Постанова № 29096677, 23.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2013 р. (17:49) Справа №2а-11050/12/0170/9

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., за участю секретаря Сироватського М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0000064120 від 04.10.12р. в частині сплати за основним платежем у сумі 696206,00 грн. за березень 2012р. та штрафних санкцій у сумі 349167,00 грн., застосованих за порушення п. 198.1., 198.2,198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України.

Представники сторін:

представник позивача - Дрібний Ю.В., довіреність № 1-2013 від 01.01.13р.;

представник відповідача - не з'явився.

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення №0000064120 від 04.10.12р. в частині сплати за основним платежем у сумі 696206,00 грн. за березень 2012р. та штрафних санкцій у сумі 349167,00 грн., застосованих за порушення п. 198.1., 198.2,198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, висновки СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим щодо завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ у сумі 696 206,00 грн. є хибними та такими, що суперечать даним бухгалтерського обліку ТОВ «КримТЕЦ».

Представником відповідача надані письмові заперечення на позов, у яких відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити за мотивами викладеними у запереченнях (а.с.177-178). Відповідач пояснює, що нарахування ПДВ у розмірі 696 206,00 грн. за березень 2012 р. здійснено СДПІ за фактом порушення ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПКУ, а саме у зв'язку з завищенням податкового кредиту з ПДВ за березень 2012 р. у сумі 696 206,00 грн. внаслідок включення до його складу ПДВ, що нарахований у складі витрат на придбання товарів (макуха (жмих) соняшника) у ПП «А-Ліра». Свої висновки відповідач робить на підставі інформації, наданої ДПІ у Скадовському районі Херсонської області ДПС. На думку відповідача фінансово-господарські операції ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" з ПП «А-Ліра» не підтверджені, угоди з постачальниками ДПІ у акті перевірки визнані удавними та відповідно нікчемними.

В судовому засіданні, що відбулося 23.01.2013р., представник позивача уточнив пункт 2 позовних вимог, та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000064120 від 04.10.12р. в частині сплати за основним платежем 696206,00 грн. за березень 2012р. та штрафних санкцій, що нараховані саме на цю суму 696206,00 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати, зокрема судовий збір в розмірі 2146,00грн. та вартість проведеної у справі судово-економічної експертизі у розмірі 15000,00грн.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплоелектроцентраль" зареєстровано у якості юридичної особи Сімферопольською районною державною адміністрацією АР Крим 18.04.2003 року, про що видане свідоцтво серії А00 № 609875.

Позивач перебуває на обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим та згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100270908 є платником податку на додану вартість з 11.07.2003 р.

Судом встановлено, що СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки був складений акт від 27.09.2012 р. №80/41-20/32417960 (далі Акт).

В акті встановлені порушення ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПКУ за період листопад 2010 р. - березень 2012 р., що призвели до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на 698 506,00 грн., у т.ч.:

344,00 грн. за листопад 2010 р.;

1 677,00 грн. за липень 2011 р.;

280,00 грн. за вересень 2011 р.;

696 206,00 грн. за березень 2012 р. (а.с.130-140).

Ознайомившись з вищенаведеним Актом перевірки позивач не погодився з його висновками в частині виявлення порушень п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПКУ, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 696 206,00 грн. за березень 2012 р., та надав відповідачу заперечення на нього (вих. №б/н від 01.10.12р.).

У відповіді на заперечення (вих. №1322/10/41-20 від 03.10.12р.) відповідач не змінив свого висновку, та на підставі висновків вищенаведеного Акту 04.10.2012 р. СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0000064120 про нарахування грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 698 506,00 грн. та 349 167,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач вважає висновки СДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим щодо завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 696 206,00 грн. хибними та такими, що суперечать даним бухгалтерського обліку ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль", що і стало підставою для звернення до суд з цим позовом.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р. (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Таким чином, товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення. А тому, безпідставним є твердження відповідача про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися).

Відповідно до п.6 розділу 1, п. 5.2 розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011р. за №34/18772 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р. підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі Положення №168/704).

Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно абзацу «а» п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Так, пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом з'ясовано, що 01 грудня 2011р. між ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" (Покупець) та ПП «А-Ліра» (Постачальник) було укладено договір поставки №01/12-11, за умовами якого Постачальник продає, а Покупець купляє наступний товар: макуху (жмих) соняшника українського походження врожаю 2011 р. (п.1.1 Договору).

Відповідно до вищезазначеного договору №01/12-11 у лютому 2012 р. ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль"отримало від ПП «А-Ліра» макуху (жмих) соняшника у кількості 3 027,42 т. вартістю 8 609 982,48 грн., у т. ч. 1 434 997,08 грн. ПДВ, що підтверджується прибутковою накладною та актом приймання-передачі товару.

Прийом-передача вказаного товару (макуха (жмих) соняшника) у кількості 3 027,42 т. вартістю 8 609 982,48 грн. з ПДВ відбулася на складах ПрАТ «Дніпровський термінал» в місті Херсон, що зафіксовано в акті приймання-передачі №1 від 28.02.2012р.

Судом також з'ясовано, що Постачальник (ПП «А-Ліра») був платником ПДВ на дату постачання 28.02.2012 р. (Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 12.05.2006 р. №30954843 анульовано 29.05.2012р. - дані офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua - п.2.8 Розділу ІІ Наказу №1394)).

Як встановлено відповідачем у Акті перевірки, позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за березень 2012 р. в сумі 696 206,00 грн., що складається з:

696 205,34 грн. - частина суми ПДВ за податковою накладною №35 від 28.02.2012 р. на загальну суму 8 610 551,28 грн., у т.ч. 1 435 091,88 грн. ПДВ. (стор.70, 74 Акту СДПІ);

0,66 - округлення СДПІ.

Завищення податкового кредиту за березень 2012р. спричинило заниження податкових зобов'язань позивача з ПДВ за березень 2012 р. на 696 206,00 грн.

Як встановлено судом, загальний обсяг поставки за податковою накладною №35 від 28.02.2012 р. складає 8 610 551,28 грн., у т.ч. 1 435 091,88 грн. ПДВ.

28.02.2012 р. у зв'язку з помилкою, допущеною при складанні вказаної податкової накладної, постачальник склав та надіслав ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" розрахунок коригування №3 на суму (- 568,80 грн.), у т.ч. (- 94,80 грн.) ПДВ.

Враховуючи коригування загальний обсяг поставки за податковою накладною №35 складає 8 609 982,48 грн., у т. ч. 1 434 997,08 грн. ПДВ.

СДПІ в Акті перевірки встановила завищення податкового кредиту по операціях поставки товарів за вказаною податковою накладною №35 на суму 696 205,34 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем у Акті перевірки допущено арифметичну помилку при зазначенні заниження податкового зобов'язання з ПДВ за березень в сумі 696 206,34 грн. (1,00грн.).

Судом з'ясовано, що при складанні податкової накладної №35 від 28.02.2012 р. та розрахунку коригування №3 від 28.02.2012р. до вказаної податкової накладної постачальником (ПП «А-Ліра») допущена помилка, а саме: вказаний не вірний номер договору: №05/10-11-1 від 05.10.2011 р.

Відповідно до п.7 Наказу Міністерства фінансів України від 01.01.2011р. №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», в разі порушення постачальником порядку заповнення податкової накладної покупець таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

У квітні 2012 р. позивач на підставі виявлених порушень, викладених у службовій записці, подало до СДПІ заяву про порушення порядку заповнення податкових накладних (додаток №8 до Податкової декларації з ПДВ за березень 2012 р.).

Таким чином, вказана заява є підставою для включення суми податку до складу податкового кредиту за податковою накладною та розрахунком коригування, що виписані постачальником з порушенням встановленого порядку їх заповнення.

Судом з'ясовано, що на підставі вищенаведених податкової накладної та розрахунку коригування на загальну суму 1 434 997,08 грн., отриманих від продавця (ПП «А-Ліра»), ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" у березні 2012 р. відповідно до п.201.10. ст.201 ПКУ нарахувало ПДВ, що відноситься до податкового кредиту в сумі 1 434 997,08 грн., та відповідно до п.200.1. ст.200., п.201.14., 201.15. ст.201. та п.192.3 ст.192 ПКУ відобразило його у податковій декларації з ПДВ за березень 2012 р.

Судом також з'ясовано, що в квітні 2012 р. в результаті повернення нереалізованих товарів постачальник (ПП «А-Ліра») відповідно до п.п.192.1.1, п.192.1 ст.192 ПКУ надіслав покупцю (ТОВ"Кримтеплоелектроцентраль") розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 05.04.2012 р. до податкової накладної №35 від 28.02.2012 р. на суму (-75 991,68 грн.), у т. ч. (-12 665,28 грн.) ПДВ.

На підставі розрахунку коригування у квітні 2012 р. відповідно до п.п.192.1.1 п.192.1 ст.192 ПКУ ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" зменшило суму податкового кредиту з ПДВ на (-12 665,28 грн.), та відповідно до п.п.192.3 ст.192 ПКУ відобразило вказаний результат перерахунку у податковій декларації з ПДВ за квітень 2012 р.

З урахуванням часткового повернення товару (макуха (жмих) соняшника) сума кредиторської заборгованості ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" за отриманий від ПП «А-Ліра» товар склала 8 533 990,80 грн., у т.ч. ПДВ 1 422 331,80 грн.

В квітні 2012р. ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" перерахувало ПП «А-Ліра» у сплату вартості отриманого товару (макуха (жмих) соняшника) грошові кошти у сумі 8 533 990,80 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку.

Відповідачем аналізуючи вищезазначений договір поставки №01/12-11 було встановлено, що ця угода є удавною та відповідно нікчемною.

До вищенаведеного висновку відповідач дійшов посилаючись на інформацію, що надана ДПІ у Скадовському районі Херсонської області ДПС, зокрема, на підставі висновків Акту № 53/22/34323178 від 21.05.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «А-Ліра» з літань дотримання податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ «Амбер- Нет» за період з 01.08.2011р. по 31.03.2012р.».

Відповідно до наданої інформації, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю (ненаданням) актів приймання-передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів тощо. ДІЛ у Скадовському районі Херсонської області ДПС робить висновки, що ПП «А-Ліра» здійснювало операції з контрагентами, які мають ознаки фіктивності, відсутній об'єкт оподаткування, відсутні основні фонди, активи трудові ресурси, що вказує про неможливість фактичного здійснення ПП А-Ліра» господарської діяльності з контрагентами, угоди між даними підприємствами провадились без передачі товару і є нікчемними.

Крім того, в ході перевірки було встановлено відсутність ПП «А-Ліра» за юридичною адресою (стор.70 Акту СДПІ).

Таким чином, як вказують інспектора, враховуючи неможливість придбання товару ПП «А-Ліра» від постачальника-контрагента, неможливий їх продаж в подальшому на користь ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль". Податкові зобов'язання ПП «А-Ліра» за перевіряємий період є недійсними в частині завищення податкового зобов'язання. Фінансово-господарські операції ТОВ "Кримтеплоелектроцентраль" з ПП «А-Ліра», на думку відповідача, не підтверджені, у зв'язку із чим угоди з постачання у Акті визнано удаваними та, відповідно, нікчемними.

Під час розгляду справи судом з'ясовано, що виконання договору поставки №01/12-11 підтверджується первинними бухгалтерськими документами (прибутковою накладною та актами приймання - передачі), що також підтверджується висновком №220/12 судово-економічної експертизи від 18.12.2012р.

Так, у вищенаведеному висновку судово-економічної експертизи зазначено, що документами бухгалтерського обліку ТОВ «КримТЕЦ» (прибутковими накладними, двосторонніми та тристоронніми актами приймання-передачі) у повному обсязі у кількості 3 027,42 т. підтверджується отримання та зберігання макухи (жмиху) соняшника вартістю 8 609 982,48 грн., у т.ч. ПДВ 1 434 997,08 грн. ПДВ, придбаної ТОВ «КримТЕЦ» за договором поставки №01/12-11 від 01.12.2011 р. з ПП «А-Ліра». Макуха (жмих) соняшника у кількості 3 000,70 т., що придбана ТОВ «КримТЕЦ» у ПП «А-Ліра» в лютому 2012 р. (за вирахуванням макухи (жмиху) соняшника, що була повернута постачальнику у кількості 26,72 т.), була у повному обсязі оплачена ТОВ «КримТЕЦ» у сумі 8 533 990,80 грн., у т. ч. 1 422 331,80 грн. ПДВ, що підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку про проведення.

Суд зазначає, що документи позивача, які були досліджені судом та експертом (договір, акти-приймання передачі, накладна на повернення, податкова накладна, платіжні доручення), в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 р. та Положення №168/704 є первинними документами, які мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що податкова накладна №3 від 28.02.2012р., розрахункові (платіжні) документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні. Відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за товарно-матеріальні цінності, відповідає вимогам п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Слід також вказати, що відповідно до норм діючого законодавства не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом і не мають причинного зв'язку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

З вказаних норм вбачається, що зареєстрований у ЄДРПОУ на час вчинення правочину контрагент позивача є юридичною особою, наділеною цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з постачання товарів.

Відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що ПП «А-Ліра» на момент укладення угоди було виключено з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим було не наділенл цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Статтею 204 Цивільного Кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені

частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд відзначає, що відносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані, зокрема ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228 Цивільного Кодексу України ); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228 Цивільного Кодексу України ).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в постанові від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 Цивільного Кодексу України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного Кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки не містить посилань на таки факти та не доводить умислу позивача на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки позивача у спірних правовідносинах при укладанні і виконанні договору із контрагентом суду не надано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Будь - яких доказів недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість податковим органом не подано.

Договір укладений між позивачем та його контрагентом, виходячи з його змісту, спрямований не на незаконне заволодіння майном держави, а на передачу товарів покупцю і отримання за це коштів продавцем.

Таким чином, зміст правочину з контрагентом позивача (ПП «А-Ліра) не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договір укладений за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаного правочину.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для нарахування позивачу грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 696206,00 грн. за березень 2012р., та штрафних санкцій нарахованим на цю суму в розмірі 348102,50грн. (696205,00 грн.Х50%).

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення в частині нарахування ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 696206,00 грн. за березень 2012р. та штрафних санкцій у сумі 348102,50грн.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз віднесено до судових витрат.

Частиною 5 статті 92 КАС України встановлено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, матеріально-технічне забезпечення судової експертизи склало 122,70грн., експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 73,65 грн. (без ПДВ) і витрачено на її проведення 202 години дослідження, що складає 14877,30грн.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і наказу Міністерства юстиції України від 30.01.2012 року N 172/5 "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2012 році", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 січня 2012 р. за N 153/20466.

Під час судового засідання, яке відбулось 23.01.2013 року оголошені вступна і резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову у повному обсязі складено 28.01.2013 року.

Керуючись ст. ст.11, 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними дії інспекторів Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, у частині доводів та висновків, викладених в Акті перевірки №80/41-20/32417960 від 27.09.2012року, щодо визнання угоди, укладеної між ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» та ПП «А-Ліра» нікчемною (удавною).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000064120 від 04.10.12р. в частині нарахування ТОВ «Кримтеплоелектроцентраль» грошових зобов'язань з ПДВ в сумі 696206,00 грн. за березень 2012р. та штрафних санкцій у сумі 348102,50грн.

4. Стягнути судовий збір в розмірі 2146,00грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» (97501, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Кримська,7).

5. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримтеплоелектроцентраль» (97501, Сімферопольський район, смт. Молодіжне, вул. Кримська,7) вартість проведеної у справі судово-економічної експертизі у розмірі 15000,00грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Гаманко Є.О.