а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2008 р. Справа № 2-а-10593/08
м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мельник-Томенко Жанни Миколаївни,
При секретарі судового засідання: Ужвак О.С.
За участю представників сторін:
позивача : Ничипоренко П.В., представник на підставі довіреності
відповідача : Кудріна А.В., представник на підставі довіреності
розглянувши матеріали справи
за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод"
до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання протиправною відмови реєстрації платником податку на додану вартість відокремленого підрозділу
ВСТАНОВИВ :
Державне підприємство Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправною відмови реєстрації платником податку на додану вартість відокремленого підрозділу.
Позов мотивований наступним.
Державним підприємством Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" у відповідності до чинного законодавства був заснований Відокремлений структурний підрозділ "Промсервіс 45". 06.05.2008 року Відокремлений структурний підрозділ "Промсервіс 45" ДП МОУ "45 експериментальний механічний завод" було взято на податковий облік платників податків ДПІ у м. Вінниці. 02.06.2008 року Відокремлений структурний підрозділ "Промсервіс 45" ДП МОУ"45 експериментальний завод" звернувся до ДПІ у м. Вінниці з заявою про реєстрацію платником податку на додану вартість. Листом ДПІ у м. Вінниці № 16759/10/15-2 від 06.06.2008 року відмовлено в реєстрації ВСП "Промсервіс 45" платником ПДВ. Позивач вважає вказану відмову протиправною і такою, що суперечить чинному законодавству, а саме п. 9.4. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" , згідно якого якщо особа, на яку не поширюється дія п. 2.3. ст. 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам п. 2.2. ст. 2 цього Закону, така реєстрація проводиться за її заявою. Відповідно до п. 2.2. п. 2 зазначеного Закону платником податку є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку. Вказане підтверджується наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 року "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість". На думку позивача, не може бути підставою для відмови посилання відповідача на п. 4.12. Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом № 80 ДПА України від 19.02.1998 року.
За таких підстав, позивач просить суд визнати протиправною відмову ДПІ у м. Вінниці у реєстрації платником податку на додану вартість та зобов'язати відповідача вчинити певну дію, а саме зареєструвати платником податку на додану вартість Відокремлений структурний підрозділ "Промсервіс 45" Державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод".
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задоволити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечив проти задоволення позовної заяви, з наступних підстав. ВСП "Промсервіс 45" подана реєстраційна заява платника податку на додану вартість як учасника договору про спільну діяльність, проте зазначений договір не надано та не зареєстровано в ДПІ у м. Вінниці. Крім того, ВСП "Промсервіс 45" є філією головного підприємства ДП МОУ "45 експериментальний механічний завод" без права юридичної особи, тому не підпадає під визначення осіб, що можуть бути платниками податку, наведеного в п. 1.2., п. 1.3. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість". Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представник позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно свідоцтва серії А00 № 145386, Державне підприємство Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" 22.05.2001 року зареєстроване як юридична особа.
Вказане підприємство діє на підставі Статуту, затвердженого Міністром оборони України Кузьмуком О.І. від 09.11.2001 року.
Згідно довідки № 117 від 24.01.2008 року Державне підприємство Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" включене до ЄДРПОУ та має статус юридичної особи.
Відповідно до довідки ДПІ у м. Вінниці, зазначене підприємство взяте на облік як платник податків, і відповідно до свідоцтва № 01761128 зареєстроване платником податку на додану вартість.
Згідно довідки Головного управління статистики у Вінницькій області АА №019560, Відокремлений структурний підрозділ "Промсервіс 45" Державного підприємства оборони України "45 експериментальний механічний завод" включене до ЄДРПОУ. Ідентифікаційний код - 35823932, правовий статус суб'єкта - без права юридичної особи. Головне підприємство -Державне підприємство Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод", організаційно - правова форма - філія (інший відокремлений підрозділ).
02.06.2008 року Відокремлений структурний підрозділ "Промсервіс 45" звернувся до ДПІ у м. Вінниці з реєстраційною заявою платника податку на додану вартість як учасника договору про спільну діяльність.
Листом ДПІ у м. Вінниці № 16759/10/15-2 від 06.06.2008 року ВСП "Промсервіс 45" повідомлено про відсутність підстав для реєстрації філії в якості платника податку на додану вартість.
У відповідності до ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", центральний податковий орган веде реєстр платників податку (п. 9.1). Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку (п. 9.2.). Особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом. Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання та ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством, сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України, без їх реєстрації як платники цього податку (п. 9.3). Якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою (п. 9.4).
Статтею 2 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платником податку є:
2.1 Будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті, (п. 2.1)
2.2. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
В ст. 1 зазначеного Закону, вказано, що у цьому Законі терміни вживаються у такому значенні: особа - будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні: суб'єкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій; інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності; фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством, або ввозить (пересилає) товари на митну територію України; представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи (п. 1.2.). Платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України (п. 1.3).
Таким чином, вказаний Закон чітко визначає осіб, які можуть бути платниками податку на додану вартість, до яких відокремлений структурний підрозділ "Промсервіс 45" ДП МОУ "45 експериментальний механічний завод" не може бути віднесений, оскільки він не має статусу юридичної особи, а являється відокремленим підрозділом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відокремлений підрозділ юридичної особи - це філія, інший підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Також суд не приймає до уваги твердження позивача закріплення його права на реєстрацію платником податку на додану вартість в Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом № 79 від 01.03.2000 року ДПА України, зареєстрованого Міністерством юстиції України № 208/4429 від 03.04.2000 року.
Так, відповідно до п. 7 даного Положення, до Реєстру платників податків заносяться: а) юридичні та фізичні особи, які відповідно до чинного законодавства зобов'язані зареєструватися як платника податку на додану вартість, а також - особи, що виявили бажання зареєструватися як платники податку на додану вартість.
У відповідності до п. 8 Положення, для реєстрації особи як платника податку на додану вартість потрібно, щоб вона була взята на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року № 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за № 172/2612.
Згідно п. 4.1. Податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 1 цього Положення.
При цьому, визначення особи, наведене в п. 1 Положення, згідно якого особа - будь-яка з осіб, наведених у пункті 1.2 статті 1 Закону, незалежно від того, чи є така особа резидентом, чи ні: суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій; інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності; фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену
до підприємницької згідно із законодавством, або імпортує товари на митну територію України; представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.
Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, уважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами, згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Також, відповідно до п. 4.12 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом ДПА України від 19.02.1998 року, згідно якого на обліку в органах державної податкової служби повинні перебувати угоди про розподіл продукції (далі - угоди) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб (далі - договори), при виконанні яких виникають обов'язки за сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених законодавством. Документи, що стосуються договору чи угоди, зберігаються в обліковій справі платника податків.
Для взяття на облік договору про спільну діяльність без створення юридичної особи платник податків (резидент), що призначений учасниками договору відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору, за своїм місцем перебування на податковому обліку подає такі документи: заяву за ф. № 1-ОПП; завірену копію договору (контракту) про спільну діяльність (п. 4.12.2)
До цих документів додаються:
а) інформаційна картка договору з відміткою органу, що здійснив державну реєстрацію договору, якщо до складу учасників договору про спільну діяльність входить іноземний інвестор; б)копії документів, які підтверджують погодження договору уповноваженим органом управління відповідно до законодавства, засвідчені в установленому законодавством порядку, якщо договором передбачене використання нерухомого майна державної власності, що перебуває у господарському віданні чи оперативному управлінні учасника договору про спільну діяльність; в)копії ліцензій на провадження видів господарської діяльності учасників договору, отримання яких передбачено нормами чинного законодавства. Органи державної податкової служби провадять облік договорів про спільну діяльність відповідно до цього Порядку та до положень наказу Державної податкової адміністрації України від 30.09.2004 №571 "Про затвердження форми Звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, Порядку його складання та Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.10.2004 за № 1388/9987. За таких підстав, відокремленим структурним підрозділом "Промсервіс 45" подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість як учасника договору про спільну діяльність. Проте, вказаний договір не надано та не зареєстровано в ДПІ у визначеному законом порядку. Існування договору про спільну діяльність не доведена позивачем і у судовому засіданні. Таким чином, суд вважає, що позивач не довів наявності порушення його прав, свобод та інтересів з боку суб'єкта владних повноважень, які підлягають судовому захисту. Судом встановлено, що дії відповідача відповідають вимогам закону, відмова в реєстрації прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Заперечення та документи, надані відповідачем містять докази того, що вчинені суб'єктом владних повноважень дії в порядку, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
А тому вимоги ч.2 ст.71 КАС України щодо свого обов'язку довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем виконано.
Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 186, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Міністерства оборони України "45 експериментальний механічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправною відмови реєстрації платником податку на додану вартість відокремленого підрозділу, - відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 06.10.08
Суддя/підпис/Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Судове рішення № 2909507, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 01.10.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-10593/08. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: