Рішення № 2907908, 21.10.2008, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

21 жовтня 2008 року Іллічівський районний суд м. Маріуполя , під головуванням судді Топчій Т.В., при секретарі Клоковій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» до ОСОБА_1, про відшкодування шкоди, заподіяної працівником унаслідок невиконання своїх трудових обов'язків,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2008 р. ВАТ «МЗВМ» звернулось до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, у якому просить стягнути з нього майнову шкоду завдану ним при невиконанні трудових обов'язків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що наказом генерального директора ВАТ «МЗВМ» від 10.06.2008 р. відповідач ОСОБА_1 був притягнутий до майнової відповідальності за вчинений проступок на підприємстві, а саме, 21.04.2008 р. при виконання робіт по встановленню захисних сіток на виріб «Автомобілевоз» робітник ОСОБА_2 знаходячись на переносній площадці впав з неї отримавши при цьому травму після чого знаходився на лікарняному та підприємством йому було сплачено 431 грн.94 коп. за лікарняним листом. Причинами нещасного випадку стало незабезпечення дільниці переносними площадками заступника начальника цеха № 138 з підготовки виробництва ОСОБА_1 та невиконання посадових обов'язків іншими працівниками підприємства. Вказаним приказом було виявлене, що ОСОБА_1 порушив п.п 2.2, 2.8, 2.10, 4.3, 4.4, 4.5, 4.8 посадової інструкції заступника начальника цеха з підготовки виробництва, п.7.1.34 «Правил безпечного труда з інструментами і приладами». Розмір завданої відповідачем майнової шкоди був встановлений наказом генерального директора та склав 129 грн.58 коп. 08.07.2008 р. ОСОБА_1 був ознайомлений з вказаним наказом, однак відмовився його підписувати, про що був складений акт від 11.08.2008 р. 29.04.2008 р. ОСОБА_1 був звільнений с цеха № 138 ВАТ «МЗВМ» у зв'язку з переводом, що позбавило підприємство можливості утримати завдану шкоду з заробітної плати.

На підставі викладеного, представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 завдану майнову шкоду у розмірі 129,58 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1, будучи викликаним в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив, у зв'язку з чим суд ухвалив розглядати справу у порядку, передбаченому ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ВАТ «МЗВМ» підлягають задоволенню у повному обсязі за наступними підставами.

В судовому засіданні встановлено, що наказом генерального директора ВАТ «МЗВМ» від 10.06.2008 р. відповідач ОСОБА_1 був притягнутий до майнової відповідальності за вчинений проступок на підприємстві, а саме, 21.04.2008 р. при виконання робіт по встановленню захисних сіток на виріб «Автомобілевоз» робітник ОСОБА_2 знаходячись на переносній площадці впав з неї отримавши при цьому травму після чого знаходився на лікарняному та підприємством йому було сплачено 431 грн.94 коп. за лікарняним листом. Причинами нещасного випадку стало незабезпечення дільниці переносними площадками заступника начальника цеха № 138 з підготовки виробництва ОСОБА_1 та невиконання посадових обов'язків іншими працівниками підприємства. Вказаним приказом було виявлене, що ОСОБА_1 порушив п.п 2.2, 2.8, 2.10, 4.3, 4.4, 4.5, 4.8 посадової інструкції заступника начальника цеха з підготовки виробництва, п.7.1.34 «Правил безпечного труда з інструментами і приладами».

Розмір завданої ОСОБА_1 майнової шкоди був встановлений наказом генерального директора № 166 від 10.06.2008 р. та склав 129 грн.58 коп.

08.07.2008 р. ОСОБА_1 був ознайомлений з вказаним наказом, однак відмовився його підписувати, про що був складений акт від 11.08.2008 р.

 29.04.2008 р. ОСОБА_1 був звільнений с цеха № 138 ВАТ «МЗВМ» у зв'язку з переводом, що позбавило підприємство можливості утримати завдану шкоду з заробітної плати.

Відповідно до ст.130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Згідно ст.132 ч.1 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 р., «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», за правилами ст.132 КЗпП за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту.

Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ «МЗВМ» підлягають задоволенню, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що шкода підприємству була завдана працівником ОСОБА_1 унаслідок невиконання ним трудових обов'язків та з нього слід стягнути суму завданої шкоди, у розмірі 129 грн. 58 коп.

 У зв'язку з тим, що позивачем при зверненні до суду з позовом були сплачені судові витрати по справі, у сумі 81 грн., їх слід стягнути з відповідача в порядку ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, 224 ЦПК України, ст.ст. 130, 132 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1992 р., «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» до ОСОБА_1, про відшкодування шкоди, заподіяної працівником унаслідок невиконання своїх трудових обов'язків - задовольнити.

 Стягнути з ОСОБА_1, на користь Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» р/р 26007900177849 в філії ПУМБ м.Маріуполя, ЄДРПОУ 20355550, МФО 335742, завдану майнову шкоду у розмірі 129 грн. 58 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а усього стягнути 210,58 грн.

На заочне рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд до Іллічівського райсуду міста Маріуполя, протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення заочного рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження в строк, передбачений для подачі такої заяви.

Суддя: