Рішення № 290897, 06.11.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 7/616

06.11.06

За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

До Комунального підприємства “Служба замовника житлово –комунальних послуг” Оболонського району міста Києва

Про стягнення 40 767, 14 грн.

Суддя М.М. Якименко

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

Від позивача Черноволов В.А. представники по довіреності

Від відповідача Клоков В.В. представник по довіреності

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 40 767, 14 грн. заборгованості за договором № 230289 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2005, в тому числі 36 502, 91 грн. - основного боргу, 2 528, 32 грн. - інфляційної складової боргу, 1 735,91 грн. - 3% річних, крім того 407,67 грн. - державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов договору № 230289 від 01.11.2005, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач прийняв на себе зобов’язання постачати відповідачу теплової енергії у гарячій воді, а відповідач зобов’язався сплачувати її вартість на умовах, передбачених договором.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач належним чином виконував умови договору № 230289 від 01.11.2005, однак відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно здійснював оплату за спожиту теплову енергію у гарячій воді.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, вказуючи, що позивачем не надано обґрунтований розрахунок стягуваної суми. Також відповідач зазначає, що об’єктом постачання теплової енергії у гарячій воді є житлові будинки, балансоутримувачем яких є відповідач, тобто безпосередніми споживачами теплової енергії є фізичні особи –мешканці будинків, які безпосередньо здійснюють оплату спожитої теплової енергії.

Судом, у відповідності з вимогами ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні згідно ст.85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з”ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об”єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

01.11.2005 між Позивачем та Відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 230289 (далі Договір).

Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до законодавства України Позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з Відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору, яку Відповідач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі, а також сплачувати заборгованість, що виникла раніше, за графіками, погодженими з енергопостачальною організацією.

Нарахування Відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до звернення-доручення про укладення Договору розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Відповідно до п. 10 Додатка 2 до Договору Відповідач зобов’язався сплатити не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактичну спожиту теплову енергію.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Однак, відповідач не виконав свої зобов’язання по сплаті отриманої теплової енергії належним чином в установлений строк відповідно до вказівок Договору, внаслідок чого за період з 01.11.2003 р. по 01.09.2006 р. виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.09.2006 становить 36 502, 91 грн., що підтверджується поясненнями позивача, наданим розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі відомостей обліку спожитої теплової енергії.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Чинне законодавство не містить обмежень щодо даного виду відповідальності.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 528, 32 грн. збитків від інфляції та 1 735,91 грн. 3% річних, нарахованих позивачем за прострочення виконання зобов’язання по сплаті теплової енергії, підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

Враховуючи вищезазначене позов підлягає задоволенню, в частині стягнення з відповідача 36 502, 91 грн. - основного боргу, 2 528, 32 грн. - інфляційної складової боргу, 1 735,91 грн. - 3% річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Служба замовника житлово –комунальних послуг” Оболонського району міста Києва (04213. м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 57, р/р № 26009300745601 Оболонська філія АКБ «Київ», МФО 320605. код ЄДРПОУ 05757498) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, рахунок 26007301300005 у Старокиївському відділенні Промінвестбанку в м. Києві, МФО 300272, код ЄДРПОУ 00131305), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - 36 502 (тридцять шість тисяч п’ятсот дві) грн. 91 коп. – основного боргу, 1 735 (одна тисяча сімсот тридцять п’ять) грн. 91 коп. - 3 % річних, 2 528 (дві тисячі п’ятсот двадцять вісім) грн. 32 коп. - інфляційної складової боргу, 407 (чотириста сім) грн. 67 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. –на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: