Рішення № 29077449, 30.01.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2013 р.Справа № 5017/3686/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „КОТОВСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД"

До відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 4718,31грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Зінковський М.М. - довіреність;

Від відповідача: ОСОБА_1 - паспорт;

В судовому засіданні 30.01.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Зінковський М.М. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „КОТОВСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД" звернулось до суду з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки №384 від 04.12.2007р. в розмірі 4718,31грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.12.2012р. було порушено провадження по справі №5017/3686/2012.

В судовому засіданні 14.01.2013р. в порядку ст. 77 ГПК України, проголошувалась перерва до 30.01.2013р.

Відповідач в судове засідання з'явився, відзив на позов не надав, проти наявності заборгованості не заперечував, проте зазначив що на даний час не має грошових коштів для погашення заборгованості за договором поставки №384 від 04.12.2007р.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.01.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

04.12.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Котовський хлібозавод" (Постачальник) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) був укладений договорі поставки №384 (далі - договір).

Згідно п.1.1 договору Покупець зобов'язується прийняти та оплатити хлібобулочні вироби (Товар) в кількості, асортименті та по цінам передбаченими специфікацією наданою Постачальником.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що дійсний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до тих пір поки одна із сторін письмово за 2 місяці не заявить про припинення договірних відносин.

Кількість та асортимент товару обговорюється сторонами (п.2.1 договору). Приймання товару по якості та кількості здійснюється в момент його передачі від Постачальника Покупцю. Момент поставки вважається момент підписання накладних на передачу Товару (п.2.4 договору).

Покупець оплачує Постачальнику поставлений товар по цінам вказаним в накладних к кожній партії Товару (п.5.1 договору). Покупець зобов'язаний оплатити Постачальнику повну вартість кожної партії поставленого Товару на протязі 5 днів (5.2 договору). Оплата здійснюється шляхом перерахування повної вартості поставленого Товару на розрахунковий рахунок або в касу підприємства Постачальника (п. 5.3 договору).

Постачальник зазначає, що свої зобов'язання за договором виконував належним чином, період поставки Товару починається з 04.12.2007р. та по 23.05.2012р. Товар поставлявся та отримувався відповідачем відповідно до товаротранспортних накладних, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач свої зобов'язання належним чином та в повному обсязі не виконував, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за поставлений Товар в сумі 4577,68грн.

05.04.2012р. та 20.04.2012р. позивач направив на адресу відповідача Претензії №250 та №272 з вимогою погасити заборгованість в розмірі 4577,68грн.

25.04.2012р. між сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.03.2012р. по 25.04.2012р. складає 4577,68грн.

25.04.2012р. відповідач надав позивачу Гарантійний лист, відповідно якого підтверджував факт наявності заборгованості в сумі 4577,68грн., зобов'язувався в строк до 25.07.2012р. здійснити повне її погашення. Крім того в рахунок погашення вказаної суми боргу, зобов'язувався щомісячно вносити оплату на рахунок ТОВ „Котовський хлібозавод" в розмірі на менше ніж 1500грн., а кожну нову партію Товару оплачувати по факту поставки в повному розмірі.

Позивач вказує, що в зв'язку з гарантіями відповідача, ТОВ „Котовський хлібозавод" в період з 03.05.2012р. по 23.05.2012р. тимчасово поновив поставку Товару. Так в період з 03.05.2012р. по 23.05.2012р. відповідачу було поставлено товар на загальну суму 563,08грн. Проте відповідач за вказаний період здійснив оплату за поставлений товар лише на загальну суму 422,45грн.

Таким чином, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача за поставлений Товар станом на 01.06.2012р. становить 4718,31грн., яка складається з заборгованості станом на 25.04.2012р. в розмірі 4577,678грн. та заборгованості яка виникла по поставкам за період з 03.05.2012р. по 31.05.2012р. в сумі 140,63грн.

25.06.2012р. та 06.07.2012р. позивачем на адресу відповідача направлялись претензії №450 та №499 з вимогою погасити заборгованість в розмірі 4718,31грн. та підписати акт звірки взаєморозрахунків, втім зазначені претензії були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе зобов'язання за договором поставки №384 від 04.12.2007р. щодо розрахунку за отриманий Товар товариства з обмеженою відповідальністю „КОТОВСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №384 від 04.12.2007р. в сумі 4718,31грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 (67900, АДРЕСА_1, код: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „КОТОВСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД" (66304, Одеська область, м. Котовськ, проспект Перемоги, 14; код: 26364417 ) 4718 (чотири тисячі сімсот вісімнадцять)грн. 31 коп. основного боргу за договором поставки №384 від 04.12.2007р. та 1609(одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 04.02.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.