Ухвала суду № 29067918, 31.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2562/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

31 січня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - Шепіла Ігоря Анатолійовича на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп» до Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки податковим органом під час його прийняття невірно застосовано норми Податкового кодексу України. Позивачем вважає, що ним правомірно сформовано та зазначено у податковій звітності склад об'єкту оподаткування за ІІ-ІІІ квартали 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих звітних періодів, яке виникло станом на 01.01.2011 року, у сумі 6681612,00 грн. Також, позивач зазначає, що у листі комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 10.11.2011 року №04-39/10-1160 зазначено: «…пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення». Крім того, позивач просить звернути увагу на те, що правомірність включення до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року збитків попередніх періодів у розмірі 6681612,00 грн. податковим органом не заперечується.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року задоволено вказаний вище позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 6 січня 2012 року № 0000051520.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - Шепіло Ігор Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп» зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією від 05.03.2010 року, на обліку в Бориспільській ОДПІ ДПС перебуває з 09.03.2010 року.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку позивача за звітний податковий період ІІ-ІІІ квартали 2011 року платника податку на прибуток. Перевірку проведено на підставі даних у податкових деклараціях з податку на прибуток за І квартал 2011 року (вх. від 25.11.2011 № 9011858420 - уточнююча) та ІІ-ІІІ квартали 2011 року (вх. від 10.11.2011 № 9010895082).

За результатами вказаної перевірки складено акт від 21.12.2011 року № 352/15-2/37002375, за змістом якого вказаною перевіркою було встановлено, що за даними декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування (р. 07 гр. 3 декларації, затвердженої наказом ДПА України від 28.02.2011 року № 114) склало: 11446111,00 грн., в тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року (р. 06.6 гр. 3 декларації) становить 12126815,00 грн. Згідно з даними декларації за І квартал 2011 року (№ 9011858420 від 25.11.2011 року) від'ємне значення об'єкта оподаткування (р. 07 гр. 3 декларації) складає: 17271149,00 грн., в тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (р. 06.6 декларації) становить 6681612,00 грн. Тому, виходячи з даних декларації за І квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування становить 10589537,00 грн. (17271149,00 грн. - 6681612,00 грн.), та яке підлягає включенню до витрат ІІ-ІІІ кварталів 2011 року замість, 12126815,00 грн., зазначених в декларації за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у рядку 06.6 гр. 3.

Таким чином, за результатами перевірки встановлено факт завищення платником податку від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 1537278,00 грн., на що вплинув факт відображення позивачем у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло станом на 01.01.2011 в сумі 6681612,00 грн.

Отже, в декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року товариством відображено в рядку 04.9 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) суму 6681612,00 грн.

На вказаний акт перевірки позивачем 29.12.2011 року були надані заперечення, які відповідачем не враховані під час прийняття рішення за результатами перевірки, про що товариство повідомлено листом від 04.01.2012 року № 20/10/15-2.

На підставі висновків вказаного акту перевірки та виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «П» від 06.01.2012 року № 0000051520, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в розмірі 1537278,00 грн. за порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Не погодившись із вище вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку та 19.01.2012 року подав до Державної податкової служби в Київській області скаргу, яка рішенням про результати розгляду скарги від 14.03.2012 року залишена без задоволення.

Вважаючи власні дії щодо формування податкової звітності за ІІ-ІІІ квартали 2011 року правомірними, а рішення податкового органу безпідставним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, відповідач невірно тлумачить положення частини 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем надано економічне обґрунтування збитків за 2010 рік у сумі 6681612,00 грн., які товариством віднесено до складу валових витрат як першого, другого так і другого-третього кварталів 2011 року, яке полягає в наступному.

Основним видом господарської діяльності товариства було і є фармацевтичне виробництво лікарських засобів, що потребує значних витрат на етапі інвестиційного розвитку підприємства. При цьому, витрати позивача у 2010 році здійснювались на такі операції: придбання сировини і матеріалів, товарів, оренда приміщень і обладнання, послуги зв'язку, послуги з отримання електроенергії, послуги навчання спеціалістів, атестація обладнання, дослідження санепідеміологічної експертизи, поштові послуги, сервісне обслуговування техніки, послуги з аудиту виробництва тощо.

На підтвердження витрат товариства протягом 2010 року, які сформували від'ємне значення об'єкта оподаткування за наслідками діяльності протягом вказаного звітного року та були відображені у рядку 06.6 гр. 3 декларації за І квартал 2011 року в розмірі 6681612,00 грн., позивачем надано таблицю доходів та витрат до декларації за 2010 рік. Даної таблиці вбачається, що протягом 2010 року валові витрати підприємства становили 30690584,95 грн., а валові доходи - 24009059,00 грн. Таким чином, об'єкт оподаткування виник в розмірі - 6681611,95 грн. Також, позивачем надано поквартальні розшифровки валових витрат товариства за 2010 рік.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідач не заперечує правомірність та обґрунтованість віднесення товариством до складу валових витрат за перший квартал 2011 року кошти в сумі 6681612,00 грн., тобто розмір збитків за результатами діяльності позивача у 2010 році, підтверджених камеральними перевірками. В той же час, представником відповідача у судовому засіданні визнано, що на даний час спір між позивачем та податковим органом полягає лише щодо застосування припису Податкового кодексу України стосовно включення збитків підприємства за попередній період 2010 року до складу об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

Також судом першої інстанції було встановлено, що, приймаючи рішенням від 26.09.2012 року у справі № 2а-988/12/1070 Київський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Київського окружного адміністративного суду від 6 липня 2012 року прийняв нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фармекс Груп» задовольнив і скасував податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області № 0003841520 від 05.12.2011 року.

Як вбачається зі змісту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 року, відповідно до норм Закону України «про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат за перший квартал 2011 року позивач задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі «-12126815 грн. 00 коп.», який включає в себе показник від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року (за 2010 рік) у сумі 6681612 грн. 00 коп. Також, ТОВ «Фармекс Груп» правомірно в декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі «-20496764 грн. 00 коп.», в тому числі до валових витрат включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду - за перший квартал 2011 року в сумі 12126815 грн. 00 коп.».

Отже, відповідно до рішення суду апеляційної інстанції позивач правомірно задекларував у складі об'єкту оподаткування за другий квартал 2011 року всю суму від'ємного значення за І квартал 2011 року, в тому числі і 6681612,00 грн., як збитки сформовані станом на 01.01.2011 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що в даній справі предметом доказування є правомірність включення позивачем до суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року збитків за 2010 рік в сумі 6681612,00 грн.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Керуючись наведеною нормою, до 01.04.2011 року при врахуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування позивач керувався статтею 6 Закону Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з пунктом 6.1 якої встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми вищевказаного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Тобто, розраховане за підсумками 2010 року від'ємне значення об'єкта оподаткування включалося згідно з вимогами Закону, до витрат першого кварталу 2011 року та враховувалось при розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками цього кварталу.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем до складу валових витрат підприємства за перший квартал 2011 року віднесено збитки попередніх періодів у загальній сумі 6681612,00 грн.; податковий орган проти правильності віднесення вказаних коштів до валових витрат за перший квартал 2011 року та правомірності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування першого кварталу 2011 року не заперечує.

В той же час, відповідач заперечує проти включення до складу валових витрат за другий квартал 2011 року підприємства збитків, які виникли у 2009-2010 роках, зазначаючи, що до складу валових витрат другого кварталу 2011 року повинне включатися виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане товариством за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року в сумі 431374,00 грн. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року та попередніх років.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що такі твердження податкового органу суперечать нормам чинного податкового законодавства, виходячи з наступного.

У період до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України щодо оподаткування прибутку підприємств не діяли, а діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування, керувався положеннями саме вказаного Закону та правомірно включив кошти в сумі 6681612,00 грн. до складу від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Вищевказана норма передбачає включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства.

Абзац 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вищевказана норма передбачає порядок обрахування у 2011 році від'ємного значення оподаткування наростаючим підсумком без встановлення жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Законодавством закріплена можливість врахування в складі валових витрат першого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, а також подальше включення всього без виключення від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками першого кварталу 2011 року до повного його погашення у витрати другого, другого-третього кварталу 2011 року та його значення у рядку « 06.6»податкової декларації з податку на прибуток.

Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про невірне тлумачення відповідачем положень частини 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Крім того, згідно з пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як зазначено вище, Київським апеляційним адміністративним судом встановлено правомірність включення товариством до складу об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року збитків за попередні роки в сумі 6681612,00 грн., отже обґрунтованість таких дій позивача доказуванню не підлягають.

Враховуючи, що неправомірне зменшення відповідачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 6681612,00 грн. призвело до зменшення суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в розмірі 1537278,00 грн., колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Бориспільської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби - Шепіла Ігоря Анатолійовича - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.