Ухвала суду № 2909072, 11.09.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 вересня 2008 року                                                                                      м. Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача – КУШНЕРИКА   М.П.

суддів:БАГРІЯ  В.М.,  ЗАВЕРУХИ  О.Б.

при секретарі судового засідання – СЮТИК  Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу

за апеляційною скаргою–Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

напостанову господарського суду Львівської області від 14 серпня 2007р. у справі

за позовомЗакритого акціонерного товариства “Торгова група “Тиса”

доДержавної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

проскасування податкового повідомлення-рішення №0003762310/0 від 13.11.2006р. , -

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Львівської області від 14.08.2007р. задоволено позов ЗАТ “Торгова група «Тиса», якою скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова№0003762310/0 від 13.11.2006р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3626,0грн.

                Постанова мотивована тим, що за результатами проведеної податковим органом виїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин та стану розрахунків з ТзОВ «Галицька Гуртівня», ПП «Фінкомінвест» та ПП «Форум Україна ЛТД» за травень 2006р., було складено акт №62/23-0/30053266 від 10.11.2006р. та встановлено порушення п.п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), оскільки ЗАТ «Торгова група «Тиса» безпідставно включило до податкового кредиту податок на додану вартість за травень 2006р. в сумі 3626 грн.

                Оскільки зустрічними перевірками зазначених вище підприємств не підтверджено джерела відшкодування з бюджету, ДПІ у Личаківському районі м.Львова прийшло до висновку, що ЗАТ «Торгова група «Тиса» втрачає право на бюджетне відшкодування за травень 2006р. в сумі 3626 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003762310/0 від 13.11.2006р.

ЗАТ «Торгова група «Тиса» були включені суми сплаченого (нарахованого) податку, у зв’язку з придбанням товарів, до складу податкового кредиту по податку на додану вартість у травні 2006р., оскільки ці суми підтверджені накладними №8 від 22.05.2006р., №5 від 05.05.2006р., №6 від 06.05.2006р., №7 від 10.05.2006р. на загальну суму 46099,74грн., в тому числі податок на додану вартість – 7683,28грн., які представлено до податкового органу. Претензій з боку відповідача не було.

Виходячи з норм п.п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», покупець – позивач не несе жодної відповідальності за дотримання законодавства з боку свого постачальника, і тим більше за дії третіх осіб, які можуть бути постачальниками в ланцюгу господарських операцій.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податковий орган не може зменшувати суму бюджетного відшкодування при несплаті цього податку продавцем, оскільки законодавством не встановлено підстав для зняття сум з податкового кредиту.

   ДПІ у Личаківському районі м.Львова оскаржило постанову з підстав порушення норм матеріального права, мотивуючи тим, що однією з обов'язкових підстав включення сум податку до податкового кредиту з податку на додану вартість, є сплата цих сум до державного бюджету України.

   Вважає, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на включення відповідних сум до податкового кредиту виникає лише при фактичному надходженні податку на додану вартість до Державного бюджету України від платника податку – продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.

   В ході позапланової перевірки позивача, при з’ясуванні питання підтвердження податкового кредиту за травень 2006р., до ДПІ у Галицькому районі м.Львова було направлено запит по ТзОВ «Галицька гартівня» від 17.08.2005р. на загальну суму податку на додану вартість 7683,28грн. В отриманій відповіді від 07.09.2005р. вказано, що дане підприємство є посередником, постачальником – ПП «Фінкомінвест». В отриманій відповіді з ДПІ у Залізничному районі м.Львова вказано, що останнє є посередником, постачальником – ТзОВ «Форум Україна ЛТД», місцезнаходження якої, згідно відповіді ДПІ у Голосіївському районі м.Києва, не встановлено, телефони зазначені в обліковій справі не відповідають дійсності.

  Ненадходження податку на додану вартість є наслідком того, що згідно зустрічних перевірок до виробника (на 3-ому ланцюгу), постачальник ТзОВ «Форум Україна ЛТД», який повинен був відобразити відповідні суми податку на додану вартість в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку «податкове зобов’язання» та сплатити до бюджету у відповідному періоді суми податку, не задекларувало та не сплатило податку на додану вартість за травень 2006р.

   Отже, позивачем завищено бюджетне відшкодування за травень 2006р. на суму 3626,0 грн.

   Просить скасувати постанову та залишити в силі податкове повідомлення-рішення.

              Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

              За результатами проведеної податковим органом виїзної позапланової документальної перевірки підприємства ЗАТ «Торгова група «Тиса» з питань взаємовідносин та стану розрахунків з ТзОВ «Галицька Гуртівня», ПП «Фінкомінвест» та ПП «Форум Україна ЛТД» за травень 2006р., було складено акт №62/23-0/30053266 від 10.11.2006р. та встановлено порушення п.п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), оскільки ЗАТ «Торгова група «Тиса» безпідставно включило до податкового кредиту податок на додану вартість за травень 2006р. в сумі 3626 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003762310/0 від 13.11.2006р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 3626,0грн.  

                Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді, у зв’язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, а згідно  п.п.7.4.5 вказаної  статті не дозволяється включення до складу податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

               Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем були включені суми сплаченого (нарахованого) податку, у зв’язку з придбанням товарів, до складу податкового кредиту по податку на додану вартість у травні 2006р., оскільки ці суми підтверджені накладними. У відповідності до п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

               Згідно п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

               Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку,  фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу   податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п.7.7.2).

              Таким чином, покупець не несе відповідальності за дотримання законодавства з боку постачальника, а також за дії третіх осіб, які можуть бути постачальниками в ланцюгу господарських операцій.

              Чинним законодавством не покладено на платника податку обов’язок самостійної сплати податку до бюджету при придбанні товарів, робіт, послуг. Обов’язок сплати до бюджету сум податку на додану вартість, отриманих у складі ціни реалізації товарів, робіт, послуг покладено на їх продавця, а не на покупця, тому що саме він здійснює операції, що є об’єктом оподаткування податку на додану вартість.

Платники податку, визначені у п.п. "а", "в", "г", "д" п.10.1 ст.10 зазначеного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Ст.19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, податкові органи не можуть зменшувати бюджетне відшкодування покупцю при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування Судом встановлено та не заперечується відповідачем факт того, що контрагенти позивача по першому ланцюгу включили до податкових зобов'язань всі суми, які були включені позивачем до податкового кредиту, а тому позивач у відповідності до чинного законодавства включив до кредиту спірні суми податку на додану вартість.

На час здійснення господарських операцій продавці знаходилися в Єдиному державному реєстрі і мали свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

З наведеного слідує, що податок на додану вартість сплачений ЗАТ “Торгова група “Тиса” у зв’язку з придбанням товару, було правомірно включено до податкового кредиту.

З вищенаведеного доводи скаржника про скасування оскаржуваної постанови суду є безпідставними.

Постанова суду першої інстанції прийнята у відповідності з вимогами  діючого законодавства, а тому підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.

                Керуючись ст.160 ч.3, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254  КАС України, колегія суддів, -

                                                                                   У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова– залишити без задоволення, апостанову господарського суду Львівської області від 14 серпня 2007р. у справі за позовом Закритого акціонерного товариства “Торгова група “Тиса” до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення №0003762310/0 від 13.11.2006р.,- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця, починаючи з 16.09.08р.

                                     Суддя-доповідач:                                                                            М.П.КУШНЕРИК

                                                        Судді:                                                                                        В.М.БАГРІЙ

                                                                                                                                                        О.Б.ЗАВЕРУХА