Ухвала суду № 29089768, 28.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10674/10/12/0170

28.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Дудкіної Т.М.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"- Вальваков Сергій Васильович, довіреність № 13/75 від 08.01.13

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився сповіщений у встановленому законом порядку,

представник третьої особи, Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби- не з'явився сповіщений у встановленому законом порядку,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 27.09.12 у справі № 2а-10674/10/12/0170

за позовом Дочірнього підприємства "Кримавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Кечкеметська, 184/1, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

третя особа: Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 адміністративний позов Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 05.08.2010 №0001772300/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 69810,00грн. та за штрафними санкціями у розмірі 34905,00грн., вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Дочірнє підприємство «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі-позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.08.2010№0001772300/0. Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесено в порушенням норм Законів України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про державну податкову службу», в зв'язку з чим воно є протиправним і підлягає скасуванню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем під час формування податкового кредиту були дотримані положення Закону України «Про податок на додану вартість», а тому податкове повідомлення-рішення прийняте не на підстав чинного законодавства та не відповідає вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 05.08.2010 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0001772300/0, яким позивачу нараховане суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 69810,00грн. та за штрафними санкціями у розмірі 34905,00грн.

Передумовою нарахування позивачу грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 69810,00грн. та за штрафними санкціями у розмірі 34905,00грн. став акт Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Державною податкової служби від 23.07.2010 №227/23/03448439 документальної невиїзної перевірки Філії Бахчисарайського ДЕУ ДП «Кримавтодор» з питань взаємовідносин з КП «Альянс» та СПП «Строитель Плюс» за період з 01.04.2009 по 31.12.2009.

Перевіркою встановлені порушення підпунктів 7.2.1, 7.2.6, пункту 7.2, підпунктів 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилось у завищенні податкового кредиту податку на додану вартість на суму 69809,23грн. по взаємовідносинам із КП «Альянс».

Судом була призначена судово-економічна експертиза з питання підтвердження документами бухгалтерського та податкового обліку позивача висновків державної податкової інспекції, які викладені в акті перевірки № 227/23/03448439 від 23.07.2010.

Судова колегія дослідивши висновок експерту від 14.06.2012 №99, оцінив його в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшла підстав не довіряти висновкам експерта.

Відповідно до 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частині першої цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Зазначеним висновком було встановлено, що завищення податкового кредиту по філії «Бахчисарайський ДЄУ» ДП «Кримавтодор» від постачальника КП «Альянс» на суму 69809,23грн., у тому числі: квітень 2009р. - 12992,61грн.; травень 2009 року - 6457,74 грн.; червень 2009 року - 23459,41грн.; серпень 2009 року - 1305,77грн.; листопад 2009 року - 25593,70грн. наданими на дослідження документами не підтверджується.

При цьому, доводи в акті перевірки про те, що наведені реквізити товарно-транспортних накладних виключають факт належності КП «Альянс» не знайшли своє підтвердження. Також як і не знайшло своє підтвердження завищення податкового кредиту по філії «Бахчисарайська ДЕД» ДП «Кримавтодор» від постачальника КП «Альянс» на суму 69809,23 грн. При цьому, причиною розбіжності з даними акту в бік збільшення податкового кредиту на суму 69809,23 грн., експерт пояснює тим, що в акті не враховані належним чином оформлені податкові накладні і те, що отримані товарно-матеріальні цінності використані в господарській діяльності філією «Бахчисарайська ДЕД».

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про те, що дані видаткових накладних «платник- той же самий» що і Одержувач, тобто філія «Бахчисарайська ДЕД» ДП «Кримавтодор», в той час як бухгалтерський облік філії свідчить про закриття дебету рахунка 631 кредитом рахунку 68 (факт перерахування коштів з рахунків філії та каси філії відсутній), дані видаткової накладної «умови продажу - попередня оплата», у той час як бухгалтерський облік філії свідчить про наявність кредиторської заборгованості по рахунку 631 станом на кожне перше число місяця у межах періоду, що аналізується, що унеможливлює факт попередньої оплати одержувача на користь постачальника, наведені реквізити товарно-транспортних накладних унеможливлюють факт належності до КП «Альянс» (32468182), через наступне.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що на підтвердження формування податкового кредиту, позивачем до податкового органу були надані податкові декларації з податку на додану вартість, податкові накладні, виписані КП «Альянс», платіжні доручення про сплату вартості товару та послуг, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти приймання виконаних робіт, які свідчать про прийняття товару (послуг) від контрагента позивачем за договором.

Відповідно до пунктів 1.6 та 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Слід зазначити, що законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної - вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відсутнє право платника податків включати в податковий кредит суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що поставка товарно-матеріальних цінностей філії «Бахчисарайська ДЕД» здійснювалась згідно договору поставки № 23 від 12.01.2006, укладеного між КП «Альянс» (за договором - Постачальник) та Дочірнім підприємством «Кримавтодор» (за договором - Покупець), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця мазут М-100, М-40, бітум, бітумну емульсію, згідно ГОСТу, металеву бар'єрну огорожу дорожню і для мостів згідно ГОСТу, а Покупець прийняти та оплатити отриманий товар.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що оплата за поставку товару (закриття дебету) відповідно до договору поставки № 23 від 12.01.2006 була проведена Покупцем - Дочірнім підприємством «Кримавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», до складу якого входить філія «Бахчисарайська ДЕД» без статусу юридичної особи, що не суперечить положенням Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999№ 291.

Помилковими вважаються судовою колегією твердження в апеляційній скарзі про те, що наведені реквізити товарно-транспортних накладних виключають факт належності КП «Альянс», оскільки у рамках укладеного договору поставки № 23 від 12.01.2006 між ДП «Кримавтодор» та КП «Альянс» на адресу ДП «Кримавтодор» через його філії здійснювалась поставка мазуту М-100, М-40, бітуму, бітумної емульсії, а також металевого бар'єрного огородження.

Слід зазначити, що про факт поставки вищевказаних товарно-матеріальних цінностей, в тому числі на адресу філії «Бахчисарайська ДЕД», свідчать відповідні документи що вказують на реальність господарських операцій, зокрема, відповідні рахунки, накладні, калькуляції, товарно-транспортні накладні, тобто, у даному випадку позивачем був сформований податковий кредит за першою подією - з моменту отримання товару (послуг).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що згідно вказаних податкових накладних філією «Бахчисарайська ДЕД» були включені відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідний період (з 01.04.2009по 31.12.2009) та відображено в податковій декларації з податку на додану вартість, а витрати понесені ДП «Кримавтодор» в результаті придбання у КП «Альянс» товарно-матеріальних цінностей, віднесені до складу валових витрат. Філія Бахчисарайського ДЕУ ДП «Кримавтодор» є платником консолідованого податку та надавала декларації з податку на додану вартість Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що філії позивача не є окремими суб'єктами господарювання, не є юридичними особами, а майнові права та обов'язки філій є майновими правами та обов'язками юридичної особи. Філії діють від імені юридичної особи, а відповідно під час виконання філією покладених на неї частини функцій юридичної особи, права та обов'язки від такої діяльності виникають саме у юридичної особи. Отже, незалежно від того чи філія юридичної особи чи юридична особа зазначена у податковій накладній в якості платника податку - отримувача товарів, робіт, послуг, обов'язок щодо нарахування та сплати такого податку, у тому числі і право на отримання відшкодування надлишково сплаченої суми податку, виникає саме у юридичної особи.

При здійсненні перевірки не досліджувалося питання чи було фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з боку ДП «Кримавтодор» у контрагентів, чи використовувало ДП «Кримавтодор» зазначені товари (роботи, послуги) у своїй господарській діяльності. Посилань в акті перевірки на факти, які підтверджували б відсутність реальних господарських операцій у ДП «Кримавтодор» з контрагентами, і не використання в подальшому товарів (робіт, послуг) немає.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що розбіжність у реквізитах документів бухгалтерського обліку щодо конкретного платника податку (філії чи дочірнього підприємства), враховуючи, що філія є відокремленим підрозділом позивача, не впливає на їх достовірність та правильність формування податкового кредиту.Отже, висновки відповідача не відповідають зазначеним приписам Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що законом не передбачений зв'язок між виникненням права платника податку на податковий кредит та наданням податкової звітності його контрагентом. На час виписки податкових накладних та отримання зазначеної податкової накладної позивач є платником податку на додану вартість. Товар від КП «Альянс» філія «Бахчисарайська ДЕД» ДП «Кримавтодор» прийняв, сплатив його вартість, в тому числі податок на додану вартість, та використав їх в своїй господарській діяльності, про що свідчать звіти про рух матеріалів у майстера, прораба, приходні ордери та акти приймання виконаних робіт від замовників позивача.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Закону України «Про податок на додану вартість», засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, заявником апеляційної скарги не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 05.08.2010 №0001772300/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 69810,00грн. та за штрафними санкціями у розмірі 34905,00грн., в підтвердження правомірності своїх дій не надано доказів внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи-контрагента позивача, а надані позивачем письмові пояснення, є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінюючи дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.08.2010 №0001772300/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 69810,00грн. та за штрафними санкціями у розмірі 34905,00грн., суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб"означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 05.08.2010 №0001772300/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 69810,00грн. та за штрафними санкціями у розмірі 34905,00грн., діяв в не порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні заявником апеляційної скарги наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.09.2012 у справі № 2а-10674/10/12/0170 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко