Справа № 1015/38/12 Головуючий у І інстанції ОмельченкоПровадження № 11-кп/780/1/13 Доповідач у 2 інстанції Колокольникова Н.М.Категорія 47 04.02.2013 ??????????????????????????????
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі :
Головуючого-судді - Шроля В.Р.
суддів - Колокольнікової Н.М., Рудніченко О.М.
з участю прокурора - Красківського В.П.
при секретарі - Безкровного С.О.
звільненого від кримінальної відповідальності - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 грудня 2012 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 з професійно-технічною освітою, не працюючого, проживаючого однією сім'єю з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, раніше не судимого на підставі ст. 89 КК України,
- звільненого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, як особу, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, справу провадженням закрито.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь:
- НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області -882 грн. 72 коп. за проведення судово-хімічної експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічного виробництва.
Згідно ухвали суду, 31.10.2012 року близько 13 години ОСОБА_2, перебуваючи в АДРЕСА_2, поблизу приміщення СТО у невстановленої досудовим слідством особи, відносно якої матеріли виділені в окреме провадження, за 100 гривень незаконно придбав для власного вживання без мети збуту 1,5мл опію ацетильованого в медичному шприці ємністю 5мл, достовірно знаючи, що опій ацетильований є наркотичним засобом. В подальшому, ОСОБА_2 незаконно, без мети збуту, зберігаючи при собі зазначений наркотичний засіб, поїхав на маршрутному таксі в с. Капітанівка Києво-Святошинського району Київської області, де 31.10.2012 року близько 16 години на АДРЕСА_3 поблизу зупинки громадського транспорту був затриманий працівниками міліції. Під час особистого огляду ОСОБА_2 працівники міліції виявили та вилучили разовий медичний шприц ємністю 5мл, заповнений рідиною коричневого кольору на 1,5мл.
Відповідно висновку експерта № 1754/х від 16.11.2012 року, представлена на дослідження рідина світло-коричневого кольору, яка знаходиться в медичному шприці номінальною ємністю 5мл, який закритий ін'єкційною голкою в ковпачку, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0716г.
Опій ацетильований, згідно «Списку №1 «Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено»в «Таблиці 1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженої Наказом Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 з наступними змінами та доповненнями, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
Суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту та вважає, що він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинене ним діяння на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, справа - закриттю, оскільки ОСОБА_2 відповідно до акту комісійної судово-психіатричної експертизи № 892 від 14.11.2012 - 26.11.2012 року страждає на опійну наркоманію і потребує лікування від наркоманії, на умовах угоди № 4494 від 11.12.2012 року добровільно звернувся до лікувальної установи та з 11.12.2012 року розпочав курс медикаментозного лікування з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, синдрому залежності в Міському лікувально-консультативному центрі Головного управління охорони здоров'я Київської держадміністрації, що підтверджується довідкою № 420 від 19.12.2012 року.
Посилання прокурора на застосування до ОСОБА_2 ч. 4 ст. 309 КК України у 2008 році не впливає на процесуальну можливість закриття даної справи на вказаній підставі, оскільки норми Кримінального Кодексу України не встановлюють обмежень щодо кількості раз застосування до особи положень ч. 4 ст. 309 КК України.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить ухвалу суду скасувати та повернути провадження на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом при прийнятті рішення не враховані покази обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він звернувся до лікувального закладу з метою ухилитись в такій спосіб від кримінальної відповідальності. Крім того, він вже притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, проте 12.03.2009 року постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинене ним 28.12.2008 року діяння на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, тому апелянт вважає, що ОСОБА_2 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову вчинив умисний злочин.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану ним апеляцію, ОСОБА_2, який заперечував проти задоволення апеляції прокурора та ствердив, що добровільно звернувся до лікувальної установи, оскільки має бажання вилікуватись і не вживати наркотичні засоби, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.309 КК України особа, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії звільняється від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.
Згідно роз'яснень, що містяться у абзаці 4 пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002 року „Про судову практику в справах про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів", вирішуючи питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 309 КК України, суду необхідно з'ясовувати, чи дійсно особа страждала на наркоманію і потребувала лікування від неї, чи дійсно вона звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування добровільно, а не вимушено і чи дійсно ставить за мету вилікуватися від наркоманії, а не ухилитися у такий спосіб від кримінальної відповідальності.
Вищенаведені вимоги закону суд першої інстанцій дотримався в повному обсязі та обґрунтовано, з детальним наведенням мотивів, прийняв правильне рішення, яким звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України. Крім того, сам підсудний з наведених підстав просив закрити кримінальну справу.
Доводи прокурора щодо того, що ОСОБА_2 розпочав лікування з метою ухилятися від призначеного судом покарання, були в повній мірі перевірені судом першої інстанції і не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим доводи апеляції в даному випадку не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Також, суд дійшов вірного рішення про те, що застосування до ОСОБА_2 ч. 4 ст. 309 КК України у 2008 році не впливає на процесуальну можливість закриття даної справи на вказаній підставі, оскільки норми Кримінального Кодексу України не встановлюють обмежень щодо кількості раз застосування до особи положень ч. 4 ст. 309 КК України, тому посилання прокурора в цій частині є безпідставні.
Крім того, вимога апеляції прокурора про скасування ухвали та направлення справи на новий судовий розгляд не грунтується на положеннях ст.415 КПК України, якою передбачені підстави для призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції, постанову суду вважає законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області, -
У х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - залишити без задоволення, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 грудня 2012 року щодо ОСОБА_2 -залишити без зміни.
Головуючий
Судді
Судове рішення № 29091834, Апеляційний суд Київської області було прийнято 04.02.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1015/38/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: