Постанова № 29065440, 30.01.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"30" січня 2013 р. Справа № 2а-14075/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Андрієць М. О.,

за участю представника позивача - Радзівіло Л.В.,

представника відповідача - Джиджавадзе Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Охоронне агентство "ІНЕКС" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Охоронне агентство "ІНЕКС" (далі по тексту - позивач, ПП «ОА «ІНЕКС») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Московському районі), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 88), просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.10.2012 року № 0001232220 про збільшення ПП "ОА "ІНЕКС" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 114628, 75 грн., в тому числі 91703, 00 грн. за основним платежем та 22925, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та податкове повідомлення - рішення від 25.12.2012 року № 0001842220 про збільшення ПП "ОА "ІНЕКС" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 116081, 75 грн., в тому числі 98922, 00 грн. за основним платежем та 17159, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що на підставі акту від 25.09.2012 № 1936/2220/33291994 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Охоронне агентство «Інекс» (реєстраційний номер 33291994) по взаємовідносинах із контрагентами ТОВ «ІНТЕХЛ1С» (реєстраційний номер 35245557) за період з 01.12.2011 по 31.01.2012 року та з ТОВ «Фірма ГРАНД» (реєстраційний номер 20037330) за період з 01.01.2012 по 29.02.2012 р.» були винесені податкові повідомлення - рішення від 05.10.2012 року № 0001232220 про збільшення ПП "ОА "ІНЕКС" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 114628, 75 грн., в тому числі 91703, 00 грн. за основним платежем та 22925, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0001222220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 116136 грн.75коп., в тому числі 98966 грн. 00 коп. за основним платежем та 17170.75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, яке, за результатами адміністративного оскарження, було частково скасовано, наслідком чого стало винесення податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 25.12.2012 року № 0001842220 про збільшення ПП "ОА "ІНЕКС" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 116081, 75 грн., в тому числі 98922, 00 грн. за основним платежем та 17159, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки про те, що господарські операції між ним та не мали реального характеру, є нікчемними та не направлені на реальне настання наслідків від здійснення господарської діяльності, незаконними, оскільки факт реального проведення господарських операцій повністю підтверджується первинними документами, оформленими у відповідності до вимог законодавства, встановлених для первинних документів.

Зазначає, єдиним мотивом для висновків про нікчемність укладених правочинів стали акти Індустріальної МДПІ м. Харкова, а саме: Акт № 394/22-207/35245557 від 22.06.12 р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтехліс» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків та зборів за грудень 2011, січень 2012 рр.»; Акти Індустріальної МДПІ м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ фірма «Гранд»: від 30.03.2012 р. 70/23-212/20037330, від 11.04.2012 № 134/23-212/20037330 та від 19.06.2012 р. № 379/22-207/20037330.

Позивач вважає, що ДПІ у Фрунзенському м. Харкова районі констатувавши в вищевказаних актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ІНТЕХЛІС". ТОВ «Фірма ГРАНД», не перевіряючи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зробили висновок про відсутність реального вчинення господарських операцій з огляду на відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій (кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів, приміщень для зберігання товарів). З огляду на викладене, вказані акти Індустріальної ДПІ м. Харкова не є належними та допустимими доказами по справі нереальності правочинів у розумінні ст. 70 КАС України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача до суду надав письмові заперечення проти позову (а.с. 142). В судовому засіданні представник ДПІ у Московському районі проти позову заперечив з тих підстав, що перевіркою встановлено, що ПП «ОА «ІНЕКС» порушено:

- п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток в загальній сумі 98922,00 грн, в тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 30283, 00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 68639, 00 грн.;

- п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями занижено податок на додану вартість в загальній сумі 91703, 00 грн. в тому числі за грудень 2011 року на суму 26333, 00 грн., за січень 2012 року в сумі 48570, 00 грн., за лютий 2012 р. в сумі 16800, 00 грн.

Вважає, що в акті перевірки цілком правомірно було зроблено такі висновки з тих підстав, що ПП «ОА «ІНЕКС» безпідставно віднесено суми валових витрат, а до податкового кредиту позивачем було включено суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентами, згідно яких перевірками Індустріальної МДПІ (ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова), а саме: акту № 394/22-207/35245557 від 22.06.12 р. про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтехліс» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків та зборів за грудень 2011, січень 2012 рр.»; актів Індустріальної МДПІ м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ фірма «Гранд»: від 30.03.2012 р. 70/23-212/20037330, від 11.04.2012 № 134/23-212/20037330 та від 19.06.2012 р. № 379/22-207/20037330, згідно яких було встановлено ознаки нереальності здійснення господарських операцій, через їх відсутність за місцезнаходженням, відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення задекларованих господарських операцій (кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів, приміщень для зберігання товарів).

Отже, надані ПП «ОА «ІНЕКС» для перевірки отримані від ТОВ «Інтехліс» та ТОВ фірма «Гранд» первинні документи не спричиняють реального настання правових наслідків, не можуть бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість в силу приписів п. 2 ст. 2, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2. ст. 1 та п. 2.1. ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995 р.

Як зазначає відповідач у ПП «ОА «ІНЕКС» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. 138 ПК України, а дані, відображені у деклараціях з податку на прибуток в частині витрат, понесених з придбанням послуг, отриманих від ТОВ «Інтехліс» та ТОВ фірма «Гранд» - має факт неможливості здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності в порушення приписів ч. 1, 5 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, через що вказує на відсутність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Просив в задоволення позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом ПП «ОА «ІНЕКС» діє на підставі Статуту, зареєстрованого виконкомом Харківської міської ради 01.02.2005 р. (а.с. 176-182), є юридичною особою про що свідчить також копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 495131 від 01.02.2005 р. (а.с. 184), включено до ЄДР ЮО та ФОП згідно копії витягу серії АБ № 346090 від 13.12.2012 р. (а.с. 175), взято на податковий облік ДПІ у Московському районі 17.02.2005 р. за № 58, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків від 17.02.2005 р. № 1180/10/28-112 (а.с. 183), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 23.06.2006 р. №29291901, виданого ДПІ у Московському районі (а.с. 185).

Згідно довідки АА № 673918 з ЄДРПОУ від 21.08.2012 р., виданої Головним управлінням статистики у Харківській області ПП «ОА «ІНЕКС» здійснює такі основні види господарської діяльності за КВЕД-2010: 80.10 діяльність приватних охоронних служб; 45.20 технічне обслуговування та те ремонт автотранспортних засобів; 45.32 роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 80.20 обслуговування систем безпеки; 89.10 обслуговування систем безпеки; 69.10 діяльність у сфері права; 68.20 надання в оренду й експлуатація власного нерухомого майна.

Судом встановлено, що ДПІ у Московському районі було здійснено перевірку відповідача за результатами якої було складено акт від 25.09.2012 р. № 1936/2220/33291994 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Охоронне агентство «Інекс» (реєстраційний номер 33291994) по взаємовідносинах із контрагентами ТОВ «ІНТЕХЛ1С» (реєстраційний номер 35245557) за період з 01.12.2011 по 31.01.2012 року та з ТОВ «Фірма ГРАНД» (реєстраційний номер 20037330) за період з 01.01.2012 по 29.02.2012 р.» (далі по тексту - акт перевірки) (а.с. 153-170).

Відповідно до висновку акту перевірки перевіркою встановлено порушення з боку позивача вимог:

- п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток в загальній сумі 98922,00 грн, в тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 30283, 00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 68639, 00 грн.;

- п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-IV із змінами та доповненнями занижено податок на додану вартість в загальній сумі 91703, 00 грн. в тому числі за грудень 2011 року на суму 26333, 00 грн., за січень 2012 року в сумі 48570, 00 грн., за лютий 2012 р. в сумі 16800, 00 грн.

ПП "ОА "ІНЕКС" листом №24 від 28.09.2012 року (а.с. 202) на ім'я начальника ДПІ у Московському районі були надіслані заперечення на акт перевірки (а.с. 203-205), на які ДПІ у Московському районі позивачу надана відповідь № 7914/10/2220/8 від 03.10.2012 р., згідно якої висновки, зроблені в акті перевірки, в частині порушень, на які підприємством надані заперечення, визнано правомірними та залишені без змін (а.с. 206-214).

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення від 05.10.2012 року № 0001232220 про збільшення ПП "ОА "ІНЕКС" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 114628, 75 грн., в тому числі 91703, 00 грн. за основним платежем та 22925, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 13) та № 0001222220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 116136 грн. 75коп., в тому числі 98966 грн. 00 коп. за основним платежем та 17170,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 12).

На винесені податкові повідомлення - рішення позивачем було подано скаргу № 25 від 12.10.2012 р. до Державної податкової служби у Харківській області (а.с. 215-218).

За результатами розгляду скарги позивача своїм рішенням № 6038/10/10.2-17 від 17.12.2012 р. ДПС у Харківській області скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі від 05.10.2012 року № 0001222220 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 55, 00 грн. (основний платіж 44, 00 грн., штрафна санкція 11, 00 грн.), в іншій частині вказане повідомлення залишено без змін, а скаргу -без задоволення (а.с. 220-224).

Судом встановлено, що на підставі рішення ДПС у Харківській області № № 6038/10/10.2-17 від 17.12.2012 р. відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення, а саме: від 25.12.2012 року № 0001842220 про збільшення ПП "ОА "ІНЕКС" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 116081, 75 грн., в тому числі 98922, 00 грн. за основним платежем та 17159, 75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)(а.с. 89).

Листом ДПС України від 21.03.2013 року № 236/10/10.2-16 (а.с. 231) скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення від 25.12.2012 року № 0001842220 (а.с. 226-230) не було розглянуто по суті у зв'язку із пропущенням позивачем строків адміністративного оскарження.

Відтак, податкове повідомлення - рішення від 05.10.2012 року № 0001222220 було скасовано в частині податковим органом вищого рівня при розгляді скарги платника податку, через що податковим органом було винесено нове податкове повідомлення - рішення - від 25.12.2012 року № 0001842220 на меншу суму, що відповідає п.п. 60.1.3 п. 60.1. ст. 60 Податкового кодексу України де зазначено, що якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі, то таке повідомлення рішення або податкова вимога вважаються відкликаними. У випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу (п. 60.4. ст. 60 Податкового кодексу).

При судовому розгляді справи встановлено, що позивач у перевіряємих податковим органом періодах мав господарські правовідносини із ТОВ «Інтехліс», яке є юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 081102 від 03.07.2007 року (а.с. 190), включене до ЄДРЮОФОП про свідчить копія витягу № 15531527 станом на 04.01.2013 року (а.с. 138-139) та є платником податків і зборів передбачених Податковим кодексу України, що зокрема підтверджується копією свідоцтва № 00052719 від 13.07.2007 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 191).

Як встановлено судом між ПП "ОА "ІНЕКС" (замовник) та ТОВ «Інтехліс» (виконавець) був укладений договір від 23.11.2011 року про надання інформаційно-консультаційних послуг предметом якого згідно п. 1.1. є надання замовнику інформаційно-консультаційних послуг по вивченню ринку попиту та пропозиції ринку охоронних послуг на території України, в тому числі вивчення ринку охоронних послуг в Україні, аналіз діяльності та перспективні плани охоронних фірм, формування ринкової поведінки на підставі досліджень, маркетингові дослідження сучасної системи безпеки (а.с. 14-15).

Вартість послуг за даним договором становить 158000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 26333, 33 грн. (п. 4.1. договору), термін дії договору - до 31.12.2011 року за умови повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 5.1. договору).

Фактичне виконання цього договору підтверджується копіями рахунків-фактур (а.с. 192-193), актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № 1301 від 29.12.2011 р. та № 1361 від 30.12.2012 р., податкових накладних № 1301 від 19.12.2011 року та № 1361 від 3012.2011 року (а.с. 17-20), копіями платіжних доручень (а.с. 70-74).

Отримані послуги були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631 (а.с. 56).

Дані податкові накладні включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних грудня 2011 р. (а.с. 50).

На підставі наданих послуг були знайдені нові для позивача контрагенти з якими укладено договори, зокрема, з ПАТ «Система» - договір № 1 від 31.12.2011 р., сума договору 300000, 00 грн.; з ТОВ «Атаман Авто» - договір № 010312 от 01.03.2012 р., сума договору 60000, 00 грн. та ТОВ «Дом ЛТД» (м. Київ) - договір № 11 від 19.03.2012 р., сума договору 83000, 00 грн., а всього на загальну суму 443000,00 грн. (а.с. 95-104).

Також при судовому розгляді справи встановлено, що між ПП "ОА "ІНЕКС" (замовник) та ТОВ «Інтехліс» (виконавець) був укладений договір № б/н від 26.12.2011 року про надання інформаційно - консультаційних послуг предметом якого, згідно п. 1.1., є надання замовнику інформаційно-консультаційних послуг в тому числі: розробка рекламної кампанії охоронної агенції на 2012 рік; розробка стратегії комунікації, стратегії руху концепції рекламної кампанії фірми; розробка бюджету медіа-плану рекламної кампанії; розробка креативної концепції рекламної кампанії фірми:

-розробка базового рекламного повідомлення, салогана, креативу для ТВ, радіо, преси, зовнішньої реклами;

-розробка концепції та оригінал макетів для зовнішньої реклами фірми;

-розробка концепції рекламної кампанії з використанням телевізійних новинних сюжетів;

-розробка оригінал-макетів POSM (3D-плакати, наклейки,інш.); запровадження активних прямих продажів послуг, проведення, директ-маркетингового проекту за цільовими сегментами (державна охорона, приватні охоронні фірми).

Вартість послуг за даним договором становить 98880, 00 грн., в т.ч. ПДВ 16480, 00 грн. (п. 4.1. договору), термін дії договору - до 31.12.2012 року за умови повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 5.1. договору).

Факт виконання наданих послуг підтверджується копіями рахунків-фактур (а.с. 194-195), актів здачі - приняття робіт (наданих послуг) № 9002 від 09.01.2012 р. та № 20013 від 20.01.2012 р., податкових накладних № 9002 від 09.01.2012 р. та № 20013 від 20.01.2012 р. (а.с. 24-27), платіжних доручень (а.с. 62, 65, 67), звіту до договору № б/н про надання інформаційно - консультаційних послуг від 26.12.2011 року (а.с. 105-120).

Отримані послуги були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (а.с. 55).

Отримані від ТОВ «Інтехліс» податкові накладні включені до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних січня 2012 р. (а.с. 49).

29.12.2011 р. між ПП "ОА "ІНЕКС" (замовник) та ТОВ «Інтехліс» (виконавець) був укладений договір б/н про надання послуг, предметом якого є послуги з перевірки виконання обов'язків співробітниками замовниками (п. 1.1 договору).

Вартість послуг за даним договором становить: разової перевірки - 60, 00 грн., в т.ч. ПДВ 10, 00 грн. (п. 4.1. договору), а згідно п. 4.2. загальна сума договору складається з вартості послуг, наданих замовнику протягом дії договору у відповідності до виставлених до оплати рахунками, які є невід'ємною частиною договору.

Факт виконання наданих послуг підтверджується копіями рахунку-фактури (а.с. 196), акту здачі - прийняття робіт (наданих послуг) № 31016 від 31.01.2012 р., податкової накладної № 31016 від 31.01.2012 р. (а.с. 30-31), платіжного доручення (а.с. 61).

Отримані послуги були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (а.с. 54).

Отриману від ТОВ «Інтехліс» податкову накладну включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних січня 2012 р. (а.с. 49).

При судовому розгляді справи встановлено, що позивач у перевіряємих податковим органом періодах мав господарські правовідносини із ТОВ «Фірма «Гранд», яке є юридичною особою та включене до ЄДРЮОФОП та ЄДРПОУ про свідчить копія витягу № 15531477 станом на 04.01.2013 року (а.с. 140-141) та довідки АА №426041 (а.с. 187) відповідно, є платником податків і зборів передбачених Податковим кодексу України, що зокрема підтверджується копією свідоцтва № 29655959 від 18.01.1999 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 189).

Згідно з п. 1.1 договору № 16 від 24.12.2011 року про надання інформаційно- консультаційних послуг, укладеного між ПП "ОА "ІНЕКС" (замовник) та ТОВ «Фірма «Гранд» (виконавець), його предметом є надання замовнику інформаційно-консультаційних послуг по вивченню ринку попиту та пропозиції ринку охоронних послуг на території України, в тому числі вивчення ринку охоронних послуг, пошук можливих потенційних клієнтів, вивчення потреб клієнтів з метою надання найбільш вигідних умов на ринку безпеки, рекомендації по укладенню договорів згідно проведеного дослідження (а.с. 32-34).

Вартість послуг за даним договором становить 98880, 00 грн., в т.ч. ПДВ 16480, 00 грн. (п. 4.1. договору), термін дії договору - до 31.12.2012 року за умови повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 5.1. договору).

Фактичне виконання цього договору підтверджується копіями рахунків-фактур (а.с. 197-199), актів здачі-прийняття робіт (виконаних послуг) №9001 від 09.01.2012 р., № 17015 від 17.01.2012 р., № 30012 від 30.01.2012 р.; податкових накладних № 9001 від 09.01.2012 р., № 17015 від 17.01.2012 р. № 30012 від 30.01.2012 року (а.с. 35-40), платіжних доручень (а.с. 63, 64, 66, 68, 69).

Отримані послуги були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (а.с. 53).

Отримані від ТОВ «Фірма «Гранд» податкові накладні включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних січня 2012 р. (а.с. 49).

На підставі наданих послуг за цим договором був знайдений новий для позивача контрагент з яким укладено договір: з ТОВ «Групп Естейт Лтд» (м. Дніпропетровськ) № 0-1/01/12-01 від 01 січня 2012 року на охорону об'єкта - сума договору 1 104 000, 00 грн. (охороняється об'єкт за адресою - місто Харків, вул. Героїв Праці, 9, Торговий центр ДАФІ) (а.с. 121-127).

При судовому розгляді справи також встановлено, що 20.01.12 р. між ПП "ОА "ІНЕКС" (замовник) та ТОВ «Фірма «Гранд» (виконавець) був укладений договір б/н про надання інформаційно- консультаційних послуг, предметом якого є надання замовнику інформаційно-консультаційних послуг по вивченню ринку попиту та пропозиції ринку охоронних послуг на території України, в тому числі вивчення ринку охоронних послуг, пошук можливих потенційних клієнтів, рекомендації по укладенню договорів згідно проведеного дослідження (а.с. 41-43).

Вартість послуг за даним договором становить 100800, 00 грн., в т.ч. ПДВ -16800, 00 грн. (п. 4.1. договору), термін дії договору з дати підписання до повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 5.1. договору).

Фактичне виконання цього договору підтверджується копіями рахунків-фактур (а.с. 200-201), актів виконаних робіт № 2404 від 24.02.2012 р. та № 2207 від 22.02.2012 р., податкових накладних № 2404 від 24.02.2012 р. та № 2207 от 22.02.2012 р. (а.с. 44-47), платіжних доручень (а.с. 57-60).

Отримані послуги були оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (а.с. 52).

Отримані від ТОВ «Фірма «Гранд» податкові накладні включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних лютого 2012 р. (а.с. 48).

На підставі наданих послуг за цим договором були знайдені нові для позивача контрагенти з якими укладено договори, а саме: договір про охорону № 300712 від 30.07.2012 року з ТОВ «Енергобудналадка», та з ПАТ «Харківелектро» - договір про охорону № 010812 від 01.08.2012 р. (а.с. 128-137).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податков періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Проаналізувавши надані документи відповідно до чинного законодавства можна зробити висновок, що договори було складено з метою їх реального виконання. Позивач ставив за мету здійснення господарської діяльності, а не отримання податкової вигоди.

Судом також перевірено та встановлено, що усі витрати позивача з придбання послуг були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Крім того, як встановлено судом, ТОВ «Інтехліс» та ТОВ «Фірма «Гранд» на час здійснення господарських операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копіями витягів з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV із змінами та доповненнями якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, що підлягають внесенню до цього реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність інформацію про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Чинне законодавство, зокрема Податковий кодекс України, не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару має сплачувати цей податок до бюджету.

Факт реєстрації контрагентів позивача, на час здійснення господарських операцій із позивачем, платниками податку на додану вартість, а також той факт, що ТОВ «Інтехліс» та ТОВ «Фірма «Гранд» на момент складання на адресу позивача податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Слід також зауважити, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ПК України не визнає за податковими органами компетенції на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначався Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та ПК України, які не містили і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Відповідно ст. 228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.11 р.): 1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З вищевказаного слід зробити висновок про те, що законодавець з 01.01.11 р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, а тому повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених суб'єктом господарювання за тими критеріями ознак, що містяться в акті, належать виключно до прерогативи судових органів.

Окрім того, відповідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте відповідачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять прояви обставин, що перелічені у ч. 1 ст. 228 ЦК України. Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно висновків акту перевірки ДПІ у Московському районі правочини, вчинені позивачем з контрагентами, кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, ДПІ, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчинених правочинів. Проте відповідач по даній справі розцінив як доведений факт нікчемності правочинів і на цій підставі виключив з податкового кредиту позивача відповідні суми ПДВ.

Крім того, суд вказує, що виходячи зі змісту п. 1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Так, відповідно до п.п. 4-6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Суд зазначає, що в акті перевірки позивача податковий орган не вказав первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, що підтверджують наявність фактів порушень ним норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а лише посилається на акти інших податкових органів, які не є первинними документами. Тобто, акт перевірки не містить порушень ПП «ОА «ІНЕКС» в розумінні вищенаведених норм чинного законодавства України.

Суд вказує на те, що дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів про неможливість проведення зустрічних звірок.

Крім того, відповідачем не встановлено проведення ПП «ОА «ІНЕКС» збиткових операцій, доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами та наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно скасування податкових від 05.10.2012 року № 0001232220 та від 25.12.2012 року № 0001842220 як таких, що прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Охоронне агентство "ІНЕКС" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень -задовольнити в повному обсязі..

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.10.2012 року № 0001232220 про збільшення Приватному підприємству "Охоронне агентство "ІНЕКС" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 114628, 75 грн. (сто чотирнадцять тисяч шістсот двадцять вісім гривень сімдесят п'ять копійок), в тому числі 91703, 00 грн. (дев'яносто одна тисяча сімсот три гривні) за основним платежем та 22925, 75 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот двадцять п'ять гривень сімдесят п'ять копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.12.2012 року № 0001842220 про збільшення Приватному підприємству "Охоронне агентство "ІНЕКС" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 116081, 75 грн. (сто шістнадцять тисяч вісімдесят одна гривня сімдесят п'ять копійок), в тому числі 98922, 00 грн. (дев'яносто вісім тисяч дев'ятсот двадцять дві гривні) за основним платежем та 17159, 75 грн. (сімнадцять тисяч сто п'ятдесят дев'ять гривень сімдесят п'ять копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.