Ухвала суду № 29092234, 05.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 22/127

05.02.13

За позовом Публічного акціонерного товариства “Київенерго”

до Закритого акціонерного товариства “Жилкомунсервіс”

про стягнення заборгованості

За заявою Приватного акціонерного товариства “Жилкомунсервіс”

про перегляд рішення № 22/127 від 16.05.2011 року за нововиявленими обставинами

Суддя Пукшин Л.Г .

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 року по справі № 22/127 було повністю задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Київенерго” до Закритого акціонерного товариства “Жилкомунсервіс” про стягнення заборгованості за теплову енергію в сумі 20595,09 грн., інфляційних втрат в сумі 789,18 грн., три проценти річних в сумі 255,60 грн., судові витрати покладено на відповідача.

01.02.2013 р. через канцелярію Господарського суду м. Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства “Жилкомунсервіс” про перегляд рішення Господарського суду м. Києва № 22/127 від 16.05.2011 р., в обґрунтування заяви заявник посилається на Постанову Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі № 21-246а11, якою відмовлено в задоволенні заяви про перегляд судового рішення та залишено в силі ухвалу Вищого адміністративного суду України від 29.03.11 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.09, якими визнано протиправним та скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації з тих підстав, що вони не пройшли державної реєстрації.

Разом з заявою про перегляд рішення заявник подав клопотання про відновлення пропущеного строку для подачі заяви, яке обґрунтовує тим, що про Постанову Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі № 21-246а11 йому стало відомо 30.01.13 при усній бесіді з фахівцями-юристами. За твердженням заявника, ПрАТ “Жилкомунсервіс” не було стороною у справі № 21-246а11 і не могло знати про вказані вище рішення.

Згідно зі статтею 112 ГПК України Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

Відповідно до ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв'язку з нововиявленими обставинами обчислюється у випадку, встановленому пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня встановлення обставин, що мають істотне значення для справи;

Частиною 6 ст. 113 ГПК України передбачено, що заява про перегляд судового рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймається і повертається заявникові у разі подання заяви після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.

Заявник подав заяву про перегляд рішення Господарського суду м. Києва № 22/127 від 16.05.2011 р. за нововиявленими обставинами після закінчення встановленого ч.1 ст. 113 ГПК України строку для подачі вказаної заяви, при цьому клопотання про відновлення строку для подачі заяви задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи по суті пред'явлених вимог господарський суд повинен перевірити чи не пропущено особою, яка звернулась до суду, встановленого чинним процесуальним законодавством строку на таке звернення та чи підлягає цей строк відновленню в разі його пропуску, і в залежності від цього вирішити питання про призначення справи до розгляду, повернення заяви/скарги без розгляду чи відмови у відновленні пропущеного строку.

Згідно ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вищий господарський суд України у п. 1 інформаційного листа від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що норми ст. 53 ГПК України пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.

У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від особи, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживала сторона заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання нею своїх процесуальних обов'язків.

Суд зазначає, що заявником у клопотанні про відновлення пропущеного строку не було вказано причини, які за незалежних від ПрАТ «Жилкомунсервіс» обставин унеможливлювали або утруднювали звернення із заявою про перегляд рішення за ново виявленими обставинами в межах передбаченого ст. 113 ГПК України місячного строку.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Згідно з ч.3 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених статтею 111-16 цього Кодексу, підлягають опублікуванню на офіційному веб-сайті Верховного Суду України не пізніш як через десять днів з дня їх прийняття. Аналогічні положення містяться і в кодексі адміністративного судочинства (ст. 244-2 КАС України).

Таким чином, заявник мав змогу ознайомитись із Постановою Верховного Суду України від 28.11.2011 року у справі № 21-246а11 починаючи з 09.12.2011 року на офіційному веб-сайті Верховного Суду України (www.scourt.gov.ua).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у відновленні Приватному акціонерному товариству “Жилкомунсервіс” пропущеного строку на подачу заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.11. у справі № 22/127 за нововиявленими обставинами.

З урахуванням викладеного, відповідно до ч. 6, 7 ст. 113 ГПК України заява про перегляд рішення Господарського суду м. Києва № 22/127 від 16.05.2011 р. за нововиявленими обставинами підлягає поверненню без розгляду.

Згідно з приписами п.2. ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. З огляду на викладене, судовий збір, сплачений заявником за перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає поверненню.

В пункті 6 листа Вищого господарського суду від 23.05.2012 № 01-06/704/2012 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" зазначено, що відповідно до ч. 3 статті 7 Закону повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. На час надіслання даного інформаційного листа такий порядок не визначено. До його встановлення повернення сплачених сум судового збору з державного бюджету має здійснюватися згідно з ухвалами господарського суду; з цією метою відповідні ухвали мають виготовлятися у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 113 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити Приватному акціонерному товариству “Жилкомунсервіс” у відновленні пропущеного строку на подачу заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.11. у справі № 22/127 за нововиявленими обставинами.

2. Повернути Приватному акціонерному товариству “Жилкомунсервіс” заяву про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 16.05.11. у справі № 22/127 за нововиявленими обставинами.

3. Повернути Приватному акціонерному товариству “Жилкомунсервіс” (04060 м. Київ, вул. Вавілових, 18, ідентифікаційний код 24725452) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп., перерахований згідно квитанції № 273110015 від 31.01.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.