Постанова № 29075646, 09.01.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 січня 2013 р. № 12681/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єгупенко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Фермерського господарства "Українська аграрна промислова компанія ім. Л.Д. Радика" про накладення арешту ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому уточнивши позовні вимоги просить суд накласти арешт на кошти у сумі 1691735,73 грн., що належать Фермерському господарству "Українська аграрна промислова компанія ім. Л.Д. Радика" код 34912298.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що станом на 24.09.2012 Фермерське господарство "Українська аграрна промислова компанія ім. Л.Д. Радика" має заборгованість перед бюджетом у розмірі 1691735,73 грн.

Зазначена заборгованість виникла внаслідок:

- уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ № 111569 від 01.07.2011р. яким нараховано грошове зобов'язання в розмірі 11140.00 грн.

та по скорочених:

№ 124880 від 20.10.2011 в якій визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 3972,00 грн.; № 9050455786 від 20.08.2012р. в якій визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 100098,00 грн.;

- несплати податкового повідомлення-рішення №0001101530 від 11.06.2012 винесеного на підставі акта № 1026/15-315/34912298 від 11.06.2012, яким нараховано грошове зобов'язання в розмірі 1190.00 грн., внаслідок існуючої переплати у розмірі 51.27 грн., заборгованість становить 1138,73 грн. 22.06.2012 зарахована сплата грошового зобов'язання в сумі 1230.00грн.

- також внаслідок уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ № 9044382217 від 01.05.2012р., яким нараховано грошове зобов'язання в розмірі 1500.00 грн., внаслідок існуючої переплати у розмірі 91.27грн. Сума штрафу нарахована платником самостійно 45 грн.,

- по декларації з податку на додану вартість №9050493925 від 20.08.2012 р. в якій визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 1576617,00 грн., внаслідок існуючої переплати в розмірі 91.27грн., заборгованість становить 1576525.73 грн.

Отже, загальна заборгованість на початок станом на 24.09.2012 року становить 1691735,73 грн.

В судове засідання позивач свого уповноваженого представника не направив, надав суду клопотання в якому просив розглядати справу без участі податкового органу.

Відповідач в судове засідання, призначене не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але поштове відправлення було повернуто до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання, причин неприбуття відповідач не повідомив, письмових заперечень щодо поданого позову до суду не надав.

Відповідно до ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

На підставі вищевикладеного, відповідно до положень ст.41, ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фермерське господарство "Українська аграрна промислова компанія ім. Л.Д. Радика" зареєстроване як юридична особа 23.03.2007 року Бережанською районною Державною адміністрацією Тернопільської області (а.с.9), перебуває на податковому обліку ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС з 29.03.2007 року за №7393 (а.с.10).

Позивач вказує на те, що Фермерське господарство "Українська аграрна промислова компанія ім. Л.Д. Радика" має податковий борг перед бюджетом у сумі 1691735,73 грн.

Як стверджує податковий орган, вказаний борг виник на підставі: 1) уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ № 111569 від 01.07.2011р., яким нараховано грошове зобов'язання в розмірі 11140.00 грн., та по скорочених: №124880 від 20.10.2011 в якій визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 3972,00 грн.; № 9050455786 від 20.08.2012 р. в якій визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 100098,00 грн.; 2) несплати податкового повідомленпя-рішення №0001101530 від 11.06.2012 винесеного на підставі акта № 1026/15-315/34912298 від 11.06.2012, яким нараховано грошове зобов'язання в розмірі 1190.00 грн., внаслідок існуючої переплати у розмірі 51.27 грн., заборгованість становить 1138,73 грн. 22.06.2012 зарахована сплата грошового зобов'язання в сумі 1230.00 грн. 3) також внаслідок уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ № 9044382217 від 01.05.2012р., яким нараховано грошове зобов'язання в розмірі 1500.00 грн., внаслідок існуючої переплати у розмірі 91.27грн. Сума штрафу, нарахована платником самостійно 45 грн. 4) по декларації з податку на додану вартість №9050493925 від 20.08.2012 р. в якій визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 1576617,00 грн., внаслідок існуючої переплати в розмірі 91.27 грн., заборгованість становить 1576525.73 грн. Отже, загальна заборгованість на початок станом на 24.09.2012 року становить 1691735,73 грн.

Щодо позовних вимог позивача про накладання арешту на кошти та цінності на банківських рахунках відповідача, суд зазначає наступне.

Позивач обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги посилається виключно на п.1 ст. 87 та п. 20.1.17 ст.20 Податкового кодексу України.

Пунктом 1, ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З положень наведеної норми кодексу слідує, що законодавець чітко встановив підстави для застосування арешту коштів на банківському рахунку та інших цінностей в банку, а саме:

1) відсутність майна у платника податків, котрий має податковий борг,

2) наявність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу,

3) відсутність у платника податків, котрий має податковий борг, майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Оскільки перелічені підстави не тотожні підставам для застосування адміністративного арешту платника податків згідно з ст.94 Податкового кодексу України, то суд доходить висновку, що арешт коштів в порядку п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України та арешт коштів в порядку ст.94 Податкового кодексу України є різними процедурами реалізації суб'єктом владних повноважень управлінської функції.

Розв'язуючи спір суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами наведених норм процесуального права, суд зазначає, що звертаючись до суду, суб'єкт владних повноважень не подав ані доказів відсутності у відповідача майна, ані доказів наявності у відповідача майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, ані доказів відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, що є обов'язковими умовами для накладення арешту на кошти та цінності на банківських рахунках відповідача за приписами п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України

Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зауважує, що суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не забезпечив належної реалізації владної управлінської функції, адже не подав до суду доказів вжиття передбачених законом дій з проведення перевірки складу та структури активів платника податків.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Означене завдання за правилом ч.3 ст.2 КАС України реалізується адміністративними судами шляхом перевірки чи прийняті суб'єктами владних повноважень рішення та чи вчинені суб'єктами владних повноважень дії або бездіяльність: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Оскільки судовим розглядом виявлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога порушує права та охоронювані законом інтереси платника податків, адже податковим органом висунуто вимогу про накладення арешту на кошти платника податків за відсутності жодної з законодавчо встановлених підстав, то в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби до Фермерського господарства "Українська аграрна промислова компанія ім. Л.Д. Радика" про накладення арешту - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Єгупенко В.В.