Рішення № 29074125, 01.02.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2013 року Справа № 11/12/5026/932/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., при секретарі Бойко Т.В. за участю прокурора Згіблова С.О. представників сторін: позивача - Луговський О.С. за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом прокурора міста Черкаси в особі Черкаської міської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Черкаси звернувся з позовом в інтересах держави в особі Черкаської міської ради до відповідача, у якому просив на підставі ст.212 Земельного кодексу України, ст.387 Цивільного кодексу України звільнити земельну ділянку площею 41 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку та використовує її під розміщення торгівельного павільйону, оскільки у нього відсутній відповідний документу, що посвідчує його право на її використання.

В ході розгляду справи прокурор подав суду письмове пояснення щодо заявлених позовних вимог у якому позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні прокурор позов підтримав з підстав, викладених у ньому.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позові.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю. Заперечення вмотивовано тим, що право на використання земельної ділянки відповідач успадкував від померлої матері, а тому твердження прокурора та позивача про самовільне зайняття ним земельної ділянки є безпідставним.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін особи, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

16.05.2012 р. начальником управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області проведено перевірку дотримання суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 вимог земельного законодавства.

Цією перевіркою встановлено, що відповідач, в порушення вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, самовільно, без правовстановлюючих документів, які б посвідчували право власності чи право користування земельною ділянкою, займає та використовує земельну ділянку загальною площею 41 кв. м. по АДРЕСА_1 під розміщення торгового павільйону з терасою.

За результатами перевірки складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, акт № 4 обстеження земельної ділянки та протокол № 000004 від 16.05.2012 року про адміністративне правопорушення стосовно відповідача - суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3

Постановою позивача від 16.05.2012 року № 4, на підставі протоколу №000004 від 16.05.2012 року, на відповідача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена, зокрема, ст. 53-1 Кодексу України Про адміністративні правопорушення, а саме - самовільне зайняття земельної ділянки, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

За наслідками перевірки позивачем видано відповідачу припис від 16.05.2012 року про усунення в 30-денний термін порушення вимог земельного законодавства, який відповідачем не виконано.

Із листа Міськрайонного управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області від 13.07.2012 року № 01-09/4902, адресованого заступнику прокурора м. Черкаси, вбачається, що згідно даних земельного кадастру спірна земельна ділянка обліковується за суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_4 на підставі рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28.12.2001 року № 1622, земельна ділянка передана в оренду строком на 10 років, договір оренди землі зареєстровано 12.03.2002 року за № 54, вказана земельна ділянка відноситься до земель комерційного використання, інформація щодо віднесення її до категорії земель за основним цільовим призначенням відсутня.

Судом також встановлено, що в період дії вказаного вище договору оренди земельної ділянки, відповідно свідоцтва на право на спадщину за законом від 05.01.2012 року, виданому державним нотаріусом Черкаської районної нотаріальної контори, яке зареєстроване в реєстрі за №2-89, відповідач успадкував від ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. торговий павільйон з продажу продовольчих товарів площею 26,0 кв.м. з літньою терасою площею 15,0 кв.м. , що знаходиться по АДРЕСА_1. Крім того відповідач після смерті матері сплачував позивачу орендну плату за використання земельної ділянки на умовах договору а 20.04.2011 р. звертався до позивача із листом, у якому просив продовжити дію цього договору.

Із пояснень представника позивача в засіданні суду слідує, що на час розгляду справи Черкаська міська рада рішення про передачу земельної ділянки загальною площею 41 кв. м. по АДРЕСА_1 відповідачу - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 не приймала, договір оренди не укладався, проте останній продовжує займати і використовувати цю земельну ділянку.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до п. 12 розділу Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. У даному випадку - це Черкаська міська рада.

Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Самовільним зайняттям землі є заволодіння земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, здійснюване без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю. Одним із способів самовільного зайняття є самовільне захоплення землі, тобто заволодіння земельною ділянкою без дозволу органів, уповноважених виносити рішення про надання земельних ділянок у користування.

Згідно з п.3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Ст. 7 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Відповідно до ст.. 33 Закону України «Про оренду землі» у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, приписи наведеного вище законодавства, з урахуванням позиції прокурора та сторін, господарський суд приходить до наступних висновків.

Право на оренду земельної ділянки загальною площею 41 кв. м. по АДРЕСА_1 перейшло до відповідача після смерті його матері ОСОБА_4, яка орендувала її на умовах укладеного з позивачем договору оренди землі зареєстровано 12.03.2002 року за № 54. Відповідач після смерті матері та прийняття спадщини відповідно до свідоцтва на право на спадщину за законом від 05.01.2012 року, виданому державним нотаріусом Черкаської районної нотаріальної контори, яке зареєстроване в реєстрі за №2-89, продовжив використовувати земельну ділянку, сплачуючи за неї позивачу орендну плату на умовах договору.

Позивач протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі від 12.03.2002 року листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору відповідачу не направляв.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що сама лише відсутність у відповідача додаткової угоди до договору оренди про його поновлення не може свідчити про самовільне зайняття ним цієї земельної ділянки.

Тому вимога прокурора про звільнення відповідачем земельної як самовільно зайнятої не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на Законі.

За таких обставин позов прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 05.02.2013 р.

Суддя К.І.Довгань