Рішення № 29075266, 31.01.2013, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 0527/6505/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2013 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Нейло В. В.

при секретарі Арбузовій Ю.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення без надання іншого жилого приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

22 серпня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення без надання іншого жилого приміщення. Свої вимоги обгрунтувала тим, що вона є власницею квартири № 42, розташованої в будинку № 8 по бул.Космонавтів в м.Костянтинівка Донецької області, право власності на яку вона отримала на підставі договору дарування від 18 жовтня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5, яке було зареєстроване в Костянтинівському міському БТІ 22 жовтня 2010 року. На момент укладення договору дарування в квартирі проживала дарувальник ОСОБА_6, яка померла в березні 2011 року. Коли в липні 2011 року позивач замовила довідку про склад сім*ї, вона дізналася, що в квартирі прописані відповідачі по справі. Як стало відомо потім, відповідачі в квартирі були прописані на підставі ордера № 7/15 від 20 січня 1984 року, виданого Виконкомом Костянтинівської міської ради, рішення Виконкому Костянтинівської міської ради від 11 січня 1984 року, договору найму жилого приміщення, відповідач ОСОБА_3 з 21 березня 1984 року, відповідач ОСОБА_4 з 20 лютого 2002 року. Тобто і на момент укладення договору дарування відповідачі також були прописані в спірній квартирі. Щодо статусу відповідачів відносно позивача та дарувальника ОСОБА_6, то вони не є членами сім*ї дарувальника ОСОБА_6, та взагалі ніякого відношення ні до позивача, ні до ОСОБА_6 не мають. На теперішній час відповідач ОСОБА_4 відбуває покарання в Кіровській ВК № 33, а відповідач ОСОБА_3 мешкає за адресою пр.Ломоносова, 113/73, в м. Костянтинівка Донецької області. Відповідно до ст. 170 ЖК України при переході права власності договір найму зберігає свою дію і тому позивач повинна виконати обов*язки колишнього наймодавця. Відповідачі в зазначеній квартирі не проживали, зокрема і в період з якого позивач стала власницею квартири і до теперішнього часу. Мешкають в іншій квартирі по пр.Ломоносова, 113/73, тобто згідно ст. 167 ЖК України договір найму є розірваним, а відповідно припиненим. Зазначене можуть підтвердити свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Не зважаючи на припинення договору відповідачі з реєстрації в квартирі не знялися, вчиняють дії, що перешкоджають користуванню позивачем власністю, змушують її нести додаткові витрати по утриманню квартири. Відповідно до ст.ст. 383, 386,391 ЦК України, ст.ст. 150, 169 ЖК України, власник має право використовувати жиле приміщення для власного проживання, проживання членів своєї сім*ї, інших осіб та розпоряджатися ним на власний розсуд. Передбачаючи можливість порушення свого права власності власник може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, та вимагати його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. У разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов*язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення. В добровільному порядку відповідачі знятись з реєстрації не бажають, в зв*язку з чим позивач просить виселити відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з квартири № 42, розташованої в будинку № 8 по бул.Космонавтів в м. Костянтинівка Донецької області, судові витрати покласти на відповідачів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснила, що на підставі ордер № 7/15 від 20.01.1984 року їй була виділена одна кімната для проживання в спірній квартирі № 42 в будинку № 8 по бул.Космонавтів в м. Костянтинівка Донецької області. В цій кімнаті вона проживала разом із сином ОСОБА_4 В іншій кімнаті квартири проживала ОСОБА_6 Це була квартира по ущільненню. Потім у ОСОБА_3 захворіла свекров, яка проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, та їй прийшлося доглядати за нею. Тому вона часто була відсутня вдома, але постійно навідувалася. ОСОБА_6 також хворіла, до неї приходив соціальний робітник, а потім її відправили до пансіонату для учасників бойових дій, де вона і померла. Коли відповідач ОСОБА_3 одного разу прийшла додому, то не змогла попасти до квартири, оскільки були поміняні замки на вхідних дверях. Про те, що ОСОБА_6 приватизувала їх квартиру відповідач ОСОБА_3 дізналася тільки після її смерті. Зараз вона проживає в квартирі свекрові по пр.Ломоносова, 113/73, оскільки до свого житла вона попасти не може, цьому перешкоджає позивач по справі.

