Ухвала суду № 29098844, 06.02.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

судова палата з розгляду цивільних справ

___

Україна, 69005,м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Пустовіт З.П. Суддя доповідач Бондар М.С

Є.у.№ 801/10403/2012

05 лютого 2013 року Справа № 22ц-778/ 621/13

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Подліянова Г.С., Дашковська А.В.

секретар - Волчанова І.М.

при участі: прокурора - адвоката -

_________________

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11.12.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" про стягнення грошових коштів, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 01.05.1999 року та 01.01.2002 року між Українським науково-дослідним інститутом нафтопереробної промисловості "МАСМА" (далі-Інститут" та Акціонерним товариством "Азмол" (на цей час Публічне акціонерне товариство "Азовські мастила і оливи") були укладені два окремі договори, за якими Інститут взяв на себе зобов'язання надати Товариству наукову-технічну допомогу. Умовами укладених угод, додатками до них та протоколами було передбачена оплата робіт і передбачені розміри винагород. В угоді № 33199/8 від 01.05.1999 року та угоді № 30702/8 від 01.01.2002 року укладеної між "МАСМА" та "Азмол" визначена його доля у розмірі 18% й 21%. Оскільки Товариство "Азмол" з липня 2008 року не виконує свої зобов'язання щодо виплати винагороди, просив стягнути на його користь 93 143 грн. 17 коп..

За рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11.12.2012 року позовні вимоги задоволені.

У скарзі відповідач, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права щодо застосування наслідків пропуску строків звернення до суду та неправильно здійснено розрахунок заборгованості, просив скасувати оскаржуване рішення.

Сторони до суду не з'явилися. Про час і місце слухання справи повідомлені.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального и процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 01.05.1999 року та 01.01.2002 року між Українським науково-дослідним інститутом нафтопереробної промисловості "МАСМА" та Акціонерним товариством "Азмол" (на цей час Публічне акціонерне товариство "Азовські мастила і оливи") були укладені договори про розробку науково-технічної документації (а.с.6,11).

У ст.511 ЦК визначено, що зобов'язання може породжувати права третьої особи, якщо вони входять до змісту зобов'язання.

Протоколами та додатковими угодами сторони узгодили порядок розрахунків та розподіл грошових коштів. При цьому, було конкретизовано, що вони є основою розрахунків між Виконавцем та Замовником й водночас між Замовником і авторами розробниками документації (а.с.8,13).

У зазначених документах конкретизовані імена авторів й вони посвідчені сторонами угоди та всіма авторами.

За умовами Угод № 33199/8 від 01.05.1999 року, № 30702/8 від 01.01.2002 доля позивача складала 18%,19%,21% від 2% вартості кожної тони мастила, реалізованої рік що пройшов (а.с.6,9,16,18).

Під час розгляду справи відповідач надав довідку про реалізовану продукцію за спірними роками (а.с.49).

Виходячи саме з наведеного в довідці розміру реалізованої продукції, був проведений розрахунок заборгованості (а.с.54).

Важливим є і те, що у судовому засіданні представник відповідача повністю визнав позов про що заявив у своїх поясненнях та під час судових дебатів. Причиною несвоєчасної сплати винагороди представник підприємства назвав економічну складову та нестачу коштів.

Однією з підстав для задоволення позовних вимог є визнання відповідачем позову ч.4 ст.174 ЦПК).

Однак, в аргументах скарги відповідач заявляє про те, що суд не застосував наслідки спливу позовної давності і виходячи з загальних вимог до строку позовної давності, стягнув кошти більш ніж за три роки.

Статтею 267 ЦК п.3 встановлено, що позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Матеріалами справи та технічним записом судового процесу не встановлено, що відповідач звертався до суду з відповідним клопотанням.

В цій частині скарги, апеляційний суд зауважує і на наступному.

Згідно ст.264 ЦК перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або обов'язку.

Для вирішення ситуації навколо боргу, позивач звертався до відповідача з листом у липні 2009 року, де зокрема вказував на не сплату належної йому винагороди за 2008 рік (а.с.19).

У своїй відповіді від 03.08.2009 року Голова правління ВАТ "Азмол" визнав борг підприємства. Водночас запевнив про здійснення виплат зі спливом економічної кризи (а.с.20).

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азовські мастила і оливи" відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 11.12.2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення

Головуючий: Судді: