Рішення № 29079037, 31.01.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 січня 2013 р. Справа № 7/80/2012/5003

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банасько О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", м.Вінниця

до: Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької облдержадміністрації, м.Вінниця

про стягнення заборгованості 10 508,69 грн.

при секретарі судового засідання Павловій Т.С.

за участю представників сторін

позивача: Шеренгова А.Г., довіреність № 3265/1/01-10/12 від 05.12.2012 року, сл.посвідчення № 54 від 27.09.2011 року.

відповідача: Титаренко Т.І., довіреність № 01-01-18-45 від 09.01.2013 року, паспорт серії АВ 115507 виданий Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області 04.10.2000 року.

Костильов В.І., довіреність № 01-01-18-106 від 17.01.2013 року, паспорт серії АА № 072070 виданий Замостянським РВ УМВС України у Вінницькій області 17.10.1995 року.

ВСТАНОВИВ :

Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", м.Вінниця заявлено позов до Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької облдержадміністрації, м.Вінниця про стягнення заборгованості 10 508,69 грн..

Ухвалою від 21.11.2012 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/80/2012/5003 та призначено до розгляду на 06.12.2012 року.

03.12.2012 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив № 01-01-18-1338 від 03.12.2012 року на позовну заяву в якому останнє просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на наступне:

- відповідно до п.3.1 договору орієнтовна вартість робіт складала 6 636, 77 грн., тоді як, на адресу відповідача було надіслано додаткову угоду на суму 10 508,69 грн.. При цьому відповідач вказує, що документів які б підтверджували суму коштів зазначену в договорі та актах виконаних робіт на адресу головного управління не надходили в зв'язку з чим час оплати не настав.

- в зв'язку з неналежним фінансуванням з державного бюджету України та відсутністю кошторисних призначень відповідач з посиланням на приписи ст.51 Бюджетного кодексу України вважає фінансове зобов'язання по договору від 12.12.2011 року № 9085 припиненим (а.с.35-37, т.1).

06.12.2012 року представником позивача подано пояснення № 3293/2/01-5/12 від 06.12.2012 року, в якому останній вказує, що факт непогодження відповідача із вартістю згідно актів виконаних робіт та додаткової угоди не знаходить свого підтвердження, оскільки підписання та скріплення печатками обох сторін договору № 9085 від 12.12.2011 року свідчить про досягнення згоди по усіх його умовах. Окрім того до 06.12.2012 року на адресу позивача не надходило від відповідача листів про заперечення, прохання роз'яснити розрахунок, сума не оскаржувалася в судовому порядку тощо (а.с.41-43, т.1).

В судовому засіданні 06.12.2012 року з метою подання сторонами додаткових документів оголошено перерву до 10.12.2012 року.

По закінченні перерви у суду виникла необхідність в отриманні додаткових доказів у зв'язку із чим розгляд справи ухвалою від 10.12.2012 року було відкладено на 16.01.2013 року.

11.01.2013 року представником позивача через канцелярію суду подано пояснення в якому останній вказує, що укладений між сторонами договір № 9085 від 12.12.2011 року є договором про надання послуг. Вказаний договір підписаний та скріплений печатками обох сторін, що свідчить про досягнення згоди по усіх його умовах. В додаток до пояснення додано копію прейскуранту вартості послуг КП "ВООБТІ" та відпускну вартість авансового платежу на виконання робіт з обстеження та оцінки.

Під час судового засідання 16.01.2013 року представниками сторін заявлено клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання їм можливості надати додаткові пояснення щодо відповідності цін зазначених в наряду на виконанні послуги по замовленню цінам згідно прейскуранту вартості послуг КП "ВООБТІ".

Вказане клопотання судом задоволено, у зв'язку із чим в судовому засіданні оголошено перерву до 17.01.2013 року.

Ухвалою суду від 17.01.2013 року з зв'язку з неподанням сторонами додаткових документів розгляд справи відкладено до 31.01.2013 року. Одночасно ухвалою суду продовжено строк розгляд у справи передбаченого ч.1 ст. 69 ГПК України на 15 днів.

31.01.2013 року через канцелярію суду представником позивача подано письмові пояснення в яких зазначено 29.01.2013 року між сторонами підписано акт взаємного узгодження та обґрунтування відповідності ціни та обсягу робіт вказаних у наряді на виконані послуги їх вартості в якому сторони узгодили відповідність виконаних робіт наряду на виконані послуги та вартості по прейскуранту.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

12.12.2011 року Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької облдержадміністрації на адресу КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" надіслано лист (№ 02-02-1-1617 від 12.12.2011 року) з проханням виготовити технічний звіт про придатність до експлуатації на будівлі та споруди, які розташовані за адресою: вул.Лисенка, 27, м.Хмільник, Вінницька область (а.с.7, т.1).

12.12.2011 року між КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" (Виконавець) та Головним управлінням з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької облдержадміністрації укладено договір № 9085, відповідно п.1 якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботу з обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж за адресою вул. Лисенка, 27, м. Хмільник, Вінницька область (а.с.10, т.1).

Відповідно п.2.1 Договору Замовник, крім іншого, зобов'язаний оплатити вартість виконаного замовлення та прийняти результати його виконання.

Орієнтовна вартість робіт за договором складає 6 636,77 грн. (п.3.1 Договору).

Остаточна вартість робіт визначається Виконавцем після фактичного виконання робіт у відповідності до прейскуранту та відображається в додатковій угоді до договору, яка є його невід'ємною частиною (п.3.2 Договору).

Згідно п.3.3 Договору остаточний розрахунок здійснюється Замовником до отримання результату виконаного замовлення після фактичного виконання робіт згідно акту виконаних робіт, що підтверджується нарядом на виконання послуги.

Замовник визнає, що зазначений наряд на виконані послуги є підтвердженням факту виконання та отримання ним послуг. Зазначений наряд є невід'ємною частиною договору (п.п. 3.4,3.5 Договору).

Відповідно п.3.6 Договору всі розрахунки здійснюються по факту наданих послуг.

Оплату за надані послуги та виконанні роботи Замовник зобов'язаний провести на протязі 5 банківських днів після підписання акту виконаних робіт або отримання акту поштою (п.3.7 Договору).

На виконання умов договору 12.12.2011 року між сторонами підписано замовлення-зобов'язання № БТІ**29905 в якому сторони погодили, що фактична вартість робіт визначається по їх закінченню з урахуванням фактично виконаних робіт на підставі діючого на підприємстві прейскуранту, затвердженого у установленому порядку (а.с.9,т.1).

Взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору № 9085 від 12.12.2011 року та замовлення-зобов'язання № БТІ**29905 позивач виконав належним чином, що підтверджується нарядом на виконані послуги від 10.01.2012 року відповідно до якого вартість наданих послуг становить 10 508,69 грн. (а.с11-12,т.1).

25.06.2012 року на адресу відповідача надіслано претензію (№1618/2/01-4/12/31) з вимогою погашення заборгованості факт отримання якої відповідачем підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.13-14, т.1).

Листом від 05.09.2012 року відповідач повідомив позивача про можливість проведення розрахунку за надані послуги в повному обсязі при отриманні рахунку датованого вереснем місяцем 2012 року (а.с.44, т.1).

29.09.2012 року на адресу відповідача було надіслано акт виконаних робіт, який отримано останнім 01.10.2012 року, а 15.10.2012 року додаткова угода до договору від 12.12.2011 року № 9085 (а.с.15-16, т.1).

Листом від 17.10.2012 року відповідач повернув без підпису акти виконаних робіт з проханням надати для підписання повний пакет документів передбачених договором - наряд-зобов'язання з актами виконаних робіт та додаткову угоду (а.с.45, т.1).

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем не проведено розрахунку за виконані позивачем роботи, що не заперечується сторонами.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання підряду регулювання яких здійснюється § 1 (Загальні положення про підряд) Глави 61 ЦК України (Підряд) (ст.ст.837-864 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 10 508,69 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Заперечення відповідача наведені у його відзиві оцінюються судом критично, оскільки не спростовують правомірності та обгрунтованості заявленого позову.

Зокрема посилання відповідача на відсутність документів, які б підтверджували вартість виконаних позивачем робіт спростовується наявними у справі доказами, в тому рахунку нарядом на виконані послуги від 10.01.2012 року, прейскурантом вартості послуг, актом взаємного узгодження та обгрунтування відповідності ціни, обсягу робіт вказаних у наряді на виконані послуги їх вартості.

Крім того, як вказувалось вище, позивачем надсилалось на адресу відповідача акти виконаних робіт та проект додаткової угоди, який залишився без належного реагування зі сторони останнього.

З огляду на приписи п.3.7 Договору зі спливом п'яти банківських днів з моменту отримання акту виконаних робіт у відповідача виникло зобов'язання на оплату виконаних робіт, тобто з 09.10.2012 року.

Також суд зауважує на приписи ч.2 ст.632 ЦК України відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як вказувалось вище в Договорі від 12.12.2011 року № 9085 сторони визначивши в п.3.1 орієнтовну вартість робіт погодили порядок її визначення після їх фактичного завершення у відповідності до прейскуранту згідно акту виконаних робіт, що підтверджується нарядом на виконані послуги.

Про безпідставність твердження позивача в цій частині також свідчить підписання ним акту взаємного узгодження та обгрунтування відповідності ціни, обсягу робіт вказаних у наряді на виконані послуги їх вартості із якого вбачається відсутність заперечень щодо вартості, переліку та обсягу робіт відображених позивачем в наряді на виконані послуги від 10.01.2012 року.

Посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування та кошторисних призначень на підставі ч.2 ст.617 ЦК України, ч.2 ст.218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 3-28гс12).

За таких обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Також суд вважає за необхідне повернути позивачу надмірно сплачений ним судовий збір в сумі 43,50 грн. у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

31.01.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Вінницької облдержадміністрації, вул. Володарського, 26, м. Вінниця (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 20098691) на користь Комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", вул. Кропивницького, 2, м. Вінниця (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 03338627) - 10 508 грн. 69 коп. - боргу, 1 609 грн. 50 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Повернути Комунальному підприємству "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", вул. Кропивницького, 2, м. Вінниця (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 03338627) судовий збір в розмірі 43 грн. 50 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 1303 від 13.08.2012 року.

4. Дане рішення є підставою для повернення із Державного бюджету України Комунальному підприємству "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" судового збору в розмірі 43 грн. 50 коп., сплаченого згідно платіжного доручення № 1303 від 13.08.2012 року. Оригінал платіжного доручення № 1303 від 13.08.2012 року знаходиться в матеріалах справи 7/80/2012/5003 (а.с.7, т.1).

5. Видати наказ в день набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 05 лютого 2013 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи