Постанова № 29066166, 22.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 р. Справа №2а/0570/17648/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год. 03 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І.

при секретарі судового засдіання Ковальському А.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явивися;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання незаконними дій, скасування постанови про зупинення виконавчих дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку.

Позивач просить визнати незаконними дії державного виконавця ВДВС Ворошиловського райони управління юстиції у м. Донецьку Герасенкової Дарини Володимирівни про зупинення виконавчого провадження по постанові від 16.07.2012 року щодо примусового виконання виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду № 2а/0570/7202/2012 від 03.10.2012р. по стягненню заборгованості в сумі 65 420,19 грн. з Державного підприємства "Державна вугільна енергетична компанія; скасувати постанову про зупиненння виконавчого провадження від 20.11.2012 року; зобов'язати відділ ДВС Вугледарського міського управління юстиції поновити виконавче провадження та вжити заходів щодо примусового виконання виконавчого листа від 03.10.2012р, виданого Донецьким окружним адміністративним судом на постанову суду у адміністративній справі № 2а/0570/7202/2012.

Позовні вимоги мотивовано тим, що заборгованість з фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не належить до заборгованості, на яку поширюється дія Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», оскільки заборгованість підприємства - боржника не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) або податковим боргом.

Представники сторін в призначене судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого позивач просить розглянути справу без його участі. Відповідач витребувані судом документи та заперечень на позовну заяву не надав та не повідомив суд про причини неявки у судове засідання.

Приймаючи до уваги наявність у матеріалах справи достатніх доказів для вирішення справи по суті, керуючись ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, суд вважає за можливе вирішити справу підставі наявних у ній доказів.

Повно та всебічно дослідивши всі обставини даної справи, визначившись з правовими нормами, які слід застосувати до спірних правовідносин, суд визнає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.09.2012 року в адміністративній справі № 2а/0570/7202/2012, задоволено позов управління Пенсійного фонду України в м.Вугледарі Донецької області до Державного підприємства "Державна вугільна енергетична компанія" про стягнення заборгованості з фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій на загальну суму 65 420,19 грн (а.с.6-8).

03.10.12 року Донецьким окружним адміністративним судом, на виконання вказаної постанови, було видано виконавчий лист, який разом із заявою про відкриття виконавчого провадження було направлено на даресу відповідача рекомендованим листом від 01.11.2012 року (а.с. 4-5, 9).

20.11.2012 року відповідачем було відкрито виконавче провадження ВП № 35390207 з виконання вказаного виконавчого листа (а.с. 10).

17.12.2012 року позивачем отримано постанову відповідача від 20.11.2012 року про зупинення виконавчого провадження (а.с. 11).

Вказану постанову винесено на підставі п. 15 ч. 1. ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23.06.2005 року № 2711.

Судом встановлено, що Наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005 року № 568, з наступними змінами, державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія", код ЄДРПОУ 33161769 внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Вирішуючи питання щодо правомірності зупинення виконавчого провадження № 35390207, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Статтею 2 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" встановлено, що дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

За приписами п. 1.3. ст. 1 вказаного Закону до учасників розрахунків відносяться підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом.

Згідно п. 1.4. ст. 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка: 1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена; 2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих; 3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України; 4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії; 5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, 6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 01.01.2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 01.07.2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".

Тобто, наведеною нормою встановлений вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Суми витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, які становлять систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство. Порядок відшкодування наведених витрат визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно до п. 16 розділу XV наведеного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо збільшення обсягів дохідної частини бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування в умовах подолання наслідків світової фінансової кризи)", метою внесення відповідних змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" є недопущення утворення заборгованості зі страхових виплат у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та збільшення дохідної частини фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених положень законодавства випливає висновок про те, що не підлягають зупиненню виконавчі провадження з підстав передбачених п.15 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" при примусовому стягненні сум заборгованості на виплату та доставку пільгових пенсій.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом України (зокрема, в постанові від 16 вересня 2009 року, в ухвалі від 06 жовтня 2010 року) та Вищим адміністративним судом України (в ухвалах від 30 вересня 2010 року по справі № К-21889/10, від 25 листопада 2010 року по справі № К-20945/10, від 01 вересня 2010 року по справі № К-20828/10).

Крім цього, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012, "...обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. ... внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 зазначеної статті КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з урахуванням наведеного, а також того, що на стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не поширюється положення п. 15 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження та того, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій при винесені постанови від 18.09. 2012 року про зупинення виконавчого провадження, суд приходить до висновку про протиправність дій державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження № 35390207, незаконність зазначеної постанови та необхідність її скасування.

Відносно позовних вимог про зобов'язання відділу ДВС Ворошиловського районного управління юстиції поновити виконавче провадження вжити заходів щодо примусового виконання виконавчого листа від 03.10.2012 року, виданого Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 2а/0570/2770/2012, суд зазаначає наступне.

За приписами ч.5 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Суд зазначає, що скасування постанови про зупинення виконавчого провадження, як наслідок, породжує обов'язок відповідача поновити виконавче провадження та вжити заходи щодо примусового виконання виконавчого листа.

З моменту поновлення виконавчого провадження, у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вчинити дії, спрямовані на реальне виконання судового рішення, а тому покладення цих же самих обов'язків судовим рішенням є безпідставним, оскільки не відповідає завданням адміністративного судочинства. Крім того, скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 20.11.2012 року є достатнім та повним захистом прав позивача.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за доцільне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження та вжити заходів щодо примусового виконання виконавчого листа від 03.10.2012 року, виданого Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 2а/0570/2770/2012.

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання незаконними дій, скасування постанови про зупинення виконавчих дій та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати незаконними дії державного виконавця ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку Герасенкової Дарини Володимирівни щодо зупинення виконавчого провадження з примусового виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16.07.2012 року та виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду № 2а/0570/7202/2012 від 03.10.2012р. по стягненню заборгованості в сумі 65 420,19 грн. з Державного підприємства "Державна вугільна енергетична компанія.

Скасувати постанову про зупиненння виконавчого провадження ВП № 35390207 від 20.11.2012 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 22 січня 2013 року.

Постанову складено у повному обсязі 28 січня 2013 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.