Рішення № 29074187, 29.11.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2012 р. Справа № 9/104-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»

2. Фермерського господарства «ПРИБУЖСЬКЕ»

Про стягнення 60 721, 49 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Назарук А.В. (дов. № б/н від 28.11.2012 р.)

Грищенко О.М. (дов. № б/н від 05.07.2012 р.)

Від відповідача 1 не з'явився

Від відповідача 2 не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»та Фермерського господарства «ПРИБУЖСЬКЕ»про стягнення 60 721, 49 грн.

Ухвалою суду від 02.10.2012 року порушено провадження у справі № 9/104-12 та призначено розгляд справи на 25.10.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; зобов'язано відповідачів подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

17.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано обґрунтування позовних вимог.

18.10.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області надійшов відзив на позов, яким представник відповідача 1 повідомляє суд про те, що обізнаний з позовними вимогами та визнає їх у повному обсязі, але у зв'язку із скрутним фінансовим становищем на підприємстві задовольнити позовні вимоги позивача не має можливості та просить суд з цієї ж причини розглядати справу без представника відповідача 1.

У судове засідання 25.10.2012 р. представник відповідача 2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник відповідача 1 не з'явився; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 25.10.2012 р. розгляд справи відкладено на 20.11.2012 р.; зобов'язано позивача подати оригінали документів; зобов'язано відповідача 2 подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

19.11.2012 р. через канцелярію господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за наявними в ній документами без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС». Позивач також зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

У судове засідання 20.11.2012 р. представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 20.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 29.11.2012 р.; зобов'язано позивача подати оригінали документів; зобов'язано відповідача 2 подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 29.11.2012 р. представник відповідача 2 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник відповідача 1 не з'явився; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача-2, зазначену у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ, та те, що вони були отримані його уповноваженим представником, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Враховуючи те, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИДЕНТА АГРО»(далі -продавець) та Фермерським господарством «ПРИБУЖСЬКЕ»(далі -покупець, відповідач-2) було укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 547-09-2008 (далі -договір купівлі продажу).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору купівлі-продажу цей договір визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу. Предметом договору є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Згідно п.п. 2.1., 2.2. договору купівлі-продажу асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору.

Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Пунктами 3.1., 3.2. договору купівлі-продажу встановлено, що товар може передаватися покупцю партіями. Товар може передаватися за його місцезнаходженням (місцем зберігання) шляхом підписання відповідних товаросупровідних документів.

Приймання товару по кількості і якості проводиться покупцем в момент його передачі від продавця (п. 4.1. договору купівлі-продажу).

Розділом 5 договору купівлі-продажу передбачено порядок розрахунків за товар.

Так, у відповідності до п. 5.1. договору купівлі-продажу покупець здійснює оплату товару за ціною, вказаною в додатках та/або накладних документах даного договору.

Вартість товару оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті. Оплата товару проводиться наступним чином: 20% від загальної вартості товару оплачується покупцем в строк до 15.09.2008 р. без виставлення рахунку-фактури; 80% від загальної вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.12.2008 р. без виставлення рахунку-фактури (п.п. 5.2., 5.3. договору купівлі-продажу).

В силу п. 6.1. договору купівлі-продажу покупець зобов'язаний провести оплату за товар в строк і на умовах, вказаних в ст. 5 цього договору.

Згідно п. 11.1. договору купівлі-продажу договір діє з моменту його підписання і скріплення печатками обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу-2 засоби захисту рослин на загальну суму 109 658 грн. 30 коп. (14 404,50 грн. згідно видаткової накладної № РН-КИ01027 від 15.09.2008 р., 35 557,60 грн. згідно видаткової накладної № РН-КИ01039 від 26.09.2008 р., 24 036,00 грн. згідно видаткової накладної від 03.10.2008 р., 35 660,20 грн. згідно видаткової накладної № РН-КИ01083 від 16.10.2008 р.).

Вищезазначений товар був отриманий уповноваженим представником відповідача-2 на підставі довіреностей від 15.09.2008 р., від 26.09.2008 р., від 03.10.2008 р., від 14.10.2008 р.

Проте, в порушення умов договору, відповідач-2 розрахувався за отриманий товар лише частково.

З огляду на неналежне виконання ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»зобов'язань щодо оплати вартості отриманого товару згідно договору купівлі-продажу № 547-09-2008 від 10.09.2008 р. ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»звернулося до господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою про стягнення з ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»суми заборгованості та штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2009 р. у справі № 15/13 за позовом ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»до ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»про стягнення 108 191 грн. 83 коп. позов задоволено частково; стягнути з ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»на користь ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»218 грн. 30 коп. боргу, 1 777 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 409 грн. 46 коп. 3 % річних, 3 246 грн. 18 коп. пені, 12 698 грн. 74 коп. штрафу, 627 грн. 90 коп. сплаченого державного мита, 68 грн. 48 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження по справі в частині стягнення 44440 грн. основного боргу припинено; в задоволенні решти позову відмовлено.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»

Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу положень статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України № 16/587-22/430 від 31.08.2011 р.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»та ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ» курсової різниці згідно договору купівлі-продажу № 547-09-2008 від 10.09.2008 р. у розмірі 60 721,49 грн.

Відповідно до додатків № 1 від 10.09.2008 р., № 2 від 24.09.2008 р., № 3 від 02.10.2008 р. та № 4 від 14.10.2008 р. до договору купівлі-продажу сторони визначили курс долара США на момент укладання договору купівлі-продажу і додатків до нього та передбачили, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, то для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовується наступна формула: S=(A1/A2)*B, де S - ціна на момент проплати; B -ціна на момент підписання; A2 - курс (НБУ) долара до гривні на день підписання договору; A1 -курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей. Середнім показником курсу долара США, яку погодили сторони згідно договору купівлі-продажу, є 4,88 грн./дол. США.

Згідно п. 10.2. договору купівлі-продажу всі додатки до цього договору є його невід'ємною частиною.

Відповідно до ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Положеннями статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Таким чином, господарським судом Київської області встановлено, що у додатках до договору купівлі-продажу сторони дійшли згоди про те, що зобов'язання за даним договором має бути виконане у гривні з урахуванням курсу долара США на час укладення договору та на день фактичної оплати товару.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2009 р. у справі № 15/13 встановлено, що відповідно до наданих представником позивача виписок з банківського рахунку ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»за отриманий товар розрахувалося наступним чином: 25 000,00 грн. сплачено 24.12.2008 р., 40 000,00 грн. сплачено 29.01.2009 р., 44 440,00 грн. сплачено 06.02.2009 р.

За ствердженням позивача, офіційний курс долара США на день проведення вказаних розрахунків за отриманий товар становив: 24.12.2008 р. -7,79 грн./дол. США, 29.01.2009 р. та 06.02.2009 р. - 7,70 грн./дол. США.

Таким чином, ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ», в порушення взятих на себе зобов'язань, не сплатило ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»курсової різниці згідно договору купівлі-продажу № 547-09-2008 від 10.09.2008 р.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Положеннями ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Так, згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»виникло право вимоги до відповідача щодо отримання розміру курсової різниці згідно договору купівлі-продажу № 547-09-2008 від 10.09.2008 р.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»порушило умови виконання зобов'язання згідно договору купівлі-продажу № 547-09-2008 від 10.09.2008 р., оскільки належним чином та своєчасно не погасило суму курсової різниці у розмірі 60 721,49 грн.

Згідно ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Статтею 511 ЦК України встановлено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

26.01.2011 р. між ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»та ФОП Грищенко О.М. було укладено угоду № 75-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. вказаної угоди ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»відступає ФОП Грищенко О.М. право вимоги виконання ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, набутих ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО» на підставі договору № 547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2008 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»грошового зобов'язання згідно договору № 547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2008 р. щодо оплати вартості отриманого товару, а ФОП Грищенко О.М. компенсує вартість переданого зобов'язання відповідно до умов даної угоди.

За цією угодою ФОП Грищенко О.М. одержує право замість ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»вимагати від ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. цієї угоди.

Згідно п. 2.1. угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 61 377,78 грн.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеної угоди, а саме п. 4.1., відповідно до акту прийому-передачі документів від 26.01.2011 р. ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»передало ФОП Грищенко О.М. документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»ФОП Грищенко О.М.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до п. 4.3. угоди, ТОВ «ТРИДЕНТА АГРО»направило на адресу ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.

02.07.2012 р. між ФОП Грищенко О.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»(далі -позивач) було укладено угоду № 02/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. вказаної угоди ФОП Грищенко О.М. відступає позивачу право вимоги виконання ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці, набутих ФОП Грищенко О.М. на підставі договору № 547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2008 р. та згідно угоди № 75-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні від 26.01.2011 р., у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»грошового зобов'язання згідно договору № 547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2008 р. щодо оплати вартості отриманого товару.

За цією угодою позивач одержує право замість ФОП Грищенко О.М. вимагати від ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1. цієї угоди.

Згідно п. 2.1. угоди вартість зобов'язання, що відступається за даною угодою, становить 61 377,78 грн.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеної угоди, а саме п. 4.1., відповідно до акту прийому-передачі документів від 02.07.2012 р. ФОП Грищенко О.М. передало позивачу документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до п. 4.3. угоди, ФОП Грищенко О.М. направило на адресу ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні.

З огляду на вищевикладене, господарським судом встановлено, що ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»у встановленому чинним законодавством порядку набуло право вимоги виконання ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці згідно договору № 547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2008 р.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за угодою № 02/07-12 від 02.07.2012 р. про заміну кредитора у зобов'язанні, 16.07.2012 р. між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»(далі -відповідач-1) було укладено договір поруки № 16-07-2012-14 (далі -договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. договору поруки у відповідності до цього договору відповідач-1 поручається перед позивачем за виконання обов'язку відповідача-2 щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру курсової різниці у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням відповідачем-2 грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та угоди, передбаченими ст. 2 цього договору.

У разі порушення відповідачем-2 обов'язку за основним договором відповідач-2 і відповідач-1 відповідають перед позивачем як солідарні боржники (п. 1.2. договору поруки).

В силу п. 2.1. договору поруки під основним договором в цьому договорі розуміють угоду № 02/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні від 02.07.2012 р., укладену згідно договору № 547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2008 р.

Пунктом 3.1. договору поруки передбачено, що відповідальність відповідача-1 перед позивачем обмежується частковою оплатою суми курсової різниці у розмірі 1 000,00 грн.

Згідно п. 4.1. договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) відповідачем-2 обов'язку за основною угодою, позивач вправі звернутися із вимогою про виконання як до відповідача-2, так і до відповідача-1, які несуть солідарну відповідальність перед позивачем.

Статтею 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

В силу приписів ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Положеннями ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, господарським судом встановлено, що зобов'язання щодо сплати курсової різниці за договором № 547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2008 р. повинно бути виконано солідарно ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»та ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП».

З огляду на вищевикладене, 30.07.2012 р. позивач направив на адресу відповідача-1 вимогу вих. № 30-14/07 про виконання в триденний термін взятих на себе зобов'язань відповідно до договору поруки № 16-07-2012-14 від 16.07.2012 р.

03.08.2012 р. відповідач-1 направив на адресу позивача відповідь на зазначену вимогу в якій, зокрема, повідомив про те, що зобов'язання, взяті на себе згідно договору поруки № 16-07-2012-14 від 16.07.2012 р. будуть виконані ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»до 31.12.2012 р., в зв'язку з скрутним матеріальним становищем.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновки про те, що на момент звернення до суду заборгованість відповідачів за договором № 547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2008 р. становила 60 721,49 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідачі, всупереч положень вищезазначених статтей, доказів повної чи часткової оплати заборгованості суду не надали.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП», Фермерського господарства «ПРИБУЖСЬКЕ»курсової різниці у розмірі 60 721,49 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача судових витрат на адвокатські послуги у розмірі 4 000,00 грн.

Так, позивач зазначив, що ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»звернулось за адвокатською допомогою до адвоката Грищенка О.М., що підтверджується договором про надання адвокатської допомоги № 05-07/8-1 від 05.07.2012 р. та сплатило останньому 4 000,00 грн. за адвокатські послуги.

Згідно ст. 44 ГПК України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат і, згідно положенням ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову, стягується з відповідача.

Відповідно до ст. ст. 2, 12 Закону України «Про адвокатуру»судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають стягненню у випадку, якщо вони сплачені стороною, якій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними платіжними документами.

Таким чином, враховуючи те, що вартість наданих ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»адвокатських послуг підтверджується договором про надання адвокатської допомоги № 05-07/8-1 від 05.07.2012 р. та платіжним дорученням № 62 від 05.07.2012 р., позивач просить суд стягнути з відповідача 4 000, 00 грн. витрат на послуги адвоката.

Статтею 44 ГПК України до судових витрат віднесено, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи. При цьому, згідно норм ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом судового процесу, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Частиною 3 статті 48 ГПК України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 2 Закону України «Про адвокатуру»та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст. 4 цього Закону України «Про адвокатуру».

Згідно ст. 12 Закону України «Про адвокатуру»оплата праці адвоката провадиться на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою та адвокатським об'єднанням або адвокатом.

Господарським судом встановлено, що 05.07.2012 р. між позивачем та адвокатом Грищенко О.М., що діє на підставі свідоцтва № 3888 про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення № 35-8-36 Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29.10.2009 р., укладено договір № 05-07/8-1 від 05.07.2012 р. про надання адвокатських послуг (правової допомоги).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору (в редакції згідно додаткової угоди № 1 від 06.08.2012 р.) Грищенко О.М. зобов'язується надати позивачу правову допомогу щодо аналізу правовідносин між позивачем та ФГ «ПРИБУЖСЬКЕ»та ТОВ «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП», які виникли на підставі договору № 547-09-2008 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.09.2008 р. та угоди № 02/07-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 02.07.2012 р. та на підставі договору поруки № 16-07-2012-14 від 16.07.2012 р., підготувати та написати від імені позивача до господарського суду відповідної позовну заяву, представляти інтересів позивача у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснювати інші процесуальні заходи, направлені на виконання умов та обов'язків Грищенко О.М. за даним договором.

Пунктом 3.1 вказаного договору встановлено, що розмір оплати послуг адвоката Грищенко О.М. за даним договором становить 4 000,00 грн.

Суму, зазначену у п. 3.1. договору ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»повинно сплатити в строк до 31.07.2012 р. (п. 3.2. договору).

Пунктом 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України 02-5/78 від 04.03.98 р. N «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Господарським судом встановлено, що 05.07.2012 р. позивачем сплачено суму винагороди у повному обсязі у розмірі 4 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 62 від 05.07.2012 р.

Таким чином, з огляду на те, що позивачем підтверджено правовий статус адвоката, якому здійснено оплату, наявність доказів фактичного перерахування йому коштів на підставі договору, господарський суд дійшов висновку про кваліфікацію зазначених витрат ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС»в якості витрат на оплату послуг адвоката в розумінні ст. 44 ГПК України.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити те, що при відшкодуванні витрат на оплату послуг адвоката за рахунок відповідача слід виходити з розумної необхідності таких витрат для вирішення даної справи.

Крім того, слід дотримуватись принципу «розумного обґрунтування»розміру оплати юридичної допомоги, закріпленого в Правилах адвокатської етики (схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України протоколом N 6/VI від 12.10.99 р.). Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відшкодування судових витрат, сплачених відповідачем за отримання послуг адвоката Грищенко О.М. за договором № 05-07/8-1 про надання адвокатських послуг від 05.07.2012 р., підлягає задоволенню в розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої відповідно до ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», що становить 1094 грн.

Таким чином, в повній мірі дослідивши обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП», Фермерського господарства «ПРИБУЖСЬКЕ»заборгованості підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 21, 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»(08633, Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22, ідентифікаційний код 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»(03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, буд 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872) заборгованість у розмірі 1 000 (одна тисяча) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 26 (двадцять шість) грн. 51 коп. та витрати на адвокатські послуги у розмірі 18 (вісімнадцять) грн. 02 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Фермерського господарства «ПРИБУЖСЬКЕ»(26434, Кіровоградська область, Ульяновський район, с. Сабатинівка, ідентифікаційний код 22213995) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС»(03187, м. Київ, Голосіївський район, вул. Академіка Заболотного, буд 38, кв. 23, ідентифікаційний код 38039872) заборгованість у розмірі 59 721 (п'ятдесят дев'ять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 49 коп., судовий збір у розмірі 1 582 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дві) грн. 99 коп. та витрати на адвокатські послуги у розмірі 1 075 (одна тисяча сімдесят п'ять) грн. 98 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л. В. Сокуренко

Рішення суду підписано 10.12.2012 р.