Рішення № 29076281, 01.02.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 0544/15521/2012

№ 2/243/135/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

1 лютого 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого Кривошеєва Д.А.

При секретарі Дьякові О.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк»м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1, про виселення,

ВСТАНОВИВ:

У Слов'янський міськрайонний суд звернулося ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ з позивом до ОСОБА_1, і просить виселити відповідача, який зареєстрований і проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого поширюється на адресу вказаної квартири.

Представник позивача обґрунтовує заявлені позивні вимоги тим, що: 11 червня 2008 року між позивачем і відповідачем укладено кредитний договір № 362М-08, згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 90 тисяч гривень, з кінцевим строком повернення кредиту 11 червня 2018 року. Відповідно даного договору відповідач зобовязувалася щомісячно погашати кредит, а також сплачувати проценти за користування кредитом. В забезпечення виконання кредитного договору між позивачем та відповідачем 11 червня 2008 року укладено договір іпотеки, відповідно якого відповідач надав позивачу в іпотеку належне йому майно - квартиру АДРЕСА_1. Свої обовязки, по кредитному договору, відповідачка не виконав і за рішенням суду від 27 вересня 2010 року з нього на користь позивача стягнута заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 130401,93 гривень, а також у рахунок погашення даної заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1. Відповідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення передані в іпотеку житлові будинки, чи житлове приміщення, є підставою для виселення всіх мешканців. Вказане рішення суду набуло чинності, однак відповідач заборгованість по кредитному договору не погашає, та на вимоги відповідача виселитись із спірної квартири не реагує.

Відповідач будучи належним чином повідомлений судовими повістками, без поважних причин у судове засідання не з'явився і не повідомив суд про причину своєї неявки, з заявою про розгляд справи у його відсутність, відповідач до суду не звертався, у звязку з чим ухвалою суду від 1 лютого 2013 року суд вирішив розглянути дану справу у заочному порядку.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що: позов ПАТ КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1, про виселення, підлягає частковому задоволенню.

Так у ході судового засідання з достовірністю було встановлено, що:

11 червня 2008 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 363М-08 у розмірі 90 тисяч гривень, з кінцевим строком повернення кредиту 11 червня 2018 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

11 червня 2008 року між позивачем і відповідачем ОСОБА_1, укладено договір іпотеки, згідно якого відповідач надав в іпотеку належне йому нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2.

Рішенням Словянського міськрайонного суду від 27 вересня 2010 року, додатковим рішенням Словянського міськрайонного суду від 27 грудня 2010 року, з ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2, у звязку з невиконанням зобовязань по вищевказаному кредитному договору, у рахунок погашення заборгованості на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»солідарно стягнута заборгованість у розмірі 130401,93 гривень, а також звернуто стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_1, з наданням позивачу ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень необхідних для здійснення продажу.

ОСОБА_1 зареєстрований та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, яку він придбав на підставі договору купівлі-продажу від 23 травня 2008 року.

При вирішенні вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»щодо виселення відповідача ОСОБА_1 із спірної квартири, суд виходить з наступного:

Згідно вимог ст. 109 ЖК України слідує, що:

«Звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.»

Відповідно вимог п. 8 ст. 346 ЦК України слідує, що: підставою припинення права власності є звернення стягнення на майно за зобовязаннями власника. Це має місце у разі невиконання боржником обовязку передати кредиторові у власність річ, визначену індивідуальними ознаками. Право власності припиняється в такому разі за рішенням суду в порядку, визначеному ЦПК України.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»визначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно п. 43 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин»слідує, що: примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотеко держателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

30 січня 2012 року позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про виселення із спірної квартири. Однак ОСОБА_1 отримавши вказану вимогу позивача, до теперішнього часу із спірної квартири не виселився.

Виходячи з викладеного суд вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»про виселення відповідача із спірної квартири знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи і підлягають задоволенню.

При вирішенні вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»щодо зняття відповідача з реєстраційного обліку, суд виходить з наступного:

Відповідно вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»слідує, що: рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, виселення тощо, є підставою для зняття такої особи з реєстрації місця проживання, відповідним органом, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що вимоги позивача, щодо зняття відповідача з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. 109 ЖК України, ст. ст. 346, 526, 527 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212 214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк»м. Дніпропетровськ, розрахунковий рахунок 64993919400001, в обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати у розмірі 107,30 гривень.

В інший частині позовні вимоги Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк»м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області, через Словянський міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчий кімнаті.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду

ОСОБА_3