Рішення № 29070936, 01.02.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/12543/12

пр. № 2/759/484/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2013 року Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарях Олешко В.В., Кузнець Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" щодо виплати передбачених штрафними санкціями коштів за невиконання умов договору страхування, компенсації завданої моральної шкоди та компенсації понесених судових витрат і витрат на юридичну допомогу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення: простроченої виплати грошового зобов'язання в сумі 15139 грн. 94 коп.; витрат на юридичну допомогу в сумі 14865 грн.; понесеної моральної шкоди у розмірі 10000 грн.; судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що сплачені при розгляді справи у Верховному Суді України в сумі 190 грн.; судового збору 794 грн. 15 коп. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., що сплачені при розгляді позову до відповідача, Святошинським райсудом м. Києва, справа У.н. 2608/5761/11, №н.п. 2/2608/656/12; судового збору, що сплачений ним при розгляді апеляційної скарги в Апеляційному суду м Києва на рішення Святошинського райсуду м. Києва від 15.03.2012 р. в сумі 398 грн., справа №22-ц/2690/7558/12; судового збору, що сплачений ним при розгляді в суді цієї позовної заяви, в сумі 415 грн. 10 коп.

При цьому, посилається на те, що 26.04.2007 р. він на автомобілі марки Мерседес Бенц 200 Д, д/н НОМЕР_1, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої його автомобіль був пошкоджений. Автомобіль був застрахований Святошинським відділенням ВАТ «НАСК «Оранта» відповідно до укладеного між ним та ВАТ «НАСК «Оранта» 26.06.2006 р. договору добровільного страхування транспортного засобу №280819. Йому на його звернення страховою компанією було здійснено страхову виплату в липні 2007 р. в розмірі 6944, 81 грн. замість 19687, 19 грн. Він 3.08.2007 р., а потім і 29.10.2007 р. звертався до відповідача по справі з заявами про виплату страхового відшкодування у повному обсязі, надавши необхідні документи та довідки, вказавши на розмір заподіяної шкоди, розрахований експертом ВАТ «НАСК «Оранта», з врахуванням зносу деталей, що потребують заміні при ремонті, й що складає 19687, 19 грн., однак так і не було виплачено ще 12604 грн. 47 коп., а відповідач на його заяви не відреагував.

Згідно його позову до ВАТ «НАСК «Оранта» суддею Святошинського райсуду м. Києва Кохановською З.С. була відкрита цивільна справа за №2-853/08 (№2-155\09) і після розгляду справи було винесено рішення суду про стягнення з ВАТ «НАСК «Оранта» на його користь грошової суми у розмірі 12604 грн. 47 коп. та витрати на оплату судовго збору і на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді в сумі 156 грн. 47 коп. Відповідач не погодився з винесеним рішенням і подав апеляційну скаргу. Рішенням апеляційного суду м. Києва від 20.05.2009 р. рішення суду першої інстанції було скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову йому було відмовлено. Він звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення апеляційного суду м. Києва від 20.05.2009 р. 22.06.2011 р. колегія суддів судової плати у цивільних справах Верховного Суду України касаційну скаргу задовольнила, рішення апеляційного суду м. Києва від 20.05.2009 р. скасувала, рішення Святошинського райсуду м. Києваа від 14.01.2011 р. залишила в силі. Таким чином, винесене 22.06.2011 р. рішення про виплату йому з ВАТ «НАСК «Оранта» остаточно підтвердило в собі та визначило суму, яку необхідно виплатити йому, що становила 12604 грн. 47 коп. За 59 місців в період з 1.08.2007 р. по 30.06.2012 р. включно з урахуванням індексу інфляції та середньої облікової ставки Національного Банку України, за період 60 місяців з 1 серпня 2007 р. по 30 липня 2012 р. включно від простроченої до виплати суми 12604 грн. 47 коп., відповідач станом на 1.08.2012 р. винен йому 9201, 76 грн.+5938, 68 грн.=15139, 94 грн., що є пенею згідно ч.3 ст. 549ЦК України та п.2.9.4.3 договору. Він після скасування апеляційним судом м. Києва рішення районного суду звернувся за платною юридичною допомогою, уклавши з ФО-П ОСОБА_3 договір про надання юридичних послуг від 1.03.2009 р. Витрати на юридичну допомогу, починаючи з підготовки до засідання в апеляційному суді м. Києва до подачі цієї позовної заяви та інших документів загалом коштували йому 14865 грн. Відповідач на його заяви від 30 травня, 3 серпня, 29 жовтня 2007 р., 11 липня 2011 р. не відповів, жодних документів йому не надав, чим наніс йому моральну шкоду, змусив його душевно страждати, він витратив значний час та багато нервів, переживань та грошей на суди сімох інстанцій, відстоювання своєї правоти на протязі п'ятьох років в судах. Нанесена йому моральна шкода дорівнює 10000 грн.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, уточнивши позовні вимоги, і просять стягнути з відповідача на користь позивача: прострочену виплату грошового зобов'язання в сумі 14193 грн. 14 коп., що складається із суми інфляції-9100, 43 грн. і пені від суми боргу-5092, 71 грн. за період з 1.08.2007 р. по 31.08.2011 р., коли був проведений фактичний розрахунок по боргу страхових відшкодувань; витрати на юридичну допомогу в сумі 14865 грн.; нанесену моральну шкоду у розмірі 10000 грн.; судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що сплачені при розгляді справи у Верховному Суді України, в сумі 190 грн.; судовий збір 794 грн. 15 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., що сплачені при розгляді позову до відповідача, Святошинським райсудом м. Києва, справа У.н. 2608/5761/11, №н.п. 2/2608/656/12; судовий збір, що сплачений ним при розгляді апеляційної скарги в Апеляційному суду м Києва на рішення Святошинського райсуду м. Києва від 15.03.2012 р. в сумі 398 грн., справа №22-ц/2690/7558/12; судовий збір, що сплачений ним при розгляді в суді основної (цієї) позовної заяви, в сумі 429 грн. 20 коп., який складається з 415 грн. 10 коп., сплачених при поданні позову до суду, та з доплати в розмірі 14 грн. 10 коп. за вимогою ухвали суду.

Відповідач належним чином про час, місце слухання справи повідомлявся, його представник повторно в судове засідання не з*явився, тому суд, враховуючи думку представників позивача, матеріали та обставини справа, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе вирішити без його участі спір, провівши заочний розгляд справи.

Судом встановлено, що 26.04.2007 р. ОСОБА_1 на автомобілі марки Мерседес Бенц 200 Д, д/н НОМЕР_1, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої його автомобіль був пошкоджений. Автомобіль був застрахований Святошинським відділенням ВАТ «НАСК «Оранта» відповідно до укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ «НАСК «Оранта» 26.06.2006 р. договору добровільного страхування транспортного засобу №280819. ОСОБА_1 страховою компанією «Оранта» було здійснено страхову виплату в липні 2007 р. в розмірі 6944, 81 грн. ОСОБА_1, не погодившись з розміром страхової виплати, 3.08.2007 р., а потім і 29.10.2007 р. звертався до відповідача по справі з заявами про виплату страхового відшкодування у повному обсязі, надавши необхідні документи та довідки, вказавши на розмір заподіяної шкоди, що складає 19687, 19 грн., однак ОСОБА_1 відповідачем по справі так і не було виплачено 12604 грн. 47 коп., а відповідач на його заяви не відреагував. За позовом ОСОБА_1 до ВАТ «НАСК «Оранта» суддею Святошинського райсуду м. Києва було відкрито провадження по цивільній справі №2-853/08 (№2-155\09) і по цій справі було винесено рішення суду про стягнення з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 12604 грн. 47 коп. та витрат на оплату судового збору і на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді в сумі 156 грн. 04 коп. Відповідач не погодився з винесеним рішенням і подав апеляційну скаргу. Рішенням апеляційного суду м. Києва від 20.05.2009 р. рішення суду першої інстанції було скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення апеляційного суду м. Києва від 20.05.2009 р. 22.06.2011 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України ухвалила: касаційну скаргу задовольнити, рішення апеляційного суду м. Києва від 20.05.2009 р. скасувати, рішення Святошинського райсуду м. Києва від 14.01.2011 р. залишити в силі. По вказаному судовому рішенню вищої судової інстанції підтверджено виплату ОСОБА_1 з ВАТ «НАСК «Оранта» 12604 грн. 47 коп. За період з 1.08.2007 р. по 31.08.2011 р. з урахуванням індексу інфляції та середньої облікової ставки Національного Банку України до виплати позивачу належить 14193, 14 грн., з розрахунку (9100, 43 грн. суми індексу інфляції + 5092, 71 грн. пені.) ОСОБА_1 після скасування апеляційним судом м. Києва рішення Святошинського районного суду м. Києва звернувся за юридичною допомогою, уклавши з ФО-П ОСОБА_3 договір про надання юридичних послуг від 1.03.2009 р., договір про ведення справи в суді від 25.07.2011 р. та поніс витрати на юридичну допомогу в розмірі 14865 грн., а також судові витрати у вигляді державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на загальну суму 1502 грн. 15 коп.

Відповідно до п.2.9.4.3. договору добровільного страхування транспортного засобу №280819 від 26 чеврня 2006 р. при несвоєчасній виплаті страхового відшкодування страховик сплачує пеню за кожний день затримки у розмірі облікової ставки НБУ від суми страхової виплати, належної до сплати.

Відповідно до п. 2.11.4 договору добровільного страхування транспортного засобу №280819 від 26 чеврня 2006 р. протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту одержання всіх необхідних документів для підтвердження факту настання, причин, обставин та наслідків страхового випадку та визначення розміру збитків страховик: складає страховий акт із зазначенням розміру страхового відшкодування і в строк до 15 (п'ятнадцяти) робочих днів після складання страхового акту здійснює його виплату або примає обґрунтоване рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування і в строк до 15 (п'ятнадцфяти) робочих днів з моменту прийняття надсилає його страхувальнику.

Відповідно до п. 2.9.4.3. договору добровільного страхування транспортного засобу №280819 від 26 чеврня 2006 р. після складання страхового акту страховик зобов'язаний понести виплату страхового відшкодування в терміни, встановлені п.2.11.4. та п.2.11.5. цього Договору. При несвоєчасній виплаті страхового відшкодування страховик сплачує сплачує пеню за кожний день затримки у розмірі облікової ставки НБУ від суми страхової виплати, належної до сплати.

ВАТ НАСК «Оранта» виплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 6944, 81 грн. у липні 2007 р.

Відповідач прострочив здійснення страхової виплати в повному обсязі з 1 серпня 2007 р. по серпень 2011 р., недоплативши 12604, 47 грн.

Згідно ст.1 Закону України „Про страхування" страхування-це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб в разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст.9 даного Закону України страхова сума-грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата-грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв, ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівною на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не писутпив до иконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.2.ст. 625 ЦК України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Тому, коли відповідач по справі порушив строки здійснення страхової виплати, яка є грошовим зобов'язанням, у повному обсязі, у зв'язку з недоплатою, що підтверджено судовими рішеннями, набувшими законної сили, він зобов'язаний сплатити суму боргу по страховому відшкодуванню із врахуванням індексу інфляції від суми боргу та середньої облікової ставки Національнго Банку України за період з 1.08.2007 р. по 31.08.2011 р.-9100, 43 грн., пеню від суми несплаченого страхування відшкодування, яка складає на дату 31.08.2011 р. 5092 грн. 71 коп., а всього 14193, 14 грн.

З розрахунком по вказаним позовним вимогам, наданим позивачем та його представниками, суд погоджується, бо виконані правильно та вірно, по діючим в період з 1.08.2007 р. по 31.08. 2001 р. індексам інфляції, облікової ставки Національного Банку України. З боку відповідача ніяких розрахунків не надійшло, що є його правом (а.с. 22, 23, 69, 70).

Позовні вимоги підтверджуються копіями: договору добровільного страхування транспортного засобу від 26.06.2006 р. (а.с.9-14); заяв ОСОБА_1 на адресу відповідача від 30.05.2007 р., від 3.08.2007 р., від 29.10.2007 р., від 11.07.2011 р. (а.с.15-21); ухвали Верховного Суду України від 22.06.2011 р. (а.с.24-27); рішення Святошинського райсуду м. Києва від 15.03.2012 р. (а.с.28-30); копією рішення Апеляційного суду м. Києва від 26.06.2012 р. (а.с.31-33); копії Святошинського райсуду м. Києва від 14.01.2009 р. (а.с.104); копії рішення апеляційного суду м. Києва від 20.05.2009 р. (а.с.105).

Відповідачем по справі ніяких доказів не надано, позовні вимоги не спростовані, тому суд діє в такому випадку відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, бо доказів заподіяння такої шкоди не має, а одна лише констатація нанесення моральної шкоди не є підставою для присудження з відповідача на користь позивача моральної шкоди, яку він обґрунтовує ст. 1167 ЦК України, що регулює відшкодування шкоди в деліктному порядку порядку. Крім того, нормами Закону України «Про страхування», Глави 67 «Страхування» Цивільного Кодексу України, що регулюють спірні правовідносини, умовами договору добровільного страхування транспортного засобу від 16.06.2006 р. відшкодування моральної шкоди не передбачено.

Суд не погоджується з позовними вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на юридичну допомогу в сумі 14865 грн.; судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що сплачені при розгляді справи у Верховному Суді України, в сумі 190 грн.; судового збору 794 грн. 15 коп. і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., що сплачені ОСОБА_1 при розгляді позову до відповідача, Святошинським райсудом м. Києва, справа У.н. 2608/5761/11, №н.п. 2/2608/656/12; судового збору, що сплачений ОСОБА_1 при розгляді апеляційної скарги в Апеляційному суду м Києва на рішення Святошинського райсуду м. Києва від 15.03.2012 р. в сумі 398 грн., справа №22-ц/2690/7558/12.

Вказані витрати ОСОБА_1, що підтверджені договорами та квитанціями до прибуткових касових ордерів, були сплачені по іншим цивільним справам, а не по даній цивільній справі, й не можуть бути предметом спору по окремій цивільній справі, бо згідно ст.ст. 3, 15 ЦПК України судовому захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, і судові витрати по своїй процесуальній природі пов'язані понесеними позивачем по конкретній справі, виходячи з інших цивільних правовідносин у даному випадку (а.с.34-52).

Згідно ст. 88 Цивільного-процесуального Кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 не позбавлений був права при подачі позовів до суду по іншим цивільним справам вимагати відшкодування понесених ним судових витрат по справі, і в разі незадоволення таких вимог-оскаржувати відповідні рішення суду в апеляційному або касаційному порядку, де ставити питання, в тому числі й про стягнення понесених судових витрат. В разі, якщо суд при вирішенні спору по суті, не вирішив питання про судові витрати, то за заявою позивача суд може ухвалити додаткове рішення з цього питання згідно ст. 220 ЦПК України.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування з врахуванням індексу інфляції, пені, а тому підлягають задоволенню й вимоги про стягнення судових витрат по даній справі, які відповідно до ст. 88 ЦПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» повинні бути стягнуті на користь позивача з відповідача в сумі 214 грн. 60 коп.-в частині витрат на сплату судового збору, в залежності від об'єму задоволених позовних вимог, що підтверджується квитанцією від 24.07.2012 р. (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 9, 16, 18, 20 Закону України "Про страхування", ст.ст. 23, 525, 526, 530, 549, 612, 614, 625, 988, 992, 1167 ЦК України, ст.ст.10, 14, 60, 61, 88, 169, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" щодо виплати передбачених штрафними санкціями коштів за невиконання умов договору страхування, компенсації завданої моральної шкоди та компенсації понесених судових витрат і витрат на юридичну допомогу задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_1 кошти за невиконання умов договору добровільного страхування транспортного засобу №280819 від 26 червня 2006 року з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 9100 грн. 43 коп., пеню за кожен день затримки від суми страхової виплати, належної до сплати, у розмірі 5092 грн. 71 коп., що разом складає 14193 грн. 14 коп., судові витрати по справі в розмірі 214 грн. 60 коп., а всього 14407 гривень 74 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особа, яка брала участь у розгляді справи, але була відсутня в судовому засіданні під час проголошення рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя