Постанова № 2907660, 06.10.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

                                                               копія

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Категорія статобліку - 65                                                                            Справа № 2-а-108/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 жовтня 2008 року                                       13-20                                       м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді      Верба І.О.

суддів                      Шлай А.В.

                                Павловський Д.П.            

при секретарі              Ромасько Є.В.

за участю представників:

позивача          Мартиненко Ю.О.

відповідача      Шемякін Л.Т., Бертман А.В.,

прокурор           Горовий С.О., посвідчення №66 

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за

за адміністративним позовом прокурораКіровського району м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ, в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ  

до відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод», м. Новомосковськ

про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження, в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області звернувся із адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп» про стягнення заборгованості в розмірі 148 377 грн. 08 коп. за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів відповідно постанові від 13 листопада 2007 року № 18-5/3.22-63.

В обґрунтування позову зазначено, що під час проведення перевірки виявлені порушення, на підставі акту перевірки винесено постанову про застосування підвищеної плати, яка в добровільному порядку не сплачена.

Прокурор позов підтримав, зазначив, що постанова не оскаржена, винесена відповідно  до вимог закону, фактично порушення допущені, відповідачем не спростовується, просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, зазначивши, що відповідачем застосовані неправильні формули під час розрахунків, оскільки не поставлено розрахунок від того, яким компресор використовувався поршневий або турбокомпресор, крім того, методика не зареєстрована в Міністерстві юстиції України. 

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд приходить до висновку що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.  

Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку ст.60 КАС України. Із посиланням на ст. 121 Конституції України зазначав, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року  N 1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом. Прокурор зазначив, що порушення інтересів держави полягає в ненадходженні до бюджету значних коштів у вигляді плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів.

Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області проведено перевірку відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод», за результатами якої складено акт №18-5/3.21-132 від 13.11.07 р. комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів.

Пунктом 9 розділу 2 «Паливо» акту перевірки встановлені факти марнотратного споживання, прямих втрат, неекономного та неефективного використання палива -  перевитрати природного газу при роботі парового котлоагрегату ДЕ – 6,5 – 14 №2 з зниженим ККД – 65,94 тис м3/рік.

         Підпунктами 1, 2 пункту 10 розділу 3 «Теплоенергія» акту перевірки встановлені факти марнотратного споживання, прямих втрат, неекономного та неефективного використання теплоенергії:

1) перевитрати теплової енергії за рахунок систематичних прямих втрат теплоенергії – недотримання технологічної дисципліни, спричинених недостатньою теплоізоляцією обмурівці котлоагрегату ДЕ 6,5 №2 (розрахунки виконана за даними інструментальних вимірів №1 від 26.10.07 р., та вимірів оптичного пірометра LahD №10430015, повіреній 18.12.06 р.), - 39,8 Гкал/рік;

2) перевитрати   теплової енергії за рахунок систематичних прямих втрат теплоенергії – недотримання технологічної дисципліни, спричинених відсутністю теплоізоляції паропроводів (розрахунки виконана за даними інструментальних вимірів №3 від 02.11.07 р., та вимірів оптичного пірометра LahD №10430015, повіреній 18.12.06 р.), - 12,4 Гкал/рік.

         Пунктом 4 розділу 4 «Електроенергія» акту перевірки встановлені факти неекономного та неефективного використання електроенергії – перевитрати електроенергії на електро приводах компресорів К-250,0-61-1 №5 (компресорна ЦКС) в режимі прикриття дросельної заслінки (акт виконання інструментальних вимірювань №2 від 26.10.07 р.) – 16, 5 тис. кВтг/рік.

Вищевказані факти неекономного та неефективного використання електроенергії підтверджені актами виконання інструментальних замірів.

На підставі акту перевірки 13 листопада 2007 року Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області прийняло постанову про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів № 18-5/3.22-63, якою  за недотримання технологічної дисципліни по вищевикладеним фактам  до відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» застосовано підвищену плату за втрати природного газу 65,94 тис м3/рік, теплоенергії 52,2 Гкал, електроенергії 6,5 тис.кВт*г, у розмірі 148377,08 грн.

Відповідно до пункт 4 «Положення про територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області», затверджене Державною інспекцією з енергозбереження від 08.10.07 р. №211, територіальне управління інспекції має право складати акти перевірок та видавати обов’язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання, споживання паливно-енергетичних ресурсів; застосовувати до підприємств, установ та організацій  підвищену плату за неефективне (нераціональне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, відповідно до діючого законодавства України та нормативно-правових актів.

Згідно пункту 6 вищевказаного положення, начальник територіального управління інспекції – старший державний інспектор з енергозбереження очолює територіальне управління та на підставі доручення першого заступника Голови НАЕР – начальника Державної інспекції з енергозбереження здійснює представництво інтересів Державної інспекції з енергозбереження, зокрема, в адміністративних судах.

         Відповідач оскаржував постанову до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР), листом від 16.01.08 р. на скаргу про скасування постанову надано відповідь про відповідність постанови Закону України «Про енергозбереження», також  зазначено,  що методика носить нормативно-технічний характер і тому відповідно до пункту 5 «Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.98 р. не підлягає державній реєстрації.

         У судовому засіданні досліджено акт перевірки, припис, постанову про застосування підвищеної плати, акти виконання інструментальних вимірювань №1 від 26.10.07 р., акт №2 від 26.10.07 р., №3 від 02.11.07 р., «фотографію» котлу котлоагрегату, режимні карти  парових котлоагрегатів типу ДЕ-6,5-14 ГМ №1, №2, котлоагрегату типу ПТВМ-50 №3, №4.   

Закон України «Про енергозбереження» визначає «нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів» як прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів (далі – ПЕР), їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії, та при цьому визначає поняття кожного з вказаних видів нераціонального (неефективного) використання ПЕР:

-  прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів - втрата паливно-енергетичних ресурсів поза технологічними процесами (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

- марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів - систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; недотримання вимог нормативної та проектної документації щодо теплоізоляції споруд та інженерних об'єктів, яке призводить до зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон (вид нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів);

Метою впровадження економічного механізму енергозбереження в господарчу практику є інтенсифікація та розширення процесів енергозбереження в умовах становлення та розвитку ринкових відносин в економіці. Завданням економічного механізму енергозбереження є стимулювання раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів, створення виробництва і широкого застосування енергетично ефективних технологічних процесів, обладнання та матеріалів.

Відповідно до статті 11 Закон України «Про енергозбереження», встановлені, зокрема, наступні економічні заходи для забезпечення енергозбереження, які передбачають:

е) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;

є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що економічні санкції накладаються на юридичних та фізичних осіб за: 

а) марнотратне витрачання та прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів;

б) несвоєчасне проведення експертного обстеження використання паливно-енергетичних ресурсів, за їх споживання понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення системи стандартів у дію - нормами питомих витрат енергоресурсів, а також за невідповідність показників когенераційних установок кваліфікаційним показникам.

Законом окремо визначено, що за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомих витрат суб'єкти господарювання сплачують збір за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів (енергетичний збір) у розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів. До обсягу перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, на які нараховується енергетичний збір, не включається обсяг видів палива та паливно-енергетичних ресурсів, отриманих суб'єктом господарювання з альтернативних джерел енергії.

Порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» від 02 вересня 1993 р. N 699  затверджено «Розміри плати за газ, що тимчасово споживається на виробничі потреби понад встановлені середньодобові норми, а також у разі неефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсівпідприємствами (електростанціями)», згідно розділу П «Плата за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання» якого встановлено, що за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата.

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсіву двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Відповідно до пункту 9 «Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання», затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04 серпня 2000 р. N 64,  обсяги марнотратного споживання і прямих втрат ПЕР визначаються у перерахунку на річне споживання або на період від виникнення до виявлення порушення, крім випадків, які підтверджуються документально відповідно до додатків 5 і 17 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 623. Обсяг цих втрат визначається незалежно від стану виконання підприємством встановлених норм питомих витрат енергоресурсів.

Таким чином, застосована до відкритого акціонерного товариства підвищена плата є економічним заходом для забезпечення енергозбереження у формі плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, яка розраховується у двократному розмірі встановленої на ПЕР ціни за річний обсяг перевитрат таких ПЕР, що відображено в акті перевірки підприємства, та відповідає допущеному підприємством порушенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження, в особі територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод» на користь держави в дохід Державного бюджету України суми підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 148377, 08 грн. (код бюджетної класифікації  21081200, отримувач державний бюджет м. Новомосковськ, р/р 31200202700030, отримувач ГУДКУ  в Дніпропетровській області МФО 834016, ЄДРПОУ 24230986).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді                                                      (підпис)                                                 І.О. Верба

                                                                         (підпис)                                   А.В.Шлай

                                                                                    (підпис)           Д.П.Павловський

Постанову складено у повному обсязі 09.10.08 р.

З оригіналом згідно                                                                                                                        Суддя    І.О.Верба

Постанова не набрала законної сили станом на 09.10.08 р.                                                  Суддя    І.О. Верба