Справа № 1328/8803/12
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
(заочне)
"29 січня 2013 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючої суддіЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.
при секретаріТИМКОВИЧ С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
в с т а н о в и в :
30.10.2012року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на його користь заборгованість по договору 153260,0 грн. та 3 % річних в сумі 10135,75 грн., а всього 163395,75 грн.
В обґрунтування позову покликається на те, що 18 жовтня 2008 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно якого ОСОБА_2 отримав позику в сумі 96 150 грн., що згідно курсу НБУ на момент укладення цього договору становило 10000 доларів США та 7000 Євро. Відповідно до умов Договору відповідач зобовязався повернути позичені кошти до 18.01.2009 року. 20 січня 2010 року між ними було укладено Додатковий договір до Договору позики грошових коштів, відповідно до якого сторони погодили новий строк повернення позики 21 липня 2010 року. У визначений строк кошти не були повернуті відповідачем. Таким чином, прострочення відповідача становить 823 дні станом на 22.10.2012 року.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю, покликаючись на вказані у позовній заяві обставини. Просили позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не зявився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованим листом. Відомостей про причину його неявки немає. Суд, за згодою позивача, вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши зібрані по справі докази, зясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову з таких мотивів.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що сторони 18 жовтня 2008 року уклали Договір позики грошових коштів, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3, згідно якого ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 позику в сумі 96 150,0 грн., що згідно курсу НБУ на момент укладення цього договору становило 10000 доларів США та 7000 Євро. Даний договір є безпроцентним. Відповідач зобовязався повернути позивачу позичені кошти до 18.01.2009 року. Повернення позики повинно бути здійснено у місті Львові готівкою.
20 січня 2010 року між сторонами було укладено Додатковий договір до Договору позики грошових коштів, відповідно до якого сторони погодили новий строк повернення позики 21 липня 2010 року.
Згідно п.4 Договору Позики грошових коштів в разі девальвації протягом строку дії договору національної грошової одиниці України позичальник зобовязався повернути суму грошей у гривнях еквівалентну 10 000 доларів США та 7 000 євро за офіційним курсом НБ України на день платежу.
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.3 ст.1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками. Гроші є речами визначеними родовими ознаками, оскільки є замінними.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
У визначений Договором термін грошові кошти у погашення позики відповідачем повернуті не були.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, судом встановлено, що відповідач зобовязання за Договором позики грошових коштів від 18.10.2008 року ( з додатковим договором) не виконав, жодних коштів позивачу не повернув.
Станом на 22.07.2010р. ( час повернення позики за договором) НБ України встановив наступні курси валют: 1 долар США 7,90грн. та 1 Євро 10,12грн.
Відтак відповідач повинен був повернути 10 000 доларів США, що становило 79 000 грн., та 7 000 євро, що становило 70 840грн., а всього 149 840грн. За весь час прострочення повернення позики (823 дні на час предявлення позову) 3% річних складає 10 135,75грн.
Станом на 22.10.2012р. НБ України встановив наступні курси валют: 1 долар США 7,99грн. та 1 Євро 10,48грн.
Заборгованість по позиці обчислена відповідно до п.4 Договору : 10 000 доларів США - 79 900 грн., 7 000 євро 73360грн., а всього 153 260 грн.
Загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача - 163 395 (сто шістдесят три тисячі триста девяносто пять) грн. 75коп.
Оскільки позивач ставить вимогу про стягнення грошових коштів за договорами позики у національній валюті Україні гривні, то суд вважає за можливе задовольнити таку позовну вимогу з врахуванням курсу національних валют станом на 22.10.2012 року на вимогу позивача.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд робить висновок, що позов підставний та підлягає до задоволення. З відповідача слід стягнути в користь позивача суму заборгованості за договором позики та 3% річних.
У звязку із задоволенням позову з відповідача також підлягають стягненню в користь позивача 1633,95грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.8,10,11,57,58,60,88,209,212,213,215,224,225,226 ЦПК України, ст.ст.16,533, 625,1046,1049,1050 ЦК України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 за Договором позики грошових коштів від 18.10.2008р.( з додатковим договором) 153 260 (сто пятдесят три тисячі двісті шістдесят) грн. основного боргу, що по курсу НБ України на 22.10.2012р. становило 10 000 доларів США та 7 000 євро, та 10 135 (десять тисяч сто тридцять пять) грн. 75коп. 3% річних, а всього 163 395 (сто шістдесят три тисячі триста девяносто пять) грн. 75коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1633,95грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя:
ОСОБА_4
Судове рішення № 29079596, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 05.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1328/8803/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: