Постанова № 29093454, 29.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 р. Справа №805/979/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 07 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Федоровій А.О.

за участю

представника позивача Міщенко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Донбаскабель» про визнання правомірним та обґрунтованим рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про застосування адміністративного арешту № 1 від 24.01.2013, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2013 року Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулась до Публічного акціонерного товариства «Донбаскабель» про визнання правомірним та обґрунтованим рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про застосування адміністративного арешту № 1 від 24.01.2013.

Подання мотивоване тим, що станом на 24.01.2013 року у відповідача існує податковий борг у сумі 1965331,34 грн.

Майно ПАТ «Донбаскабель» знаходиться в податковій заставі, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 35566447 від 06.04.2012 року податковим керуючим ПАТ «Донбаскабель» складений акт опису майна № 17 від 04.04.2012 року, самостійно виділених платником податків для продажу.

Заступником начальника ДПІу Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС прийняте рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

23.01.2013 року позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, у порядку передбаченому п. 91.3 ст. 91 Податкового кодексу України.

Податковим керуючим Купко М.О. 24.01.2013 року здійснено вихід на ПАТ «Донбаскабель» для проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі та складання акта опису майна. Посадові особи відповідача не допустили податкового керуючого до складання акта опису майна, яке передається в податкову заставу, про що згідно з вимогами п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу України складено акт про перешкоджання діям податкового керуючого.

На підставі викладеного начальником ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби 24.01.2013 року прийняте рішення про застосування адміністративного арешту майна платників податків.

Просив визнати правомірним та обґрунтованим рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про застосування адміністративного арешту № 1 від 24.01.2013 року.

У судовому засіданні представник заявника вимоги подання підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Через канцелярію суду надав письмову заяву, в якій зазначив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі у розмірі та просив розглянути справу за відсутності представника відповідача (а.с. 43).

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання, а тому суд вважає за можливе розглянути дане подання без представника відповідача.

Публічне акціонерне товариство «Донбаскабель» зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.03.1994 року за № 1 266 105 0013 010107, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 8), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 10), статут відповідача (а.с. 11-23).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 12.05.2011 року № 300 (а.с. 9), відповідач знаходиться на обліку у ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС від 30.12.1997 року за № 0660043.

Станом на 24.01.2013 року Публічне акціонерне товариство «Донбаскабель» має податковий борг у розмірі 1965331,34 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с. 36).

Відповідно до пп. 89.1.1. п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Згідно з пп. 14.1.155. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Кодексу майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

На виконання вимог зазначеної норми Кодексу позивачем було здійснено опис майна на загальну суму 620000,19 грн., яке оформлено актом опису № 17 від 04.04.2012 року (а.с. 26-31).

Статтею 91 Податкового кодексу України встановлено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно. У разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом державної податкової служби.

На підставі повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі № 1 від 23.01.2013 року, було здійснено вихід за юридичною адресою відповідача: м. Донецьк, вул. Заварзіна, буд. 1 (а.с. 32).

У зв'язку з не допуском посадовими особами відповідача податкового керуючого до проведення перевірки майна, яке перебуває у податковій заставі був складений акт про не допуск до проведення перевірки стану збереження майна, яке знаходиться у податковій заставі від 24.01.2013 року № 1 (а.с. 33).

Начальником відділу податкової міліції ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС було складено звернення про неможливість перевірки збереження майна, яке знаходиться у податковій заставі, на підставі чого, з метою забезпечення можливості погашення існуючого податкового боргу та керуючись ст. 94 Податкового кодексу України вважає за доцільне застосувати умовний адміністративний арешт активів Публічного акціонерного товариства «Донбаскабель» (а.с. 34).

Начальником ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 24.01.2013 року було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків згідно з пунктом 94.7 статті 94 розділу II Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представником позивача були надані пояснення з приводу дати та часу складання вищезазначеного рішення, а саме, зазначив, що при складанні рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 24 січня 2013 року було помилково написано «25 січня 2013 року». Дане рішення складалося у другій половині робочого дня та автоматично була натиснута інша цифра. Просив вважати дату «25 січня 2013 року» технічною помилкою (а.с. 47). А також, представник позивача вказав, що у позовній заяві було помилково вказано, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 24 січня 2013 року за номером № 1, проте дане рішення без номеру (а.с. 63).

Відповідно до п. 94.1., п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Згідно з абз. 2 п. 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України, умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Пунктом 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України встановлено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Відповідно до пункту 94.7 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути також застосований до товарів, які виготовляються, зберігаються, переміщуються або реалізуються з порушенням правил, визначених митним законодавством України чи законодавством з питань оподаткування акцизним податком, та товарів, у тому числі валютних цінностей, які продаються з порушенням порядку, визначеного законодавством, якщо їх власника не встановлено. У цьому випадку службові (посадові) особи контролюючих органів або інших правоохоронних органів відповідно до їх повноважень тимчасово затримують таке майно із складенням протоколу, який повинен містити відомості про причини такого затримання з посиланням на порушення конкретної законодавчої норми; опис майна, його родових ознак і кількості; відомості про особу (особи), в якої було вилучено такі товари (за їх наявності); перелік прав та обов'язків таких осіб, що виникають у зв'язку з таким вилученням. Форма зазначеного протоколу затверджується Кабінетом Міністрів України. Керівник підрозділу правоохоронного органу, у підпорядкуванні якого перебуває службова (посадова) особа, яка склала протокол про тимчасове затримання майна, зобов'язаний невідкладно поінформувати керівника органу державної податкової служби (його заступника), на території якого здійснено таке затримання, з обов'язковим врученням примірника протоколу. На підставі відомостей, зазначених у протоколі, керівник органу державної податкової служби (його заступник) приймає рішення про накладення арешту на таке майно або відмову в ньому шляхом неприйняття такого рішення. Рішення про накладення арешту на майно повинне бути прийняте до 24 години робочого дня, що настає за днем складення протоколу про тимчасове затримання майна, але коли відповідно до законодавства України орган державної податкової служби закінчує роботу раніше, то такий строк закінчується на час такого закінчення роботи.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що рішення податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків є обґрунтованим, а подання підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 183-3, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Подання Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Донбаскабель» про визнання правомірним та обґрунтованим рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про застосування адміністративного арешту № 1 від 24.01.2013 року - задовольнити.

Підтвердити правомірність та обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Публічного акціонерного товариства «Донбаскабель» (код ЄДРПОУ 00214505), у вигляді рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про застосування адміністративного арешту б/н від 24.01.2013 року, який має податковий борг у сумі 1965331 (один мільйон дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч триста тридцять одну) грн. 34 коп.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29 січня 2013 року.

Постанова складена у повному обсязі 04 лютого 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанов.

Суддя Кірієнко В.О.