ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" січня 2013 р. Справа № 5023/5981/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівМіщенка П.К., Білошкап О.В., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційні скарги на постанову у справі господарського суду Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Салахутдинова Дмитра Володимировича Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року № 5023/5981/11 Харківської області за заявою до про Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 визнання банкрутомЗа участю представників: ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"- Вегера А.А.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2012 року у справі №5023/5981/11 (суддя Усатий В.О.) задоволено клопотання ліквідатора про продовження строку ліквідаційної процедури.
Продовжено строк ліквідаційної процедури на 6 місяців, тобто до 20.03.2012 року.
Відмовлено ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" в задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги.
Відмовлено ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" в задоволенні скарги № С21-120-1-2/1812 від 10.07.2012 року (вх. № 12505 від 12.07.2012 року).
Зобов'язано ліквідатора виконати вимоги постанови суду від 20.09.2012 року в повному обсязі, щомісячно звітувати про хід ліквідаційної процедури та по її завершенню надати суду відповідний звіт з документами в його обґрунтування.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року (Головуючий суддя - Крестьянінов О.О., судді: Кравець Т.В., Хачатрян В.С.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" задоволено частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 26.09.2012 року у справі №5023/5981/11 скасовано.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що боржник та один з кредиторів не повідомлені судом першої інстанції, належним чином, про час та місце судового засідання.
Не погодившись із постановою апеляційної інстанції, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 та ліквідатор фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 Салахутдинов Д.В. звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, у яких просять скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року та залишити в силі ухвалу господарського суду Харківської області від 26.09.2012 року, посилаючись на порушення та невірне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 16, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", 43 Господарського процесуального кодексу України.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, мотивуючи вимоги касаційної скарги зазначено, зокрема, те, що суд апеляційної інстанції без належного дослідження матеріалів справи, обмежившись лише припущенням, дійшов до хибного висновку про неповідомлення оскаржувача, як кредитора, боржника, про час та місце засідання суду, в той час, як останній був належним чином повідомлений про такий розгляд.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 свою касаційну скаргу мотивує тим, що апеляційний господарський суд не надав належної оцінки тому, що боржника було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, отже, участь у справі, особисто, боржника, не є необхідною.
Ліквідатор фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 Салахутдинов Д.В. вважає, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, безпідставно не прийняв власного рішення.
Обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Під час апеляційного перегляду ухвали господарського суду Харківської області від 26.09.2012 року, апеляційним господарським судом встановлено, що обґрунтування прийнятого рішення полягало у наступному: скарга ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на дії ліквідатора була визнана місцевим господарським судом необґрунтованою, оскільки заявником не надано доказів направлення вимоги про скликання загальних зборів ліквідатору. Відповідно до загального висновку рецензії за №69/08-Н від 18.08.2012 року вбачається, що первинний Звіт та актуалізація звіту у цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але мають незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. З матеріалів справи вбачається здійснення ліквідатором оголошень про проведення торгів з реалізації заставного майна банкрута, а також наявність повідомлень, які були направлені до банку. Більш того, ліквідатором наданий протокол робочої зустрічі від 25.01.2012 року, проведеної між ліквідатором та представником ПАТ "Райффайзен банк Аваль", з якого вбачається прийняття рішення про продаж цілісного майнового комплексу частинами. Щодо ненадання кредитору - ПАТ "Райффайзен банк Аваль" звітів про хід ліквідаційної процедури, то суд зазначив, що враховуючи, що комітет кредиторів не утворювався та Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає обов'язку ліквідатора звітувати перед окремим кредитором та надавати йому витребувані ним стосовно ліквідаційної процедури документи, ліквідатор не зобов'язаний звітувати окремо перед банком про хід ліквідаційної процедури. Окрім того, заставне майно на цей час не реалізоване, ліквідатор своїми діями при виконанні ліквідаційної процедури не завдав шкоди ні боржнику, ні кредиторам. Тому, суд не побачив в діях ліквідатора неналежного виконання ним своїх обов'язків, у зв'язку з чим відмовив банку в задоволенні його скарги.
Суд апеляційної інстанції встановив, що ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2012 року було призначено до розгляду скаргу ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль" № С21-120-1-2/1812 від 10.07.2012 року (вх. № 12505 від 12.07.2012 року) та звіт ліквідатора на 25.09.2012 року. В останньому абзаці резолютивної частини вказаної ухвали було зазначено про направлення її ліквідатору, кредиторам, ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль".
Окрім того, в судовому засіданні 25.09.2012 року було оголошено перерву до 26.09.2012 року. Згідно протоколу судового засідання від 25.09.2012 року в зазначеному судовому засіданні були присутні лише представник ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ліквідатор.
Суд другої інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів повідомлення судом про час та місце проведення наступного судового засідання 26.09.2012 року боржника та кредитора - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_4 Зазначені учасники процесу не приймали участь в судовому засіданні 26.09.2012 року, на якому було прийнято оскаржувану ухвалу.
Оскільки, про прийняття до розгляду скарги ПАТ "Райффайзен банк Аваль" на дії ліквідатора не було повідомлено боржника та кредитора - суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_4, колегією суддів другої інстанції, оскаржувану ухвалу від 26.09.2012 року, було скасовано на підставі п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновок апеляційного господарського суду у оскаржуваній постанові не відповідає вимогам процесуального Закону, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначені у ст. 103 ГПК України, відповідно до приписів якої, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;
3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;
4) змінити рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
У п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року роз'яснено, що порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1 - 7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення.
Відповідно до приписів п. 3 ст. 111-9 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
У зв'язку із наведеним, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що при розгляді даної справи в апеляційному порядку, Харківським апеляційним господарським судом у оскаржуваній постанові від 06.11.2012 року порушено приписи ст. 103 ГПК України, а саме, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції не прийнято нового рішення, у зв'язку із чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду другої інстанції.
При новому розгляді суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене, та переглянути справу згідно вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити частково.
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 Салахутдинова Дмитра Володимировича задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року у справі №5023/5981/11 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.
Головуючий П.К. Міщенко
Судді О.В. Білошкап
В.Ю. Поліщук
Судове рішення № 29082464, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 17.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5023/5981/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: