Рішення № 29092244, 29.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-2/15908-2012 29.01.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор 12»

про стягнення 118 410,38 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Півень Д.О.

від відповідача Голубєв О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор 12» про стягнення 118410,38 грн. заборгованості та штрафних санкцій за договором № 1420225 від 01.02.07р.

Ухвалою від 13.11.12р. Господарським судом м. Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач позовні вимоги відхилив, посилаючись на їх необґрунтованість, та зокрема зазначив про те, що показники приладів обліку, що обслуговуються, провіряються позивачем за якими обліковується теплова енергія позивачем, що спожита відповідачем є сумнівними; протягом спірного періоду, як вказує відповідач,Ю останній надсилав позивачеві скарги про відсутність теплопостачання у вигляді ГВП, ЦО, але позивач нарахування вартості наданих послуг не змінював. (Докл. див. відзив на позовну заяву).

В судовому засіданні 29.01.13р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якої є ПАТ "Київенерго", (далі -Постачальник, Позивач) та Житлово-будівельним кооперативом «Індикатор 12» (далі -Споживач, Відповідач), було укладено договір № 1420225 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі -Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію Споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору Постачальник, зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленими Споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що при виконанні умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською держадміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до пункту 2.3.1 Договору Споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку №2.

Відповідно до пункту 9, 10 Додатку № 2 до договору (Тарифи та порядок розрахунків) Споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник Постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Споживач щомісячно до 10 числа наступного за розрахунковим, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок Постачальника згідно з його розрахунком.

Зобов'язання за Договором виконані Позивачем належним чином, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) фактичного споживання Відповідачем енергії за період з січня 2011 року до жовтня 2012 року, розрахунком ціни позову, розрахунком основного боргу, а також наданим суду під час розгляду справи розрахунком об'єму та вартості послуг, що проведені Позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору.

Отже, Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 107554,33 грн.

Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав, але несвоєчасно.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сплачено суму основного боргу 25.10.2012р. в розмірі 17293,97 грн. та 12.11.2012р. - 90260,36 грн.

Як вбачається, з позовною заявою до суду позивач звернувся 09.11.2012р. (відбиток поштового штемпеля на конверті), тоді як сума основного боргу відповідачем вже була сплачена.

За таких обставин в даній частині позову слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, суд встановив порушення Відповідачем умов Договору, та наявність в нього за період з 01.01.2011р. до 01.10.2012р. заборгованості за Договором за використану теплову енергію, яка станом на 01.10.2012 року складала 107554,33 грн. та яка була повністю погашена Відповідачем.

За порушення встановленого Договором зобов'язання, Позивач просить суд стягнути з Відповідача, 4294,59 грн. -інфляційних та 6561,46 грн. - 3% річних.

Суд перевірив та погоджується з наданим Позивачем розрахунком інфляційних та 3% річних.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до ст. 20 цього ж Закону, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У своїй роботі ПАТ «Київенерго» керується чинним законодавством, Статутом, нормативними документами Міністерства палива та енергетики України та розпорядженнями Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА).

Згідно пп. 2.1 Договору, при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про теплопостачання" (із змінами і доповненнями,- внесеними Законом України від 07.10.2010 № 2592-УІ) до повноважень Національної комісії, регулювання ринку комунальних послуг України при регулюванні господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, зокрема належить встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією. А до створення Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України, дана функція покладена на Національну комісію регулювання електроенергетики України.

Згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010 № 1729 (п. 2) вказано, що постанова (а з нею і тарифи на теплову енергію) набирає чинності з 01.01.2011.

Отже, визначення вартості теплової енергії виробництва ПАТ «Київенерго» для житлових організацій з 01.01.2011 здійснюється згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики У країни від 14.12.2010 № 1729.

В свою чергу тарифи для виконавців послуг з теплопостачання для здійснення розрахунків з населенням встановлюються КМДА. Так, у Розпорядженні КМДА від 27.01.2011 № 99 «Про встановлення тарифів на теплову енергію та встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням», яке вводиться в дію з 01.02.2011 чітко зазначено, що воно прийняте відповідно до низки Законів України та інших нормативних актів, в тому числі відповідно до Постанови НКРЕ від 14.12.2010 № 1729 «Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК «Київенерго».

Цей факт та практика Вищого господарського суду України з розгляду подібних справ ще раз підтверджує, що Позивач правомірно застосовував Постанову НКРЕ № 1729 з 01.01.2011 виконуючи приписи чинного законодавства.

Крім того Згідно із частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У Постанові ВАСУ від 08.08.2012 у справі № К/9991/6895/11, перевіряючи законність дій Державного казначейства України щодо спонукання проведення оплати за теплову енергію на поточний рахунок АК «Київенерго» із спеціальним режимом, відкритий у ВАТ «Державний ощадний банк України», було визначено.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про нафту і газ" встановлено, що Кабінет Міністрів України та інші уповноважені на це органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державу політику в нафтогазовій галузі та здійснюють управління нею.

Виключний перелік повноважень Кабінету Міністрів України у сфері теплопостачання визначений Законом України "Про теплопостачання" (статті 10, 15). Аналіз зазначених положень свідчить, що Закон України "Про теплопостачання" не наділяє Кабінет Міністрів України повноваженнями щодо регулювання порядку проведення розрахунків за теплову енергію та/або затвердження порядку відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за теплову енергію.

У свою чергу, згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сплачена Позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача пропорційно задоволені сумі позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Індикатор 12» (м. Київ, вул. Василя Стуса, 28 а; код ЄДРПОУ 23379893) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 4 294 (чотири тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 59 коп. - інфляційних, 6 561 (шість тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн. 46 коп. - 3 % річних та 215 (двісті п'ятнадцять) грн. 51 коп. - суму судового збору.

В решті вимог в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 04.02.13р.

Суддя І.О.Домнічева