Постанова № 29074243, 04.02.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.13 Справа № 13/22/5022-850/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Марка Р.І.

суддів Бонк Т.Б.

Костів Т.С.

при секретарі судового засідання Мудрак Р.І.

за участю представників

від позивача: Попович Д.Є.;

від відповідача: Михальчук О.Ю.;

від третьої особи: не зявились,

розглянувши апеляційну скаргу Тернопільської міської ради, вих.№8248/01 від 28.12.2012р. (вх. №15 від 15.01.2013р.)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.12.2012р. (повне рішення складене 21.12.2012р.)

у справі №13/22/5022-850/2012, суддя Стопник С.Г.

за позовом Закритого акціонерного товариства "Українська енергетична група", м. Київ

до Тернопільської міської ради, м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби, м. Тернопіль

про визнання недійсним (незаконним) рішення сесії Тернопільської міської ради від 17.08.2012р. № 6/23/45; визнання права користування ЗАТ "Українська енергетична група" на земельну ділянку загальною площею 1,0 га, яка знаходиться у м. Тернополі по вул. Микулинецька, 46, згідно з договором оренди земельної ділянки від 28.09.2001р., укладеним між Тернопільською міською радою та ЗАТ "Українська енергетична група",

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.12.12 р. у справі № 13/22/5022-850/2012 позов Закритого акціонерного товариства "Українська енергетична група" задоволено. Визнано недійсним рішення сесії Тернопільської міської ради від 17.08.2012р. №6/23/45 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки від 28.09.2001 р., укладеного між Тернопільською міською радою та закритим акціонерним товариством "Українська енергетична група"". Визнано за ЗАТ "Українська енергетична група" (код 31306909) право користування земельною ділянкою загальною площею 1,0 га, яка знаходиться у м. Тернополі по вул. Микулинецька, 46, згідно з договором оренди земельної ділянки від 28.09.2001р., укладеним між Тернопільською міською радою та ЗАТ "Українська енергетична група". З Тернопільської міської ради (вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, код 34334305) на користь Закритого акціонерного товариства "Українська енергетична група" (вул. М.Раскової, 19, оф. 1302, м. Київ, код 31306909) - стягнуто 1073 (одну тисячу сімдесят три) грн. судового збору. З Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Українська енергетична група" (вул. М.Раскової, 19, оф. 1302, м. Київ, код 31306909) повернуто 1163 (одну тисячу сто шістдесят три) грн. 00 коп. зайво сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №90 від 09.10.2012р.

Рішення суду мотивоване тим, зокрема, що в даному випадку мають місце два типи правовідносин: 1) договірні - між позивачем (як орендарем земельної ділянки) та відповідачем (як орендодавцем), що засновані на договорі оренди земельної ділянки від 28.09.2001 року, та 2) між позивачем (як платником податків) та органом державної податкової служби (як контролюючим органом), що врегульовані на даний час Податковим кодексом України, при чому останні не можуть поширюватись на відносини, що випливають із договору оренди земельної ділянки, і не регулюють договірні стосунки. Необхідною ж умовою для дострокового розірвання з позивачем в односторонньому порядку договору оренди земельної ділянки від 28.09.2001р. мало б бути систематичне (протягом двох місяців) невнесення (тобто, несписання з рахунку позивача) чергових платежів по орендній платі за землю, що в даному випадку станом на дату прийняття оскаржуваного рішення місця не мало, оскільки згідно чинного законодавства спосіб безготівкового виконання грошового зобов'язання полягає в списанні з рахунку необхідної суми і у відповідну дату (така ж позиція викладена у роз'ясненні ВАСУ №02-5/293 від 29.04.1994 р. із змінами та доповненнями), з вказанням цільового призначення платежу, що повністю підтверджується позивачем шляхом подання платіжних доручень.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Тернопільська міська рада звернулась до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.12.12 р. у даній справі та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Розпорядженням голови суду від 16.01.2013р. у склад колегії для розгляду справи №13/22/5022-850/2012 введено суддів Бонк Т.Б. та Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.01.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 04.02.2013р. На клопотання скаржника сплату судового збору відстрочено до винесення постанови у справі.

В судовому засіданні представник скаржника підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та висловила свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи. Просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.12.12 р. та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Крім того, подала суду докази про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому порядку та розмірі (платіжне доручення № 40 від 25.01.2013р.).

Позивач вимог ухвали суду в частині подання відзиву на апеляційну скаргу не виконав, однак його представник в судовому засіданні заперечив доводи скаржника та висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи. Просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване судове рішення у даній справі залишити без змін, з підстав обґрунтованості висновків суду першої інстанції, викладених в оспорюваному судовому акті.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, хоча своєчасно та належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення Господарського суду Тернопільської області у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 28 вересня 2001 року між Тернопільською міською радою (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Українська енергетична група" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого (п.1) Тернопільська міська рада, на підставі рішення виконавчого комітету від 11 липня 2001 року №881, надає, а Закрите акціонерне товариство "Українська енергетична група" приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,0 га згідно з планом розташування, що додається, яка знаходиться в м.Тернополі за адресою: вул. Микулинецька, 46.

Згідно п.2 Договору, земельна ділянка передається на умовах оренди терміном на двадцять п'ять років (до 11 липня 2026 року) для обслуговування викуплених будівель і споруд мазутного господарства.

Пунктом 5 Договору сторони погодили, що орендна плата за землю вноситься землекористувачем щомісяця до п'ятнадцятого числа наступного за звітним місяця у розмірі 2288,32 грн. з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель, встановленого відповідно до законодавства, на рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до п.8 Договору Орендодавець вправі розірвати договір в односторонньому порядку при систематичному (протягом двох місяців) невнесенні орендної плати.

Відповідно до п.16 Договору, останній набирає чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради.

28 вересня 2001 року вказаний договір оренди землі нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Білецькою Н.А. (реєстр. №6960) та зареєстрований у Виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №369 від 3 жовтня 2001р.

Рішенням Тернопільської міської ради №6/23/45 від 17 серпня 2012 року вирішено вважати розірваним договір оренди земельної ділянки від 28.09.2001р., укладений між Тернопільською міською радою та закритим акціонерним товариством "Українська енергетична група", зареєстрований у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 03 жовтня 2001р. №369; Закритому акціонерному товариству "Українська енергетична група" припинено право користування на земельну ділянку площею 1,0 га, передану в оренду для обслуговування викуплених будівель і споруд мазутного господарства за адресою вул. Микулинецька, 46.

Підставою для прийняття вказаного рішення слугувало, зокрема, клопотання Тернопільської ОДПІ (у зв'язку з систематичною несплатою орендної плати за землю (як зазначено у самому рішенні).

Не погоджуючись з рішенням Тернопільської міської ради №6/23/45 від 17 серпня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон), органи державної влади та місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Статтею 59 Закону передбачено форму актів, які приймаються радою, порядок прийняття нею актів, а також встановлено презумпцію правомірності актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування через вказівку, що такі акти з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України можуть бути визнані незаконними в судовому порядку.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України, ст.651 Цивільного кодексу України, розірвання договорів в односторонньому порядку не допускається, розірвання договору можливе лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Сторони при укладенні договору оренди земельної ділянки від 28.09.2001р. (п.8) передбачили право Орендодавця розірвати договір в односторонньому порядку при систематичному (протягом двох місяців) невнесенні Орендарем орендної плати за землю.

Як випливає зі змісту оскаржуваного рішення Тернопільської міської ради № 6/23/45 від 17.08.2012р. і це не заперечується відповідачем, підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки з позивачем стала саме систематична несплата останнім орендної плати за договором.

При цьому, в підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення, міська рада посилається на наявний в матеріалах справи лист Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (вх. № Ю04-2682/14-01 від 22.06.2012р.) з додатком, у якому зазначено, зокрема, про наявність у ЗАТ "Українська енергетична група" податкового боргу по платі за землю станом на 01.06.2012р. в сумі 27 000грн., та на лист Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (вх. № 221/25 від 25.06.2012р.) з додатком, у якому зазначено перелік суб'єктів підприємницької діяльності - власників, землекористувачів земельних ділянок державної та комунальної власності, які систематично не сплачують плату за землю з юридичних осіб по м. Тернополю, в тому числі -ЗАТ "Українська енергетична група" із недоїмкою 26 692,89 грн.

