Постанова № 29079035, 04.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 р. Справа №804/532/13-а 11 год. 05 хвил. Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВерба І.О. при секретарі судового засідання за участю:Чмоні А.О. позивача представника відповідачаОСОБА_3 Іванової О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Державної казначейської служби України у м. Новомосковську Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 10 січня 2013 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Державної казначейської служби України у м. Новомосковську Дніпропетровської області з позовними вимогами про:

- визнання незаконними дій начальника Управління Державної казначейської служби України у м. Новомосковську Дніпропетровської області Іванової О.І. у відмові позивачу в проведенні виплат згідно постанови старшого слідчого Новомосковської міжрайонної прокуратури про призначення відшкодування позивачу шкоди внаслідок незаконного притягнення як обвинувачуваного і незаконного відсторонення від займаної посади;

- зобов'язання Управління Державної казначейської служби України у м. Новомосковську Дніпропетровської області провести виплату позивачу грошових коштів згідно постанови старшого слідчого Новомосковської міжрайонної прокуратури про призначення відшкодування позивачу шкоди в якості компенсованої заробітної плати в розмірі 48264,99 грн.

В судовому засіданні позивач усно уточнив, що заявляє позовні вимоги саме до юридичної особи - управління державної казначейської служби. Крім того, звернув увагу, що заявляючи позовну вимогу про проведення виплат грошових коштів в якості компенсованої заробітної плати в розмірі 48264,99 грн., належить враховувати, що постановою слідчого передбачено утримання сум обов'язкових платежів із суми компенсованої заробітної плати в розмірі 48264,99 грн., отже, позивачу належить зазначена сума за вирахуванням сум зазначених обов'язкових платежів. Позивач просив позов задовольнити, зобов'язавши відповідача здійснити належні виплати згідно постанови слідчого.

Позивач також пояснив, що обов'язкові платежі утримуються у джерела виплати відповідно до розмірів та ставок податків, зборів, інших обов'язкових платежів які діють на час проведення виплати, отже слідчий не визначив суму, що підлягає такому утриманню, оскільки не мав здійснити нарахування у майбутньому.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив повністю, зазначив, що положенням передбачено повноваження відповідача здійснити безспірне списання коштів державного бюджету лише на підставі судового рішення, отже, позивач мав звернутись за отриманням коштів не інакше ніж через державну виконавчу службу, і лише при примусовому виконанні судового рішення.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що постановою про призначення відшкодування шкоди, винесеною 25 грудня 2012 року старшим слідчим Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області Васенко Романом Олеговичем:

- визнано суму грошових кошті в розмірі 48264,99 грн. такою, що підлягає виплаті ОСОБА_3 в якості компенсованої заробітної плати в рахунок відшкодування завданої шкоди - незаконного відсторонення його від займаної посади за період часу з 16 січня 2004 року до 31 липня 2005 року включно;

- призначено суму в розмірі 48264,99 грн. до виплати як компенсованої заробітної плати за період незаконного відсторонення ОСОБА_3 від посади з 16 січня 2004 року до 31 липня 2005 року;

- управлінню державного казначейства у м. Новомосковську постановлено утримати з призначеної до виплати суми компенсованої заробітної плати в розмірі 48264,99 грн. встановлені законодавством обов'язкові суми податку на доход, які б ОСОБА_3 мав сплачувати в період часу з 16 січня 2004 року до 31 липня 2005 року при отриманні заробітної плати на займаній посаді.

Постанова про призначення відшкодування шкоди від 25 грудня 2012 року винесена на підставі постанови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 1 серпня 2005 року, якою скасовано постанову слідчого прокуратури м. Новомосковська від 14 січня 2004 року, яким ОСОБА_3 був відсторонений від займаної посади заступника міського голови виконавчого комітету Новомосковської міської Ради депутатів по економічним питанням, а також постанови Новомосковської прокуратури від 21 листопада 2011 року про закриття кримінальної справи №33039068 в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 27, частиною 2 статті 190, частиною 2 статті 366 Кримінального кодексу України, на підставі пункту 2 частини 1 статті 6 та статті 213 Кримінально-процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину та недоведеністю вини обвинуваченого.

Позивач 26 грудня 2012 року звернувся до Управління Державної казначейської служби України у м. Новомосковську Дніпропетровської області із заявою про видачу чеку для отримання заробітної плати або перерахування коштів на рахунок у банку. До заяви подано оригінал постанови слідчого та реквізити, за якими позивач просив перерахувати кошти. Заява подана із посиланням на пункт 13 «Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», затверджений наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року №6/5/3/41.

Управління Державної казначейської служби України у м. Новомосковську Дніпропетровської області 28 грудня 2012 року листом №13-7902 повернула позивачу без виконання поданий пакет документів на підставі пункту 9 розділу 6 Бюджетного кодексу України, пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» (далі - Порядок №845), статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 5 Положення «Про Державну казначейську службу України», затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №490/2011, пункту 4 Положення про управління Державної казначейської служби України у м. Новомосковську.

В обґрунтування повернення без виконання документів зазначено, що стягнення коштів з державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державної казначейської служби України відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі рішень суду про стягнення коштів, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Вирішуючи заявлений спір, суд вважає необґрунтованою позицію відповідача про стягнення заявлених сум виключно шляхом пред'явлення до примусового виконання судового рішення, з наступних підстав.

Відповідно до положень пункту 1 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон №266/94-ВР) підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, зокрема, внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади).

У зазначеному випадку завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у тому числі у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно із статтями 3, 4 Закону №266/94-ВР у наведеному випадку громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.

Відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 Закону №266/94-ВР і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Статтею 12 Закону №266/94-ВР визначено коло осіб, які приймають рішення про розмір відшкодування шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 Закону №266/94-ВР, в залежності від того, який саме орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу.

Так, рішення про розмір відшкодування шкоди у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). І тільки якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

Визначення розміру шкоди шляхом прийняття судового рішення при вирішенні питань про відшкодування моральної шкоди передбачено статтею 13 Закону №266/94-ВР.

Закон України «Про виконавче провадження» статтями 2 та 3 визначив осіб, які виконують рішення.

Так, статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 3 вищевказаного Закону визначено органи, які виконують інші рішення, зокрема, зазначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку, і такі органи не є органами примусового виконання.

Пунктом 13 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 4 березня 1996 року №6/5/3/41 встановлено, що не пізніше трьох діб після винесення постанови (ухвали) про розмір шкоди, завірена гербовою печаткою її копія надсилається громадянинові або його спадкоємцям і подається ними до відповідного територіального органу Державного казначейства за місцем проживання для одержання чека. Виплата громадянинові суми відшкодування проводиться установою банку на підставі чека, виданого органом Державного казначейства після подання громадянином копії постанови (ухвали) органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду про розмір відшкодування шкоди за умов наявності коштів на рахунку відповідного територіального органу Держказначейства.

В подальшому, порядок відшкодування змінився, зокрема, пунктом 9 розділу 6 Бюджетного кодексу України, який набирав чинності з 1 січня 2011 року, установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету для відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законодавче врегулювання безспірного списання коштів бюджету запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» (Порядок №845).

Порядок №845 визначив механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи).

Безспірне списання це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання рішень про стягнення коштів Казначейством та його територіальними органами без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів. Виконавчі документи це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.

Виконавчі документи пред'являються до виконання органам казначейства протягом одного року з наступного дня після набрання рішеннями про стягнення коштів законної сили, якщо інше не передбачено законом.

Згідно пункту 7 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач надсилає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який перераховуватимуться кошти, якщо дані реквізити не зазначені у виконавчому документі, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній;

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

Органи казначейства після отримання зазначених документів приймають їх до розгляду та реєструють у відповідному журналі; здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; повідомляють стягувача на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Згідно пункту 9 Порядку №845 орган казначейства повертає стягувачеві виконавчий документ у разі, коли виконавчий документ, зокрема, не підлягає виконанню органом Казначейства.

Особливості порядку безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам встановлені пунктами 41-47, в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Так, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку №845 стягувачі подають документи, зазначені у пункті 7 Порядку №845, до органу казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.

Орган казначейства повідомляє протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження зазначений орган та відповідний орган прокуратури.

Орган прокуратури та орган державної влади, зазначені у пункті 42 Порядку №845, подають протягом 15 робочих днів органові казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів державного бюджету і їх перерахування на рахунок стягувача.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розмір шкоди у розглянутому випадку відповідно до закону визначає орган, що провадив слідчі дії, про що винесено відповідну постанову, яка не оскаржена та набрала законної сили.

Постанова слідчого є підставою для відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. Підстави звернення позивача до суду у загальному порядку відсутні, оскільки відсутній спір про право, відсутній відповідач у такому спорі, законом встановлено порядок виконання постанови слідчого про відшкодування шкоди. Посилання відповідача на повноваження здійснити безспірне списання тільки на підставі судового рішення не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки в спірних правовідносинах суд застосовує норми спеціального закону як нормативного акту вищої юридичної сили.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління Державної казначейської служби України у м. Новомосковську Дніпропетровської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Новомосковську Дніпропетровської області по відмові ОСОБА_3 в проведенні відшкодування шкоди на підставі постанови про призначення відшкодування шкоди від 25 грудня 2012 року, винесеної старшим слідчим Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області Васенко Романом Олеговичем.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Новомосковську Дніпропетровської області здійснити за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_3 відшкодування шкоди на підставі постанови про призначення відшкодування шкоди від 25 грудня 2012 року, винесеної старшим слідчим Новомосковської міжрайонної прокуратури Дніпропетровської області Васенко Романом Олеговичем, у встановленому законодавством України порядку.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 482,65 грн. (чотириста вісімдесят дві грн. 65 коп.)

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 5 лютого 2013 року.

Суддя І.О. Верба