Ухвала суду № 29094951, 29.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9309/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б.та Шелест С.Б.,

при секретарі - Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Київський суднобудівельний - судноремонтний завод" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 березня 2012 року № 0000062220 та № 0000052220, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року позивач - Закрите акціонерне товариство "Київський суднобудівельний - судноремонтний завод" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 13 березня 2012 року № 0000062220 та № 0000052220, в якому, після зміни позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 0000062220 від 13.03.2012 року та № 0000052220 від 13.03.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом при прийнятті спірних податкових повідомлень - рішень не було враховано положень пункту 7 Підрозділу 10 Прикінцевих та перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, відповідні до яких штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Колегія суддів погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, 06 лютого 2012 року на підставі пп. 20.1.4. ст.20 та п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України ДПІ у Подільському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка податкової звітності ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» (код ЄДРПОУ 03149949) за результатами якої складено акт № 71/23-304-03149949 від 06.02.2012 року про результати планової виїзної перевірки ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011 року (далі - Акт перевірки).

На підставі висновків вказаного Акту перевірки контролюючим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000062220 від 13 березня 2012 р., яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 20700,14 грн. за затримку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання в сумі 207001,40 грн.

- № 0000052220 від 13 березня 2012 р., яким позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 20049,30 грн. за затримку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання в сумі 200493,00 грн.

Як вбачається з адміністративного позову та пояснень представника позивача, ЗАТ «Київський суднобудівний судноремонтний завод» не погоджується із застосуванням саме суми штрафних санкцій за порушення строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на землю за квітень 2011 року у сумі 20049,30 та суми штрафної санкції за порушення строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

Обговорюючи правомірність позовних вимог, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до п.126.1. ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом першої інстанції було наголошено, що обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, представник позивача в ході розгляду справи не заперечував обставин несвоєчасної сплати самостійно визначених (узгоджених) грошових зобов'язань з земельного податку за квітень 2011 та з податку на додану вартість за квітень 2011 р.

Однак, встановивши наявність порушення податкового законодавства з боку платника податку - позивача за квітень 2011, ДПІ у Подільському районі м. Києва, при визначенні розміру та застосуванні штрафних (фінансових) санкцій не вірно застосовано положення ст.126 та не враховано положення п.7 підрозділу 10 Прикінцевих та перехідних положень Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 7 Підрозділу 10 Прикінцевих та перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Вказана норма Кодексу не визначає кола порушень податкового законодавства, на які вона поширюється, а тому доводи апелянта про те, що така норма підлягає застосуванню виключно до порушень пов'язаних з обчисленням податкових зобов'язань у зазначений період - не заслуговують на увагу.

Враховуючи, що порушення вимог Податкового кодексу України мало місце у квітні 2011 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 20700,14 грн. та 20049,30 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.