Відповідач ОСОБА_4, який відбуває покарання в Кіровській ВК № 33, надав суду свою заяву, в якій позовні вимоги не визнав. Пояснив, що позивач ОСОБА_1 ніякого відношення до квартири № 42 по бул.Космонавтів, 8, м.Костянтинівка Донецької області, взагалі не має. Він проживав у цій квартирі з 1998 року, а з 2002 року був зареєстрований в ній. Оскільки він часто від'їжджав на роботу до Росії, то вдома бував періодично. В 2005 році його засудили. Повернувшись додому 01 серпня 2008 року він знову проживав у спірній квартирі до затримання 23 грудня 2008 року. Там знаходяться його речі, книги, телевізор, магнітофон та інші предмети домашнього побуту, в тому числі меблі. Він має намір після звільнення знов проживати у спірній квартирі, оскільки має на це право. Твердження позивача, що він проживав ІНФОРМАЦІЯ_2, вірне лише до 1998 року. На підставі викладеного та ст. 71 ЖК України вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмове пояснення відповідача ОСОБА_4, заслухавши пояснення свідків та надані докази суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так свідки з боку позивача ОСОБА_7 (мешкає у квартирі № 40 по бул.Космонавтів, 8, м. Костянтинівка Донецької області) та ОСОБА_8 (мешкає у квартирі № 18 по бул.Космонавтів, 8, м. Костянтинівка Донецької області) в судовому засіданні пояснили, що в квартирі № 42 у будинку № 8 по бул. Космонавтів м. Костянтинівка в одній кімнаті жила померла ОСОБА_6, а друга була надана відповідачу по справі ОСОБА_3 Також їм відомо, що у неї є син ОСОБА_4, який відбуває покарання. У спірній квартирі відповідачі з дня її надання не мешкали, відповідач ОСОБА_3 з*являлася до квартири рідко, оскільки доглядала свою хвору свекров, що мешкала по пр.Ломоносова, де зараз і проживає ОСОБА_3 Померлу ОСОБА_6 доглядала позивач по справі ОСОБА_1

Свідки з боку відповідачів ОСОБА_9 (мешкає у квартирі № 23 по бул.Космонавтів, 8, м. Костянтинівка Донецької області) та ОСОБА_10 (мешкає у квартирі № 41 по бул.Космонавтів, 8, м. Костянтинівка Донецької області) в судовому засіданні пояснили, що відповідач ОСОБА_3 29 років працювала на заводі скловиробів та майоліковій фабриці, за клопотанням заводу рішенням виконкому Костянтинівської міської ради в 1984 році їй була надана одна кімната з підселенням в квартирі № 42 у будинку № 8 по бул. Космонавтів м. Костянтинівка, вона там проживала та сплачувала за всі комунальні послуги. У відповідача ОСОБА_3 хворіла свекров, тому вона була змушена її доглядати і тому тимчасово проживала у неї. Інша мешканка квартири ОСОБА_6 проживала у другій кімнаті квартири, потім її відправили до будинку пристарілих, де вона померла. Приватизація квартири була здійснена незаконно. Відповідач ОСОБА_3 не може потрапити до квартири, оскільки ОСОБА_1 замінила замки на вхідних дверях. Сама ОСОБА_1 у спірній квартирі не проживає.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі ордеру № 7/15 від 20 січня 1984 року, виданого виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради згідно рішення того ж виконкому від 11 січня 1984 року, відповідач ОСОБА_3 зайняла 1 кімнату у 2-х кімнатній квартирі № 42 у будинку № 8 по бул. Космонавтів м. Костянтинівка, зареєструвалася і мешкала в останній, оплачує комунальні послуги, що підтверджується ордером, довідкою про склад сімї, копією паспорту громадянина України, квитанціями про сплату комунальних послуг (а.с. 5, 22-24, 87-88, 89-97).

Також з 20 лютого 2002 року у вищевказаній квартирі зареєстрований син ОСОБА_3 відповідач ОСОБА_4, який відбуває покарання за вироком Костянтинівського міськрайонного суду від 16 квітня 2009 року (початок строку 23 грудня 2008 року, кінець строку 23 грудня 2016 року), що підтверджується довідкою КВК-33 (а.с. 26-28, 35).

Другу кімнату у 2-х кімнатній квартирі № 42 у будинку № 8 по бул. Космонавтів м. Костянтинівка займала ОСОБА_6, яка з 30 грудня 1976 року була там зареєстрована і мешкала, та яка померла у березні 2011 року у м. Костянтинівка Донецької області, що було визнано сторонами у судовому засіданні та не оспорювалося, а також підтверджується довідкою про склад сімї (а.с. 98-100).

29 вересня 2010 року відділом по приватизації при Комунальному підприємстві «Служба єдиного замовника» м. Костянтинівка ОСОБА_6 було видано свідоцтво про право власності на житло на цілу квартиру № 42 у будинку № 8 по бул. Космонавтів м. Костянтинівка (а.с. 101).

18 жовтня 2010 року ОСОБА_6 подарувала квартиру № 42 у будинку № 8 по бул. Космонавтів м. Костянтинівка позивачу по справі ОСОБА_1, що підтверджується договором дарування квартири, посвідченим 18 жовтня 2010 року приватним нотаріусом Костянтинівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, та зареєстрованим в реєстрі за № 836, а також витягом про державну реєстрацію прав № 27731763 від 22 жовтня 2010 року (а.с. 6-7).

Таким чином судовим розглядом встановлено, що у 2-х кімнатній квартирі № 42 у будинку № 8 по бул. Космонавтів м. Костянтинівка, на час її приватизації 29 вересня 2010 року право на одну жилу кімнату мала гр. ОСОБА_6, на іншу жилу кімнату відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4

При цьому, до часу приватизації спірної квартири за ОСОБА_4 зберігалося право на жиле приміщення у квартирі № 42 у будинку № 8 по бул. Космонавтів м. Костянтинівка, оскільки відповідно до ст. 71 Житлового кодексу України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сімї понад шість місяців у випадку взяття під варту або засудження до позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання.

До часу приватизації квартири № 42 у будинку № 8 по бул. Космонавтів м. Костянтинівка гр. ОСОБА_6 ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4 не були визнані такими, що втратили право користування жилим приміщенням у вищевказаній квартирі.

Відповідно до ч.4 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир державного житлового фонду мають громадяни, які постійно проживають в цих квартирах на законних підставах.

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими право на житло зберігається.

На теперішній час відповідач ОСОБА_3 позбавлена можливості потрапити до своєї кімнати у спірній квартирі № 42 у будинку № 8 по бул. Космонавтів м. Костянтинівка, оскільки позивач ОСОБА_1 позбавила її такої можливості, замінивши замки у дверях, тобто відповідач ОСОБА_3 не проживає у спірній квартирі з поважних причин.

Оскільки приватизація квартири № 42 у будинку № 8 по бул. Космонавтів м. Костянтинівка Донецької області на імя ОСОБА_6 була проведена з порушенням вимог законодавства України про приватизацію, рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області № 2-1778/11 від 03 лютого 2012 року було визнано недійсним Свідоцтво про право власності на житло, видане 29 вересня 2010 року відділом по приватизації при Комунальному підприємстві «Сліжба єдиного замовника»м. Костянтинівка (ЄДРПОУ 33980739), на імя ОСОБА_6 на квартиру № 42 у будинку № 8 по бул. Космонавтів м. Костянтинівка Донецької області (а.с.30-31).

Згідно рішення Апеляційного суду Донецької області від 30 березня 2012 року залишено в силі рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 03 лютого 2012 року яким було визнано недійсним Свідоцтво про право власності на житло, видане 29 вересня 2010 року відділом по приватизації при Комунальному підприємстві «Сліжба єдиного замовника»м. Костянтинівка (ЄДРПОУ 33980739), на імя ОСОБА_6 на квартиру № 42 у будинку № 8 по бул. Космонавтів м. Костянтинівка Донецької області (а.с.32-34).

Посилання позивача на норми ст.ст. 150, 167, 169, 170 ЖК України, ст.ст. 383, 386, 391 ЦК України суд не може прийняти до уваги, оскільки приватизація квартири відбулася незаконно, свідоцтво про право власності на житло на ім*я ОСОБА_6, яке було підставою при укладенні договору дарування квартири між ОСОБА_6 та позивачем ОСОБА_1, судовим рішенням, що набуло законної сили, визнано недійсним, і тому позивач ОСОБА_1 не є власником спріної квартири.

А отже на відповідачів поширюються норми ст. 71 ЖК України і відповідно до цих норм житлове приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сімї понад шість місяців, за умови, що вони були відсутні з поважних причин. оскільки в судовому засіданні доведена поважність відсутності відповідачів у спірній квартирі - ОСОБА_3 не може потрапити до квартири через заміну замків на дверях позивачем ОСОБА_1, а ОСОБА_4 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі закінчення строку відбуття покарання 23.12.2016 року (а.с.35)., на підставі викладеного суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задовленні позовних вимог щодо виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із квартири № 42 в будинку № 8 по бул.Космонавтів м. Костянтинівка Донецької області.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 у відшкодування витрат по сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 74, 76, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, 71-72, 150, 163, 167 169 ЖК України, Постановва ПВСУ від 12.04.1985 року №2 " Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України",

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення без надання іншого жилого приміщення - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Ознайомитись з повним рішенням сторони можуть не пізніше пяти днів з дня проголошення рішення і отримати копію рішення.

Суддя: