Рішення № 29066788, 20.12.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-6570/12

2609/24667/12

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Г.О. Козленко,

за участю секретаря - О.Ю. Базюнь,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно, просив у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2706/1006/87-448 від 19.10.2006 звернути стягнення на предмет застави за договором застави від 23.10.2006, посвідченим приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2, а саме на автомобіль марки «Mazda 6», 2003 року випуску, кузов НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу ТОВ «Вердикт Фінанс» вказаного предмету застави із укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу на умовах визначених на власний розсуд в будь-який спосіб з іншою особою - покупцем, з правом зняття вказаного автомобіля з обліку в органах МРЕВ, з правом зняття обмежень на відчуження вищевказаного автомобіля в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а також з наданням ТОВ «Вердикт Фінанс» всіх повноважень, необхідних для здійснення такого продажу; зобов'язати ОСОБА_1 передати ТОВ «Вердикт Фінанс» автомобіль: марки «Mazda 6», 2003 року випуску, кузов НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві власності, та всі необхідні документи для здійснення продажу даного автомобіля.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19.10.2006 АКБ «ТАС - Комерцбанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 2706/1006/87-448 зі змінами і доповненнями. В подальшому АКБ «ТАС - Комерцбанк» змінив свій статус на ПАТ «Сведбанк». 02.02.2012 між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс» було укладено договір факторингу №11. Згідно зазначеного договору ПАТ «Сведбанк» відступає ТОВ «Вердикт Фінанс» у повному обсязі права вимоги до ОСОБА_1 на суму 37 949,17 грн 17 коп. Тобто, на даний час кредитором за кредитним договором № 2706/1006/87-448 від 19.10.2006 та за договором забезпечення є ТОВ "Вердикт Фінанс". Відповідно до умов вищевказаного договору, АКБ «ТАС- Комерцбанк» зобов'язувався надати відповідачу кредит у сумі 10000 доларів США з терміном користування з 19.10.2006 до 19.10.2009. Відповідно до умов того ж договору, відповідач зобов'язувався в порядку та на умовах, що визначені договором повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. У порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого утворилась кредитна заборгованість у розмірі 37949,17 грн. В якості забезпечення виконання зобов'язання за зазначеним договором АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 уклали договір застави від 23.10.2006, згідно якого ОСОБА_1 надав у заставу рухоме майно: автомобіль марки «Маzda 6», 2003 року випуску, кузов НОМЕР_1, державний реєстраційний НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 06.10.2006. Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця. У зв'язку з чим позивач просить у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави за договором застави від 23.10.2006, а саме на автомобіль марки «Маzda 6», 2003 року випуску, який належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом вказаним у прохальній частині позовної заяви.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на вищезазначені обставини.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, зазначили, що не отримували будь-якої кореспонденції ані від банку про наявність заборгованості, ані від позивача про відступку права вимоги. Додали, що заборгованість у відповідача перед банком погашена, а вимоги позивача про звернення стягнення на автомобіль марки «Маzda 6», у рахунок погашення заборгованості, значно перевищує вказану у позовній заяві заборгованість. Позовна заява не ґрунтується на достатніх доказах, що відповідачем порушено кредитний договір і доказах того, що існує заборгованість за даним кредитним договором і з чого вона випливає. Наступною підставою для відмови в задоволенні позовної заяви є те, що сума заборгованості не є належним чином доведеною та необґрунтована належними та допустимими доказами, в частині відсутності довідки НБУ про курс валют та розрахунку з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день відступлення права вимоги, на день подання позовної заяви, а також на день ухвалення рішення. Крім того, в своїй позовній заяві ТОВ «Вердикт Фінанс» вказує, що розмір заборгованості по Кредитному договору становить 37 949, 17 грн, але не дивлячись на це не просить стягнути заборгованість по Кредитному договору, а просить звернути стягнення на заставлене майно - автомобіль марки МА2БА 6, 2003 року випуску, оцінка якого згідно Договору застави становить 19 884 доларів США, що у еквіваленті становило 100 414 грн, а на даний час оцінка якого становить 107 096 грн 82 коп., тобто вартість автомобіля суттєво перевищує розмір боргу. Предметом судового спору є звернення стягнення на предмет застави, а не стягнення заборгованості по кредитному договору. Відповідач вважає, що ТОВ «Вердикт Фінанс» побудував доказування на припущеннях, що суперечить ч.4 ст.60 ЦПК.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №2706/1006/87-448 від 19.10.2006, згідно якого останній отримав грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 10 000 доларів США на строк з 19.10.2006 по 19.10.2009 (а.с.6-9).

В забезпечення виконання зобов'язання за договором між вказаними сторонами був укладений договір застави від 23.10.2006, згідно якого ОСОБА_1 надав в заставу рухоме майно: автомобіль марки «Маzda 6», 2003 року випуску, кузов НОМЕР_1, державний реєстраційний НОМЕР_2, який належить на праві власності останньому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, виданого УДАІ ГУ МВС України в м.Києві 06.10.2006 (а.с.11-12).

Згідно п.7 договору застави сторони оцінюють предмет застави в 19884 доларів США, що за курсом НБУ на день укладення цього договору становить у еквіваленті 100414 грн 20 коп.

На підставі рішення позачергових загальних зборів акціонерів від 15.10.2007 АКБ «ТАС-Комерцбанк» змінив своє найменування на ВАТ «Сведбанк», який виступає правонаступником по всіх правах та зобов'язаннях АКБ «ТАС-Комерцбанк» та діє у відповідності до положень ЗУ «Про банки і банківську діяльність», «Про акціонерні товариства», інших чинних законодавчих актів України (а.с.14-15).

02 лютого 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс» було укладено Договір факторингу №11. Згідно зазначеного договору ПАТ «Сведбанк» відступає ТОВ «Вердикт Фінанс» у повному обсязі права вимоги до ОСОБА_1 на суму 37949,17 грн 17 коп. (а.с.16).

Згідно реєстру заборгованості боржників від 02.02.2012 ПАТ «Сведбанк» відступає факторові право вимоги заборгованостей до боржників, на умовах передбачених договором факторингу №11 від 02.02.2012 згідно реєстру заборгованостей боржників, де значиться ОСОБА_1 (а.с.70-72).

Листом №377-08/12 від 21.08.2012 ТОВ «Вердикт Фінанс» звернувся до відповідача ОСОБА_1 з досудовою вимогою щодо виконання зобов'язання за кредитним договором (а.с.18-19). Зазначена досудова вимога, згідно списку згрупованих відправлень ТОВ «Вердикт-Фінанс», була направлена відповідачу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) за № відправлення 0407308102877 (а.с.20-21).

В судовому засіданні представником позивача надано розрахунок заборгованості за період з 19.10.2009 по 18.10.2012, де загальна заборгованість відповідача дорівнює: заборгованість по пені+заборгованість по тілу кредиту+проценти за користування кредитом за прострочені роки=9428,29 грн+8478 грн+19642,28 грн=37548,57 грн (а.с.68).

Тобто зазначена сума заборгованості надана представником позивача менша за суму заборгованості 37949,17 грн, про яку позивач зазначив в позові. Крім того, з наявних матеріалів справи та пояснень, наданих в судовому засіданні представником позивача, сума заборгованості, яка зазначена в позові 37949,17 грн є недоведеною та не обґрунтована належними та допустимими доказами, а наданий уточнений розрахунок заборгованості на суму 37548,57 грн є необґрунтованим, не містить печатки позивача.

При цьому незрозуміло з яких підстав ТОВ «Вердикт фінанс» змінює розрахунок заборгованості, оскільки це право належить тільки банку. Тому суд вважає недоведеною розбіжність в сумі заборгованості.

Крім того, сума заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки автомобіля марки «Маzda 6», який належить на праві власності ОСОБА_1 є неспівмірними, так як вартість транспортного засобу значно перевищує суму заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин 1, 2 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд повинен оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не повинен мати для суду наперед встановленого значення. Суд повинен оцінити належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з п.1 ч. 1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Перелік способів захисту цивільних прав і інтересів міститься в ст.16 ЦК України. Цей перелік не є вичерпним, і суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений законом або договором.

Тобто, позивач не позбавлений можливості захистити свої права іншим процесуальним способом.

Відповідно до вимог ст.572 ЦК України, ст.1 Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов"язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава - це один із способів забезпечення виконання зобов"язань, при якому захищаються майнові права кредитора шляхом створення умов для задоволення його інтересів, порушених неналежним виконанням боржника своїх обов"язків. Застава має гарантійний характер та покликана стимулювати боржника до виконання своїх зобов"язань по кредитному договору.

Згідно з ч.2 ст.590 ЦК України, ст.20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов"язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на предмет застави, що належить на праві власності ОСОБА_1 є недопустимим у зв'язку з тим, що вартість предмета застави згідно договору застави становить 19884 доларів США, що за курсом НБУ на день укладення цього договору становить у еквіваленті 100414 грн 20 коп., що майже втричі перевищує ціну позову.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову ТОВ «Вердикт Фінанс».

Відповідно ст.88 ЦПК України судові витрати суд залишає за позивачем.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст.ст.15, 509, 512, 572, 590 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на заставлене майно - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка його оскаржує протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя - Г.О. Козленко