Постанова № 29082525, 04.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2013 р. Справа № 5015/2876/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна"на рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р. у справі № 5015/2876/12за позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна"провідшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу

за участю представників:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна" (надалі - "ПАТ СК "Універсальна") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (надалі - "ПрАТ СК "Граве Україна") про стягнення в порядку регресу 25 500,00 грн. компенсації здійснених страхових виплат з урахуванням норм ст.ст. 993, 1166, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 35 - 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.09.2012 р. (суддя Артимович В.М.) позов задоволено в повному обсязі та стягнуто з ПрАТ СК "Граве Україна" на користь ПАТ СК "Універсальна" 25 500,00 грн. та судові витрати. Позиція суду першої інстанції мотивована доведеністю позовних вимог та обґрунтованістю застосування до спірних правовідносин норм законодавства, зазначених ПАТ СК "Універсальна" в якості правового обґрунтування позову.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р. (судді Давид Л.Л., Данко Л.С., Юрченко Я.О.) рішення місцевого господарського залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПрАТ СК "Граве Україна" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р., і прийняти нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі.

Позиція, викладена в касаційній скарзі, мотивована неврахуванням судами вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" і Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (наказ Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092), що призвело до невідповідності винесених у справі судових актів вимогам ст. 43 ГПК України.

Учасники процесу згідно з приписами ст. 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористались передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.01.2010 р. на автодорозі Житомир - Чернівці відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Audi-80" (державний реєстраційний номер ВХ 4144 АЕ), що перебував під керуванням гр. Гнатюка Р.В., та автомобіля "Mitsubishi" (державний реєстраційний номер АА 9335 ЕС), що перебував під керуванням гр. Стецюка С.В. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Mitsubishi" (державний реєстраційний номер АА 9335 ЕС) отримав пошкодження.

Поряд з цим господарськими судами з'ясовано, що майнові інтереси гр. Стецюка С.В., пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем "Mitsubishi" (державний реєстраційний номер АА 9335 ЕС), застраховані згідно з Договором добровільного страхування транспортного засобу № 3014/200/000338 від 09.10.2009 р., укладеним між ПАТ СК "Універсальна" (страховик) та гр. Стецюком С.В. (страхувальник).

Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З огляду на дані норми чинного законодавства, умови Договору № 3014/200/000338, акт огляду транспортного засобу від 21.01.2010 р., ремонтну калькуляцію, заяву про виплату страхового відшкодування та на підставі страхового акту № 9110000265 (7759 р/к) від 29.01.2009 р. ПАТ СК "Універсальна" виплачено страхове відшкодування у розмірі 26 645,23 грн. (платіжне доручення № 4081 від 11.03.2010 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12.02.2010 р. у справі № 3-1456/2010 р. гр. Гнатюка Р.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що цивільно-правова відповідальність гр. Гнатюка Р.В., що настає внаслідок заподіяння шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участі автомобіля "Audi-80" (державний реєстраційний номер ВХ 4144 АЕ), застрахована у ПрАТ СК "Граве Україна" згідно з Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс № ВС/8280881).

Строк дії зазначеного договору визначено з 06.11.2009 р. по 05.11.2010 р. Пунктом 2 Полісу № ВС/8280881 передбачено, що ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, становить 25 500,00 грн., а франшиза складає 0,00 грн.

Враховуючи дані обставини, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що ПрАТ СК "Граве Україна" в межах визначеного Полісом № ВС/8280881 ліміту (25 500,00 грн.), є особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану під час експлуатації автомобіля "Audi-80" (державний реєстраційний номер ВХ 4144 АЕ).

Статтею 29 Закону України "Про унормовано, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

При цьому, пункт 22.1 статті 22 Закону закріплює, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

В касаційній скарзі ПрАТ СК "Граве Україна" посилається на неподання позивачем доказів оцінки заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди, які б відповідали вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (наказ Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092).

Втім, судом апеляційної інстанції вже надано належну правову оцінку даним доводам.

Колегія суддів звертає увагу на норми ст. 25 Закону України "Про страхування", які визначають, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Розділом 8 Договору № 3014/200/000338 ПАТ СК "Універсальна" (страховик) та гр. Стецюком С.В. (страхувальник) погодили, що документами, які підтверджують розмір збитків є документи, складені ремонтним підприємством та погодженні страховиком, які містять відомості стосовно вартості відновлювального ремонту; акти виконаних робіт (наряди-замовлення, накладні) та фіскальні чеки або інші фінансові документи (у випадку оплати страхувальником вартості відновлювального ремонту, погодженого страховиком (п.п. 8.1.2.1, 8.1.2.2 договору). Господарськими судами встановлено, що на виконання умов позивачем за страховим актом № 9110000265та за заявою страхувальника перераховано суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок ТОВ "Н2О Груп", яке надало послуги з ремонту "Mitsubishi" (державний реєстраційний номер АА 9335 ЕС).

Відповідно, виплата страхового відшкодування позивачем виконана у відповідності до вимог Договору № 3014/200/000338. Відносини ПАТ СК "Універсальна" та гр. Стецюка С.В. не регулюються нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що свідчить про безпідставність тверджень, викладених ПрАТ СК "Граве Україна" у касаційній скарзі.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Львівської області від 26.09.2012 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р. у справі № 5015/2876/12 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова