Постанова № 29092194, 06.02.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/92/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Хрущ Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

09.01.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Ніжинська ОДПІ ДПС) і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ніжинської ОДПІ ДПС від 17.12.2012 № 0000192200 та № 0000202200. Свої вимоги позивач мотивує тим, що прийняті Ніжинською ОДПІ ДПС податкові повідомлення-рішення якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі - ПДВ) у розмірі 539 250,93 грн. (397 282,37 грн. за основним платежем та 141 975,56 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 517 173,25 грн. (423 249,00 грн. за основним платежем та 93 924,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) є протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем надані всі первинні документи, згідно з якими отримані від контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Істсервіс» (далі - ТОВ «Компанія «Істсервіс»), Приватного підприємства «Еверест» (далі - ПП «Еверест»), Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лакатек» (далі - ТОВ «Лакатек»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптовик плюс» (далі - ТОВ «Оптовик плюс») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будфонд» (далі - ТОВ «Будфонд») товари (роботи, послуги) пов'язані та були використані в межах господарської діяльності, а тому позивач мав право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту. Угоди між позивачем та вищезазначеними контрагентами, як на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень так і на момент звернення до суду у встановленому порядку недійсними не визнані, а тому відсутні будь-які підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 539 250,93 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 517 173,25 грн. та як наслідок оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити та зазначили, що Ніжинською ОДПІ ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2012. За результатами складено акт перевірки та встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України), Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток в період з 01.07.2010 по 31.03.2011 на загальну суму 3 739,00 грн., за період з 01.04.2011 по 30.09.2012 на загальну суму 419 510,00 грн. та занижено ПДВ на 397 282,37 грн. В ході перевірки були використані: 1. Акт Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) від 09.03.2011 № 603/23-05/36988381 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Істсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березень-грудень 2010 року», в ході проведення якої встановлено, що ТОВ «Компанія «Істсервіс» не знаходиться за юридичною адресою: 61145, м. Харків, вул. Заліська, 26. Направлення на проведення даної перевірки не вручено. Таким чином, провести перевірку на підприємстві не має можливості. За результатами проведеної перевірки в приміщенні ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Компанія «Істсервіс» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді та порушення ч.1 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Компанія «Істсервіс» з постачальниками та покупцями; 2. Акт Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові ДПС) № 2607/22/31480476 від 03.12.2012 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Еверест» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012», в якому зазначено, що ПП «Еверест» не підтверджено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на загальну суму 393 273 199 грн., не підтверджено податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на загальну суму 77 651 991 грн.; 3. Акт ДПІ у м. Чернігові ДПС від 27.11.2012 № 2500/17/НОМЕР_3 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.05.2011 по 30.09.2012, в якому зазначено, що відповідно до службової записки податкової міліції ДПІ у м. Чернігові ДПС № 1755/07 від 22.11.2012, аналізом діяльності ФОП ОСОБА_1 протягом січня-серпня 2012 року встановлено ознаки діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення документів на користь третіх осіб без реального здійснення господарських операцій. Діяльність ФОП ОСОБА_1 має ознаки фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності, оскільки відсутнє майно та інші матеріальні ресурси, економічно необхідні для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутні основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби та наймані працівники; 4. Акт Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) від 09.07.2012 № 751/22-40/36283841 про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Лакатек» по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податковий кредит за період лютий - квітень 2012 року, яким встановлено порушення вимог ПК України та ЦК України в частині недодержання вимог ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених контрагентами ТОВ «Лакатек» при визначенні податкових зобов'язань та податкового кредиту, у зв'язку з чим підлягають зменшенню податкового кредиту, який задекларований контрагентом-покупцем, до 0 за період лютий - квітень 2012 року; 5. Акт Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) від 01.08.2012 № 640/22-317/37174290 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Оптовик плюс» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, в якому зазначено, що зустрічну звірку провести неможливо у зв'язку з тим, що підприємство ТОВ «Оптовик плюс» за податковою адресою м. Київ, прос. Повітрофлотський, 74 не знаходиться. Фактичне місцезнаходження ТОВ «Оптовик плюс» та його посадових осіб не встановлено. Перевірку проведено на підставі матеріалів перевірки постачальника ТОВ «Оптовик плюс» - ТОВ «Дюполь Системс», акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 27.06.2012 № 60/22-04/34413898 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дюполь Системс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період червень, серпень-грудень 2011 року, згідно висновків даного акту встановлено відсутність реального здійснення операцій ТОВ «Дюполь Системс» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг). На підставі вищевикладеного та в порушення п. 138.2 ст.138 розділу ІІ ПК України позивачем включено витрати по придбанню кунжуту, родзинок та маку у ТОВ «Оптовик плюс», згідно договору поставки від 01.06.2011 № 110089. При цьому у акті про неможливість проведення зустрічної звірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 01.08.2012 № 640/22-317/37174290 ТОВ «Оптовик плюс» зроблено висновок, що ТОВ «Оптовик плюс» не могло реалізувати вище вказані матеріальні цінності на суму 11 687,50 грн.; 6. Акт Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) від 30.07.2012 № 486/3-22-80-36884451 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Будфонд» з метою перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ за період з 01.03.2012 по 31.03.2012, в якому зазначено, що в ході перевірки ПП «Будфонд» не встановлено фактів поставок товарів (робіт, послуг) від підприємств-постачальників за березень 2012 року та фактів передачі товарів (робіт, послуг) ПП «Будфонд» підприємствам-покупцям за березень 2012 року, що свідчить про те, що правочини між ПП «Будфонд» та підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. ПП «Будфонд» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, а тому винесені Ніжинською ОДПІ ДПС податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що скасуванню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач 03.09.2004 зареєстрований в якості юридичної особи Носівською районною державною адміністрацією Чернігівської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 236005 (том № 1 а.с.21), взятий на податковий облік в Ніжинській ОДПІ ДПС, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 13.09.2012 № 1819 (том № 1 а.с.23) та з 12.11.2004 є платником ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом № 33681083 про реєстрацію платника ПДВ (том № 1 а.с.24).

