6 /шести/ місяців позбавлення волі та звільненого 15 серпня 2011 року по відбуттю покарання,

засудженого за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

Згідно вироку, ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України за наступних обставин.

ОСОБА_2 маючи не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимість за скоєння умисного злочину проти власності, повторно вчинив таємні викрадення чужого майна.

04 травня 2012 року в ОСОБА_2, який проходячи поблизу будинку № 21 по вул. Черняхівського в м. Бровари Київської області побачив автомобіль марки «Toyota RAV 4» д.н.з. НОМЕР_1, виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи злочинний намір і переконавшись у відсутності поблизу інших осіб, які б могли побачити його неправомірні дії, ОСОБА_2 того ж дня, близько 08 години, демонтував і здійснив крадіжку з вищевказаного транспортного засобу запасного колеса вартістю 7 000 грн., з майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши своїми діями власниці автомобіля марки «Toyota RAV 4» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 матеріальні збитки в розмірі 7 000 грн.

Крім того, 16 травня 2012 року, близько 23 години, ОСОБА_2 виявивши біля будинку № 5 по вул. Грушевського в м. Бровари Київської області автомобіль марки «Peugeot 308» д.н.з. НОМЕР_2, вирішив здійснити крадіжку чужого майна. Реалізовуючи свій злочинний намір і переконавшись, що враховуючи нічну пору доби, за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 демонтував з колес транспортного засобу і вчинив таємне викрадення чотирьох ковпаків для автомобільних дисків вартістю по 425 грн. кожний на загальну суму 1 700 грн. з чужим майном ОСОБА_2 з місця скоєного злочину зник, розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши власнику автомобіля марки «Peugeot 308» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 матеріальні збитки на суму 1 700 грн.

В ніч на 22 липня 2012 року ОСОБА_2 з дозволу ОСОБА_5 перебував у належній останньому квартирі АДРЕСА_1, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи протиправний намір, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння і скориставшись тим, що власник помешкання спить і за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 22 липня 2012 року , близько 3 години, з квартири АДРЕСА_1 вчинив крадіжку цифрової відеокамери марки «Sony GHX-550» вартістю 2 000 грн, пароварки марки «Moulinex» ціною 400 грн.. плазмового телевізора марки «LG» вартістю 4 500 грн., дискового музичного центра марки «Bravis» ціною 450 грн., мобільного телефону марки «Nokia 8500» та грошей в сумі 800 грн., а всього майна на загальну суму 8 850 грн. з чужими речами ОСОБА_2 вночі залишив квартиру, розпорядившись ними на власний розсуд та завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки на вказану суму.

Продовжуючи протиправні дії, направлені на заволодіння чужим майном, 22 липня 2012 року, близько 06 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за допомогою наявного в нього ключа потрапив до салону належного ОСОБА_5 автомобіля марки «ВАЗ-21154» д.н.з. НОМЕР_3, що знаходився біля будинку № 13-б по вул. М.Лагутіної в м. Бровари Київської області, звідки таємно викрав автомагнітолу марки «Prology» вартістю 640 грн. та автомобільний навігатор марки «Pioneer» ціною 960 грн. з чужим майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядився ним на власний розсуд, своїми діями завдав власнику ОСОБА_5 матеріальні збитки в розмірі 1 600 грн.

Крім того, 22 липня 2012 року близько 13 години, виявивши в коридорі четвертого поверху одного з під'їздів будинку АДРЕСА_4 дитячий велосипед, ОСОБА_2 вирішив його викрасти. Реалізовуючи злочинний умисел і переконавшись у відсутності поблизу сторонніх осіб, які б могли помітити його неправомірні дії, ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення належного ОСОБА_6 велосипеда, заподіявши потерпілій матеріальні збитки на суму 720 грн.

14 серпня 2012 року. близько 6 години, ОСОБА_2, проходячи по АДРЕСА_5 побачив автомобіль марки «Renault Master» д.н.з. НОМЕР_5 з авто магнітолою всередині, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на заволодіння вказаним предметом. Реалізовуючи протиправний намір і впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 розбив скло правих передніх дверцят належного ОСОБА_7 транспортного засобу, отримавши таким чином доступ до салону, здійснив крадіжку авто магнітоли марки «Kenwood» вартістю 300 грн і домкрата ціною 80 грн.. З викраденим ОСОБА_2 з місця злочину зник, розпорядився ним на власний розсуд, заподіявши своїми діями власнику автомобіля матеріальну шкоду в розмірі 380 грн.

Не припиняючи злочинної діяльності та переконавшись у відсутності поблизу сторонніх осіб, які б могли помітити його протиправні дії, ОСОБА_2 26 серпня 2012 року близько 08 години, з метою таємного викрадення чужого майн відкрив незамкнені дверцята автомобіля марки «Газель 2705» д.н.з. НОМЕР_4, що знаходився поблизу будинку № 13 по вул. Гагаріна в м. Бровари Київської області з салону якого забрав належні ОСОБА_8 автомагнітолу марки «Sony-1081» вартістю 150 грн., паливний насос марки «Пекарь» ціною 130 грн., автомобільну ікону вартістю 15 грн., гумову палицю вартістю 100 грн., а також демонтував і забрав дзеркало заднього виду вартістю 40 грн. З викраденим майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядився ним на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальні збитки на суму 435 грн.

Крім того, в першій половині дня 02 вересня 2012 року ОСОБА_2 з дозволу власника ОСОБА_9 знаходився в належній останній квартирі АДРЕСА_3, де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи протиправний намір і скориставшись одноособовим перебуванням у житловому приміщенні, ОСОБА_2 того ж дня, близько 11 години, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку плазмового телевізора марки «Samsung» вартістю 5 999 грн., системного блоку до комп'ютера вартістю 4 599 грн., колонки марки «SVEN» та саббуфера загальною вартістю 649 грн., рюкзака ціною 100 грн., болгарки марки «Vertex» вартістю 200 грн., розподілювача енергії ціною 749 грн., а всього майна на загальну суму 12 296 грн. з чужим майном ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, розпорядився ним на власний розсуд, своїми діями завдав потерпілій ОСОБА_9 матеріальні збитки в розмірі 12 296 грн.

Не погоджуючись з вирком районного суду засуджений ОСОБА_2 подав апеляцію в якій просив вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. ОСОБА_2 в апеляції та в доповненнях до неї оскаржує фактичні обставини справи, вказує, що він не здійснював певну кількість інкримінованих йому крадіжок, а саме, майна, що належало ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Вказує, що під час досудового слідства і в судовому засіданні було порушено його право на захист, працівники міліції ввели його в оману, пообіцяли призначення умовного покарання і тому він погодився обмовити себе і визнати свою вину і в інших крадіжках, яких не скоював. Явки з повинною писав без присутності свідків та адвоката, піддавшись шантажу працівників міліції. Не відмовлявся від конкретного адвоката. Апелянт вважає, що його вина у вчиненні даних епізодів не доведена, не перевірені обставини скоєння ним злочинів. Крім того, ОСОБА_2 зазначає, що при призначенні покарання судом підвищена увага звернута на те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності і не враховано обставини, які пом'якшують покарання, зокрема, те, що в скоєному він щиро розкаявся, наявність малолітньої дитини, що перебуває на його утриманні.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив залишити вирок суду без зміни, пояснення засудженого, який просив задовольнити його апеляцію у повному обсязі з підстав зазначених в ній, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженому, перевіривши матеріали кримінальної справи та висновки суду, в межах поданої апеляції, та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 299 КПК України суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи та розмір цивільного позову у апеляційному порядку.

Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, не заперечував проти скороченого порядку розгляду справи, що підтверджується протоколом судового засідання /а.с. 175 т. 3/, в якому зазначено, що йому був роз'яснений зміст ст. 299 КПК України і підсудний підтвердив, що права, зміст і наслідки даної статті йому зрозумілі, з чого випливає, що йому було роз'яснено і зрозуміло, що в подальшому він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи.

Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_2 за описаних у вироку обставин злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України зроблені на підставі дослідження його показів у судовому засіданні в порядку застосування положень ст. 299 КПК України, відомостей про порушення положень ст. 299 КПК України в матеріалах справи, апеляції та виступах учасників апеляційного розгляду нема, а тому судова колегія не маючи підстав для перевірки фактичних обставин справи з цими висновками суду погоджується.

Як вбачається із матеріалів справи, при допиті в якості підозрюваного, при пред'явлені обвинувачення у вчиненні злочину та при ознайомленні з матеріалам справи після закінчення досудового слідства, ОСОБА_2 кожен раз роз'яснювалися його права на захист, в тому числі і право користуватися послугами захисника. Однак він відмовлявся від участі захисника, про що свідчать власноручні записи в протоколах відповідних слідчих дій (а.с. 88, т.1, 98 т.1, 234, т.1, 41 т.2, 57 т.2, 111 т.2, 126 т.2, 131 т.2, 195 т.2, 247 т.2, 121 т.3). При цьому ОСОБА_2 особисто письмово зазначав, що з правами на захист ознайомлений, послуг захисника не потребує, свої інтереси буде захищати самостійно, відмова від захисника не пов'язана з його матеріальним становищем. Згідно протоколу судового засідання, права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. ст. 46, 263 КПК України, роз'яснялися ОСОБА_2 і при розгляді справи в суді. Проте він в черговий раз заявив, що права йому зрозумілі, послуг адвоката не потребує і це не пов'язано з його матеріальним становищем.

Оскільки ОСОБА_2 добровільно відмовився від захисника, участь якого відповідно до ст. 45 КПК України по даній справі не була обов'язковою, то доводи апеляційної скарги про порушення його права на захист є безпідставними. Про добровільність цієї відмови свідчить і той факт, що вказуючи на порушення його права на захист апелянт разом з тим не ставить питання про забезпечення при апеляційному розгляді справи участі захисника, однак вказує на обов'язковість його особистої участі для забезпечення своїх прав, що узгоджується з його правовою позицією під час досудового та судового слідства.

Що стосується посилань ОСОБА_2 на застосування щодо нього незаконних методів слідства, зокрема шантажу, то в матеріалах справи відсутні будь-які дані та докази, які б свідчили про наявність такого впливу з боку органів досудового слідства. Не заявляв про це і сам засуджений ні на досудовому слідстві, ні під час розгляду справи у суді.

Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено з урахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки скоєного, обставин справи та даних про особу засудженого.

При цьому судом, про що прямо вказано у вироку, враховано, тяжкість вчинених злочинів, а також те, що ОСОБА_2 щиро розкаявся, має малолітнього сина, критично оцінює свою протиправну поведінку та вважає, що повинен понести покарання за скоєне. Тобто, всупереч твердженню засудженого, судом враховані і ті обставини на які він посилається в своїй апеляції Саме з врахуванням всіх зазначених даних та конкретних обставин справи суд призначив засудженому покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Порушень матеріального чи процесуального права при розгляді справи та винесенні вироку, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_2 - залишити без зміни.

Головуючий:

Судді: