Рішення № 29077426, 31.01.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.13 Справа № 2/5014/3357/2012

За позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська», м. Луганськ

про стягнення 14312 грн. 02 коп.

Суддя Седляр О.О.,

в присутності представників сторін:

від позивача - Фабрістова С.В., довіреність № 2-211 від 09.01.2013, юрисконсульт,

від відповідача - Шпанковська Л.С., довіреність № 03/5-681 від 28.12.2012, юрисконсульт,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційні нарахування у сумі 8941 грн. 95 коп. та річні у сумі 5370 грн. 07 коп., які створились у зв'язку з невиконання рішення господарського суду Луганської області від 27.03.2003 № 7/51.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 16.01.2013 № 03юр-129 позовні вимоги відхилив, посилаючись на пропуск позивачем строків позовної давності відповідно до вимог ст. 257 Цивільного кодексу України.

У судовому засіданні 31.01.2013, позивачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

21.01.2013 від позивача до суду надійшло клопотання № 05-007 від 02.01.2013 у порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого він просить суд здійснити його заміну з Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз» на Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз».

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, заслухавши представників сторін під час судового розгляду справи, суд встановив наступне.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній «Нафтогаз України» від 13.06.2012 № 360-р, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» від 18.07.2012 № 530 відбулась реорганізація Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та на його базі виникло Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз».

Відповідно до п.1.2 Статуту ПАТ «Укртрансгаз» зазначено, що Товариство є правонаступником усіх майнових прав та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

Згідно довідки Державної реєстраційної служби України станом на 28.12.2012 припинено юридичну особу - Дочірня компанія «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» та зареєстровано з внесенням запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», з відокремленими підрозділами, у тому числі - філією Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз».

У зв'язку з вищевикладеним належним позивачем у справі є - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз».

Рішенням Господарського суду Луганської області від 27.03.2003 № 7/51 позовні вимоги Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз» були задоволені та стягнуто з Державного відкритого акціонерного товариства «Шахта «Черкаська» ДП ДХК «Луганськвугілля» на його користь 59612 грн. 97 коп. основного боргу, 4434 грн. 98 коп. пені, 14364 грн. 25 коп. інфляційних нарахувань.

На виконання даного рішення було видано наказ від 06.04.2003 № 7/51.

Як вбачається з листа ВДВС Слов'яносербського РУЮ від 29.10.2003 № 7980 ухвалою Слов'яносербського райсуду було встановлено правонаступництво ДП «Луганськвугілля» відносно його структурного підрозділу ДП шахта «Черкаська». У зв'язку з чим Ленінському ВДВС Луганського МУЮ було передано накази, які знаходились на виконанні у відділі, у тому числі і наказ господарського суду Луганської області № 7/51 від 06.04.2003.

30.10.2003 року Ленінським відділом ДВС Луганського МУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Станом на 01.12.2012 наказ суду є невиконаним та сума заборгованості 59612 грн. 97 коп. відповідачем не погашена.

Відповідно до вимог ст. 625 ч. 2 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому позивач звернувся до суду з проханням стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період з 01.11.2009 по 30.10.2012 у сумі 8941 грн. 95 коп. та річні за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 у сумі 5370 грн. 07 коп.

Відповідач позовні вимоги відхилив з підстав визначених у відзиві.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено факт того, що на час розгляду справи наказ господарського суду Луганської області від 06.04.2003 № 7/51 не виконаний та сума заборгованості за даним наказом 59612 грн. 97 коп. відповідачем не погашена, що останнім не оспорено.

Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України слід зазначити, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та річних є обґрунтованою (аналогічну правову позицію викладено у Постанові Вищого господарського суду України у справі № 12/207 від 14.11.2011).

Враховуючи вищевикладене та наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань та річних та враховуючи заяву позивача про застосування строків позовної давності, належною до стягнення сумою інфляційних нарахувань є 7749 грн. 69 коп., виключаючи суму 1192 грн. 26 коп., яка нарахована позивачем за період з 01.11.2009 по 01.01.2010, а сумою річних є 4968 грн. 29 коп., виключаючи суму 401 грн. 78 коп., яка нарахована позивачем за період з 01.10.2009 по 25.12.2009, тобто поза межами строку позовної давності у три роки (позивач звернувся до суду 26.12.2012, про що зроблено відмітку на позовній заяві).

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача, що строки звернення позивача з даним позовом закінчились у квітні 2006 році, оскільки відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні нарахування та річні нараховуються за весь час прострочення, тобто сума інфляційних нарахувань - 7749 грн. 69 коп. та річні - 4968 грн. 29 коп., заявлені позивачем у межах строку позовної давності.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково у частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 7749 грн. 69 коп. та 3% річних у сумі 4968 грн. 29 коп., з віднесенням у цієї частині витрат з судового збору на відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 25, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Належним позивачем у справі є - Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз», м. Сєвєродонецьк Луганської області.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Черкаська», м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в, ідент. код 32473323 на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів «Донбастрансгаз», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Маяковського, буд.1, ідент. код 00153169 інфляційні нарахування у сумі 7749 грн. 69 коп., 3% річних у сумі 4968 грн. 29 коп. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1430 грн. 24 коп., видати наказ.

4. У задоволенні інфляційних нарахувань у сумі 1192 грн. 26 коп. та річних у сумі 401 грн. 78 коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення - 05.02.2013.

Суддя О.О. Седляр