Згідно довідки АБ № 516514 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 10.72 виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання; 46.36 оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.38 оптова торгівля іншими продуктами харчування, утому числі рибою, ракоподібними і молюсками; 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду); 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (том № 1 а.с.22).

Судом встановлено, що на підставі направлення від 04.12.2012 № 817, вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 глави 8 розділу ІІ ПК України та відповідно до наказу від 04.12.2012 № 860 проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт від 06.12.2012 № 1317/22-32995681 (далі - акт перевірки) (том № 1 а.с.46-88).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді з 01.07.2010 по 31.03.2011 на загальну суму 3 739,00 грн., у тому числі: за ІІІ квартал 2010 року в сумі 2 489,00 грн., за ІУ квартал 2010 року в сумі 1 250,00 грн.;

- п. 138.2, ст. 138 розділу ІІІ ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді з 01.04.2011 по 30.09.2012 на загальну суму 419 510,00 грн., в тому числі по кварталах: за ІІ квартал 2011 року в сумі 120 946,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року в сумі 79 657,00 грн., за ІУ квартал 2011 року в сумі 32 928,00 грн., за І квартал 2012 року в сумі 88 057,00 грн., за ІІ квартал 2012 року в сумі 42 088,00 грн., за ІІІ квартал 2012 року в сумі 55 834,00 грн.;

- ч.1,2,6 ст.198 ПК України, вимог п.2 ст.3 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість при здійсненні операцій контрагентами постачальниками: ПП «Еверест», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Оптовик плюс», ТОВ «Лакатек», ТОВ «Компанія «Істсервіс» та ПП «Будфонд» в періоді, що перевірявся, всього в сумі 397 282,37 грн., в тому числі: за вересень 2010 року на суму 1 991,50 грн., за грудень 2010 року на суму 1 000,00 грн., за квітень 2011 року на суму 22 541,67 грн., за травень 2011 року на суму 29 416,67 грн., за червень 2011 року на суму 59 879,17 грн., за липень 2011 року на суму 46 766,67 грн., за серпень 2011 року на суму 22 500,00 грн., за листопад 2011 року на суму 10 000,00 грн., за грудень 2011 року на суму 18 633,34 грн., за січень 2012 року на суму 18 458,34 грн., за лютий 2012 року на суму 35 791,68 грн., за березень 2012 року на суму 37 045,00 грн., за квітень 2012 року на суму 9 083,33 грн., за травень 2012 року на суму 17 750,00 грн., за червень 2012 року на суму 13 250,00 грн., за липень 2012 року на суму 4 275,00 грн., за серпень 2012 року на суму 24 325,00 грн., за вересень 2012 року на суму 24 575,00 грн.

На підставі акта перевірки Ніжинською ОДПІ ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 17.12.2012 № 0000192200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 539 257,93 грн. (за основним платежем 397 282,37 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 141 975,56 грн.) (том № 1 а.с.90).

від 17.12.2012 № 0000202200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 517 173,25 грн. (за основним платежем 423 249,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 93 924,25 грн. (том № 1 а.с.91).

Судом встановлено, що 01.04.2011 між ПП «Еверест» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір № 98/11, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар (цукор-пісок) в кількості та по ціні погодженій згідно рахунку-фактури, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного Договору. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.117).

Виконання даного договору підтверджується: рахунками-фактури з квітня по серпень 2011 року, листопад - грудень 2011 року, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними та відомістю приходу, а оплата підтверджується виписками з банку (том № 1 а.с.119-142, 153-177, 188-212, 223-248, том № 2 а.с.8-58, том № 3 а.с.1);

02.01.2012 між ПП «Еверест» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір № ДГ-0030, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар (цукор-пісок) в кількості та по ціні погодженій згідно рахунку-фактури, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного Договору. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 1 а.с.118).

Виконання даного договору підтверджується: рахунками-фактури з січня по лютий 2012 року та серпень 2012 року, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними та відомістю приходу, а оплата підтверджується виписками з банку (том № 1 а.с.143-152, 178-187, 213-222, 249-250, том № 2 а.с.1-7, 59-69, том № 3 а.с.2).

Також, необхідно зазначити, що контрагентом позивача - ПП «Еверест» подано позов до ДПІ у м. Чернігові про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.12.2012 позовні вимоги ПП «Еверест» задоволено в повному обсязі. Визнано дії ДПІ у м. Чернігові по зменшенню ПП «Еверест» (ід. код 31480476) в Акті перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 78 002 711,00 грн.; податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 77 651 991,00 грн.; витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 273 199,00 грн.; доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393 303 659,00 грн. - неправомірними. Зобов'язано ДПІ у м. Чернігові відновити ПП «Еверест» (ід. код 31480476) в системі програмного забезпечення (АС-АУДИТ) стан, який був до внесення висновків Акту перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 (том № 2 а.с.241-247).

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

03.01.2012 між ФОП ОСОБА_1 (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір № ДГ-0017, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю товар (цукор-пісок) в кількості та по ціні погодженій згідно рахунку-фактури, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного Договору. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 2 а.с.75).

Виконання даного договору підтверджується: рахунками-фактури за січень 2012 року, березень - вересень 2012 року, товарно-транспортними накладними, видатковими накладними, податковими накладними та відомістю приходу, а оплата підтверджується виписками з банку (том № 2 а.с.76-153, том № 3 а.с.3).

Також, виконання усіх вищезазначених договорів підтверджується відомістю розходу за 01.04.2011 по 30.09.2012 (проведені по підприємству позивача, по місцю зберігання Сировина і тара на складі, по ТМЦ: цукор) (том № 3 а.с.4-16).

Крім того, в матеріалах справи наявні сертифікати відповідності цукру білого, кристалічного з цукрових буряків (том № 2 а.с.204-215).

Також, необхідно зазначити, що контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_1 подано позов до ДПІ у м. Чернігові ДПС про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2013 позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано неправомірними дії ДПІ у м. Чернігові ДПС по зменшенню ФОП ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2012 року на 2291538 грн., за період з 25.05.2011 по 30.09.2012 на 13947073 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2012 року на 2267015 грн., та за період з 25.05.2011 по 30.09.2011 на 13869646 грн. Зобов'язано ДПІ у м. Чернігові ДПС поновити ФОП ОСОБА_1 податкові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2012 року на 2291538 грн., за період з 25.05.2011 по 30.09.2012 на 13947073 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2012 року на 2267015 грн., та за період з 25.05.2011 по 30.09.2011 на 13869646 грн. (том № 2 а.с.248-253).

27.01.2012 позивачем (Замовник) та ТОВ «Лакатек» (Виконавець) укладено договір № 27/1 на проведення маркетингового дослідження, відповідно до якого на умовах даного Договору, Виконавець зобов'язується виконати аналітичне дослідження ринку сировини по виготовленню печива вівсяного в Україні, а Замовник зобов'язується прийняти виконання та оплатити вартість наданих послуг. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 2 а.с.159-160).

Виконання даного договору підтверджується: актом № 36 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податковою накладною від 29.02.2012 № 36 на суму з ПДВ 40 000,00 грн., а оплата підтверджується випискою з банку (том № 2 а.с.161-163).

Крім того, на підтвердження маркетингових послуг позивачем надано витяг з аналізу ринку кондитерської сировини України (січень-грудень 2011 року) (том № 3 а.с.104-105);

27.02.2012 між позивачем (Замовник) та ПП «Будфонд» укладено договір підряду № 27/2, відповідно до якого на умовах та в порядку, визначених Договором Підрядник за завданням Замовника бере на себе зобов'язання виконати Роботи з ремонту виробничої лінії по виготовленню печива (далі - Роботи) та передати їх результати Замовнику, а Замовник бере на себе зобов'язання прийняти та оплатити Роботи. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 2 а.с.170-175). Між сторонами укладено кошторис (Договірна ціна) на монтажні роботи, що здійснюються в березні 2012 року (том № 2 а.с.176-178).

Виконання даного договору підтверджується: видатковими накладними № 2 від 01.03.2012 на суму з ПДВ 55 800,00 грн., № 4 від 02.03.2012 на суму з ПДВ 28 850,00 грн., актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 26, № 35, № 49, податковими накладними від 01.03.2012 № 2 на суму з ПДВ 55 800,00 грн., від 02.03.2012 № 4 на суму з ПДВ 28 850,00 грн., від 26.03.2012 № 26 на суму з ПДВ 10 360,00 грн., від 29.03.2012 № 35 на суму з ПДВ 13 430,00 грн., від 30.03.2012 № 49 на суму з ПДВ 4 140,00 грн., журналом проводок, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, відомостями нарахування амортизації за березень-квітень 2012 року та остаточною калькуляцією вартості виробництва продукції, а оплата підтверджується випискою з банку (том № 2 а.с.179-189, том № 3 а.с.18-26);

01.06.2011 між ТОВ «Оптовик плюс» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки № 110089, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупцю у встановлений в даному Договорі строк певний товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та здійснити його оплату на умовах розділу 6 даного Договору, у кількості, асортименті, що узгоджені сторонами у доданих до цього Договору специфікаціях чи накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Договір підписано сторонами та скріплено печатками (том № 2 а.с.195-196).

Виконання даного договору підтверджується: рахунками-фактури № СФ-0000061 від 23.06.2011 на суму з ПДВ 11 625,00 грн., № СФ-0000078 від 30.06.2011 на суму з ПДВ 2 400,00 грн., видатковими накладними № РН-0000061 від 23.06.2011 на суму з ПДВ 11 625,00 грн., № РН-0000078 від 30.06.2011 на суму з ПДВ 2 400,00 грн. та податковими накладними від 23.06.2011 № 61 на суму з ПДВ 11 625,00 грн., від 30.06.2011 № 78 на суму з ПДВ 2 400,00 грн., а оплата підтверджується випискою з банку (том № 2 а.с.197-203).

Крім того, в матеріалах справи наявні сертифікати відповідності насіння маку, кунжуту та родзинок (том № 2 а.с.216-221);

Також, позивач мав господарські відносини з ТОВ «Компанія «Істсервіс», що підтверджується рахунками-фактури № КИ0/0007443 від 20.09.2010 на суму з ПДВ 4 029,00 грн., № КИ0/0007444 від 20.09.2010 на суму з ПДВ 7 920,00 грн., № КИ0/0013079 від 20.12.2010 на суму з ПДВ 6 000,00 грн., видатковими накладними № КИ0/0005138 від 21.09.2010 на суму з ПДВ 4 029,00 грн., № КИ0/0005139 від 21.09.2010 на суму з ПДВ 7 920,00 грн., № КИ0/0009077 від 21.12.2010 на суму з ПДВ 6 000,00 грн. та податковими накладними від 21.09.2010 № 5138 на суму з ПДВ 4 029,00 грн., від 21.09.2010 № 5139 на суму з ПДВ 7 920,00 грн., від 21.12.2010 № 9077 на суму з ПДВ 6 000,00 грн., а оплата підтверджується виписками з банку (том № 1 а.с.95-111).

З акту перевірки вбачається, що позивачем за період з 01.07.2010 по 31.03.2011 задекларовано: скоригований валовий дохід в сумі 13 432 693,00 грн., валові витрати в сумі 12 968 256,00 грн., амортизаційні відрахування в сумі 252 049,00 грн. та податок на прибуток в сумі 68 610,00 грн. та за період з 01.04.2011 по 30.09.2012 - дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 21 410 840,00 грн. та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в сумі 20 365 934,00 грн. Також, за період з 01.07.2010 по 30.09.2012 позивачем задекларовано податковий кредит по ПДВ в сумі 4 838 704,00 грн.

Підставою для висновків Ніжинської ОДПІ ДПС про порушення позивачем норм ПК України, Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» є акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 09.03.2011 № 603/23-05/36988381 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Істсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березень-грудень 2010 року», акт ДПІ у м. Чернігові ДПС № 2607/22/31480476 від 03.12.2012 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Еверест» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012», акт ДПІ у м. Чернігові ДПС від 27.11.2012 № 2500/17/НОМЕР_3 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.05.2011 по 30.09.2012, акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.07.2012 № 751/22-40/36283841 про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Лакатек» по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податковий кредит за період лютий - квітень 2012 року, акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 01.08.2012 № 640/22-317/37174290 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Оптовик плюс» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 та акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 30.07.2012 № 486/3-22-80-36884451 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Будфонд» з метою перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 (том № 3 а.с.32-103), якими встановлено ознаки нікчемності правочинів.

Необхідно зазначити, що згідно ч. 2. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентом не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне . відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При цьому суд, зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування ПДВ тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі.

Частино 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товари (роботи, послуги) були передані, послуги надані, оплата проведена, договори виконані сторонами в повному обсязі.

Крім того, посилання Ніжинської ОДПІ на ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни в структурі активів та зобов'язань сторони.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому вказаним пунктом наданий виключний перелік підстав коли та чи інша операція не вважається постачанням товарів: не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

території України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому

числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням

та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі

таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів

спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами

оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг.

У відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних, виданих останньому постачальниками.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності податкової накладної, що належним чином оформлена.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни, та як наслідок не прийняття до уваги первинних документів та податкових накладних вказаних контрагентів та виключення сум ПДВ за ними зі складу податкового кредиту.

Посилання Ніжинської ОДПІ ДПС на акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 09.03.2011 № 603/23-05/36988381 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Істсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період березень-грудень 2010 року», акт ДПІ у м. Чернігові ДПС № 2607/22/31480476 від 03.12.2012 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Еверест» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012», акт ДПІ у м. Чернігові ДПС від 27.11.2012 № 2500/17/НОМЕР_3 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.05.2011 по 30.09.2012, акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 09.07.2012 № 751/22-40/36283841 про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Лакатек» по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податковий кредит за період лютий - квітень 2012 року, акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 01.08.2012 № 640/22-317/37174290 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Оптовик плюс» щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 та акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 30.07.2012 № 486/3-22-80-36884451 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Будфонд» з метою перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 (том № 3 а.с.32-103) не береться судом до уваги, оскільки правочини здійснені між позивачем та ТОВ «Компанія «Істсервіс», ПП «Еверест», ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Лакатек», ТОВ «Оптовик плюс» та ПП «Будфонд» в передбаченому законом порядку нікчемними не визнані.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договорів між позивачем та контрагентами, останні були зареєстровані у встановленому законом порядку (том № 1 а.с.92-94, 112-116, том № 2 а.с.70-74,154-158, 164-169, 190-194).

Також, необхідно зазначити, що по-перше, відповідно до ст.61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, по-друге, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробка документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-четверте, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент вчинення правопорушення) передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вищезазначене є безпідставними і висновки Ніжинської ОДПІ ДПС щодо наявності порушення вимог позивачем п.п.138.2 ст.138 ПК України (витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу) по операціям з вказаними контрагентами.

Підпунктом 138.1.1. пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п.п.14.1.27. п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Всі передбачені вище вимоги (у тому числі щодо документального підтвердження понесених витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю) позивачем виконані в повному обсязі, що свідчить про неправомірне донарахування податку на прибуток приватних підприємств за його не сплату.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам Ніжинською ОДПІ ДПС, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 17.12.2012 № 0000192200 та № 0000202200.

Відповідно до ч. 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 17.12.2012, а саме:

№ 0000192200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 539 250,93 грн. (за основним платежем 397 282,37 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 141 975,56 грн.);

№ 0000202200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 517 170,25 грн. (за основним платежем 423 249,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 93 924,25 грн.)

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КФ «Десна» (код ЄДРПОУ 32995681) судовий збір в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Тихоненко