Постанова № 29074545, 31.01.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 р. Справа № 818/227/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Аторіної В.С.,

представника позивача - Мельник Л.О.,

представника відповідача - Васильченко М.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумський м'ясокомбінат" до Державної податкової інспекції у місті Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Сумський м'ясокомбінат" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у місті Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2012 № 0008201502/65407.

Свої вимоги мотивує тим, що на підставі акта перевірки від 08.11.2012 встановлено порушення позивачем п.п. 258.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України та 18 грудня 2012 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0008201502/65407, яким збільшено суму грошового зобов'язання ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" за орендною платою за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 2 283 210, 10 грн., у тому числі за основним платежем - 1 411 053, 88 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 672 156, 22 грн.

4 лютого 1997 року Сумською міською радою та ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" було укладено договір № 126 на право тимчасового користування землею.

Пунктом 1.2 цього договору зазначено, що земельна ділянка надається на умовах оренди на 50 років, а плата за землю, згідно п. 2.1 договору, вноситься землекористувачем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі середньої ставки земельного податку.

29 листопада 1997 року між Сумською міською радою та ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" було укладено договори № 169 та № 170 на право тимчасового користування землею, в яких зазначено, що земельні ділянки надаються на умовах оренди на 25 років, а плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі середньої ставки земельного податку.

29 травня 2007 року між Сумською міською радою та ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" було укладено договір № 040761200340 на право тимчасового користування землею, в якому зазначено, що орендна плата за землю становить 2,0% від нормативної грошової оцінки землі.

Посилаючись на норми розділу ХІІІ Податкового кодексу України щодо трикратного розміру земельного податку, податковий орган, на думку позивача, фактично застосував зворотну дію норм у часі, що є неприпустимим, оскільки на момент укладення договору оренди діяли норми Земельного кодексу України щодо плати за оренду землі.

Також, позивач посилається на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зазначає, що господарським судом Сумської області було порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та визнано ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" банкрутом.

Таким чином, позивач зазначає, що відповідач не мав права виносити оскаржуване податкове повідомлення-рішення через особливий статус позивача як юридичної особи, яку визнано банкрутом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, в письмовому запереченні, поданому до суду, зазначає, що позивачем порушено вимоги п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

З 01 січня 2011 року будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу України. Починаючи з 01 січня 2011 року питання орендної плати за землю регулюються ст. 288. Відповідно до п. 288.5 ст. 288 Кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу та для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" передбачено, що ліквідаційна процедура допускає підприємницьку діяльність, яка завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, передбачає можливість укладання угод. Ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури не позбавляє суб'єкта господарювання здатності мати цивільні права та обов'язки. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати податків і зборів вважається таким, що настав. Грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 2 283 210, 10 грн., у тому числі за основним платежем - 1 411 053, 88 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 672 156, 22 грн., було визначене податковим органом за червень-грудень 2011 року та січень-вересень 2012 року в межах ліквідаційної процедури після визнання ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" банкрутом.

Заслухавши представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач орендує земельні ділянки на підставі договорів оренди, укладених з Сумською міською радою, а саме:

- площею 1946 кв. м. по вул. Охтирській, 17, під розміщення гуртожитку, терміном до 29.11.2022 р. (договір зареєстровано у Державному реєстрі земель 29.11.1997 за № 170) (а.с. 23).

- площею 148 кв. м. по вул. Кірова, 146/1, під розміщення адміністративного будинку, терміном до 06.03.2012 р. (договір зареєстровано у Державному реєстрі земель 10.12.2007 за № 040761200340) (а.с. 43).

- площею 2814 кв. м. по вулиці Харківській, 105, під розміщення житлового будинку, терміном до 29.11.2022 р. (договір зареєстровано у Державному реєстрі земель 29.11.1997 за № 169) (а.с. 59).

- площею 149145 кв. м. по вул. Харківській, 103, під розміщення виробничої бази, терміном до 04.02.2047 р. (договір зареєстровано у Державному реєстрі земель 04.02.1997 за № 126) (а.с. 36).

27.01.2011 року ВАТ «Сумський м'ясокомбінат» подало до ДПІ у м. Сумах податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік (а.с. 38-41) та узгодило податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2011 рік:

- по вулиці Охтирській, 17 у розмірі 0,03 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки,

- по вулиці Кірова, 146/1 у розмірі 2,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки,

- по вулиці Харківській, 105 у розмірі 0,03 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки,

- по вулиці Харківській, 103 у розмірі 1,00 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

08 листопада 2012 року ДПІ у м. Сумах було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" з питаня дотримання вимог податкового законодавства, а саме повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень-грудень 2011 року та січень-вересень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки № 3543/152/05496017 від 08.11.2012 (а.с. 16-19).

Перевіркою встановлено порушення п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за червень - грудень 2011 року на суму 467 204, 85 грн. та січень - вересень 2012 року на суму 943 849, 03 грн.

18 грудня 2012 року на підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сумах було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008201502/65407 (а.с. 20), яким ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" збільшено суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на загальну суму 2 283 210, 10 грн., у тому числі за основним платежем - 1 411 053, 88 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 672 156, 22 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Згідно ст. 9 Податкового кодексу України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

У відповідності до п.п 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків (п. 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України).

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01.01.2011 року визначається розділом ХП "Плата за землю" Податкового кодексу України.

Питання орендної плати за землю врегульовані ст. 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п. 14.1.73 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст. 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

Згідно ст. 270 Податкового Кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, статтею 1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону .

Згідно ст. 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Згідно ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно статті 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

Таким чином, з 01 січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Враховуючи те, що плата за землю є загальнодержавним податком та обов'язковим до сплати, умови та підстави для зменшення розміру податку повинні бути визначені на законодавчому рівні, а саме в Податковому кодексі України.

Крім того, суд, вважає за необхідне зазначити, що формами плати за землю виступають податок на землю та орендна плата. Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що такі відносини регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не можуть допускати засоби диспозитивності.

Хоча розмір орендної плати за землю є умовою договору оренди, разом з тим, орендна плата є формою податку на землю, справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Сплата обовязкових платежів, до яких віднесено і плату за землю (ст. 9 Податкового кодексу України) не може залежати від умов договору. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, закріплює саме обов'язок, а не зобов'язання.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до закону, то необхідність сплати земельного податку у новому розмірі виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Посилання позивача на те, що ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" визнано банкрутом, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з наступного.

Постановою господарського суду Сумської області від 15 квітня 2010 року по справі № 12/133-09 (а.с.6-9) ВАТ "Сумський м'ясокомбінат" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно абз. 24 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 вказаного Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Виходячи із приписів ст. 1, ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів - кредиторів за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.

Стосовно зобов'язань поточних кредиторів, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство під час судових процедур, правила мораторію не застосовуються і по цих зобов'язаннях, згідно загальних правил, застосовуються штрафні (фінансові) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З порушенням провадження у справі про банкрутство і до дня внесення запису до єдиного державного реєстру про припинення реєстрації юридичної особи остання не є такою, що припинилася. Відповідно, із порушенням справи про банкрутство та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів у підприємства не припиняється обов'язку сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) у встановленому порядку та розмірах за результатами здійснення господарської діяльності після введення мораторію і протягом його дії, і за порушення податкового законодавства нести відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій.

Оскільки податкове зобов'язання позивача з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності виникло за періоди червень-грудень 2011 року та січень-вересень 2012 року, тобто, після порушення справи про банкрутство, то суд зазначає, що донарахована сума спірним податковим повідомленням - рішенням є поточними зобов'язаннями позивача та підлягає нарахуванню незалежно від провадження справи про банкрутство позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.12.2012 року № 0008201502/65407, прийняте ДПІ у м. Сумах, про збільшення суми основного зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб за періоди червень-грудень 2011 року та січень-вересень 2012 року в розмірі 2 283 210, 10 грн., у тому числі за основним платежем - 1 411 053, 88 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 672 156, 22 грн., прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, а тому підстави для визнання недійсним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення у суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Сумський м'ясокомбінат" до Державної податкової інспекції у місті Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складено та підписано 04 лютого 2013 року.