Рішення № 29088596, 30.01.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року справа № 5020-1281/2012за позовом приватного підприємства «Універсал-Авіа»

(99058, м. Севастополь, вул. Астана Кесаєва,8/1, кв.138)

до Державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство»

(99057, м. Севастополь, вул. Льотчиків,2),

про стягнення заборгованості за договором,-

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача - Андросова А.О., довіреність б/н від 07.12.2012,

представника відповідача - не з`явився,

Суть спору:

16.11.2012 приватне підприємство «Універсал-Авіа» звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство», в якому просить суд стягнути з відповідача 268178,31 грн., з яких: 261653,76 грн. основна сума заборгованості, 6524,55 грн. - 3% річних з простроченої суми.

Позовні вимоги з посиланням на норми статей 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, умови договорів №24/05 від 24.05.2011 та №15/08-11 від 15.08.2011, обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язку щодо оплати вартості за поставлений товар за договорами № 24/05 від 24.05.2011 та №15/08-11 від 15.08.2011 на суму 261653,76 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 19.11.2012 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та призначений розгляд справи у судовому засіданні на 12.12.2012.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 12.12.2012 оголошувалась перерва до 27.12.2012. В судовому засіданні 27.12.2012 розгляд справи відкладався на 16.01.2013. В судовому засіданні 16.01.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 30.01.2013. Також в судовому засіданні 16.01.2013 була прийнята заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач вказував, що відповідачем була частково погашена сума заборгованості в розмірі 111 281,28 грн., в зв'язку із чим просить суд стягнути з відповідача суму з урахуванням 3% річних у розмірі 156 897,03 грн., а також стягнути витрати на надання юридичної допомоги у розмірі 13000,00 грн.

У судове засідання 30.01.2013 з`явився представник позивача, який зменшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 16.01.2013 не виконав, раніше надав відзив на позов, в якому вказував, що борг перед позивачем складає 250372,48 грн.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 (Постанови), в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також статтею 64 ГПК України визначено, що у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 6.2.1.-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №3 від 16.01.2013, абзац 3 підпункту 3.9.1. Постанови доповнений реченням такого змісту: Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Копія ухвали надсилалась судом відповідачу рекомендованим листом за адресою, вказаною в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується засвідченою копією реєстру поштових відправлень господарського суду міста Севастополя від 18.01.2013.

Таким чином, про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Частина третя вказаної статті зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а справа підлягає розгляду у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

24.05.2011 між приватним підприємством «Універсал-Авіа» (постачальник) та державним підприємством «Севастопольське авіаційне підприємство» (покупець) було укладено договір № 24/05 (далі - Договір 1), відповідно до пунктів 1.1.-1.2. якого постачальник зобов'язався у 2011 році поставити покупцеві бюлетень вузлів та деталей літальних апаратів (для доопрацювання вертольотів МИ-17), ремонтні комплекти: (код 35.30.5 Державного класифікатора продукції та послуг ДК016-97 Вузли та деталі для летальних апаратів) (надалі - товар) відповідно до вимог Технічних умов за номенклатурою, у кількості та у терміни, які зазначені у Специфікації товару, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар (а.с. 12-16).

Також, 15.08.2011 між приватним підприємством «Універсал-Авіа» (постачальник) та державним підприємством «Севастопольське авіаційне підприємство» (покупець) було укладено договір № 15/08-11 (далі - Договір 2), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався у 2011 році поставити покупцеві вузли та деталі літальних апаратів - деталі управління вертольоту Мі-8МТВ (перелік обладнання за кодом 35.30.5) (надалі - товар) відповідно до вимог Технічних умов за номенклатурою, у кількості та у терміни, які зазначені у Специфікації товару, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити товар (а.с. 23-27).

Згідно пункту 3.1. Договору 1, його ціна становить 7673605,36 грн. у тому числі з ПДВ., та згідно п. 3.1. Договору 2, його ціна становить 1446656,64 грн., у тому числі з ПДВ.

Відповідно до п.4.1. Договору 1 та Договору 2, покупець перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок постачальника протягом 10 банківських днів після пред'явлення постачальником рахунка -фактури на оплату товару та підписання акту прийому-передачі товару або попередньої оплати в розмірі 30% від вартості кожної партії товару після пред'явлення постачальником рахунка протягом 10 банківських днів та підписання сторонами акту прийому-передачі товару.

Пунктами 5.5. Договору 1 та Договору 2 передбачено, що прийом-передача товару здійснюється по накладних і дорученням відповідно до діючого законодавства України. Прийом-передача товару підтверджується підписаним сторонами актом прийому-передачі товару (Додаток 27).

У пункті 6.1.1.- 6.1.2 Договору 1 та Договору 2 визначено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари та приймати поставлені товари згідно з актом прийому-передачі товару (Додаток 27).

Згідно пунктів 10.1. Договору 1 та Договору 2, вказані Договори набирають чинності з дати їх підписання і діють до 31.12.2011.

Пунктами 9.2. Договору 1 та Договору 2 передбачено, що у разі недосягнення сторонами згоди стосовно виконання умов цих Договорів, сторони будуть вирішувати спори або розбіжності у судовому порядку у відповідному суді.

27.10.2011 відповідачем на адресу позивача був надісланий гарантійний лист №249/с з проханням здійснити поставку товару за Договором 1 без попередньої оплати та із зобов'язанням оплатити товар протягом 1 місяця з дня передачі товару (а.с. 22).

На виконання умов Договору 1, позивачем 28.10.2011 був поставлений товар уповноваженому представнику відповідача - Матвієнко П.В., який діяв на підставі довіреності №663 від 28.10.2011 на загальну суму 39091,20 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000118 від 28.10.2011 ТА № РН-0000119 від 28.10.2011, підписаними представниками обох сторін, та скріпленими печаткою постачальника (арк.с.20-21).

23.12.2011 відповідачем на адресу позивача був надісланий гарантійний лист №290/с з проханням здійснити поставку товару за Договором 2 без попередньої оплати та із зобов'язанням оплатити товар протягом 1 місяця з дня передачі товару (а.с. 33).

На виконання умов Договору 2, позивачем 23.12.2011 був поставлений товар уповноваженому представнику відповідача - Матвієнко П.В., який діяв на підставі довіреності №774 від 23.12.2011 на загальну суму 222 562,56 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0000161 від 23.12.2011 ТА № РН-0000162 від 23.12.2011, підписаними представниками обох сторін, та скріпленими печаткою постачальника (арк.с.31-32).

01.03.2012 на адресу відповідача була направлена претензія, згідно якої у зв'язку із закінченням строку на оплату поставленого товару, позивач просив здійснити оплату за поставлений товар на суму 353613,79 грн. (а.с. 34).

Листом від 19.06.2012, позивачем була повторно направлена претензія відповідачу, згідно якої відповідачу було запропоновано оплатити позивачу вартість поставленого товару яка складає в загальному розмірі 353613,79 грн. (а.с. 35-36).

Згідно відповіді на претензію від 21.06.2012 за №98/с, відповідачем було повідомлено позивача, що у зв'язку із відсутністю фінансування від постачальників, оплата за поставлений товар згідно виставлених рахунків буде проведена у два етапи, зокрема 02.07.2012 буде проведена оплата на суму 175 000,00 грн. та 10.07.2012 на суму 178 613,79 грн., а всього на суму 353613,79 грн. (37).

Проте, відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару за договорами №24/05 від 24.05.2011 та №15/08-11 від 15.08.2011 на суму 261653,76 грн. станом на 14.11.2012 належним чином не виконав та не сплатив його вартість.

Зазначене стало підставою для звернення позивачем до суду з відповідними вимогами.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладені між сторонами договори є договорами поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно положень ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Під час розгляду справи у зв'язку із частковою сплатою відповідачем суми заборгованості в розмірі 111 281,28 грн., що підтверджується витягом з рахунку від 05.12.2012, позивачем були зменшені позовні вимоги до 156897,03 грн.

У порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення основної суми заборгованості у розмірі 150372,48 грн. відповідачем суду не надано.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар за договорами №24/05 від 24.05.2011 та №15/08-11 від 15.08.2011 на загальну суму - 150 372,48 грн.

Крім цього, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних по Договору 1 за період з 29.11.2011 по 14.11.2012 у розмірі 1124,67 грн. та по Договору 2 за період з 24.01.2012 по 14.11.2012 у розмірі 5399,88 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних, суд дійшов висновку про те, що вони є вірними та відповідають чинному законодавству.

Отже позов у цій частині також підлягає задоволенню.

За таких обставин вимоги позову є обґрунтованими, а також те, що оплата продавцеві отриманого товару є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договорами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 156897,03 грн., з яких: 150 372,48 грн. основної суми заборгованості, 6524,55 грн. - 3% річних.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача витрати, понесені ним на оплату правової допомоги за договором про надання юридичних послуг у розмірі 13000,00 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 44 ГПК України, до складу судових витрат, зокрема, віднесено оплату послуг адвоката, пов`язаних з розглядом справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Так, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

В якості понесення відповідних витрат, позивачем надано: договір про надання юридичних послуг від 14.01.2012. (а.с. 93), укладений між позивачем (довіритель) та фізичною особою-підприємцем Андросовим Андрієм Олександровичем (виконавець); платіжне доручення №364 від 16.01.2013 на суму 13000,00 грн. (а.с.92), копію свідоцтва про державну реєстрацію ФОП Андросова А.О. (а.с. 94).

Як свідчать матеріали справи та вбачається з договору про надання юридичних послуг від 14.11.2012, виконавцем за контрактом виступає фізична особа-підприємець Андросов А.О.

Однак позивачем не надано доказів, що вказана особа є адвокатом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутні підстави для відшкодування позивачу витрат, понесених на оплату послуг, наданих за вказаним договором, оскільки вони не можуть бути віднесені до витрат, понесених на оплату послуг адвоката.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати судового збору в сумі 2682,00 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача. Крім того, судом під час винесення судового рішення встановлено, що позивачем не в повному обсязі було сплачено судовий збір за майнову вимогу про стягнення 268178,31 грн., який складає 2% ціни позову (268178,31 грн. * 2% = 5363,56 грн.), а отже, враховуючи що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, та спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, з відповідача на користь Державного бюджету міста Севастополя підлягає стягненню недоплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2681,56 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» (99057, м. Севастополь, вул. Льотчиків,62, відомості щодо рахунків в установах банку невідомі) на користь приватного підприємства «Універсал-Авіа» (99058, м.Київ, вул. Астана Кесаєва,8/1, кв.138) заборгованість у розмірі 156 897,03 грн. (сто п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто сім грн. 03 коп.), з яких: 150 372,48 грн. сума основної суми заборгованості, 6524,55 грн. - 3% річних.

3. Стягнути з Державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» (99057, м. Севастополь, вул. Льотчиків,62, відомості щодо рахунків в установах банку невідомі) на користь приватного підприємства «Універсал-Авіа» (99058, м.Київ, вул. Астана Кесаєва,8/1, кв.138) судовий збір у розмірі 2682,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят дві грн.. 00 коп.).

4. Стягнути з Державного підприємства «Севастопольське авіаційне підприємство» (99057, м. Севастополь, вул. Льотчиків,62, відомості щодо рахунків в установах банку невідомі) в дохід державного бюджету м. Севастополя (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 2681,56 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят одна грн. 56 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 04.02.2013.

Суддя C.О. Щербаков