Ухвала суду № 2906513, 29.05.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«29» травня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Степашка О.І.

суддів: Пилипчук Н.Г.

Ланченко Л.В.

Федорова М.О..

Сергейчука О.А.

при секретарі судового засідання: Меньшиковій О.Я.

за участю представників:

відповідача Панченко Л.О.

позивача Литвинова С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ново московської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2005 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2006 року в справі № А23/230 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Новомосковський хлібозавод» до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській областіпро визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

в с т а н о в и л а :

У вересні 2005 року Відкрите акціонерне товариство «Новомосковський хлібозавод» (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовом до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції(далі по тексту відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції №001462301/1, від 30.08.2005 р., яким визначено суму податкового зобовязання за платежем по податку на прибуток в сумі 51355,09 грн., з них 41 909,75 грн. основний платіж, 9445, 34 грн. штрафні санкції, та №001472301/1 від 30.08.2005 р., яким визначено суму податкового зобовязання за платежем по податку на додану вартість в сумі 50041,49 грн., з них 33361 грн. основний платіж, 16680,49 грн. штрафні санкції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2005 року позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2006 року рішення Господарського суду Дніпропетровської області 24 листопада 2005 року залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені судові рішення та прийняти нове, яким залишити позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Новомосковський хлібозавод» без розгляду, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно акта №107/210/232/00381396 від 04 серпня 2005 року, складеного відповідачем внаслідок перевірки, встановлено, що в порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивачем в III, IVкварталах 2004 року до складу валових витрат віднесені витрати без підтверджуючих документів, а саме: витрати згідно договору позивача ТОВ “ТРК “Обрій" № К-34/08/08 від 20 серпня 2004 року на здійснення заходів по організації трансляції рекламних відеосюжетів на регіональних телерадіокомпаніях України згідно сітки трансляції. В акті перевірки зазначено, що позивачем надані для перевірки акти прийому-передачі виконаних робіт, звіти про виконання рекламної компанії, ефірні довідки про трансляцію, де вказуються дата та час трансляції, дата та час повтору трансляції. Однак в ході перевірки, відповідачем встановлено, що трансляція рекламних відеосюжетів на регіональних телерадіокомпаніях України не відбувалась.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов договору позивач здійснив оплату обумовлених сторонами послуг, що підтверджується банківськими виписками.

Вартість наданих позивачеві послуг віднесена ним у відповідних податкових періодах до складу валових витрат, сума податку на додану вартість в складі вартості цих послуг до складу податкового кредиту. В якості доказів, підтверджуючих виконання зазначеного договору, позивачем подані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), відповідно до яких сторони підтвердили, що виконавцем були проведені роботи по розміщенню рекламних відеоматеріалів на регіональному телебаченні.

Позивачем подані також звіти, які підтверджені директором ТОВ “ТРК “Обрій", на виконання рекламної кампанії для організацій підприємства-позивача на регіональному телебаченні України. Окрім того позивач подав ефірні довідки про трансляцію рекламного відеоролика, виданими зазначеними вище телерадіокомпаніями, із вказаними датами та часу трансляції, датами та часу повтору трансляції, відомостями, що програма “Азимут дозвілля” транслювались в повному обсязі без змін та скорочень.

Дніпропетровська обласна державна телерадіокомпанія Державного комітету телебачення та радіомовлення України листом №346 від 9 серпня 2005 року повідомила відповідача про те, що рекламні ролики позивача виходили в ефір не через рекламний відділ телерадіокомпанії, тому вийшла помилка в наданні інформації в податкову міліцію м. Новомосковська. Рекламні ролики підприємства-позивача виходили в ефір через продюсерський центр СВТПЦ “Клеопатра” і телерадіокомпанія підтверджує ефірну довідку, надану позивачу.

Позивачу видана довідка ТОВ “Студія виробництва телепрограм та продюсерський центр “Клеопатра”, про те, що рекламні відео матеріали позивача транслювались в программах “Азимут дозвілля” в вересні, жовтні та листопаді 2004 року на телерадіокомпаніях, обумовлених позивачем з ТОВ “ТРК “Обрій".

Зазначені факти спростовують висновок відповідача про те, що трансляція рекламних відеосюжетів на регіональних телерадіокомпаніях України не відбувалась, а позивачем до складу валових витрат віднесені витрати без підтверджуючих документів.

Відповідно до ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використанню у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом періоду у звязку з підготовкою, організацією, ведення виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі виграти придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлена п.п.5.3-5.8 цієї ж статті.

Відповідно до п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тому, колегія суддів вважає, що витрати позивача, повязані з отриманням ним послуг відповідно до укладеного договору, правомірно віднесені до складу валових витрат. Порушень в діях позивача норм Закону України “Про податок на додану вартість” судом не вбачається.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли привести до зміни чи скасування судових рішень, в справі не встановлено.

Керуючись ст. ст. 224, 230 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2006 року та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.

Головуючий О.І. Степашко

Судді Н.Г. Пилипчук

Л.В. Ланченко

М.О. Федоров

О.А. Сергейчук

З оригіналом згідно

О.Я. Меньшикова