Ухвала суду № 2906836, 23.07.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Справа № 22а-1278/08                                                                                                               Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 49                                                                                                         інстанції – Азізбекян Т.А.

                                                                                                                                                     (Справа № 24/120/07-АП)

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

23 липня 2008р.                                                                                 м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя      Юхименко О.В.,

суддя                             Стежко В.А.,

суддя                             Семененко Я.В.,

при секретарі              ­­­­­Кочковій А.В. ,

за участю представників сторін:

позивача:                       Нужних В.О.,      довіреність від 09.07.2008 року,

                                       Бутт І.А.,              довіреність від 09.07.2008 року,

відповідача:                  Шевченко Н.Ю., довіреність від 11.01.2008 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні              

апеляційну скаргу     Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області,

на постанову               господарського суду Запорізької області від 26.06.2007р.

у справі                        № 24/120/07-АП

за позовом                   Бердянської міської санітарно-епідеміологічної станції,

                                           вул. Свободи, 113,  м. Бердянськ Запорізької області, 71100;

до відповідача             Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області,

                                           пр. Леніна, 164,  м. Запоріжжя, 69107;

про                                 визнання протиправним та скасування рішення,

встановили:Бердянською міською санітарно-епідеміологічною станцією подано позов до Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішеннявід 18.09.2006 року № 197 «Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін».

Розглянувши справу по суті, господарський суд Запорізької області (суддя Азізбекян Т.А.) своєю постановою від 26.06.2007р. у справі № 24/120/07-АП позов задовольнив.

Постанова суду мотивована тим, що тарифи на роботи та послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, правомірно збільшуються на суму податку на додану вартість. Відсутні підстави для застосування Державною інспекцією з контролю за цінами в Запорізькій області економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна інспекція з контролю за цінами в Запорізькій області, Відповідач, вказує на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.   

Бердянською міською санітарно-епідеміологічною станцією додатково нараховувалась націнка до затвердженого тарифу у розмірі 20 %, що є порушенням порядку встановлення та застосування цін, визначеного в п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, а саме нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються.

 (Див. на звороті)

В Законі України «Про податок на додану вартість» відсутні будь-які посилання на те, що державна фіксована ціна дорівнює звичайній ціні, яка є базою оподаткування. Принципом ціноутворення є те, що державна ціна є остаточною і кінцевою для споживача. Згідно з діючим законодавством порядок ціноутворення державні фіксовані тарифи встановлюються з урахуванням кінцевої вартості послуг для споживача, тому включають податок на додану вартість.

Роз’яснення Державної податкової адміністрації України від 15.09.2003р. № 8101/5/15-2416, якими визначена структура тарифу на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, видані за межами повноважень ДПА України та є порушенням ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу України».

Просить постанову господарського суду Запорізької області від 26.06.2007 р. у справі № 24/120/07-АП скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити Бердянській міській санітарно-епідеміологічній станції в задоволенні позову.

Бердянська міська санітарно-епідеміологічна станція, Позивач, скаргу оспорив.

Заперечень на апеляційну скаргу не надав.

В судовому засіданні його представник вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Просив залишити апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області без задоволення, постанову суду першої інстанції від 26.06.2007р. у справі  № 24/120/07-АП – без змін.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».

Сутність спору: В період з 04.09.2006р. по 05.09.2006р. уповноваженим фахівцем Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області проведена перевірка Бердянської міської санітарно-епідеміологічної станції, код за ЄДРПОУ 05498364, щодо порядку застосування тарифів на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 р. за № 1351 та постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006 р. за № 662.

За результатами перевірки складений Акт № 000596.

В Акті перевірки вчинено записи - з 01.09.2005 р. по 01.06.2006р. Бердянською міською СЕС нараховувалась до фіксованих розмірів тарифів, які встановлені постановою КМУ від 27.08.2003р. за № 1351, непередбачена націнка у розмірі 20%.

На підставі Акту перевірки від 05.09.2006р. № 000596, начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області 18.09.2006р. прийнято рішення № 197 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін. 

На підставі п. 15 ст. 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 3 грудня 1990 року N 507-XII, п. 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001р. N 298/519, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001р. за N 1047/6238, вилучено у Бердянської міської санітарно-епідеміологічної станції145.416,00 грн.

В їх числі 48.472,00 грн. сума порушення та 96.944,00 грн. штрафу.

Визнання протиправним та скасування рішення № 197 від 18.09.2006р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін було предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції, спір між сторонами відсутній.

В спірному випадку з’ясуванню підлягає питання щодо оподаткування податком на додану вартість робіт і послуг, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно, чи завищено фактично позивачем тарифи на платні послуги.

Тарифи на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 р. N 1351.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року N 168/97-ВР ( 168/97-ВР ), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України <…>.

База оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг), п. 4.1 Закону (168/97-ВР), в редакції чинній по 31.03.2005р., визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Слід зазначити, що дію п. 4.1 Закону ( 168/97-ВР ) було зупинено на 2005 рік згідно із Законом  N  2285-IV  від  23.12.2004р. «Про Державний бюджет України на 2005 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність з бюджетним законодавством.

Зазначена норма в редакції Законів від 25.03.2005р. N 2505-IV, від 07.07.2005 р. N 2771-IV, має іншу редакцію – база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Слово «включаються», яке стосувалось податків та зборів, змінено на «включається», що стосується ПДВ. 

Відповідно до вимог п. 6.1 Закону ( 168/97-ВР ) об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Оскільки послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, не підпадають під дію пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону ( 168/97-ВР ), слід дійти висновку, що у відповідності з пп. 6.1.1 податок на додану вартість становить 20% бази оподаткування, визначеної ст. 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).   

Зазначене жодним чином не суперечитьзмісту норми п. 4.1 Закону ( 168/97-ВР ),  у якій вказано, що до бази оподаткування не включається податок на додану вартість, що ввійшов до ціни товару згідно із законами України з питань оподаткування, до яких постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2003 р. № 1351 не відноситься.

І далі, за визначенням статті 1 Закону ( 168/97-ВР ), якому кореспондує і п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III ( 2181-14 ), податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом, слід розуміти «податок додається до ціни товарів (робіт, послуг)».

Відповідно, платником податку, як особою, на яку згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). 

Таким чином, тарифи на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 р. N 1351, збільшуються на суму податку на додану вартість.

Відтак, цілком логічним з розвитком законодавства є внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2003 р. N 1351 «Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби». Тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ України N 662 від 11.05.2006р., затверджені без урахування податку на додану вартість.

Послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби не звільнені від оподаткування.

З огляду на наведені приписи законодавства, тарифи на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, збільшуються на суму податку на додану вартість, а тому відсутні передбачені законом підстави для застосування до позивача фінансових санкцій.

Правомірне збільшення плати за надання Бердянською міською санітарно-епідеміологічної станцією послуг на суму податку на додану вартість свідчить про відсутність підстав для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, вичерпний перелік яких наведений в Інструкціїпро порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України 03.12.2001р. N 298/519.

Крім того, згідно з п. 1,5 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 р. N 298/519, підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних.

За визначенням статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток (доход).

Державний заклад «Бердянська міська санітарно-епідеміологічна станція Запорізької області» Міністерства охорони здоров’я України є неприбутковим закладом.

Застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, на підставі Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 р. N 298/519, є невиправданим.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, п. 1 ч.  1 ст. 198, ст. 200КАС України, суд -

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 26.06.2007р. у справі № 24/120/07-АП  залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Ухвалу складено у повному обсязі 28.08.2008р.

                       Головуючий суддя                                           О.В.Юхименко

                      Суддя                                                                 В.А.Стежко

                      Суддя                                                                 Я.В.Семененко