Постанова № 29074750, 18.12.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/7210/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2012 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О. при секретарі Коновчук Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що податковим органом неправомірно було збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Екопласт" по податку на додану вартість та податку на прибуток. Висновки акту перевірки податкового органу про безтоварність господарських операцій між ТОВ "Екопласт" та ПП "Віста Плюс" містять припущення, що підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив зазначені у позовній заяві обставини та підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, що перевіркою, проведеною Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією встановлено документальне оформлення господарських операцій з придбання товару у листопаді 2009 року та у січні 2010 року між ТОВ "Екопласт" та ПП "Віста Плюс" без фактичного здійснення таких операцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що у період з 18 жовтня 2012 року по 25 жовтня 2012 року Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Екопласт" з питань дотримання правових відносин з ПП "Віста Плюс" за період з 1 жовтня 2009 року по 31 березня 2010 року (акт перевірки від 1 листопада 2012 року №771/220/31521894). За результатами перевірки та розгляду заперечень на акт перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року №0000852310/270 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 80848,00 грн., з яких 64078,00 грн. основного платежу та 16170,00 грн. штрафних санкцій, а також податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року №0000842310/271 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 206213,00 грн., з яких 164970,00 грн. основного платежу та 41243,00 грн. штрафних санкцій.

У відповідності до цього акту Хмельницька МДПІ прийшла до висновку, що позивачем не підтверджено фактичного здійснення постачання, приймання-передачі сировини (фольга алюмінієва харчова, поліетилен, кредолен, барвники) від ПП "Віста Плюс" до Позивача в листопаді 2009 року та січні 2010 року.

Між ТОВ "Екопласт" та ПП "Віста Плюс" 27 жовтня 2009 року було укладено договір поставки продукції №1-27/10. За умовами цього договору ПП "Віста Плюс" зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ "Екопласт" товар, а ТОВ "Екопласт" зобов'язується прийняти вказаний товар у власність і оплатити його на умовах, визначених Договором.

Факт реальності поставок товару (сировини) доведено під час розгляду справи здійснення оплати за придбаний товар в безготівковій формі, тобто відбулись реальні зміни майнового стану сторін. При цьому, відсутні будь-які докази про повернення назад до ТОВ "Екопласт" цих сум повністю або в частині, або факту повернення всього або частини придбаного товару назад, тобто в даному випадку не було тимчасової поставки товару, що підтверджується наявністю в матеріалах справи копій первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних), які свідчать про поставку товару до ТОВ „Екопласт". Зазначені документи містять всі реквізити первинного бухгалтерського документу, обов'язковий перелік яких наведено у ст. 9 Закону України „Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні".

ТОВ "Екопласт" не було отримано майнової вигоди шляхом зменшення бази оподаткування та/або отримання коштів з Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду в іншій спосіб.

Податкові накладні по поставці товару від ПП "Віста Плюс" до ТОВ „Екопласт" оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про податок на додану вартість", а відтак у ТОВ "Екопласт" були всі підстави скористатись податковим кредитом по ПДВ за підсумками поставки товару.

В ході розгляду справи належними письмовими доказами, а саме товарно-транспортними накладними доведено факт транспортування (перевезення) придбаної сировини до ТОВ "Екопласт".

Посилання Хмельницької МДПІ на пояснення, відібрані у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, її чоловіка ОСОБА_4, а також водія ОСОБА_5 судом не беруться до уваги у якості доказів не надання транспортних послуг, оскільки вони містять припущення щодо, а саме: "не пам'ятаю", "можливі варіанти, що перевезення ... не здійснювалося".

Щодо відсутності інформації про реєстрацію у якості фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" суд зазначає, що ця обставина не може засвідчувати факт відсутності такої реєстрації, оскільки Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не містить повної інформації щодо осіб, зареєстрованих до 1 липня 2004 року (дати набрання чинності Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Факт реальності поставок товару (сировини) та використання цього товару в господарській діяльності ТОВ „Екопласт" доведено під час розгляду справи наявністю в матеріалах справи копій первинних бухгалтерських документів щодо подальшої передачі цього товару до ТОВ "Н.П.К.". З цієї сировини ТОВ "Н.П.К." на підставі договору про виготовлення товарів з давальницької сировини № 01/16-10-Д від 16.10.2007р. було виготовлено готову продукцію господарсько-побутового призначення і надалі ця продукція після повернення її від ТОВ "Н.П.К." до ТОВ "Екопласт" була продана ТОВ "Екопласт" підприємствам оптової та роздрібної торгівлі з нарахуванням та сплатою податків за наслідками цих операцій.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який діяв станом на час виникнення правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпункт 7.4.5 Закону вказує на те, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду.

Таким чином Законом України "Про податок на додану вартість" визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Відповідно до п. п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В судовому засіданні судом не встановлено, відповідачем не доведено, неправомірність та нікчемність здійснення господарських операцій ТОВ "Екопласт".

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Підставою недійсності правочину (ст. 215 ЦК України) є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

В силу ч.2 ст.228 ЦК України нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок. Згідно з ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В процесі судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору поставки вимогам ст.203 і ст.215 ЦК України, не надано рішення суду про визнання цього договору нікчемним на підставі ст.228 ЦК України.

Окрім наведеного, суд також бере до уваги те, що судовими інстанціями вже було досліджено господарські відносини у грудні 2009 року між ТОВ "Екопласт" та ПП "Віста Плюс" (постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2012 року, ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року, ухвала Вищого адміністративного суду України від 20 грудня 2012 року у справі №2270/5184/12).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції від 15 листопада 2012 року №0000852310/270 та №0000842310/271, тому позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 99, 158 - 163, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопласт" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції від 15 листопада 2012 року №0000852310/270 та №0000842310/271.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 грудня 2012 року

Суддя/підпис/О.О. Михайлов"Згідно з оригіналом" Суддя О.О. Михайлов