Постанова № 29067494, 28.01.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2013 р. Справа№ 5011-18/12363-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання -Малайдах А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Ненада О.А. - за довіреністю

від відповідача: Самусь М.М., Курганський Г.М. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Українська державна база авіаційної охорони лісів» на рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року (підписано 16.10.2012року)

по справі № 5011-18/12363-2012 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) Київська область, смт. Бородянка

до Державного підприємства «Українська державна база авіаційної охорони лісів», м.Київ

про стягнення 227 722,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «АС» (Обласний авіаційний центр) звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Українська державна база авіаційної охорони лісів» про стягнення з відповідача на користь позивача 227 722,08грн., а також витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. у справі №5011-18/12363-2012 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства «Українська державна база авіаційної охорони лісів» на користь Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) 227 722, 08грн. заборгованості, 4 554,44грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство «Українська державна база авіаційної охорони лісів» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року по справі №5011-18/12363-2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити Приватному акціонерному товариству «АС» (Обласний авіаційний центр) у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що рішення від 09.10.2012р. прийняте з неправильним застосуванням норм чинного законодавства та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

На підставі апеляційної скарги Державного підприємства «Українська державна база авіаційної охорони лісів» на рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012р., згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 12.11.2012р. порушено апеляційне провадження.

Приватним акціонерним товариством «АС» (Обласний авіаційний центр) подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. у справі № 5011-18/12363-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

З метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин справи розгляд апеляційної скарги відкладався.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.04.2012р. між Державним підприємством «Українська державна база авіаційної охорони лісів» (замовник) та Приватним акціонерним товариством «АС» (Обласний авіаційний центр) ( учасник) був укладений договір № 1 про закупівлю послуг з оренди авіаційного транспорту з екіпажем (для здійснення авіаційної охорони лісів) (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору учасник зобов'язався у 2012 році надати замовникові послуги, зазначені в пункті 1.2. розділу 1 договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з п.1.2 Договору найменування послуг, що будуть надаватися: оренда авіаційного транспорту з екіпажем (для здійснення авіаційної охорони лісів). Загальна кількість послуг, що будуть надаватися: 2000 льотних годин. При цьому, сторони домовилися, що льотною годиною вважається загальний час з початку руху повітряного судна (за рахунок власної тяги з метою зльоту) до його зупинки (після закінчення польоту).

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що польоти виконуються на вертольотах Мі-2 за маршрутами, погодженими з замовником, на підставі наданих заявок на політ, які подаються представником замовника напередодні дня вильоту.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. Договору ціна договору становить 16 074 500,00грн., у тому числі ПДВ 20%: 2 679 083, 33 грн. Ціна однієї льотної години становить 8 037, 25 грн. у тому числі ПДВ 20%: 1 339, 54грн.

Згідно з п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться після підписання сторонами Актів про надання послуг, які складаються на підставі Актів-звітів про виконання заявок на політ. Акт-звіт підписується представниками сторін після закінчення польоту.

Відповідно до п. 4.2. Договору розрахунки проводяться по мірі складання актів про надання послуг та за наявності бюджетних коштів, але не пізніше 10 числа наступного за місяцем, в якому надавались послуги. У разі неспроможності замовника провести розрахунки в цей строк учасник може призупинити надання послуг до повної ліквідації заборгованості. Згідно з п.5.1. Договору строк надання послуг: квітень-жовтень 2012року.

Відповідно до п. 5.2.договору місця надання послуг: АР Крим, Дніпропетровська, Київська, Луганська, Харківська, Херсонська області.

Згідно з п. 10.1. Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012р. Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 227 722,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті проведеної позивачем перевірки даних, вказаних у підписаних між Державним підприємством «Українська державна база авіаційної охорони лісів» та Приватним акціонерним товариством «АС» (Обласний авіаційний центр) актах наданих послуг була виявлена їх невідповідність фактичним показникам. Зокрема, всупереч наказу Міністерства транспорту України № 219 від 02.04.2002р. «Про затвердження правил визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряних суден цивільної авіації України», наказу Міністерства транспорту України № 1179 від 22.12.2006р. « Про затвердження правил організації та виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві», наказу Міністерства транспорту України № 299 від 06.06.2007р.«Щодо надання експлуатантом обов'язкової статистичної інформації до Державної авіаційної адміністрації», до актів наданих послуг не було включено час від початку роботи гвинтів до зльоту повітряного судна та час від початку посадки вертольоту до фактичного припинення обертання його несучих гвинтів. Відповідно, за цей проміжок часу не проводились грошові нарахування, внаслідок чого позивач за період з 28.04.2012р по 31.05.2012р. недоотримав 227 722,08 грн., які є сумою завданих йому збитків.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та виходить з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору №1 від 19.04.2012р. про закупівлю послуг з оренди авіаційного транспорту з екіпажем (для здійснення авіаційної охорони лісів) приватне акціонерне товариство «АС» (Обласний авіаційний центр) зобов'язалось надати відповідачу послуги з оренди авіаційного транспорту разом з екіпажем (для здійснення авіаційної охорони лісів) у кількості 2 000 льотних годин, а Державне підприємство «Українська державна база авіаційної охорони лісів» зобов'язалось прийняти та оплатити такі послуги.

Як встановлено колегією суддів договір № 1 від 19.04.2012р. був укладений на підставі проведених торгів на закупівлю послуг з оренди авіаційного транспорту з екіпажем для здійснення авіаційної охорони лісів.