На вимогу суду першої інстанції Тернопільською ОДПІ надано довідку № 616 від 30.11.2012р., відповідно до якої сума податкового боргу у позивача по платежу "Орендна плата з юридичних осіб" станом на 01.06.2012р. становить 27 023,45 грн., в тому числі 14539,99 грн. - податкові зобов'язання, 12152,95 грн. - штрафні санкції та 330,51 грн. - пеня.

Проте, як правомірно встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень про сплату орендної плати за період з серпня 2009р. по вересень 2012р. (а.с. 41-63, том І), ЗАТ "Українська енергетична група" регулярно (хоч і з затримкою) здійснювались платежі в рахунок погашення орендної плати згідно укладеного договору оренди землі.

В той час, матеріали справи свідчать й про те, що за результатами невиїзної документальної позапланової перевірки своєчасності сплати ЗАТ "Українська енергетична група" узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю за період з 27.02.2009р. по 07.10.2011р. (акт перевірки №7712/15-02/31602475 від 25.10.2011р.), Тернопільською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення №0012751502 та №0012761502 від 04.11.2011р. про застосування 26743,62 грн. та 609,57 грн. штрафних санкцій, відповідно, за порушення граничних строків сплати суми грошового зобов'язання.

Як встановлено місцевим господарським судом, податкові повідомлення-рішення від 04.11.2011р. у встановленому порядку оскаржені не були, у зв'язку з чим у ЗАТ "Українська енергетична група" виник податковий борг по платежу "Орендна плата з юридичних осіб" в сумі 27 353,19 грн., а тому відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України чергові платежі, які сплачувалися ЗАТ "Українська енергетична група" в рахунок орендної плати по договору, зараховувались органом державної податкової служби в рахунок погашення податкового боргу (застосованих штрафних санкцій), який виник раніше, незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Однак, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку мають місце два типи правовідносин: 1) договірні - між позивачем (як орендарем земельної ділянки) та відповідачем (як орендодавцем), що засновані на договорі оренди земельної ділянки від 28.09.2001 року, та 2) між позивачем (як платником податків) та органом державної податкової служби (як контролюючим органом), що врегульовані на даний час Податковим кодексом України, при чому останні не можуть поширюватись на відносини, що випливають із договору оренди земельної ділянки, і не регулюють договірні відносини між сторонами у справі.

Необхідною ж умовою для дострокового розірвання з позивачем договору оренди земельної ділянки від 28.09.2001р. (в односторонньому порядку) мало б бути систематичне (протягом двох місяців) невнесення платежів по орендній платі, визначеній договором, без будь-яких штрафів, пені, що в даному випадку не має місця.

Відтак, у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення відбулось істотне порушення прав та інтересів позивача, як належного користувача земельної ділянки та як власника розташованих на земельній ділянці будівель і споруд мазутного господарства, для обслуговування яких остання була йому надана.

Таким чином, підстав для розірвання договору в односторонньому порядку у зв'язку із систематичною несплатою позивачем орендної плати у відповідача не було, а тому прийняття Тернопільською міською радою рішення про розірвання договору оренди є неправомірним, оскільки суперечить положенням ст.ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 12, 120, 125, 141 Земельного кодексу України.

Крім того, згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2012 року у справі №2а-12173/12/2670 за позовом Прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської ОДПІ Тернопільської області Державної податкової служби було стягнуто із ЗАТ "Українська енергетична група" 27 284,66 грн. податкового боргу (штрафні санкції, застосовані згідно податкових повідомлень-рішень №0012751502 та №0012761502 від 04.11.2011р.), констатуючи, при цьому, в даній справі, що чергові платежі, які проводились ЗАТ "Українська енергетична група" як орендна плата, були спрямовані в погашення таких штрафних санкцій.

З врахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.12.12 р. у справі № 13/22/5022-850/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 5 лютого 2013р.

Головуючий суддя Марко Р.І.

Суддя Бонк Т.Б.

Суддя Костів Т.С.