Ухвала суду № 2909175, 23.09.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Суддя у І-й інст. - Пазичев В.М.                                                                                                                    Справа №22а- 9370/08

Господарський суд Львівської області                                                                                                          Ряд. статзвіту 41

Справа № 25/44 А                                                                                                                                            Доповідач: В.З. Улицький

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2008 pоку                                                                                                         м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

судді-доповідача – Улицького В.З.,

суддів: Обрізка І.М., Багрія В.М..

при секретарі судового засідання: Неміш О.П.

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду у м. Львові справу за апеляційною скаргою  Державної податкової інспекції у м. Львові на постанову господарського суду Львівської області від 21.04.2008 року справі № 25/44 Аза позовом Державного підприємства «Львівприлад» до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Львові №0000251601/2/21822від 27.11.2007р., №0000251601/1/16283від 07.09.2007р., №0000251601/0/11490 від 27.06.2007р.-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Львівської області від 21.04.2008 року задоволено позовні вимоги ДП «Львівприлад» до ДПІ у м. Львові, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Відповідача №0000251601/2/21822від 27.11.2007р., №0000251601/1/16283від 07.09.2007р., №0000251601/0/11490 від 27.06.2007р.

Приймаючи постанову, суд першої інстанції виходив з наступного: сума штрафних санкцій у спірних податкових повідомленнях-рішеннях Відповідача погашена у судовій процедурі санації по справі № 6/246-4/191; постановою господарського суду Львівської області від 28.02.2007р. по справі №5/12-25/5-А (ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007р.) визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000311521/0/5119 від 27.03.2006р., яким до Позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за затримку більше 90 календарних днів (з 31.03.2003р. по 03.09.2003р.) сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість за лютий 2003р. у сумі 27501,00 грн.

Представник позивача подав заяву про відмову від позову та просить закрити провадження у справі. Представники сторін подали клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заяву про відмову від позову, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, а провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами перевірки, проведеної Відповідачем щодо Позивача складено акт №8/15-2/05796593 від 20.06.2007р., яким встановлено порушення ДП «Львівприлад» пп..5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-IIIіз сплати податку на додану вартість за період – лютий 2003р.

На підставі цього акта, Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення№0000231601/0/11488 від 27.06.2007 р., яким визначено податкове зобов’язання ДП «Львівприлад» за порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"- штраф у розмірі 5500,20 грн., за затримку на 63 календарних дні (з 01.04.2003р. по 02.06.2003р.) граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання із сплати податку на додану вартість у розмірі 27501,00 грн.

В порядку адміністративного оскарження Позивач направив скаргу Відповідачу, щодо скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Листом № 15972/5/25-0183 від 05.09.2007р. Відповідач направив Позивачу рішення про результати розгляду первинної скарги, в якому податкове повідомлення–рішення залишає без зміни, а скаргу Позивача без задоволення.

Листом № 16264/15-2 від 07.09.2007 р. Відповідач направив податкове повідомлення-рішення від 07.09.2007 р. №0000251601/1/16283 на суму 5500,20 грн.

Листом № 13/307 від 13.09.2007р. Позивач направив скаргу в ДПА у Львівській області, щодо скасування податкового повідомлення-рішення Відповідача від 07.09.2007р. №0000231601/1/16283.

Листом №22930/10/25-005/1259 від 15.11.2007 р. ДПА у Львівській області направила рішення про результати розгляду повторної скарги, в якому податкове повідомлення–рішення від 07.09.2007р. залишає без зміни, а повторну скаргу Позивача без задоволення.

Листом № 21825/15-2 від 29.11.2007р. Відповідач направив податкове повідомлення-рішення від 29.11.2007р. №0000251601/2/21822 на суму 5500,20 грн. 

Мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо позивача вводився судом двічі, а саме: ухвалою господарського суду Львівської області від 02 червня 2003р. у справі №6/165-4/122 та ухвалою господарського суду Львівської області від 03 вересня 2003р. по справі №6/246-4/191.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 03 вересня 2003р. було порушено провадження у справі № 6/246-4/191 про банкрутство Державного підприємства “Львівприпад”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 09 лютого 2004 року по справі № 6/246-4/191 затвердив реєстр вимог кредиторів ДП “Львівприлад”.

До реєстру вимог кредиторів, згідно вищевказаної ухвали було включено кредиторські вимоги Відповідача в сумі 2896816,26 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 1635363,25грн.

В п.2 резолютивної частини ухвали від 09 лютого 2004 року по справі № 6/246-4/191 господарський суд ухвалив, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними.

Ухвалою від 03 березня 2004р. по справі № 6/246-4/191 господарським судом Львівської області було введено судову процедуру санації Державного підприємства “Львівприлад” та призначено керуючого санацією боржника - ДП “Львівприлад”.

Ухвалою від 15 листопада 2004 року по справі № 6/246-4/191 господарський суд Львівської області затвердив План санації Державного підприємства “Львівприлад”.

Ухвалою від 23 грудня 2005р. по справі № 2/246-4/191 господарським судом Львівської області було затверджено звіт керуючого санацією ДП “Львівприлад” та провадження у справі про банкрутство ДП “Львівприлад” припинено.

В мотивувальній частині ухвали від 23 грудня 2005р. по справі №6/246-4/191 суд встановив, що у процедурі санації за рахунок коштів інвесторів повністю погашені кредиторські вимоги, включені до реєстру вимог кредиторів, додатково сплачена заробітна плата (поточна, індексація та компенсація), платежі до бюджету та цільових фондів.

Станом на 21 грудня 2005 року Позивачне мав заборгованості ніперед конкурсними, ні перед поточними кредиторами, в тому числі, передВідповідачем.

Відповідно до п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-IIIвизначено, що з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. №2343-XII, без застосування норм цього Закону.

Згідно п. 17.3. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідно до вимог ст.ст. 1, 5, 11, 12, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів -  зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію - про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство. Після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі конкурсні кредитори, вимоги яких виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство боржника, незалежно від настання строку виконання зобов'язань, повинні подавати заяви з грошовими вимогами до боржника. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничний і поновленню не підлягає.

В заявлені Відповідачем кредиторські вимоги не увійшла сума штрафних санкцій у розмірі 5500,20 грн., за затримку на 63 календарних дні (з 01.04.2003р. по 02.06.2003р.) граничного терміну сплати узгодженої суми податкового зобов’язання із сплати податку на додану вартість у розмірі 27501,00 грн.

Тому є правильним висновок суду першої інстанції щодо погашення суми штрафних санкцій у спірних податкових повідомленнях-рішеннях Відповідача у судовій процедурі санації по справі № 6/246-4/191 відповідно до  ст.ст. 1, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-XIIвід 14.05.1992р., про що зазначено судом в ухвалі господарського суду Львівської області від 09.02.2004р. по справі № 6/246-4/191, якою затверджено реєстр вимог кредиторів Державного підприємства «Львівприлад».

Крім того, заслуговує на увагу і та обставина, що постановою господарського суду Львівської області від 28.02.2007р. по справі №5/12-25/5-А (ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007р.) визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000311521/0/5119 від 27.03.2006р., яким до Позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції за затримку більше 90 календарних днів (з 31.03.2003р. по 03.09.2003р.) сплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість за лютий 2003р. у сумі 27501,00 грн.

Суд першої інстанції правильно встановив, що відповідно до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Відповідачем нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість за лютий 2003р. у сумі 27501,00 грн.,  за період з 31.03.2003р. по 02.06.2003р., що охоплюється періодом, по якому вже є рішення суду, яке набрало законної сили, а тому протиправність нарахування штрафних санкцій Відповідачем не повинна доводитись повторно при розгляді цієї справи.

Відповідно до ст. 194 КАС України Позивач може відмовитись від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного провадження.

У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Враховуючи законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, відсутність обставин, передбачених ч. 4 ст. 112 КАС України, що не допускають можливість прийняття відмови позивача від адміністративного позову, подання заяви позивачем після прийняття оскаржуваної постанови суду, колегія суддів приходить до висновку про нечинність постанови та закриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 194, 195, 196, 197, 198, 203 ч. 2, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові залишити без задоволення, постанову господарського суду Львівської області від 21.04.2008 року – визнати нечинною.

Заяву задоволити. Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Головуючий                                                                  Улицький В.З.

Судді                                                                              Обрізко І.М.

                     _____

                                                                                                        Багрій В.М.