Рішення № 29081162, 21.01.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/9876/2012 Провадження № 22-ц/772/136/2013Головуючий в суді першої інстанції:Федчишен С.А.Категорія: 27 Доповідач: Мартьянова Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2013 р. м. Вінниця

21 січня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Мартьянової Л.І.

Суддів: Пащенко Л.В., Жданкін В.В.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 -представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2012 року у цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ЗАТ «СК Кардіф», за участю третьої особи - Служби у справах дітей Вінницької міської ради про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «УкрСиббанк»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ЗАТ «СК Кардіф», за участю третьої особи -Служби у справах дітей Вінницької міської ради про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 11 серпня 2008 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 26 500 доларів США строком до 10 серпня 2023 року зі сплатою 15% згідно до умов договору.

12 квітня 2007 року між даними сторонами було також укладено кредитний договір, згідно якого ОСОБА_7 отримала кошти в розмірі 113 700 доларів США строком до 11 квітня 2028 року зі сплатою 12,5% за користування кредитом.

Позичальник ОСОБА_7 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 02 вересня 2008 року.

24 листопада 2008 року позивачем було направлено до 3-ї Вінницької державної нотаріальної контори претензію щодо наявності вимог кредитора про сплату існуючої заборгованості за вищевказаними кредитними договорами про погашення в повному обсязі існуючих боргів в межах вартості майна, що буде одержано в спадщину.

26 червня 2009 року позивачем було направлено до Вінницької державної нотаріальної контори лист щодо надання інформації про спадкоємців, які звертались із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_7 та згідно відповіді від 26 листопада 2008 року до кола спадкоємців увійшли: чоловік померлої - ОСОБА_4 від свого імені та від імені малолітньої доньки - ОСОБА_6, син - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_5 Дані спадкоємці є спадкоємцями 1-ї черги за законом.

Смерть ОСОБА_7 зумовила виникнення у спадкоємців ОСОБА_7, а саме: у ОСОБА_4, який діє від власного імені та як законний представник ОСОБА_6, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обов'язку щодо сплати Банку заборгованості за кредитними договорами в межах вартості майна, одержаного спадкоємцями ОСОБА_7 у спадщину, та відповідно їх частці.

Станом на 25 травня 2012 року заборгованість позичальника перед кредитором за договором про надання споживчого кредиту від 11 серпня 2008 року за № 11382301000 становить 27 036, 51 дол. США 57 центів, по кредитному договору від 12 квітня 2007 року за № 11140988000 становить 106 808, 18 дол. США 18 центів, загальна сума заборгованості за кредитними договорами складає: 1069 754,16 грн.

Позивачем надсилалась вимога до спадкоємців щодо боргів померлої за даними кредитними договорами, але спадкоємці не зверталися до позивача з метою погашення заборгованості за кредитними договорами.

На підставі викладеного, позивач просив стягнути на його користь солідарно з спадкоємців першої черги за законом в межах вартості майна, одержаного у спадщину відповідно їх частці у спадщині заборгованість за кредитними договорами.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з спадкоємців першої черги за законом ОСОБА_4, який діє від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 в межах вартості майна, одержаного у спадщину, відповідно їх часток у спадщині на користь ПАТ «УкрСиббанк»заборгованість за кредитними договорами в розмірі 1069754, 16 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, який діє від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 на користь ПАТ «УкрСиббанк»кошти по оплаті судового збору у розмірі 3219,00 грн. та 107,30 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

В задоволенні позовних вимог до ЗАТ «Страхової компанії «Кардіф»відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2- представник ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду, як таке, що не відповідає вимогам закону та ухвалити нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про її задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції не з'ясував склад спадкового майна, його дійсну вартість, факт прийняття спадщини відповідачами та обсяг відповідальності кожного окремо, оскільки за змістом ст. 1282 ЦК України вбачається, що спадкоємці не є солідарними боржниками по відношенню до кредитора спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора спадкодавця повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), саме по собі подання заяви про прийняття спадщини ще не є переходом прав та обов'язків від спадкодавця до спадкоємця. Згідно ст. 1299 ЦК України якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна (ст. 182 цього Кодексу) та право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна. Таким чином, належним спадкоємцем, а від так і зобов'язаною особою щодо задоволення вимог кредиторів спадкодавця, може бути лише особа до якої перейшли права спадкодавця, а у даному випадку особи, які подали заяви про прийняття спадщини своє право на спадщину не реєстрували, свідоцтво на спадщину, із зазначенням розміру часток та вартості спадкового майна, у відповідності до ст. 1297 ЦК України, не отримали, а тому не можуть вважатися належними відповідачами за таким заявленим позовом.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке не відповідає нормам матеріального та процесуального права, висновку суду не відповідають дійсним обставинам справи, які суд вважає встановленими, не доведені відповідними засобами доказування, що згідно з ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений можливості поставити перед судом питання про стягнення заборгованості за вказаними вище кредитними договорами, після визначення складу спадкового майна, його дійсної вартості, факту прийняття спадщини відповідачами та обсягу відповідальності кожного окремо.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 -задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 грудня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_4, який діє від свого імені та від імені неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_5 заборгованості на користь ПАТ «УкрСиббанк»за кредитними договорами в розмірі 1069754, 16 грн. скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ПАТ «УкрСиббанк»до ОСОБА_4, який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6., ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 1069754,16 грн. -відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно: /підпис/