Сторони домовилися, що льотною годиною вважається загальний час з початку руху повітряного судна (за рахунок власної тяги з метою зльоту) до його зупинки (після закінчення польоту).

Позивач вказує, що йому завдано збитків на суму 227 722,08 грн. через безпідставне не включення до актів наданих послуг часу від початку обертання гвинтів до моменту зльоту та відповідно часу від посадки вертольоту до фактичного припинення обертання гвинтів. Заявлені позивачем до стягнення 227 722,08 грн. розраховані ним наступним чином: 8037,25 грн. (ціна льотної години) х 28,20 год. ( час роботи вертольота на землі).

Відповідно до п.2 Наказу Міністерства транспорту України від 02.04.2002р. № 219 "Про затвердження Правил визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряних суден цивільної авіації України" «польотний час, або час польоту» - загальний час з початку руху повітряного судна (за рахунок власної тяги з метою зльоту) до його зупинки (після закінчення польоту).

Також вказаний Наказ містить таке поняття як «повний польотний час чи час від забирання до встановлення колодок», який вимірюється від початку руху повітряного судна з пункту завантаження до його зупинки в пункті вивантаження. Обертання несучих гвинтів гелікоптера включається в повний польотний час.

Таким чином, визначення сторонами в Договорі льотної години співпадає з визначенням поняття польотного часу, наведеним у Наказі Міністерства транспорту України від 02.04.2002р. № 219, який не включає час обертання несучих гвинтів гелікоптера.

Посилання позивача на Наказ Державної авіаційної адміністрації Міністерства транспорту та зв'язку України № 299 від 6 червня 2007року «Щодо надання експлуатантом обов'язкової статистичної інформації до Державної авіаційної адміністрації», згідно з яким зобов'язано експлуатантів цивільної авіації надавати статистичну інформацію про польотний час, яким, відповідно до п.3 Наказу, вважається повний польотний час за визначенням у наказі Міністерства транспорту України від 02.04.2002р. № 219 «Про затвердження Правил визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряних суден цивільної авіації України", не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки Наказ № 299 від 6 червня 2007року стосується подання статистичної звітності позивачем та не регулює взаємовідносини сторін за укладеним ними договором № 1 від 19.04.2012р. про закупівлю послуг з оренди авіаційного транспорту з екіпажем (для здійснення авіаційної охорони лісів).

Судова колегія вважає необґрунтованим посилання позивача на Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України від 22.12.2006р. № 1179 «Про затвердження Правил організації та виконання авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві», оскільки згідно вказаного наказу авіаційні роботи у сільському та лісовому господарстві-роботи зі застосування авіаційного методу внесення пестицидів, агрохімікатів, біопрепаратів і ентомофагів з використанням повітряних суден, які обладнані апаратурою для розпилу, обприскування, розсіву сипучих і рідинних матеріалів, розселення трихограми.

Відносини, які виникли між сторонами за договором № 1 від 19.04.2012р., не стосуються здійснення авіаційних робіт у сільському та лісовому господарстві в розумінні вказаного Наказу.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено наявність підстав для включення у визначену сторонами в договорі льотну годину, часу роботи вертольота на землі, та виникнення у відповідача, на підставі укладеного між сторонами договору, обов'язку по сплаті часу від початку обертання гвинтів до моменту зльоту та відповідно часу від посадки вертольоту до фактичного припинення обертання гвинтів.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до вимог документації конкурсних торгів, позивачем було надано калькуляцію ціни однієї льотної години вертольота Мі-2 при виконанні авіаційної охорони лісів на 2012р. Зазначеною калькуляцією позивач визначив власні витрати при наданні послуг та кошторисну вартість однієї льотної години, яка склала 8037,25 грн. і в подальшому була визначена сторонами у договорі.

Сторонами за спірний період складені та підписані Акти про надання послуг згідно з договором № 1 від 19.04.2012р. і у відповідача виникло зобов'язання щодо сплати наданих послуг відповідно до їх кількості, яка відображена в підписаних між сторонами та, відповідно, погоджених ними Актах про надання послуг.

Позивач не посилався та не доводив наявність у відповідача заборгованості по оплаті наданих послуг згідно підписаних сторонами Актів про надання послуг.

В силу ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Наявність усіх цих елементів складу цивільного правопорушення є підставою для стягнення збитків. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на встановлені обставини справи та зібрані у ній докази судова колегія вважає, що позивачем не доведено протиправну поведінку відповідача та наявність заподіяних позивачу збитків.

За наведених обставин, позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції розглянув вимогу позивача про стягнення з відповідача 227 722,08 грн. заборгованості, в той час, як позивач в позові визначив заявлену ним до стягнення суму збитками.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. прийняте з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції приймає по справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Українська державна база авіаційної охорони лісів» на рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012 року у справі № 5011-18/12363-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2012р. у справі №5011-18/12363-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АС» (Обласний авіаційний центр) ( 07800, Київська область, смт. Бородянка, провулок Жовтневий, 9 код ЄДРПОУ 13737357) на користь Державного підприємства «Українська державна база авіаційної охорони лісів» ( 01013, м.Київ, вул. Деревообробна, 1, код ЄДРПОУ 16392798) 2 277,22 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Матеріали справи №5011-18/12363-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Корсакова Г.В.

Судді Ільєнок Т.В.

Михальська Ю.Б.