Постанова № 29090790, 23.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 р. Справа №2а/0570/17553/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 48 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І.,

при секретарі судового засідання Ковальському А.В.,

за участю:

представника позивача – не з’явився,

представника відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період серпень-жовтень 2012 року в розмірі 1 520 653,29 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період серпень-жовтень 2012 року в розмірі 1 520 653,29 гривень.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) та п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663( надалі Інструкція № 21-1) передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся належним чином. Через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду надала клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду повідомлявся належним чином. Через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду надав заперечення на позов, в яких зазначив, що сума боргу виникла у зв’язку з відсутністю фінансових ресурсів як державної підтримки, так і особистих коштів підприємства отриманих від реалізації вугільної продукції, просив суд розглянути справу за відсутності представника відповідача. Додатково надав заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати заборгованості із виплати та доставки пільгових пенсій у розмірі 1 520 653, 29 гривень строком на 5 років, починаючи з січня 2013 року.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, яку слід застосувати до спірних відносин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державне підприємство «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» зареєстроване в якості юридичної особи та внесено до ЄДРПОУ за кодом 34032208.

Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області у спірних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України..

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Законом України від 31.05.2005 року № 2613-IV, який набрав чинності з 01.01.2006 року, внесено зміни до Прикінцевих положень вищевказаного Закону.

Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, зокрема, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб. Так зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у контексті положень статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», дає підстави для висновку про те, що порядок, за яким витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.

Оскільки судом встановлено, що спір між сторонами стосується стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених хоча і працівникам, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, але відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ (список № 1), то з урахуванням наведених положень законодавства суд приходить до висновку, що відповідач повинен відшкодувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку таких пенсій.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 10.10.2011 року по подібній справі № 21-62а11, чим усунув неоднакове застосування вказаних норм права.

Питання стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначаються Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

На виконання наведеного пункту інструкції, органом УПФУ були складені та направлені відповідачу для відшкодування відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по працівниках відповідача за період серпень-жовтень 2012 року на загальну суму 1 520 653,29 гривень.

Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки не вносив.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки судом встановлено, що позивач за серпень-жовтень 2012 поніс витрати на виплату і доставку пільгових пенсій працівникам відповідача у розмірі 1 520 653,29 гривень, враховуючи, що обов’язок з відшкодування позивачу цих витрат законодавством покладено на відповідача, приймаючи до уваги невідшкодування відповідачем цих витрат та наявність на день розгляду справи заборгованості у зазначеному розмірі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФУ є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно заяви відповідача про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Державне підприємство “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1” включено до переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідач зазначає, що виконання постанови у повному обсязі ускладнене тяжким фінансово-економічним становищем підприємства. Посилання на перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі, підтверджуються доданими до заяви документами, а саме згідно коду рядка 280 наданого баланс,у станом на 30 вересня 2012 року оборотні активи підприємства зменшились з 490 857 тис. грн. до 463 722 тис. грн.

Відповідно до аналізу фінансово-господарської діяльності відповідача за 9 місяців 2012 року, дебіторська заборгованість підприємства станом на 01.10.2012 року склала 4263 тіс. грн., кредиторська заборгованість підприємства станом на 01.10.2012 року склала 176307 тіс. грн., чистий доход (виручка) від реалізації продукції збільшився на 38957 тис. грн., собівартість збільшилася на 59905 тис. грн., при цьому фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування склав збиток в розмірі 13 011 тис. грн.

Наведене свідчить про неможливість одночасного погашення всієї суми заборгованості, так як його наслідком стане подальше накопичування податкового боргу підприємства та подальшого збільшення розміру кредиторської заборгованості у значних розмірах, в той час як застосування режиму розстрочення виконання судового рішення забезпечить стабільне функціонування та розвиток підприємства і оплату заборгованості позивачу.

Суд приймає до уваги посилання відповідача щодо розстрочення виконання рішення суду строком на 5 років, оскільки їм надано чіткій графік погашення заборгованості ДП “Шахтоуправління “Південнодонбаське № 1”, згідно якого погашення заборгованості буде відбуватись щомісячно у розмірі 25 344,00 гривень, а у грудні 2017 року 25 357,29 гривень.

Крім цього, згідно з довідкою бухгалтерії відповідача, станом на 01.12.2012 року, відповідачем було сплачено у 2012 році, за рішеннями суду (зокрема, як встановлено судом було розстрочено виконання судових рішень у справах №№ 2а/0570/19295/2011, 2а/0570/21517/2011, 2а/0570/6955/2011, 2а/0570/6765/2011, 2а/0570/21511/2011, 2а/0570/71/2012 між тими ж сторонами) та договорами розстрочення на 2012 рік - 16122 тис. грн., з яких 14954 тис. грн. до бюджету України та 1168 тис грн. Пенсійному фонду. Вказане свідчить про часткову платоспроможність відповідача та можливість сплачувати заборгованість частинами, відповідно до запропонованого графіку.

Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи документи суд дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення відповідачем та можливість встановлення способу виконання даного рішення суду, шляхом розстрочення сплати заборгованості із виплати та доставки пільгових пенсій у розмірі 1 520 653, 29 гривень строком на 5 років, рівними частинами по 25 344,00 грн. починаючи з січня 2013 року. та у грудні 2017 року в сумі 25 357,29 гривень,

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 2, 7-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122– 154, 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період серпень-жовтень 2012 року в розмірі 1 520 653,29 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» (код ЄДРПОУ 34032208) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледарі Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 за період серпень-жовтень 2012 року в розмірі 1 520 653 (один мільйон п’ятсот двадцять тисяч шістсот п’ятдесят три) гривень 29 копійок.

Встановити спосіб та порядок виконання даної постанови, шляхом розстрочення сплати заборгованості із виплати та доставки пільгових пенсій у розмірі 1 520 653, 29 гривень строком на 5 років, починаючи з січня 2013 року, зі стягненням щомісячно до 25 числа місяця, грошових коштів у сумі 25 344,00 гривень (двадцять п’ять тисяч триста сорок чотири грн. 00 коп.) та стягненням у грудні 2017 року, до 25 числа місяця, грошових коштів у сумі 25 357,29 гривень (двадцять п’ять тисяч триста п’ятдесят сім грн. 29 коп.).

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 23 січня 2013.

Постанову складено у повному обсязі 28 січня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Бабіч С.І.