Постанова № 29077381, 28.01.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2013 року № 2а-8068/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судових засідань -Гуменюк В.М.,

за участю представників позивача Бойчун Я.П., Хробак Г.В., Савки О.В., представників відповідача Юрченка Ю.А., Подільчика М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Львіввугілля»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби про визнання протиправними частково та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2012р.,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Львіввугілля»(далі-Підприємство) в особі відокремленого підрозділу «Управління «Західвуглепостач» звернулося з адміністративним позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби (далі-СДПІ), просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012р. №0000470802/209.

Ухвалами Львівського окружного адміністративного суду від 11.10.2012р. у справі №2а-8091/12/1370 про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 26.04.2012р. №0000430802/207 (суддя Дем'яновський Г.С.) та від 06.11.2012р. у справі №2а-8131/12/1370 про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 26.04.2012р. №0000490802/208 (суддя Гулик А.Г.) справи об'єднано в одне провадження зі справою №2а-8068/12/1370.

На адресу суду Підприємство 26.11.2012р. подало уточнення позовних вимог згідно яких просить визнати протиправними та скасувати частково: податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012р. №0000490802/208 на суму 19 783 309,00грн.; податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012р. №0000470802/209 на суму 6 395 229,00грн. основного платежу та 1 598 807,00грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012р. №0000430802/207 на суму793 770,00грн. основного платежу та 166 288,00грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Уточнений позов обґрунтовує тим, що висновки контролюючого органу, викладені в акті планової виїзної перевірки 30.03.2012р. №57/22-1006/32323256 не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються первинними документами згідно яких Підприємство правомірно вартість використаних запчастин та матеріалів (запасів) на суму 24 122 861,00грн. направлено на гірничо-підготовчі роботи та такі не збільшують вартість основних запасів, а безпосередньо пов'язані з виробництвом; правомірно включено витрати на суму 12 845 219,00грн. по відновленню ВП «Шахта Межирічанська»після пожежі до складу загальновиробничих витрат, оскільки в цей період шахта реалізовувала готову вугільну продукцію, що відображено у звітах про собівартість готової вугільної продукції; правомірно включено до валових доходів суму 355 649,00грн. на підставі договорів поставки вугілля між ВП «Управління «Західвуглепостач» та ПП «Версант», ПП «Захід-Торг», ПП «Велес-ЛВ», ТзОВ «Маст-Опт»; правомірно до складу валових витрат включено суму витрат з придбання товарів від ПП «МКМ-Сервіс», ПП «Велес - ЛВ», ПП «Колон - Сервіс», ПП «Версант», ПП «Маст - Опт», ПП «Децимус», ТзОВ «Західпромінвест», ТзОВ «Нью стар», ТзОВ «Стар Лайтс», ТзОВ «КФ «Продінвест», ТзОВ «Економікторг», ПП «Західпромторг», ПП Степчук, ПП «Діваліс»; правомірно списано основні засоби по ВП «Шахта «Лісова»в січні 2011 року та на такі операції не нараховуються податкові зобов'язання; по ВП «Шахта «Степова»Підприємством проводився відпуск вугілля пенсіонерам та іншим категоріям працівників з паливного складу ВП «Управління «Західвуглепостач» і такі послуги не оподатковуються податком на додану вартість, оскільки такі послуги є внутрішньогосподарськими та надані в межах однієї юридичної особи.

В судовому засіданні представники позивача уточнений позов підтримали та просили задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні уточнений позов не визнали з підстав, викладених у акті перевірки та запереченнях, пояснили, що перевіркою встановлено що відокремленими підрозділами не враховано та не відображено в Додатку К 1/1 до Декларації вартість використаних запасних частин та матеріалів на ремонт основних засобів (комбайнів, стійок, штреків, монтування лави), списання яких в бухгалтерському обліку відображено проведеннями по Дт рах.39 «Витрати майбутніх періодів»та Кт рах. 27 «Запасні частини»і 201 «Сировина і матеріали»на суму 24 122 861,00грн.; оскільки в період відновлення після пожежі ствола шахти ВП «Шахта Межирічанська»вугілля не видобувалось, а відтак до складу загальновиробничих витрат не слід відносити витрати, які відображено в додатку ЗВ до рядка 06.1 Декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року; протиправно включено до валових доходів в сумі 355 649,00грн. на підставі договорів поставки вугілля між ВП «Управління «Західвуглепостач» та ПП «Версант», ПП «Захід-Торг», ПП «Велес-ЛВ», ТзОВ «Маст-Опт», та протиправно до складу валових витрат включено суму витрат з придбання товарів від ПП «МКМ-Сервіс», ПП «Велес - ЛВ», ПП «Колон - Сервіс», ПП «Версант», ПП «Маст-Опт», ПП «Децимус», ТзОВ «Західпромінвест», ТзОВ «Нью стар», ТзОВ «Стар Лайтс», ТзОВ «КФ «Продінвест», ТзОВ «Економікторг», ПП «Західпромторг», ПП Степчук, ПП «Діваліс» та завищено податковий кредит, оскільки перевіркою встановлено, що такі за адресою реєстрації не знаходяться, податкову звітність не подають, зареєстровані на осіб, які реально не мали відношення до здійснення діяльності або її не здійснювали, а також в яких відсутні основні засоби та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що свідчить про відсутність реальної господарської діяльності; списано основні засоби по ВП «Шахта «Лісова»в січні 2011 року з залишковою вартістю 60 707,50грн.; по ВП «Шахта «Степова»не нараховано податок на додану вартість на супутні послуги по безоплатному наданню вугілля пенсіонерам та іншим категоріям працівників з паливного складу ВП «Управління «Західвуглепостач»в сумі 64 422,00грн. Просили відмовити в уточненому позові.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що уточнений позов до задоволення не підлягає повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП «Львіввугілля»засноване на основі державної власності згідно наказу Мінпаливенерго України від 24.12.2002р. №751 з наступними змінами та на час проведення перевірки підпорядковувалось Міністерству енергетики та вугільної промисловості України.

Підприємство зареєстровано Розпорядженням Голови Сокальської районної державної адміністрації 17 січня 2003 року за №18. Взято на податковий облік в ДПІ у Сокальському районі Львівської області від 28.01.2003р. за №318, перереєстровано в СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові №02-215, на момент проведення перевірки перебувало на обліку в СДПІ. У періоді, що перевірявся, Підприємство було платником податку на додану вартість (далі-ПДВ) та податку на прибуток.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.09.2011р. за результатами якої складено Акт 30.03.2012 №57/22-1006/32323256 у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. 1.23, п. 1.31 ст. 1, п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, пп.5.3.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3, пп.5.4.9 п.5.4, пп.5.6.1 п.5.6 п. 5.9 ст. 5, пп.8.1.2 п. 8.1 ст.8, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. за №334/94-ВР зі змінами та доповненнями (далі-Закон №334) та п.п. 14.1.13, п.п. 14.1.202, п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, п. 135.2, п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135, п. 137.1, п. 137.4 ст. 137, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п.138.2, п.138.4, п.п. 138.8.1 п.п.138.8.5 п. 138.8 п.138.9 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п.146.12 п.143.1. ст.143 Податкового кодексу України №2755-VI із внесеними змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за період 01.04.2010р. по 30.09.2011р. у розмірі 6 741 532,0 грн., в тому числі за 2010 рік та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року у розмірі 6 540 527,00грн., ІІ-ІІІ квартал 2011 року-17 828 098,00грн; порушення п.1.4 ст.1, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1, п.4.2 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 п.п.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168 «Про податок на додану вартість»із внесеними змінами та доповненнями (далі-Закон №168), п.п.14.1.13, п.п.14.1.202, п.14.1 ст.14 п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.1 п.п.198.2, п.п.198.3, п.п.198.6 ст.198, п.п.201.1, п.п.201.14, 201.15 Податкового Кодексу України: занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного року на суму 990 050 грн., в тому числі: квітень 2010 р. -350 500,00грн., травень 2010р. -8 088,00грн., червень 2010 р. -11 129,00грн., липень 2010 р. -132 168,00грн., серпень 2010 р. -29 931,00грн., вересень 2010 р. -40 350,00грн., жовтень 2010 р.- 38 878,00грн., листопад 2010 р. -132 599,00грн., грудень 2010 р.- 36 939,грн., січень 2011 р. -52 417,00грн., лютий 2011 р. -11 437,00грн., березень 2011 р. -26 301,00грн., квітень 2011р. -13 086,00грн., травень 2011 р. -9 905,00грн., червень 2011 р. -29 284,00грн., липень 2011р. -19 337,00грн., серпень 2011 р.- 26 288,00рн., вересень 2011 р. -21 413,00грн.

На підставі Акта перевірки СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012р. №0000490802/208, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 24 368 625,00грн.; податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012р. №0000470802/209, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок з прибутку підприємств»на суму 6 741 532,00грн. основного платежу та 1 685 383,00грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів); податкове повідомлення-рішення від 26.04.2012р. №0000430802/207 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на суму 990 050,00грн. основного платежу та 211 911,00грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погоджуючись частково з прийнятими податковими повідомленнями -рішеннями Підприємство звернулося до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПУ України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як передбачено п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та розділі 2 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.04.2010р. по 30.09.2011р. встановлено його заниження у загальному розмірі 21 648 216,00грн., в тому числі: ІІ квартал 2010 року - 10 865 865,00грн., ІІІ квартал 2010року -2 782 575,00грн., ІV квартал 2010 року - 6 009 331,00грн., І квартал 2011 року - 1 012 449,00грн., ІІ квартал 2011 року -175 552,00грн., ІІІ квартал 2011 року - 802 444,00грн.

Перевіркою повноти визначення скоригованих валових витрат за період з 01.04.2010р. по 30.09.2011р., встановлено їх завищення у розмірі 29 599 837,00грн., в тому числі: ІІ квартал 2010 року - 3 701 624,00грн., ІІІ квартал 2010 року -2 227 855,00грн., ІV квартал 2010року - 1 314 078,00грн., І квартал 2011 року -5 506 178,00грн., ІІ квартал 2011 року - 5 867 844,00грн., ІІІ квартал 2011 року-10 982 258,00грн.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, зокрема, договорів та специфікацій до них, Підприємство в особі ВП Управління «Західвуглепостач»укладало договори поставки вугілля з ПП «Версант», ПП «Захід-торг», ПП «Велес-ЛВ», ТзОВ «Маст-Опт»та включило до валових доходів суму 355 649 грн., в тому числі за III квартал 2010 року в сумі 93 805,00грн., ІУ квартал 2010р. - 170 200,00грн. І квартал 2011р. -91 644,00грн. На підтвердження факту відвантаження вугілля вищезгаданим контрагентам Підприємство подало протоколи узгодження цін, податкові накладні, інші письмові документи.

Проте перевіркою встановлено, що ПП «Версант», що директор, головний бухгалтер та засновник -одна особа ОСОБА_7 Статутний фонд становить 100,00грн., з серпня 2010 року не звітується перед податковим органом. Свідоцтво платника анульоване 25.02.2011р., отже податкові накладні по поставках березня 2011р. виписані неповноважною особою; по взаємовідносинах з ПП «Захід-торг»не надано документів, що стосуються факту транспортування; ПП «Велес-ЛВ»не знаходиться за юридичною та фактичною адресами підприємства, що є підставою вважати, що фінансово-господарська діяльність ПП «Велес-ЛВ»здійснюється поза межами правового поля; ТзОВ «Маст-Опт»не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів.

Дослідивши подані письмові докази, суд приходить до переконання, що Підприємством безпідставно сформовано валовий дохід на суму 355 649,00грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що відокремленими підрозділами ДП «Львіввугілля»за період з 01.04.2010р. по 31.03.2011 р. не враховано в Таблиці № 3 «Витрати на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат»та не відображено у колонці 4 «Запаси, використані не у господарській діяльності»Таблиці 1 розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів додатка К1/1 до Декларації з податку на прибуток підприємства вартість використаних запасних частин та матеріалів на ремонти основних засобів (комбайнів, стійок, штреків, монтування лави), списання яких в бухгалтерському обліку відображено проведеннями по дебету рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів»та кредиту рахунків 207 «Запасні частини»та 201 «Сировина і матеріали»на суму 24 122 861,00грн.

Аналізуючи матеріали справи суд погоджується з позицією СДПІ, що арки, рейки, труби, рештаки, ланцюги є витратами пов'язаними з поліпшенням основних фондів (комбайнів, стійок, штреків, монтування лав), а тому відокремленими підрозділами Підприємства не враховано та не відображено в Додатку К 1/1 до Декларації вартість використаних запасних частин та матеріалів на ремонт основних засобів чим занижено значення показника рядка 01.2 Декларації з податку на прибуток.

