Рішення № 29094621, 30.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/15378-2012 30.01.13

За позовомСпільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями „Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой"Простягнення боргу в сумі 67790, 30 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Крупник О.М. дов. № 613 від 01.04.2011р. до 01.04.2013р.

Від відповідача - Олєйніков Є.В. дов. № 1-808 від 01.02.2012р. до 31.01.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Спільне українсько-французького підприємство з іноземними інвестиціями „Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" про стягнення боргу в сумі 67790, 30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.12.2012 року.

12.12.2012 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному справу № 5011-58/15378-2012 передано для розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 року справу № 5011-58/15378-2012 прийнято до провадження.

12.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

13.12.2012 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного, справу передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 28.01.2013 року.

28.01.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

28.01.2013 року представники сторін у судове засідання з'явились.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.

Представник позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.

В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до п.2 ч.1 ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 30.01.2013 на 15:45.

30.01.2013 року представники сторін у судове засідання з'явились.

30.01.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

30.01.2013 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду документи по справі.

Представники сторін надали суду усні пояснення по справі.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.01.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.07.2010 року між Спільним українсько-французького підприємством з іноземними інвестиціями „Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (орендар) було укладено Договір № 34 оренди будівельної техніки з екіпажем (водієм) (далі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору, орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове володіння та користування будівельну техніку (далі - будівельні машини), згідно переліку - Додаток №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною, а також зобов'язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а Орендар зобов'язується прийняти в тимчасове користування керуванням екіпажу (водія) орендодавця і зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату.

Згідно п.п. 4.1, 4.2 договору, строк оренди становить : липень 2010р. по серпень 2010 р., якщо орендодавець у строк 10 робочих днів до закінчення строку оренди не заявить про намір припинити цей договір, то строк оренди техніки продовжується терміном на 1 рік.

Пунктом 5.1. договору, сторони визначили, що розмір орендної плати за кожну одиницю будівельної техніки погоджується сторонами у додатку № 1 до договору.

Відповідно додатку № 1 до до горову, розмір орендної плати складає: за бетононасос - PUTZMAISTER BSA-2109 - 198, 73грн. за маш/год.; за погрузчик CATERPILLAR 938 G - 233, 59 грн. за маш/год.; за бульдозер - 209, 40 грн. за маш/год.

Відповідно матеріалів справи орендодавець передав а орендар прийняв у платне строкове користування обладнання, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт за серпень 2010 року, згідно якого загальна вартість робіт (послуг оренди) склала 129370,75 грн.

Відповідно до п.5.2. договору, розрахунок підтверджується даними заявок орендаря, зміних рапортів і здійснюється не пізніше 5-го числа місяця слідуючого за звітним.

Згідно матеріалів справи, відповідач частково розрахувався, сплативши 39370,75грн. - 16.07.2012 року та 30000,00грн. - 02.08.2012 року.

Відповідно позовної заяви, позивач зазначає що починаючи з 06.09.2010 року по 16.07.2012 року відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів на користь позивача загальною сумою 129370,75 грн. В період з 16.07.2012 року по 02.08.2012 року розмір заборгованості склав 90000,00грн. та з 02.09.2012 року по 29.10.2012 року (день подання позову до суду) заборгованість становить 60000,00 грн.

Відповідно відзиву на позовну заяву від 12.12.2012 року відповідач зазначає, що 27.08.2012 року ним перераховано відповідачу 60000, 00 грн. (платіжне доручення № 32863) з призначенням платежу "оплата за улаштування анкера дог.20/02 від 09.04.09 р. договірне забезпеченняу т.ч. ПДВ - 10000 грн."

Відповідно письмових пояснень позивача від 30.01.2013 року, позивач зазначає, що станом на 29.01.2013 року за бухгалтерською звітністю за договором № 34 від 20.07.2010 року рахується дебіторська заборгованість у розмірі 60000, 00 грн. Кошти сплачені платіжним дорученням №32863 від 27.08.12р. в сумі 60 000,00 грн. з реквізитом призначення платежу: було зараховано згідно призначення як оплата робіт за улаштування анкерів згідно договору № 20/02 від 09.04.09 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час розгляду спору заявлена до стягнення заборгованість Відповідачем не погашена, доказів протилежного до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені у позовній заяві, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.

Таким чином суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги про стягнення 60000, 00 грн.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути 3% річних в розмірі 7790, 30 грн.

Пунктом 8.1 договору, сторони передбачили, що у разі порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим договором і чиним в Україні законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок позивача суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 7790, 30 грн.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" (02140, м. Київ, Дарницький район, вул. Б. Гмирі, буд. 1-А, ідентифікаційний код 30210582) на користь Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (03150, м. Київ, Печерський район, вул. Ковпака 17, ідентифікаційний код 20057315) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 60000, 00 грн.(шістдесят тисяч грн. 00 коп.) боргу, 7790, 30 грн. (сім тисяч сімсот дев'яносто грн. 30 коп.) 3% річних, 1609, 50 грн. (одну тисячу шістсот дев'ять грн. 50 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 04.02.2013 року

Суддя О.Є. Блажівська