Постанова № 29096931, 24.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/12676/12 м. Дніпропетровськ Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВласенка Д.О. при секретарі судового засіданняПасічнику Т.В. за участю: представника позивача представників відповідача Гончарова М.В. Коваленка Ю.В., Січкова Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТІНА» до Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «КРІСТІНА» 24 жовтня 2012 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000262341 від 04 вересня 2012 року, винесене Дніпропетровською міжрайонною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було донараховано позивачу за актом перевірки грошове зобов'язання на суму 298381,75 грн., з них: податок на прибуток 263269,00 грн., штраф 35112,75 грн., на суму якого було складено податкове повідомлення-рішення від 04 вересня 2012 року №0000262341. Позивач вважає повідомлення-рішення таким, що винесено з порушенням вимог чинного законодавства України, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення повинно бути скасовано. На початок перевірки позивачем були надані у повному обсязі документи, що свідчать про сплату податку на землю, сплату оренди землі та ринковий збір, які вказані у реєстрі кореспонденції бухгалтерського обліку та показників валових витрат. Відповідач, не враховуючи існування фактичного заниження валових витрат та враховуючи існування заниження показників доходу, на думку позивача, допускає неправильне обчислення об'єкту оподаткування стосовно виявлених порушень, а саме п. 3.1 ст. 3 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

На думку ТОВ «КРІСТІНА», висновки відповідача в Акті про заниження податку на прибуток всього у сумі 263269,00 грн. у тому числі: за І квартал 2010 року на суму 30225,00 грн., за II квартал 2010 року на суму 22688,00 грн., за III квартал 2010 року на суму 39877,00 грн., за IV квартал 2010 року на суму 47657,00 грн., за І квартал 2011 року на суму 122822,00 грн., є безпідставними та суперечать законодавству України.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав посилаючись на обставини, які викладені у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що висновки викладені в акті перевірки є обґрунтованими.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «КРІСТІНА» (код ЄДРПОУ 19154898) зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /а.с. 35-36/ та Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи /а.с. 37/.

На підставі направлень від 09.08.2012 №000466, №000467, №000465, виданих Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області, було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «КРІСТІНА» та 21 серпня 2012 року складено акт № 370/221/19154898 «Про результати позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Крістіна» код за ЄДРПОУ 19154898 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09 по 31.12.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.09 по 31.12.11» /а.с. 40-55/.

Відповідно до висновків даного акту податківцями встановлено порушення зі сторони ТОВ «КРІСТІНА»:

пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4, пп. 11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 263269,00 грн. у тому числі за 1 квартал 2010 року на суму 30225,00 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 22688,00 грн., з 3 квартал 2010 року на суму 39877,00 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 47657,00 грн., за квартал 2011 року на суму 122822,00 грн.;

п.181.1 ст. 181, п. 183.10 ст. 183, ст. 185, ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 30540,00 грн.: у жовтні 2011 року в сумі 10180,00 грн., у листопаді 2011 року в сумі 10180,00 грн., у грудні 2011 року в сумі 10180,00 грн.

Між фізичними особами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ТОВ «КРІСТІНА» були укладені договори безпроцентної поворотної позики № 001 від 01 лютого 2010 року на суму 382352,00 грн. строком на 5 календарних місяців /а.с. 100-102/, № 002 від 01 березня 2010 року на суму 398932,00 грн. строком на 5 календарних місяців /а.с. 106-108/, № 003 від 01 березня 2010 року на суму 362647,00 грн. строком на 5 календарних місяців /а.с. 103-105/.

Так, відповідно до пп.14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Згідно п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

У пп. 135.5.1 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України визначено, що інші доходи включають суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.

Згідно наданих документів судом встановлено, що за період з 01.01.2009 по 31.03.2011 у ТОВ «КРІСТІНА» існує заниження валових витрат у сумі 1298967,16 грн., у тому числі за І квартал 2009 року у розмірі 129730,58 грн., за II квартал 2009 року у розмірі 133333,08 грн., за III квартал 2009 року у розмірі 104643,27 грн., за IV квартал 2009 року у розмірі 192959,56 грн., за І квартал 2010 року у розмірі 149399,26грн., за II квартал 2010 року у розмірі 193738,26 грн., за III квартал 2010 року у розмірі 169235,54 грн., за IV квартал 2010 року у розмірі 142662,91 грн., за І квартал 2011 року у розмірі 418887,17 грн.

Відповідно до пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (який втратив чинність, проте його норми підлягають застосуванню оскільки діяли на момент виникнення спірних правовідносин) датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно з пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Виходячи з даного законодавцем визначення поворотної фінансової допомоги, для можливості віднесення сум коштів до такого виду допомоги необхідно, щоб суми коштів передавалися платникові податку у користування, а договором чітко обумовлювались умови надання фінансової допомоги та строки її повернення проте, не передбачалося нарахування процентів або надання інших видів компенсації як плати за користування чужими коштами.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 цього Закону валовий доход включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. А згідно п. 11.2.1 ст. 11 цього Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем сформовані та відображені у податковому обліку доходи на суму заборгованості із врахуванням встановленого факту використання послуг в господарській діяльності позивача.

Статтею 138 Податкового кодексу України визначено склад витрат, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування, та порядок їх визначення.

Пунктом 138.1 ст. 138 цього Кодексу визначені витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Даним Кодексом не передбачена норма, яка б зобов'язувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми ТМЦ, послуг, віднесених ним до валових витрат по оприбуткування товару, у разі не оплати товарів у межах строку позовної давності.

Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

В свою чергу, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 6.1 статті 6 цього Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за III квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року (після набрання зазначеною нормою законної сили).

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідач прийшов до необґрунтованого висновку, що ТОВ «КРІСТІНА» занизило податок на прибуток всього у сумі 263269,00 грн. у тому числі: за 1 квартал 2010 року на суму 30225,00 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 22688,00 грн., з 3 квартал 2010 року на суму 39877,00 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 47657,00 грн., за квартал 2011 року на суму 122822,00 грн., а також занизило податок на додану вартість на загальну суму 30540,00 грн.

Отже, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000262341 від 04 вересня 2012 року, винесене Дніпропетровською міжрайонною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби, є протиправним та підлягає скасування.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 14, 35, 70, 71, 86, 94, 122, 128, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТІНА» до Дніпропетровської міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000262341 від 04 вересня 2012 року, винесене Дніпропетровською міжрайонною Державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі акту перевірки № 370/221/19154898 від 21 серпня 2012 року відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТІНА» (код ЄДРПОУ 19154898), щодо збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, на суму 298381,75 грн. (двісті дев'яносто вісім тисяч триста вісімдесят одна гривня 75 копійок), з яких: за основним платежем + 263269,00 грн. (двісті шістдесят три тисячі двісті шістдесят дев'ять гривень 00 копійок), за штрафними (фінансовими) санкціями 35112,75 грн. (тридцять п'ять тисяч сто дванадцять гривень 75 копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТІНА» (код ЄДРПОУ 19154898) судові витрати у сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 29 січня 2013 року.

Суддя (підпис) Д.О. Власенко