Перевіркою відображених показників у рядку 06.1 Декларацій «Загальновиробничі витрати»встановлено завищення на суму 12 845 219 грн. т.ч. ІІ квартал 2011 р. - 4 473 804,00грн., ІІІ квартал 2011 р.- 8 371 415,00грн.: перевіркою встановлено, що 21.12.2010р. на ВП «Шахта Межирічанська»відбувалася пожежа. Видобуток вігулля, згідно наданих до перевірки документів відновився 19.09.2011р. Внаслідок вищенаведеного, видобуток вугілля на ВП «Шахта Межирічанська»ДП «Львіввугілля»фактично припинився (згідно звітів плати за надра за 8 місяців 2011 р. задекларовано видобуток в кількості 0, тон), відбулися лише ремонтні роботи щодо відновлення роботи ствола шахти. Відповідно списання ТМЦ з бух. рах. 201, 206, 207, 203, 208, 22 мають йти на збільшення балансової вартості об'єкта основних фондів або на поліпшення основних фондів в межах ліміту.

Перевіркою встановлено завищення загальновиробничих витрат за період з 01.04.11р. по 30.09.2011р. на суму 12 845 219,00грн. (15691934-13236-43651-2789828 (включено по рядку інші загальновиробничі витрати -пільгові пенсії, нараховано збору за спеціальне водокористування, плати за надра)), в т.ч. ІІ квартал 2011 р. -4473804 грн. (5884637 -6618- 43651- 1360564), оскільки понесені витрати за період квітня-серпня 2011 р. мають включатися на збільшення вартості відповідної об'єкта основних фондів або на ремонт та поліпшення основних засобів. Вищезазначені суми витрат в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст.5 Закону №344 не були включені у колонку 4 «Запаси, використані не у господарській діяльності»таблиці 1 розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів додатка К1/1 до Декларації з податку на прибуток за відповідні періоди, а саме: ІІ квартал 2010 року в сумі 1 203 226,88грн., за ІІІ квартал 2010 р. - 363 822,70грн.., за ІV квартал 2010 р. - 546 729,61грн., за І квартал 2011 р. в сумі 2 458 967,00грн.

В судовому засіданні представники позивача висновки податкового органу не спростували та не довели правомірності відображення вищезгаданих витрат.

Перевіркою встановлено завищення задекларованих показників у рядку 04.1 Декларацій з податку на прибуток підприємства «витрати на придбання товарів (робіт і послуг), крім визначених 04.11»по відокремлених підрозділах до складу валових витрат зайво включено суму витрат з придбання товарів, факт отримання яких від не доведено: від ПП «МКМ - Сервіс»на загальну суму 230 119,00грн; від ТзОВ «СТАР ЛАЙТС»на загальну суму 860 410,00грн.; від ТзОВ «КФ «Продінвест» на загальну суму 808 520,00грн.; від ТзОВ «Економікторг»на загальну суму 36 000,00грн.; від ПП «Колон -Сервіс»на суму 24 275,00грн.; від ПП «Версант»на суму 387 606,00грн.; від ПП «Західпромторг»на суму 8 130,00грн.; від ПП Степчук на суму 338 742,00грн.; від ТОВ «Західпромінвест»на суму 1 178 307,00грн.; від ПП «Діваліс»на суму 215 066,00грн.,; від ПП « Велес-ЛВ»на суму 413 307,00грн.; від ПП «Версант»на суму 30 210,00грн.; від ПП «Маст-Опт»на загальну суму 475 38,00грн.; від ПП «Децимус»на суму 246 371,00грн.; від ТОВ «Західпромінвест»на суму 1 122 634,00грн.; від ТОВ «Нью стар»на суму 83 320,00грн.

Окрім того, встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту всього на суму 900 050,00грн., в т.ч. завищено склад податкового кредиту в сумі 667 735,00грн., та занижено податкове зобов'язання на суму 322 315,00грн: по ВП Управління «Західвуглепостач» ДП «Львіввугілля»перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 154 537,88 грн., у т.ч по ПП «Версант»- на суму 21 791,21 грн; по ПП «Захід-торг»- на суму 50175,00 грн; по ПП «Велес-ЛВ»- на суму 50 578,82 грн; по ТОВ «Маст-опт»- на суму 31 992,84 грн, та завищено склад податкового кредиту на загальну суму 175 944,89 грн., у тому числі по СПД ОСОБА_8 - на суму 67 748,34 грн; по ПП «Захід-торг»на суму 48 518,80 грн; по ТзОВ «Нью-стар»на суму - 16 663,95грн; ПП «Діваліс»-43 013,10грн.

Також перевіркою встановлено, що відокремленими підрозділами ДП «Львіввугілля»завищено склад податкового кредиту: ВП Шахта «Червоноградська»ДП Львіввугілля»- завищено склад податкового кредиту по ПП «Велес - ЛВ»на суму 4 313,00грн.; ВП Шахта «Зарічна»ДП «Львіввугілля» - на загальну суму 365 287,00грн. по ПП «Економікторг»- на суму 7 200,00грн., ПП «Старлайс»- на суму 172 082,00грн., по ТзОВ «КФ Продінвест»- на суму 161 704,00грн., по ПП «МКМ - Сервіс»на суму -23 745,00грн., по ПП «Децимус» на суму -556,00грн.

У розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту України від 14.10.97р. №363, зареєстрованих в Мін'юсті України 20.02.1998р. за № 128/2568 зазначено, що «товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи». Здавання вантажу у пункті призначення вантажоодержувачу відповідно до п.13.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні проводиться згідно з товарно-транспортною накладною.

Відповідно п.11.7 вищевказаних Правил перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий -передається водієм (експедитором) вантажоотримувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідченні підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом) передається Перевізнику.

Як вбачається з акта перевірки, по взаємовідносинах з ПП «МКМ-Сервіс»структурним підрозділом Підприємства не надано документи, які підтверджували б факт здійснених витрат на перевезення ТМЦ, а саме товарно-транспортні накладні, дорожні листи, документи на відрядження працівників Підприємства для отримання ТМЦ від ПП «МКМ-Сервіс», документи про оплату послуг на транспортування ТМЦ, не надано сертифікати якості та відповідності.

По взаємовідносинах з ПП «Західпромторг» до перевірки не надано документів, які б посвідчували якість товарів та їх походження, тобто сертифікати якості та відповідності, інформацію про транспортний засіб, місце завантаження та місце розвантаження товару.

По взаємовідносинах з ПП «Маст-Опт»та з ПП «Децимус» перевіркою встановлено , що у таких відсутні трудові ресурси, виробничі потужності, транспортні засоби для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Окрім того, ВП «Шахта «Зарічна» ДП «Львіввугілля»зі слів бухгалтера не заключало договір на придбання підшипників з ПП «Децимус».

По взаємовідносинах з ТОВ «Західпромінвест»надані для перевірки документи (ТТН) не містять інформації про автомобілі, якими здійснювалося перевезення та прізвища водіїв, що здійснювали перевезення.

По взаємовідносинах з СПД ФО ОСОБА_8 не надано товарно -транспортні накладні на перевезення ТМЦ.

По взаємовідносинах з ПП «Версант»не представлено: сертифікати якості, відповідності на придбані ТМЦ; товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування вищеперелічених ТМЦ на склади.

По взаємовідносинах з ПП «Захід-торг»перевіркою встановлено укладання ПП «Захід-торг»цивільно-правових відносин та проведення транзитних операцій, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди з контрагентами з метою штучного формування валового доходу та податкового зобов'язання.

По взаємовідносинах з ТОВ «Нью стар» поставки не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

По взаємовідносинах з ПП «Діваліс» останнє не використовувало у діяльності основні фонди, за даними декларацій з податку на прибуток за 3, 4 квартали 2010 року (додаток К1/1) основні засоби відсутні. В ході проведення перевірки встановлено, що підприємство не володіє власними офісними та складськими приміщеннями, транспортними засобами, землями та спорудами.

По взаємовідносинах з ТзОВ «Економікторг» перевіркою встановлено, що згідно з Постановою Господарського суду Донецької області від 21.06.2010р. по справі №45/125б ТзОВ «Економікторг»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. До перевірки не представлено документів, які підтверджували б фактичне здійснення господарських операцій ТзОВ «Економікторг», а саме, підтверджуючі документи на транспортування ТМЦ, сертифікати якості та відповідності, акти приймання-передачі товару, дорожні листи, документи на відрядження працівників, документи про оплату послуг на транспортування ТМЦ.

По взаємовідносинах з ТзОВ «Стар Лайтс» перевіркою встановлено, що основним видом діяльності підприємства рекламна діяльність. До перевірки не представлено документів, які підтверджували б фактичне здійснення господарських операцій ТзОВ «Стар Лайтс», а саме, підтверджуючі документи на транспортування ТМЦ, сертифікати якості та відповідності, акти приймання-передачі товару, дорожні листи, документи на відрядження працівників, документи про оплату послуг на транспортування ТМЦ.

По взаємовідносинах з ТзОВ «КФ Продінвест» перевіркою встановлено, що у вказаного підприємства відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності підприємства. Не надано підтверджуючі документи на транспортування ТМЦ.

По взаємовідносинах з ПП «Колон-Сервіс»перевіркою встановлено відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів, що свідчить про неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність та немає можливості підтвердити, що ПП «Колон-Сервіс»фактично поставлено ТМЦ ДП «Львіввугілля».

Виходячи з вищенаведеного, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарських відносин від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік. Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеної Постанові від 8 вересня 2009 року справа №09/143.

Оцінюючи долучені до матеріалів справи докази, судом враховано, що розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок визначення валових витрат та податкового кредиту. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Окрім того судом взято до уваги і ту обставину, що позивач протягом певного часу придбавав товар у осіб, які систематично не сплачували податки, діяльність яких мала ознаки фіктивного підприємництва, які за юридичною адресою не знаходилися, не звітували про свою діяльність або подавали податкові декларації про відсутність такої, а також, що позивач та продавці працювали в одному сегменті ринку, в якому існують налагоджені стабільні зв'язки й учасники якого обізнані стосовно один одного. Суд вважає, що позивач як платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

В статті 13 Цивільного кодексу України зазначено, що при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватись моральних засад суспільства. Не допускається зловживання правом.

За змістом частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті є нікчемним. Як установлено частиною другою статті 215 того ж Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У будь-яких випадках, коли платник податків згідно із вимогами Податкового кодексу України уповноважений утримувати податок, яким оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, сума такого податку вважається бюджетним фондом, який належить державі та створюється від її імені.

Застосування угод та вчинення дій, які не мають іншої економічної мети крім мінімізації сплати податків - є зловживання правом на свободу підприємницької діяльності. Зазначене зловживання виражається в укладання удаваних угод, що має на меті приховати реальну угоду, яка суперечить моральним засадам суспільства (спроба ухилитись від конституційного обов'язку сплати податків).

Контролюючим органом проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності Товариства встановлено, що останнє оплачувало кошти контрагентам без мети реального настання правових наслідків, з метою несплати податків, що призвело до втрати дохідної частини Державного бюджету, з чим погоджується суд. Даючи аналіз матеріалам справи суд приходить до переконання, що операції із придбанням товару не мали реального товарного характеру.

Встановлення судом необґрунтованості заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди тягне за собою відмову в її задоволенні.

Перевіркою встановлено порушення п, 188.1 ст.388, п. 189.9 ст.189 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по ПДВ на загальну суму 12 141,0 грн. Дана порушення встановлено по відокремленому підрозділу ВП «Шахта«Лісова», яким в січні 2011 року, згідно згоди ОДНІ від 19.11.2010 року №17267/101- 24-0 відбулося списання основних засобів:секцій в кількості 61 штука із залишковою вартістю 60707,05 грн.

В судовому засіданні позивачем не доведеного правомірності списання основних засобів, оскільки не доведено факту їх знищення або зруйнування.

Перевіркою встановлено, що ВП «Шахта Степова»ДП «Льввівугілля» здійснювала нарахування податкового зобов'язання по податку на додану вартість в періоді з 01.04.10р. по 30.09.2011р. на безоплатне надане вугілля пенсіонерам, та іншим категоріям працівників передбаченим чинним законодавством, не нараховуючи податок на додану вартість на супутні послуги по безоплатному наданню вугілля, що отримані від ВП «Управління «Західвуглепостач»ДП «Львіввугілля»(в період з 01.04.2010р. по 01.11.2010р. по 47,60 грн. за тонну, а з 01.11.2010р. по 30.09.2011р. вартість супутніх послуг по безоплатному наданню вугілля 51,02 грн. за тонну): за 2010 рік квітень - 1 517,00грн., травень - 1 404,00грн., червень - 1 236,00грн., липень - 2 696,00грн., серпень -3539 грн., вересень -4 774,00грн., жовтень -6 515,00грн., листопад - 8 850,00грн., грудень -6 923,00грн.; за 2011 рік - березень 1 806,00грн., квітень - 2 408,00грн., травень -4 442,00грн., червень -5 945,00грн., липень -5 672,00грн., серпень -2 938,00грн., вересень -3 757,00грн. на загальну суму 64 422,00грн.

Аналізуючи матеріали справи суд прийшов до переконання що СДПІ правомірно визначення зобов'язання по податку на додану вартість по безоплатне надане вугілля пенсіонерам, та іншим категоріям працівників.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятих ним рішень, а відтак є всі підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до переконання, що суб'єкт владних повноважень прийнявши оскаржувані податкові повідомлення-рішення дотримався вимог чинного податкового законодавства та передбачених ст.2 КАС України принципів, що дає суду підстави в задоволенні уточнених позовних вимог відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України судові витрати не належить стягувати зі сторін спору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02.02.2013 року.

Суддя Шинкар Т.І.